Звідки прийшов великий натовп правдивих поклонників?

«Ось натовп великий... з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем» (ОБ’ЯВЛЕННЯ 7:9).

 1. Чому ми сьогодні дуже цікавимось пророчими видіннями з Об’явлення?

НАПРИКІНЦІ першого сторіччя н. е. апостол Іван бачив видіння дивовижних подій, які пов’язані з наміром Єгови. Дещо з побаченого ним у видінні сповняється саме тепер. Інші події сповняться в недалекому майбутньому. Усе це сходиться до яскравої кульмінації величного наміру Єгови — освячення свого ім’я перед усім створінням (Єзекіїля 38:23; Об’явлення 4:11; 5:13). До того ж, вони стосуються майбутнього кожного з нас. Яким чином?

 2. а) Що побачив апостол Іван у своєму четвертому видінні? б) Які питання стосовно цього видіння ми розглянемо?

² У четвертому видінні Об’явлення Іван бачив ангелів, які стримували руйнівні вітри доти, доки «рабам Бога нашого» не поставилося печаток на чола. Відтак він побачив найзахопливішу картину — «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків», який об’єднано служить Єгові та віддає шану його Сину. Іванові було сказано, що ці люди вийшли з великої скорботи (Об’явлення 7:1—17). Хто є ті, котрих зображено «рабами Бога нашого»? І хто складатиме «натовп великий», що переживе скорботу? Чи ви будете одним із них?

Хто такі «раби Бога нашого»?

 3. а) Як зображено в Івана 10:1—18 Ісусові близькі взаємини з його послідовниками? б) Що Ісус уможливив для своїх овець через жертовну смерть?

³ Десь за чотири місяці перед своєю смертю Ісус назвав себе «Пастирем Добрим», а своїх послідовників — «вівцями», за яких він покладе своє життя. Ісус окремо згадав овець, які були у символічній кошарі і якими він особливо піклувався (Івана 10:1—18)a. Ісус з любов’ю віддав свою душу за своїх овець, даючи необхідну викупну ціну, щоб звільнити їх від гріха і смерті.

 4. Хто такі перші, зібрані як вівці, про котрих тут говорив Ісус?

⁴ Проте перед цим Ісус, Добрий Пастир, сам зібрав учнів. З першими учнями його познайомив Іван Хреститель, «воротар» в Ісусовій притчі. Ісус шукав людей, які б позитивно відгукнулися на можливість стати частиною збірного «Авраамового насіння» (Буття 22:18; Галатів 3:16, 29). Він зрощував у їхніх серцях цінування небесного Царства і запевнив їх, що приготує в домі свого небесного Отця для них місце (Матвія 13:44—46; Івана 14:2, 3). Він доречно сказав: «Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його» (Матвія 11:12). Ті, які наслідували Ісуса, щоб досягнути цієї мети, перебували в згаданій Ісусом кошарі.

 5. а) Хто такі «раби Бога нашого», про яких говориться в Об’явлення 7:3—8? б) З чого видно, що багато інших приєднається в поклонінні до духовних ізраїльтян?

⁵ В Об’явленні 7:3—8 тих, хто прямує до небесної мети, також названо «рабами Бога нашого». (Дивіться 1 Петра 2:9, 16). Чи тут згадується лише про 144 000 природних євреїв? Чи всі у символічній кошарі з Ісусової притчі — це тільки євреї? Певно, що ні. Вони є членами духовного Божого Ізраїлю і спільниками з Христом у духовному насінні Авраама (Галатів 3:28, 29; 6:16; Об’явлення 14:1, 3). Ясна річ, мав прийти час, коли їхнє число вже було б повне. Що ж тоді? Як передрікалося в Біблії, до цих духовних ізраїльтян у поклонінні Єгові повинні були приєднатися інші — великий натовп (Захарія 8:23).

Чи «інші вівці» — це християни з язичників?

 6. На що вказується в Івана 10:16?

⁶ Згадавши в Івана 10:7—15 про одну кошару, Ісус додав до загальної картини іншу групу, кажучи: «Маю Я інших овець, які не з цієї кошари,— Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони,— і буде отара одна й Один Пастир!» (Івана 10:16). Хто такі «інші вівці»?

7, 8. а) Чому думка про те, що інші вівці є християнами з язичників, побудована на помилковій передумові? б) Які факти стосовно Божого наміру для землі повинні впливати на наше розуміння того, хто такі інші вівці?

⁷ Коментатори загальновизнаного християнства в цілому тримаються думки, що інші вівці є християнами з язичників, а члени кошари, про яких згадано раніше,— це євреї під Закон-угодою і що ці дві групи йдуть до неба. Але Ісус народився євреєм і через це підлягав під Закон-угоду (Галатів 4:4). Крім того, ті, хто вважає інших овець християнами з язичників, які отримають нагороду небесного життя, не беруть до уваги певного важливого аспекту Божого наміру. Коли Єгова створив перших людей, помістивши їх в Едемському саду, він розкрив свій намір — заселити землю, зробити її раєм, в якому б, дбаючи про нього, жили вічно люди, з умовою, що вони поважатимуть і слухатимуться свого Творця (Буття 1:26—28; 2:15—17; Ісаї 45:18).

⁸ Коли Адам згрішив, намір Єгови все ж не було змінено. Через свою любов Бог вжив заходів, щоб нащадки Адама мали можливість отримати те, чого не цінував був Адам. Єгова передрік, що дасть спасителя, насіння, через котрого всі народи зможуть отримати благословення (Буття 3:15; 22:18). У цій обіцянці не було жодного натяку на те, що всіх добрих людей на землі буде забрано до неба. Ісус навчав своїх послідовників молитися: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:9, 10). Невдовзі після того як Ісус розповів притчу, записану в Івана 10:1—16, він сказав своїм учням, що лише «малій черідці» його Отець уподобав дати небесне Царство (Луки 12:32, 33). Тому, читаючи, що Ісус говорить про себе як про Доброго Пастиря, котрий віддає свою душу за овець, було б помилкою не взяти до уваги переважної більшості тих, кого Ісус бере під свою сповнену любові опіку,— людей, котрі стають земними підданими його небесного Царства (Івана 3:16).

9. Що розуміли Дослідники Біблії ще в 1884 році про те, хто є іншими вівцями?

⁹ Ще в 1884 році «Вартова башта» визначила, що інші вівці є людьми, які отримають чудову можливість жити на цій землі в умовах, що відповідатимуть Божому початковому наміру. Ранні Дослідники Біблії зрозуміли, що серед інших овець є деякі люди, котрі жили і померли ще до Ісусового земного служіння. Однак існували певні подробиці, які вони не зовсім правильно розуміли. Наприклад, вони вважали, що збір інших овець відбудеться після того, як усі помазанці дістануть свою небесну нагороду. Все-таки вони чітко зрозуміли, що інші вівці не були просто християнами з язичників. Можливість стати іншою вівцею доступна як для євреїв, так і для язичників — для людей з усіх народів і рас. (Порівняйте Дії 10:34, 35).

10. Чим ми повинні підтверджувати, що належимо до людей, котрих Ісус справді вважає своїми іншими вівцями?

¹⁰ Щоб відповідати Ісусовому опису, інші вівці повинні бути людьми, котрі, незважаючи на своє расове або етнічне походження, визнають Ісуса Христа Добрим Пастирем. Чого це стосується? Вони повинні бути сумирними, а також готовими, аби їх вели, що є характерною рисою овець (Псалом 37:11). Так само як і мала черідка, вони повинні ‘знати голос’ Доброго Пастиря і не дозволити, щоб їх збили зі шляху інші, котрі, можливо, бажають вплинути на них (Івана 10:4; 2 Івана 9, 10). Вони повинні розуміти важливість того, що Ісус віддав душу за своїх овець, і їм потрібно виявляти повну віру в це постачання (Дії 4:12). Вони повинні «слухати» голосу Доброго Пастиря, коли він заохочує їх виконувати священне служіння тільки для Єгови, перш за все шукати Царства, відокремитися від світу і виявляти саможертовну любов одні до одних (Матвія 4:10; 6:31—33; Івана 15:12, 13, 19). Чи ви відповідаєте цьому опису людей, яких Ісус вважає своїми іншими вівцями? Чи ви хочете цього? Які ж дорогоцінні взаємини можуть мати всі ті, хто по-справжньому стає одною з Ісусових інших овець!

Повага до влади Царства

11. а) Що Ісус сказав стосовно овець і козлів, згадуючи про знак своєї присутності? б) Хто такі брати, про яких говорить Ісус?

¹¹ Через сім місяців після того, як Ісус розказав цю притчу, він знову з’явився в Єрусалимі. Сидячи на Оливній горі та оглядаючи територію храму, він розповів своїм учням подробиці ‘знаку своєї присутності і закінчення системи речей’ (Матвія 24:3, НС). І знову він згадав про збирання овець. Серед усього іншого Ісус сказав: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята — ліворуч». У цій притчі Ісус показав, що тих, на кого Цар звертає свою увагу, судитиметься на основі їхнього ставлення до його «братів» (Матвія 25:31—46). Хто є ці брати? Вони є помазані духом християни і тому «сини Божі». Ісус є Божим первородним Сином. Отже, вони є Христовими братами. Вони є «рабами Бога нашого», як про них згадується в Об’явленні 7:3, особами, вибраними з-поміж людства для співучасті з Христом у його небесному Царстві (Римлян 8:14—17).

12. Чому має велике значення те, як люди обходяться з Христовими братами?

¹² Велике значення має і те, як інші люди ставляться до тих спадкоємців Царства. Чи ви ставитесь до них так, як Ісус Христос і Єгова? (Матвія 24:45—47; 2 Солунян 2:13). Ставлення людини до цих помазанців відображає її ставлення до самого Ісуса Христа і до його Отця, Всесвітнього Суверена (Матвія 10:40; 25:34—46).

13. Наскільки Дослідники Біблії розуміли притчу про овець і козлів у 1884 році?

¹³ У виданні «Вартової башти» за серпень 1884 року (англ.) було слушно вказано на те, що «вівці» у цій притчі — це люди, які мають надію жити в досконалості на землі. Також стало ясно, що ця притча повинна стосуватися часу, коли Христос пануватиме зі свого величного небесного престолу. Однак у той час вони не розуміли в усіх подробицях того, коли він почне згадану тут працю розділення і скільки часу вона триватиме.

14. Як одна промова на конгресі в 1923 році допомогла Дослідникам Біблії зрозуміти, коли повинна сповнитися Ісусова пророча притча?

¹⁴ А втім, 1923 року Дж. Ф. Рутерфорд, тодішній президент Товариства Вартової башти, у промові на конгресі роз’яснив питання щодо часу сповнення притчі про овець і козлів. Чому? Частково тому, що, за словами цієї притчі, брати Царя — принаймні декотрі з них — все ще мали бути на землі. З-посеред людей лише помазаних духом послідовників можна законно назвати його братами (Євреїв 2:10—12). Їх не буде на землі протягом Тисячоліття, і таким чином люди не матимуть нагоди чинити цим помазанцям добро, як сказав Ісус (Об’явлення 20:6).

15. а) Які події допомогли Дослідникам Біблії правильно розпізнати, хто такі вівці з Ісусової притчі? б) Як вівці виявляють свою вдячність за Царство?

¹⁵ У цій промові в 1923 році були зроблені спроби ототожнити тих, хто відповідає Господньому опису овець і козлів, але щоб отримати повне розуміння цієї притчі, треба було спершу вияснити інші справи. У наступних роках Єгова поступово доводив ці важливі подробиці до уваги своїх служителів. У 1927 році, наприклад, стало чітко зрозуміло, що «вірний і мудрий раб» — це група з усіх помазаних духом християн на землі; у 1932 році брати усвідомили, що потрібно безстрашно триматися помазаних служителів Єгови, як робив колись Єгонадав з Єгу (Матвія 24:45; 2 Царів 10:15). У той час вівцеподібні люди отримали особливе заохочення з Об’явлення 22:17, щоб нести звістку про Царство до інших. Їхня вдячність за Месіанське Царство мала спонукувати їх не тільки робити добро Господнім помазанцям, але й присвятити своє життя Єгові через Христа і перебувати в близьких стосунках з його помазанцями, запопадливо беручи участь у виконуванні їхньої праці. Чи ви робите це? До тих, хто це робить, Цар скаже: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу». Перед ними буде величне майбутнє — досконале вічне життя в земній сфері правління Царства (Матвія 25:34, 46).

Куди йде ‘великий натовп’?

16. а) Які неправильні уявлення мали ранні Дослідники Біблії щодо великого натовпу з Об’явлення 7:9? б) Коли і на основі чого було спростовано їхній погляд?

¹⁶ Якийсь час слуги Єгови вважали, що великий натовп, зображений в Об’явлення 7:9, 10, відрізняється від інших овець, про яких записано в Івана 10:16, та овець, згаданих у Матвія 25:33. Оскільки Біблія говорить, що вони ‘стояли перед престолом’, вважалося, що вони будуть на небі, але не на престолах, пануючи як співспадкоємці з Христом, а тільки перед престолом на другорядному місці. Вважалося, що це менш вірні християни, які не виявляли духу правдивої саможертовності. Такий погляд було спростовано в 1935 роціb. Ретельне дослідження Об’явлення 7:9 у світлі таких віршів, як Матвія 25:31, 32, виявило, що люди можуть бути «перед престолом» тут, на землі. Також зазначалось, що у Бога немає двох норм вірності. Усі, хто хоче мати його схвалення, мусять бути вірними йому (Матвія 22:37, 38; Луки 16:10).

17, 18. а) Завдяки чому з 1935 року відбувається великий ріст кількості тих, хто сподівається жити вічно на землі? б) Якою невідкладною працею запопадливо займаються члени великого натовпу?

¹⁷ Народ Єгови вже багато років розповідає про Божі обіцянки стосовно землі. З огляду на те, чого цей народ сподівався ще в 20-х роках нашого сторіччя, він звіщав, що «Мільйони, які тепер живуть, ніколи не помруть». Але тоді ще не було мільйонів, які прийняли все те, що Бог дає для життя. У більшості тих, хто пізнавав правду, святий дух породжував бажання жити на небі. Але після 1935 року відбулася велика зміна. Не можна сказати, що перед тим «Вартова башта» ігнорувала надію вічного життя на землі. Впродовж десятиліть слуги Єгови розповідали про це і шукали тих, хто відповідає біблійному опису інших овець. Однак у призначений час Єгова скерував справи так, що цих осіб було виявлено.

¹⁸ Звіти показують, що протягом багатьох років більшість присутніх на Спомині приймали символи. Але за 25 років після 1935 року кількість спостерігачів щорічного Спомину Христової смерті зросла в понад сто разів у порівнянні до учасників. Ким були ці інші? Майбутніми членами великого натовпу. Зрозуміло, прийшов час для Єгови збирати цих людей і готувати їх до збереження у близькій великій скорботі. Як було передречено, вони виходять «з усякого люду, і племен, і народів, і язиків» (Об’явлення 7:9). Вони запопадливо займаються працею, про яку Ісус передрікав, кажучи: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матвія 24:14).

[Примітки]

Який ви даєте коментар?

◻ Чому видіння із 7-го розділу Об’явлення викликає особливу зацікавленість?

◻ Чому інші вівці, згадані в Івана 10:16, це не тільки християни з язичників?

◻ Що повинно підтверджуватися на тих, які відповідають біблійному опису інших овець?

◻ Як притча про овець і козлів наголошує на тому, що слід мати в пошані владу Царства?

◻ Що вказує на те, коли прийшов час для Єгови збирати великий натовп, згаданий в Об’явлення 7:9?