Так, Бог колись дозволив народам (але не євреям) ходити своїм власним шляхом, але не залишив Себе без свідчення про Його існування і доброту «подаючи їм дощі та врожайні часи, та наповнюючи їжею й радощами серця їхні» (Псалом 147:8).

(14:8-18).