Розділ 66

Свято Наметів

МИНУЛО вже майже три роки з часу хрещення Ісуса, і він став дуже відомий. Багато тисяч людей бачило його чудеса, і по всій країні поширились повідомлення про його діла. Люди, які прибувають у Єрусалим на свято Наметів, розшукують там Ісуса. «Де ж той чоловік?» — хочуть вони знати.

Думки про Ісуса розділились. Одні кажуть: «Він — добра людина», а інші: «Ні, недобра, він просто вводить в оману народ». У перші дні свята багато хто говорить про Ісуса потай, і ніхто не наважується говорити про нього відкрито. Це тому, що люди бояться покарання від юдеїв.

Ісус приходить, коли половина свята вже минула. Він іде в храм і починає навчати, а люди дивуються тому, як вміло він це робить. Ісус ніколи не вчився у рабинських школах, тому юдеїв цікавить: «Звідки цей чоловік має такі знання, якщо не навчався у школах?»

«Те, чого я навчаю, походить не від мене,— пояснює Ісус,— а від того, хто мене послав. Якщо хтось хоче виконувати волю Бога, то він знатиме, чи ця наука від Нього, чи я говорю сам від себе». Вчення Ісуса ґрунтуються лише на Божому законі, тому має бути зрозуміло, що він шукає не власної слави, а слави для Бога. «Хіба не Мойсей дав вам Закон? — запитує Ісус. Докоряючи їм, він каже: «Жоден з вас не слухається Закону».

Потім Ісус питає: «Чому ж ви хочете мене вбити?»

Люди у натовпі, які прийшли на свято, очевидно, не знають, що Ісуса хочуть вбити. Вони не можуть навіть уявити, що хтось бажає смерті такого чудового вчителя. Вони доходять висновку, що з Ісусом щось негаразд, і тому в нього з’являються такі думки. Люди кажуть: «Ти маєш демона! Хто хоче тебе вбити?»

Юдейські релігійні провідники мають намір убити Ісуса, хоча народ навіть не здогадується про це. Вони намагались зробити це півтора року тому, коли Ісус зцілив чоловіка в суботу. Тож тепер Ісус виявляє непослідовність у їхніх міркуваннях, кажучи: «Якщо людину обрізають в суботу, аби не порушувати закону Мойсея, чому ви лютуєте через те, що в суботу я повністю зцілив чоловіка? Перестаньте судити за зовнішністю, а судіть праведно».

Тоді жителі Єрусалима, які знають, в чому річ, говорять: «Хіба це не той чоловік, якого хочуть убити? Він же відкрито розмовляє з людьми, і ніхто йому нічого не каже. А може, начальники і справді переконались, що він — Христос?» Ці городяни пояснюють, чому вони не вірять, що Ісус є Христом: «Ми знаємо, звідки він родом. Коли ж прийде Христос, ніхто не буде знати, звідки він».

Ісус відповідає: «Ви знаєте і мене, і звідки я родом. Та я прийшов не від себе самого, і той, хто мене послав, дійсно існує, але ви його не знаєте. Я ж його знаю, бо прийшов від нього, Він сам мене послав». Тоді люди намагаються схопити його, можливо, для того, щоб вкинути до в’язниці або вбити. Але їм це не вдається, бо час смерті Ісуса ще не прийшов.

Проте багато людей вірить в Ісуса, і на те є всі підстави. Адже він ходив по воді, втихомирював вітер, заспокоював розбурхане море, чудом годував тисячі людей лише кількома хлібинами і рибами, зціляв хворих, повертав кульгавим здатність ходити, сліпим — зір, зціляв прокажених і навіть воскрешав померлих. Тому люди питають: «Коли прийде Христос, хіба ж він зможе виконати більше чуд, ніж цей чоловік?»

Почувши, що́ люди говорять про Ісуса, фарисеї та старші священики посилають вартових арештувати його. Івана 7:11—32.

▪ Коли Ісус прибуває на свято і що люди говорять про нього?

▪ Чому декому здається, що Ісус має демона?

▪ Що думають про Ісуса мешканці Єрусалима?

▪ Чому багато людей вірить в Ісуса?