Розділ 118

Зрада й арешт

ВЖЕ далеко за північ, коли Юда приводить у Гефсиманський сад велику групу воїнів, старших священиків, фарисеїв та інших людей. Священики погодились заплатити Юді 30 срібняків за зраду Ісуса.

Раніше, коли Ісус відправив Юду з пасхальної вечері, той, мабуть, відразу пішов до старших священиків. Вони негайно зібрали своїх вартових, а також загін воїнів. Юда, можливо, спочатку привів їх туди, де Ісус з апостолами святкував Пасху. Побачивши, що там вже нікого немає, Юда і численний натовп зі зброєю, світильниками і смолоскипами пішли за місто через долину Кедрон.

Юда веде всіх на Оливкову гору. Він впевнений, що знає, де знайти Ісуса. За останній тиждень, коли Ісус і апостоли ходили з Віфанії в Єрусалим і назад, вони часто зупинялись у Гефсиманському саду, щоб відпочити і поспілкуватися. Але тепер Ісус перебуває десь у темряві під оливковими деревами, тож як воїни впізнають його? Можливо, вони ніколи раніше його не бачили. Юда каже, що подасть знак: «Той, кого я поцілую,— це він; візьміть його під варту й відведіть; і стережіть, щоб він не втік».

Юда приводить велику юрбу в сад, бачить Ісуса з апостолами і підходить прямо до нього.

— Доброго дня, Учителю! — каже він Ісусу і цілує його.

— Чоловіче, чому ти прийшов сюди? — різко питає Ісус і, відповідаючи на своє запитання, говорить: — Юдо, невже ти поцілунком зраджуєш Сина людського?

Але досить говорити зі зрадником! Ісус виступає наперед у світло палаючих смолоскипів та світильників і запитує:

— Кого ви шукаєте?

— Ісуса назарянина,— відповідають йому.

— Це я,— говорить Ісус, мужньо стоячи перед усіма. Дивуючись його сміливості і не знаючи, чого від нього чекати, чоловіки відсахуються і падають на землю.

— Я ж сказав вам: це я,— спокійно продовжує Ісус.— І якщо ви шукаєте мене, то відпустіть інших.

Недавно у горішній кімнаті Ісус сказав у молитві до Батька, що зберіг своїх вірних апостолів і не втратив жодного з них, «окрім сина загибелі». Тому, щоб його слова сповнились, він просить відпустити його послідовників.

Коли воїни оговтуються, вони підводяться і починають зв’язувати Ісуса. Тоді апостоли розуміють, що відбувається. «Господи, може нам вдарити мечем?» — питають вони. Ісус ще не встиг відповісти, а Петро вихоплює один з двох мечів, які принесли з собою апостоли, і нападає на раба первосвященика, якого звати Малх. Петро цілиться в голову Малха, але промахується і відсікає йому праве вухо.

«Досить вже!» — втручається Ісус. Потім він торкається до вуха Малха і зціляє його. Далі Ісус дає важливий урок, наказуючи Петрові: «Вклади меча назад у його місце, бо кожен, хто візьме меча, від меча й загине. Невже ти думаєш, що я не міг би попросити свого Батька дати мені в цю ж мить більше ніж дванадцять легіонів ангелів?»

Ісус добровільно дозволяє себе заарештувати і пояснює: «Як тоді виконалися б слова з Писання, що саме так має статися?» І додає: «Невже я не вип’ю чаші, яку дав мені Батько?» Він повністю згоджується з волею Бога!

Потім Ісус звертається до натовпу. «Хіба я розбійник, що ви прийшли арештувати мене з мечами й палицями? — запитує він.— Я день у день сидів з вами, навчаючи в храмі, але ви не брали мене під варту. Однак усе це відбувається, щоб сповнилися писання пророків».

Тоді воїни, воєначальник і вартові юдеїв хапають Ісуса і зв’язують його. Побачивши це, апостоли покидають Ісуса і втікають. Проте один юнак (мабуть, учень Марко) залишається серед натовпу. Можливо, він був у домі, де Ісус святкував Пасху, і потім пішов звідти за натовпом. Але тепер його впізнали і намагаються схопити. Він же залишає свій одяг з лляного полотна і втікає. Матвія 26:47—56; Марка 14:43—52; Луки 22:47—53; Івана 17:12; 18:3—12.

▪ Чому Юда впевнений, що знайде Ісуса в Гефсиманському саду?

▪ Як Ісус виявляє турботу про своїх апостолів?

▪ Що робить Петро, захищаючи Ісуса, але що Ісус говорить йому на це?

▪ Як Ісус показує, що він повністю згоджується з Божою волею?

▪ Хто залишається поряд з Ісусом після втечі апостолів і що стається з цією людиною?