Мільйони померлих будуть знову жити
МІЛЬЙОНИ померлих будуть знову жити — яка ж зворушлива надія! Але, чи це реалістична надія? Що є потрібне, щоб переконати вас? Щоб повірити в цю обіцянку, то перше треба впевнитись, що Особа, Яка дає ту обіцянку є охоча й дійсно може сповнити її. Хто ж це обіцяє, що мільйони померлих будуть знову жити?
Весною 31 р. н. е., Ісус Христос сміливо заявив, що Бог Єгова дав Йому силу воскрешати померлих. Ісус обіцяв: «Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює. Не дивуйтесь цьому, бо настає година, коли всі, хто в пам’ятних гробах, почують Його голос і повиходять» (Івана 5:21, 28, 29, НС). Так, це Ісус Христос обіцяв, що мільйони мертвих будуть знову жити на цій землі в надії жити на ній повіки вічні. (Івана 3:16; 17:3; порівняйте Псалом 37:29 і Матвія 5:5)a. Тому що Ісус дав цю обіцянку, то ми можемо бути певні, що Він охоче сповнить її. Але, чи Він має силу зробити це?
Біблія показує, що до того часу коли Ісус дав ту обіцянку, то ще нікого не воскресив. Але неповних два роки пізніше, у могутній спосіб Він показав охочість, а також спроможність, воскрешати.
«Лазарю,— вийди сюди!»
Сцена дуже зворушлива. Лазар серйозно захворів. Його сестри, Марія й Марта, посилають по Ісуса, на другому боці Йорданської ріки: «Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його» (Івана 11:3). Так, Ісус дуже полюбив цю родину. Він мабуть часто гостював у їхньому домі у Віфанії. (Луки 10:38-42; порівняйте Луки 9:58). Але Ісусів близький друг дуже захворів.
Чого Марія й Марта сподівались від Ісуса? Вони не просили Його прибути у Віфанію. Але знали, що Ісус дуже кохав Лазаря. Чи ж Ісус не схоче відвідати Свого хворого друга? Вони правдоподібно мали надію, що Ісус чудесно зцілить його. До цього часу в Його службі, Ісус уже зціляв багато людей чудесно, а навіть на віддалі. (Порівняйте Матвія 8:5-13). Чи ж Він не зцілить Свого близького друга? Цікаво, замість відразу йти у Віфанію, Ісус перебуває в тій самій місцевості наступних два дні (Івана 11:5, 6).
Лазар помер якийсь час після того, як послали вістку до Ісуса, можливо в той час, коли новина донеслась до Нього. (Порівняйте Івана 11:3, 6, 17). Але додаткової звістки вже не було потрібно. Ісус знав, коли Лазар помер, і мав намір зробити щось про це. Говорячи про смерть Лазаря, Він сказав Своїм учням: «Друг наш Лазар заснув,— та піду розбудити Його» (Івана 11:11). Ісус уже воскресив був дві особи, обидві незабаром після смерті кожноїb. Але з Лазарем справа інакша. Ісусів близький друг уже лежав мертвий чотири дні, коли Ісус прибув у Віфанію (Івана 11:17, 39). Чи Ісус міг воскресити людину, якої тіло вже почало розкладатись?
Енергійна Марта, вчувши, що Ісус іде, побігла Йому назустріч. (Порівняйте Луки 10:38-42). Зустрінувшись з Ісусом, серце спонукало її сказати: «Коли б, Господи, був Ти отут,— то не вмер би мій брат». Зворушений її смутком, Ісус запевнив Марту: «Воскресне твій брат!» Марта виявила віру в майбутнє воскресіння, і Ісус одверто сказав їй: «Я воскресіння й життя. Хто практикуватиме віру в Мене, хоч помре, повернеться до життя» (Івана 11:20-25, НС).
Прибувши до могили, Ісус наказав, щоб відвалили каменя з отвору. Спершу Марта противилась: «Уже, Господи, чути,— бо чотири вже дні він у гробі». Але Ісус запевняв їй: «Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати,— славу Божу побачиш?» Тоді, помолившись уголос, Ісус дав наказ: «Лазарю,— вийди сюди!» Лазар вийшов, незважаючи на те, що вже чотири дні лежав мертвий! (Івана 11:38-44).
Чи це дійсно сталось?
Доповідь про воскресіння Лазаря знаходиться в Євангелії від Івана як історичний факт. Деталі занадто яскраві, щоб це була тільки якась алегорія. Сумніватись історичності цієї події кидало б сумнів на всі чудеса записані в Біблії, а навіть на воскресіння Самого Ісуса Христаc. І заперечувати Ісусове воскресіння є таке саме як заперечувати християнську віру (1 Коринтян 15:13-15).
Якщо ви вірите, що Бог існує, то вам не повинно бути трудно практикувати віру в воскресіння. Наприклад: Людина може записати свій заповіт на відеомагнетофоні й після смерті родичі й друзі можуть дивитись, як вона пояснює розподіл свого майна. Сто років тому було трудно уявити собі це. І навіть сьогодні декотрим людям, живучим у віддалених місцевостях світу, трудно повірити в таке «чудо». Якщо люди мають спроможність користуватись науковими принципами створені Творцем, щоб відтворити таку видиму й чутну сцену, то чи ж Творець не може виконати щось багато більшого? Чи ж це не розсудливо вірити, що Той, Хто створив життя, має спроможність воскресити людину й відтворити її особисті риси в новосформованому тілі?
Чудо про воскресіння Лазаря збільшило віру в Ісуса й воскресіння (Івана 11:41, 42; 12:9-11, 17-19). У ньому теж виявляється охочість і бажання Єгови та Його Сина воскресити людей.
«Бог матиме сильне бажання»
Ісусове відношення до смерті Лазаря виявляє ніжність Божого Сина. Ісусові глибокі почуття на цій оказії ясно виявляють Його палке бажання воскресити мертвих. Читаємо так: «Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат! А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам, і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися! І закапали сльози Ісусові... А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!» (Івана 11:32-36).
Троє слів виявляють Ісусове співчуття: «застогнав», «розжалобився» і «закапали сльози». Оригінальні слова, якими Іван записав цю зворушливу подію, вказують на глибину Ісусового співчуття.
Грецьке слово перекладене «застогнав» походить з дієслова (ем·брі·маʹо·маі), що значить глибоке зворушення. Коментатор Біблії Уїльям Барклей каже: «У звичайній класичній грецькій мові це слово [ем·брі·маʹо·маі] стосується до пирхання коня. У цьому випадку воно натякає на те, що Ісус так зворушився, що аж мимовільно застогнав від серця».
Слово перекладене «зворушився» походить з грецького (та·расʹсо), яке вказує на хвилювання. Згідно з Новим Теєровим греко-англійським словником Нового Завіту, це слово значить «зворушувати людину внутрішньо,.. вплинути на людину великим болем або смутком». А вислів «закапали сльози» походить з грецького дієслова (да·кріʹо) і значить «проливати сльози, потиху плакати». Це є протилежне «плачеві» Марії й євреїв з нею, про яке говориться в Івана 11:33. У цьому реченні грецьке слово (від клаіʹо) значить плакати вголосd.
Смерть близького друга Лазаря й плач його сестри дуже зворушили Ісуса. Ісус так розхвилювався, що Йому сльози закапали. Чудовим є те, що до того часу Ісус уже воскресив дві особи. І цього разу мав на меті воскресити Лазаря (Івана 11:11, 23, 25). Однак, Ісусові «закапали сльози». Воскресити людей до життя не буде тільки якоюсь процедурою для Ісуса. Його ніжні й глибокі почуття, так як вони виявились на цій оказії, є ясним доказом на Його палке бажання знищити руїнницьку дію смерті.
Тому що Ісус є «сяєвом слави та відображення істоти Бога Єгови», то ми того самого сподіваємось від нашого Небесного Отця (Євреїв 1:3, НС). Про охочість Єгови воскресити мертвих, вірний Йов сказав: «Якщо помре здоровий чоловік, то чи він може знову жити?.. Ти покличеш, а я сам відповім Тобі. За чин рук Твоїх Ти палко бажаєш» (Йова 14:14, 15, НС). Оригінальне слово перекладене «Ти палко бажаєш» указує на щире прагнення й бажання (1 Мойсеєва 31:30; Псалом 84:2). Ясно, Єгова дуже чекає воскресіння.
Чи дійсно можна покладатись на обіцянку воскресіння? Немає сумніву, що Єгова й Його Син є охочі, і дійсно можуть воскресити людей. Що це значить для вас? Перед вами є можливість возз’єднатись з любими, які вже померли, саме тут на землі під спокійними обставинами!
Це та надія, яку Роберта (згадана в першій статті) вже має. Кілька років після смерті її матері, Свідки Єгови допомогли їй уважно студіювати Біблію. Вона каже: «Навчившись надії на воскресіння, я почала плакати. Це чудово знати, що знову побачу мою матір». Якщо ваше серце так само прагне знову бачити улюбленого, то ви правдоподібно хочете більше навчитись про цю чудесну можливість. Певність цієї надії обговорюється в подробицях на сторінках 10—20 у цьому журналі.
[Примітки]
a Дивіться статтю «Практикуючи віру на вічне життя», на сторінках 15—20.
b Між Ісусовою обіцянкою записаною в Івана 5:28, 29, а смертю Лазаря, Ісус воскресив сина вдови з Наїна й дочку Яіра (Луки 7:11-17; 8:40-56).
c Дивіться 6 розділ, «Чуда — чи вони дійсно відбулись?» у книжці Біблія — Боже Слово чи слово людини? (англ.) видає Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур з Нью-Йорка, зареєстроване.
d Цікаво, Ісус уживає те саме грецьке слово на плакати вголос (клаіʹо), коли передсказує майбутнє знищення Єрусалима. В Євангелії від Луки каже: «Коли Він наблизився й місто [Єрусалим] побачив, то заплакав за ним» (Луки 19:41).
[Ілюстрація на сторінці 5]
Ісусове воскресіння дочки Яіра закладає основу на віру в майбутнє воскресіння мертвих.
[Ілюстрація на сторінці 6]
Смерть Лазаря дуже зворушила Ісуса.
[Ілюстрація на сторінці 7]
Радість тих, які бачитимуть воскресіння, буде подібна до радості вдови з Наїна, коли Ісус воскресив її померлого сина.