Рівноцінний викуп за всіх

«Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!» (МАТВІЯ 20:28).

 1, 2. (а) Чому можна сказати, що викуп є найбільший Божий дар людству? (б) Як ми скористаємо з перегляду викупу?

ВИКУП — це Божий найбільший дар людству. «Відкупленням кров’ю Його [Христовою]» ми можемо мати «прощення провин» (Ефесян 1:7). Викуп є основою надії на вічне життя на небі чи в раю на землі (Луки 23:43; Івана 3:16). Через викуп християни також саме тепер можуть мати чисте становище перед Богом (Об’явлення 7:14, 15).

² Отже, викуп не є щось невиразного або важкого для розуміння. Будучи вкорінений в божественних принципах, викуп може довести до дійсних користей. Деякі аспекти цього догмата можливо «тяжко зрозумілі» (2 Петра 3:16). Але ви дуже скористаєте якщо уважно розглянете біблійне вчення про викуп, тому що в ньому відображується Божа чудова любов до людства. Зрозуміти значення викупу — це ключ до зрозуміння незбагненного «багатства, і премудрости, і знання Божого»! (Римлян 5:8; 11:33).

Спірні питання, яких треба вирішити

 3. Чому викуп був потрібний, і чому Бог не міг тільки простити людству за його гріх?

³ Викуп став потрібний через гріх першої людини, Адама, який передав своїм потомкам даремну спадщину хвороб, смутку й болю (Римлян 8:20). Через успадковану недосконалість, усі Адамові потомки стали «дітьми гніву» гідні смерті (Ефесян 2:3; Повторення Закону 32:5). Богові неможливо піддатись безпринципній сентиментальності й негайно простити людству його гріхи. В Його власному Слові читаємо, що «кара за гріх смерть» (Римлян 6:23). Коли б Бог вибачав людству за його гріх, то мусив би ігнорувати власну норму праведності й зробити недійсним Своє власне правосуддя! (Йова 40:8). Однак, Біблія каже, що «справедливість та право — підстава престолу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випереджують!» (Псалом 89:15 [89:14, НС]). Коли б Бог не дотримував Своєї праведності, то це заохочувало б людей до злочинства й підрило б Його позицію як Всесвітній Суверен. (Порівняйте Екклезіястова 8:11).

 4. Яке спірне питання виникло через бунт Сатани?

⁴ Бог також мав інші справи залагодити, піднесені Сатаною коли він збунтувався, справи багато важливіші, ніж скрутне становище людства. Сатана обчорнив Боже добре Ім’я, коли звинуватив Єгову в говорінні неправди й зобразив Його як жорстокого диктатора, Який позбавляв Своїм створінням знання й свободи (Буття 3:1​-5). Крім того, позірним розладненням Божого наміру наповнити землю праведними людьми, Сатана надав Богові вигляду невдалого (Буття 1:28; Ісаї 55:10, 11). Сатана також дібрав відваги й почав зводити наклеп на Божих вірних слуг, кажучи, що вони служили Йому з самолюбних причин. Сатана хвалився, що під тиском, жодні з них не будуть вірні Богові! (Йова 1:9​-11).

 5. Чому Бог не міг ігнорувати обвинувачень Сатани?

⁵ Таких обвинувачень неможливо уникати. Коли б Бог не відповів на них, то це поступово зруйнувало б довір’я в Нього й в Його правління (Приповістей 14:28). Коли б закон і порядок зіпсувались, то чи у всесвіті не виникло б безладдя? Отже, Бог був зобов’язаний виправдати Свій суверенітет і праведні способи. Він був зобов’язаний дати Своїм вірним слугам нагоду доказати їхню незламну вірність до Нього. З скрутним становищем людства, треба було так поводитись, щоб віддати перевагу найважливішим питанням. Пізніше Бог сказав Ізраїлеві: «Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе» (Ісаї 43:25).

Викуп: покривання

 6. Якими висловами Біблія говорить про Божий спосіб спасти людство?

⁶ У Псалмі 92:6 (92:5, НС) читаємо так: «Які то величні діла Твої Господи [Єгово, НС], дуже глибокі думки Твої». Тому нам потрібно докладати зусиль, щоб зрозуміти те що Бог зробив для людства. (Порівняйте Псалом 36:5, 6). На щастя, Біблія допомагає нам зрозуміти ці справи висловами, які описують або зображують Божі чудесні діла з різних точок зору. Біблія порівнює викуп до покупки, примирення, умилостивлення, відкуплення, і покутування (Псалом 49:8; Даниїла 9:24; Галатів 3:13; Колосян 1:20; Євреїв 2:17). Але вислів, який мабуть найкраще описує цю спарву, є те що Ісус Сам сказав у Матвія 20:28: «Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп [грецьке, ліʹтрон] за багатьох»

 7, 8. (а) Що ми навчаємось з грецького й єврейського слів на викуп? (б) Поясніть як у викупі є включена рівноцінність?

⁷ Що це є викуп? Грецьке слово ліʹтрон, походить від дієслова що значить «звільняти». Воно вживалось, коли говорили про гроші за які звільняли військовополонених. Єврейською мовою слово на викуп є коʹфер, і походить від дієслова що значить «покривати». Наприклад, Бог сказав Ноєві «покрити» (каʹфар) або «осмолити» ковчег смолою (Буття 6:14). З цієї точки зору, то викупляти або покутувати за гріхи значить покривати гріхи (Псалом 65:4 [65:3, НС]).

⁸ У Теологічному словнику Нового Завіту каже, що коʹфер «завжди значить щось рівноцінного», або відповідного. Тому, покривало (кап·поʹрет) ковчега заповіту було подібне до самого ковчега. Подібно цьому, щоб покутувати за гріх, або викупляти, Боже правосуддя вимагало «душу за душу, око за око, зуб за зуба, руку за руку, ногу за ногу» (Повторення Закону 19:21). Іноді, правосуддя можна задовольнити чимсь рівноцінним, замість строгим покаранням. Наприклад, у книзі Вихід 21:28​-32 говорить про вола, який проколить людину на смерть. Якщо власник знав, що віл був битливий, і не пильнував його, то такого примушували сплатити за життя вбитої особи своїм власним. Однак, що, коли б власник був тільки частково винуватий? Йому тоді потрібний коʹфер, щоб покрити його помилку. Призначені судді накладуть на нього викуп, або штрафують, як ціна викупу.

 9. Як ситуація з первородженими в Ізраїлі є прикладом точності якої Бог вимагав у заплаті викупу?

⁹ Ще одно єврейське слово зв’язане з словом «викуплення» є па·дагʹ, дієслово, яке в основному значить «звільняти за викуп». У Книзі Числа 3:39​-51 маємо приклад точності ціни для звільнення. Визволишви ізраїльських первороджених у день пасхи 1513 року до н. е., Бог став їхнім власником і міг вимагати, щоб кожен первороджений з синів ізраїльських служив йому в храмі. Замість цього, Бог прийняв «викуп» (під·йомʹ, іменник від па·дагʹ), кажучи: «Візьми для Мене Левитів... замість кожного перворідного Ізраїлевих синів». Але заміна мала бути точна. У Левієвому племені всього було 22 273 первороджених мужчин. Тільки коли заплатять «викуп» по п’ять шекелів на голову, можна було викупити позосталих понад 273 особи з первороджених від служби в храмі.

Рівноцінний викуп

10. Чому тваринними жертвами неможливо відкупити людство від гріха?

¹⁰ Вищесказане показує, що викуп мусив бути рівноцінний, тому що він викупляв, заступав або покривав. Тваринні жертви, яких вірні ізраїльтяни жертвували ще від Авеля, не могли спокутувати за гріхи людини, тому що люди багато вищі від тварин (Псалом 8:4​-8). Тому Павло написав: «Неможливе, щоб кров биків та козлів здіймали гріхи!» Такі жертви були тільки символами на майбутній викуп (Євреїв 10:1​-4).

11, 12. (а) Чому тисячі мільйонів людей не мусять умирати як жертва, щоб спокутати за гріх людства? (б) Тільки хто може бути «рівноцінний викуп», і якій цілі послужила Його смерть?

¹¹ Цей передбачений викуп мусив бути рівноцінний Адамові, тому що кара за смерть, якою Бог справедливо покарав Адама, стягнула осуд на все людство. «В Адамі всі вмирають»,— каже в 1 Коринтян 15:22. Не треба, щоб тисячі мільйонів людей вмирали як жертви за кожного з Адамових потомків. «Через одного чоловіка [Адама] ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть» (Римлян 5:12). І тому що «смерть через людину», то викуп за людство теж був «через Людину» (1 Коринтян 15:21).

¹² Людина, яка викупляє людство, мусить бути досконалою людиною тіла й крові — точно такою як Адам (Римлян 5:14). Духовне створіння, або «боголюдина» не відповідало б правосуддю. Тільки досконала людина, не під осудом Адамської смерті, могла стати «рівноцінним викупом», зовсім рівною Адамові (1 Тимофія 2:6, НС)a. «Останній Адам» добровільно пожертвував своє життя, і таким чином заплатив за гріх «першої людини Адама» (1 Коринтян 15:45; Римлян 6:23).

13, 14. (а) Чи Адам і Єва скористають з викупу? Поясніть. (б) Як Адамові потомки користають з викупу? Поясніть.

¹³ Ні Адам ні Єва не скористають з викупу. У Мойсеєвому Законі поміщався цей принцип: «І не візьмете окупу для душі убійника» (Числа 35:31). Адам не був обманений, він добровільно вчинив гріх (1 Тимофія 2:14). Вчинивши гріх, Адам стягнув смерть на своїх нащадків, через успадковану від нього недосконалість, і таким чином вони були засуджені на смерть. Ясно, Адамові належалась смерть, тому що, будучи досконалою людиною, він навмисно вирішив не послухатись Божого закону. Це пошкодило б праведним принципам Єгови дати викуп за Адама. Але заплата за Адамів гріх не скасовує вироку смерті над його нащадками! (Римлян 5:16). У законному значенні, руїнницьку дію гріха відрізується саме в корені. Відкупитель «вмре за кожну людину», і понесе на Собі результати гріха за всіх Адамових нащадків (Євреїв 2:9; 2 Коринтян 5:21; 1 Петра 2:24).

¹⁴ Як приклад цієї ситуації, уявіть собі велику фабрику, в якій працює сотні робітників. Безчесний керівник доводить її до банкрутства; і фабрику закривають. Тепер є сотні безробітних, які не мають спроможності сплачувати їхні рахунки. Їхні подружжя, діти, і позикодавці постраждають через зіпсованість одніє людини! Тоді заможний добродійник сплачує борг компанії, і фабрику знову розкривають. З скасування одного випадку заборгування користають багато робітників, їхні сім’ї, і позикодавці. Але чи той оригінальний керівник теж користає? Ні, його посадять у тюрму і він назавжди загубить свою роботу! Подібно цьому прикладу, з скасування Адамового заборгування користають мільйони його потомків — але не Адам.

Хто постачає викуп?

15. Хто міг дати викуп за людство, і чому?

¹⁵ Псалмописьменник виражав свій сум: «Жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,— бо викуп їхніх душ дорогий, і неперестане навіки». Нова англійська Біблія каже, що викупу людина «ніколи не матиме спроможності сплатити» (Псалом 49:8, 9 [49:7, 8, НС]). Хто ж може дати викуп? Тільки Єгова може постачити досконалого «Агнця... що на Себе гріх світу бере!» (Івана 1:29). Бог не послав якогось там ангела, щоб ним відкупити людство. Він пожертвував Свого Власного Однородженого Сина, «веселощі» Його (Приповістей 8:30; Івана 3:16).

16. (а) Як Божий Син міг народитись досконалою людиною? (б) Як Ісуса можна назвати в законному значенні?

¹⁶ Охоче кооперуючи в цьому розпорядку, Божий Син «умалив» Себе з небесної природи (Филип’ян 2:7). Єгова передав життя і властивості Свого Первородженого небесного Сина в утробу єврейської дівчини, Марії. Святий дух тоді «злинув на неї» гарантуючи, що немовлятко в її утробі буде святе, зовсім без гріха (Луки 1:35; 1 Петра 2:22). Як людина, Його зватимуть Ісус. Але в законному значенні Він буде «другий Адам», тому що дорівнював досконалому Адамові (1 Коринтян 15:45, 47). Ісус тепер міг віддати Себе в жертву як «непорочне й чисте Ягня», викуп за грішне людство (1 Петра 1:18, 19).

17. (а) Перед ким представилось викуп, і чому? (б) Тому що Бог постачає й одержує викуп, то чому такий обмін є потрібний?

¹⁷ Кому ж Він віддасть Себе як викуп? Протягом століть теологи так званого християнства сперечались, що Ісус дав викуп Сатані Дияволові. Фактично, людство, «продане» під гріх, уже було під контролем Сатани (Римлян 7:14; 1 Івана 5:19). Однак, Єгова, а не Сатана, «вимагає кари» за злочин (1 Солунян 4:6, НС). Отже, так як є сказано в Псалмі 49:7, викуп буде даний «Богові». Єгова постачає викуп, але коли Агнець Божий буде пожертвований, то цінність Його викупу буде дана Богові. (Порівняйте Буття 22:7, 8; 11​-13; Євреїв 11:17). Це не применшує викуп до беззначної, механічної заміни, неначе б узяти гроші з однієї кишені й укласти їх у другу. Викуп не є фізична заміна, краще — законна. Вимагаючи викупу — навіть з великим коштом Самому Собі — Єгова підтвердив Його непохитне додержування праведних принципів (Якова 1:17).

«Звершилось»

18, 19. Чому Ісус мусив постраждати?

¹⁸ Весною 33 року н. е., настав час на заплату викупу. Ісуса Христа заарештували, фальшиво звинуватили, засудили винним, і прибили до дерева страти. Він прохав Бога «голосінням великим та слізьми» через велику біль і приниження (Євреїв 5:7). Чи вимагалось, щоб Ісус так дуже постраждав? Так, бо будучи «святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників», до самої смерті, Ісус зовсім залагодив спірне питання стосовно вірності Божих слуг (Євреїв 7:26).

¹⁹ Христові страждання також удосконалили Його служити людству Первосвящеником. У ролі Первосвященика, Він не буде як той бездушний, відокремлений бюрократ. «Бо в чому був Сам постраждав, випробуваний, у тому Він може й випробуваним помогти» (Євреїв 2:10, 18; 4:15). Умираючи, Ісус міг тріумфально вигукнути, «Звершилось»! (Івана 19:30). Він не тільки доказав Свою вірність, але успішно заложив основу на спасіння людства — і важливішим, на виправдання суверенітету Єгови!

20, 21. (а) Чому Ісус воскрес з мертвих? (б) Чому Ісус Христос був «оживлений як дух»?

²⁰ Але яким способом ціна викупу буде застосована грішному людству? Коли? Як? Цю справу не залишилось випадковості. Третього дня після Ісусової смерті, Єгова воскресив Його з мертвих (Дії 3:15; 10:40). Цим важливим вчинком, факт якого засвідчили сотні очевидців, Єгова не тільки нагородив вірну службу Свого Сина, але дав Йому нагоду завершити Своє діло викуплення (Римлян 1:4; 1 Коринтян 15:3​-8).

²¹ Ісус був «оживлений як дух». Ніхто не знає, що сталось з Його тілом (1 Петра 3:18, НС; Псалом 16:10; Дії 2:27). Будучи духовним створінням, воскреслий Ісус тепер міг тріумфально повернутись на небо. Яка ж невгамована радість на небі з тієї оказії! (Порівняйте Йова 38:7). Ісус не вернувся на небо тільки, щоб Його там дружньо привітали. Він вернувся виконати ще іншу працю, уможливлюючи людству скористати з Його викупу. (Порівняйте Івана 5:17, 20, 21). Як Ісус завершив це, і що це значить для людства, будемо обговорювати в наступній статті.

[Примітка]

Запитання для перегляду

Які питання є важливіші, ніж спасіння людства?

◻ Що це значить «викупляти» грішників?

◻ Кому Ісус мусив дорівнювати, і чому?

◻ Хто постачає викуп, кому його принесено?

◻ Чому Ісус мусив воскреснути як дух?

[Ілюстрація на сторінці 13]

Жертвування тварин не спокутувало за гріх людства; вони були прообразом на ціннішу майбутню жертву.