Ваші дорогі померлі. Чи ви побачите їх знову?
ДЖОНУ було тільки дев’ять років, коли померла його мама. Пізніше він згадував, що трапилося на похороні: «Я намалював для неї картинку і написав записку, в якій просив її почекати на нас у небі. Потім віддав татові, щоб він поклав усе це в труну, і хоча мама була мертва, мені приємно думати, що вона отримала від мене цю останню вістку» («Коли помирають батьки», англ., Джіл Кременц).
Немає сумніву, Джон любив свою матір. Описуючи її хороші риси, він сказав: «Можливо, що я просто не хочу згадувати негативне, але я ніяк не можу подумати про неї щось погане. Вона була найприємнішою з усіх жінок, яких я бачив».
Як і Джон, багато людей мають хороші спогади про дорогих їм померлих осіб, і вони признаються у своїй емоційній потребі побачитися з ними знову. Едіт, 26-літній син якої помер від раку, каже: «Я маю потребу вірити, що мій син десь є, але я не знаю, де саме. Чи я ще побачуся з ним? Не знаю, але надіюся, що так».
Звичайно, люблячий Творець людини не є глухий до цього нормального людського бажання. Власне тому він обіцяв, що настане час, коли мільйони людей знову зустрінуться з дорогими їм померлими особами. У Божому Слові часто згадується ця обіцянка про майбутнє воскресіння мертвих (Ісаї 26:19; Даниїла 12:2, 13; Осії 13:14; Івана 5:28, 29; Об’явлення 20:12, 13).
Хто воскресає до неба?
Розгляньмо надію Джона, що його дорога мати чекає на нього в небі. Багато людей, котрі ходять до церкви, мають подібну віру та надію. Намагаючись підтримати такі погляди, священики та працівники благодійних організацій неправильно застосовують біблійні вірші.
Наприклад, д-р Елізабет Кюблер-Росс, фахівець з надання допомоги людям, що зазнали тяжких втрат, сказала у своїй книжці «Про дітей та смерть» (англ.): «Смерть означає лише, що ми скидаємо з себе тіло, як старий, зношений плащ, або переходимо з однієї кімнати в іншу. В Екклезіяста 12:7 ми читаємо: «І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його». Ісус говорив: «Я йду приготувати місце для вас, щоб де Я — були й ви». А до злодія на хресті він сказав: «Істинно кажу тобі: сьогодні ти будеш зі Мною в раю».
Чи вищезгадані біблійні вірші справді означають, що дорогі нам померлі особи живі і чекають на нас у небі? Розгляньмо ці вірші уважніше, починаючи з Екклезіяста 12:7. Очевидно, що мудрий чоловік, який написав ці слова, не мав наміру суперечити тому, про що він раніше твердив у тій самій біблійній книзі: «Знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають» (Екклезіяста 9:5). Він говорив про смерть людей взагалі. Чи розсудливо вірити, що люди, які є відвертими атеїстами або зачерствілими злочинцями, повертаються після смерті до Бога? Звичайно, що ні. До речі, ні про кого з нас цього не можна сказати, якими б ми себе не вважали: добрими чи поганими. Оскільки ніхто з нас не був з Богом на небі, то як можна сказати, що ми вертаємося до нього?
Що ж біблійний письменник мав на увазі, говорячи, що по смерті «дух вернеться знову до Бога»? Використовуючи єврейське слово, перекладене словом «дух», він не говорив про щось унікальне, яке відрізняє людей одних від одних. Ні, той самий натхнений біблійний письменник пояснює в Екклезіяста 3:19, що і в людини, і в тварин «один дух у всіх них» (Хоменко). Очевидно, що під словом «дух» він мав на увазі життєву силу в клітинах, з яких складаються фізичні тіла людей і тварин. Ми не отримали цей дух безпосередньо від Бога. Він був переданий нам через наших людських батьків, коли відбулося наше зачаття, а пізніше і народження. Крім того, цей дух не летить в космосі і не повертається буквально до Бога в момент смерті. Вираз «дух вернеться знову до Бога» — це образний вислів, який означає, що перспективи на майбутнє життя померлої особи тепер у Божих руках. Він вирішує, кого йому пам’ятати і згодом воскресити. Подивіться самі, як ясно Біблія показує це в Псалмі 104:29, 30.
Бог Єгова мав намір, щоб обмежене число вірних послідовників Христа, лише 144 000, воскресли до небесного життя як духовні сини Бога (Об’явлення 14:1, 3). Разом з Христом вони утворюють небесний уряд, який благословлятиме людство на землі.
Першими про це дізналися Ісусові вірні апостоли, яким він сказав: «Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я — були й ви» (Івана 14:2, 3). Ці апостоли та інші ранні християни повмирали і мусили мертвими, у стані несвідомості, чекати, аж поки Ісус прийде і нагородить їх небесним воскресінням. Ось чому ми читаємо, що перший християнський мученик Степан «смертю заснув» (Дії 7:60, Хом.; 1 Солунян 4:13).
Воскресіння до життя на землі
А що можна сказати про обіцянку Ісуса злочинцеві, який помер коло нього? Як і багато євреїв його часу, цей чоловік вірив, що Бог пошле Месію, який встановить царство і відновить мир і безпеку для єврейського народу на землі. (Порівняйте 1 Царів 4:20—25 з Луки 19:11; 24:21 та Дії 1:6). Крім цього, злочинець виявив віру, що Ісус був Тим, кого Бог вибрав на Царя. Однак у той час Ісусова неминуча смерть як засудженого чоловіка робила це неправдоподібним. Ось чому Ісус запевнив злочинця такими словами: «Поправді кажу тобі сьогодні, Ти будеш зі мною в Раю» (Луки 23:42, 43, НС).
Переклади Біблії, в яких кома або двокрапка стоїть перед словом «сьогодні», створюють проблему для людей, що хочуть зрозуміти Ісусові слова. Ісус не пішов ні до якого раю того самого дня. Навпаки, він лежав без свідомості, мертвий, три дні, аж поки Бог воскресив його. Навіть після того, як Ісус воскрес і вознісся на небо, він мав чекати по Божій правиці, аж поки не прийшов його час правити над людьми як Цар (Євреїв 10:12, 13). Невдовзі Ісусове царське правління принесе полегшення людству і перетворить цілу землю в рай (Луки 21:10, 11, 25—31). Тоді він сповнить свою обіцянку тому злочинцеві, воскресивши його до життя на землі. Ісус буде з тим чоловіком у значенні, що Він допоможе йому в усіх людських потребах, включаючи потребу привести своє життя в гармонію з Божими праведними законами.
Воскресіння багатьох
Переважно воскресіння людей, як, наприклад, воскресіння того розкаяного злочинця, відбуватиметься тут, на землі. Це відповідає наміру, з яким Бог створив людину. Перших чоловіка і жінку поселили в райському садку, і їм було наказано підкорити землю. Якщо б вони слухалися Бога, то ніколи не постаріли б і не померли. У час, призначений Богом, вся земля була б підкорена і перетворена Адамом та його досконалими нащадками в усесвітній рай (Буття 1:28; 2:8, 9).
Однак своїм свідомим гріхом Адам і Єва принесли смерть собі та своїм майбутнім нащадкам (Буття 2:16, 17; 3:17—19). Ось чому Біблія каже: «Через одного чоловіка [Адама] ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили» (Римлян 5:12).
Тільки одна людина народилася вільною від успадкованого гріха. Це досконалий Божий Син Ісус Христос, життя якого було перенесено з неба в утробу єврейської діви Марії. Ісус залишився безгрішним і не заслужив смерті. Тому його смерть має відкупну ціну для «гріха світу» (Івана 1:29; Матвія 20:28). Власне тому Ісус міг сказати: «Я є воскресіння і життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, оживе» (Івана 11:25, Деркач).
Отже, безумовно, ви можете плекати надію про зустріч з дорогими вам померлими особами, але для цього потрібно вірити в Ісуса як свого Відкупителя і слухатися його як Божого призначеного Царя. Невдовзі Боже Царство усуне з землі усе зло. Всі люди, які відмовляються покоритися його правлінню, будуть знищені. Однак піддані Божого Царства переживуть і займатимуться працею перемінення цієї землі в рай (Псалом 37:10, 11; Об’явлення 21:3—5).
Тоді настане захоплюючий час воскресіння. Чи ви будете там, щоби вітати померлих? Все залежить від того, що ви робите тепер. Усіх людей, які зараз підкоряються правлінню його Сина Ісуса Христа, у Царстві Єгови чекають чудові благословення.