Марія Магдалина біжить до «Симона Петра та іншого учня, якого Ісус особливо любив», до апостола Івана (Івана 20:2).

На той час Марія вже розшукала Петра та Івана. Ледве переводячи подих, вона каже: «Хтось забрав Господа з гробниці, і ми не знаємо, де його поклали» (Івана 20:2). Обидва апостоли зриваються з місця і біжать. Іван біжить швидше і прибігає до гробниці першим. Він заглядає всередину і бачить пов’язки, але не заходить туди.

Коли прибігає Петро, то без вагань входить у гробницю. Він бачить полотно і хустку, якою була обмотана голова Ісуса. Іван також входить у гробницю і починає вірити розповіді Марії. Однак жоден з них не розуміє, що Ісус воскрес, хоча раніше він говорив їм про це (Матвія 16:21). Апостоли спантеличені і йдуть додому. А Марія, яка повернулася до гробниці, залишається там.