Питання, на які Ісус звернув увагу в зразковій молитві, мають дуже важливе значення для всіх вірних Божих служителів і торкаються їхніх спільних потреб. Але з Біблії видно, що в людей через різні обставини виникають також особисті питання і проблеми — значні або незначні,— і про них теж доречно молитися. І навіть якщо ці питання прямо не згадуються в Ісусовій зразковій молитві, вони узгоджуються з нею. Тож в особистих молитвах можна торкатися будь-яких сфер свого життя (Ів 16:23, 24; Флп 4:6; 1Пт 5:7).

Вирішуючи, про що молитися, людина повинна брати до уваги Божу волю, адже прохання буде виконане, лише якщо воно до вподоби Богові. Наприклад, знаючи, що Бог не любить неправедних і тих, хто зневажає його Слово, людина не стане молитися про щось, що суперечило б нормам праведності і волі Бога, яку він відкрив, зокрема, через свого Сина і його учнів (Ів 15:7, 16). Тому слова «все, що тільки попросите» в Івана 14:13 слід розглядати, беручи до уваги контекст. Безперечно, людина не повинна просити про те, що — як вона знає або припускає — Богові не подобається. Іван написав: «Коли ми звертаємось до Бога, то маємо впевненість: хоч би що ми просили згідно з його волею, він слухає нас» (1Ів 5:14; пор. Як 4:15). Ісус сказав своїм учням: «Якщо двоє з вас на землі домовляться просити мого небесного Батька про щось важливе, то він виконає їхнє прохання» (Мт 18:19). Молитися про матеріальне, як-от про їжу, цілком доречно, але це не стосується матеріалістичних прагнень і амбіцій, як видно з Матвія 6:19—34 і 1 Івана 2:15—17. Так само було б неправильно молитися за тих, кого Бог засуджує (Єр 7:16; 11:14).