На кого нам покладатись за дійсним правосуддям?
«Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?» (1 МОЙСЕЄВА 18:25).
1, 2. Яка є реакція багатьох людей до поширення несправедливості?
ВИ ПРАВДОПОДІБНО вже усвідомлюєте велике поширення неправосуддя. Яка ж є ваша реакція до існуючої відсутності правдивої справедливості?
2 Через розквітання несправедливості багато людей сумніваються існуванню справедливого Бога. Вони можуть заявляти себе бути агностиками. Ви правдоподібно вже чули те слово. Воно стосується особи, яка «заперечує існування якої-небудь дійсності (так як Бог) і яку то дійсність правдоподібно неможливо збагнути». Біолог Томас Г. Гекслі, пропагандист дарвінської еволюції 19 століття, вважав себе «агностиком» і був перший вживати це слово в такому розумінніa.
3, 4. Звідкіля береться слово «агностик»?
3 Звідкіля ж Гекслі взяв цей вислів «агностик»? Він неправильно розумів вислів, якого апостол Павло, адвокат у першому столітті, висловив у зовсім інакшому значенні. Це сталось у одній з найславетніших промов. Ця промова дуже доречна сьогодні, тому що подає нам здорову основу на те, як і коли всі люди будуть втішатись правосуддям, а також, як ми особисто можемо скористатись з цього.
4 Слово «агностик» («невідомий») вибирається з Павлових слів, коли він згадав про вівтар з написом «незнаному Богові». Ту коротку промову записав лікар Лука у 17 розділі історичної книги Дії апостолів. З того розділу перше довідуємось, як Павло увійшов у Афіни. У рамках на 11 сторінці, можете прочитати собі цю вступну інформацію й текст цілої промови.
5. В якому оточенні Павло виступив з його промовою до афінян? (Прочитайте Дії апостолів 17:16-31).
5 Яка ж яскрава промова, яку ми повинні уважно розглянути. Будучи оточенні великим неправосуддям, ми можемо багато навчитись з тієї промови. По-перше, зауважте оточення у віршах 16—21. Афіняни дуже гордились через те, що мешкали в славетному центрі знань, в якому колись навчали Сократ, Платон, і Арістотель. Афіни теж було дуже релігійне місто. Всюди Павло бачив ідоли — воєнного бога Ареса, або Марса; Зевса; Асклепія, бога лікування; сильного Посейдона, бога моря; Діоніса, Афіни, Ероса, та інших.
6. Як ваша місцевість порівнюється з обставинами, яких Павло знайшов у Афінах?
6 А що, коли б Павло оглядав ваше місто або місцевість? Він мабуть бачив би багато ідолів, або релігійних статуй, навіть у країнах так званого Християнства. По інших місцевостях він бачив би ще більше ідолів. Один посібник каже: «Індійські боги, не так як їхні несталі грецькі „брати“, одношлюбні, і декотрі з найбільш вражаючих сил приписувались їхнім жіночим подружжям... Без перебільшення є мільйони богів стосуючися до всяких форм життя й природи».
7. Які були стародавні грецькі боги?
7 Багато грецьких богів зображаються незначними й дуже неморальними. Їхня поведінка соромила б людей, так, навіть вважали б її злочинною по більшості країнах світу сьогодні. З доброї причини ви прагнете знати якої справедливості людям сподіватись від таких богів. Однак, Павло бачив, що афіняни були дуже віддані їм. Сповнений праведним переконанням, він став пояснювати їм високі правди правдивого християнства.
Задирливі слухачі
8. (а) У що епікуреї вірили? (б) У що стоїки вірили?
8 Декотрі євреї й греки слухали заінтересовані, але, яка була реакція впливових філософів зі стоїків і епікуреїв? Так як зараз побачимо, багато того, що вони вірили, люди взагалі сьогодні вірять. Таких то ідей навіть навчають у школі. Епікуреї заохочували людей жити, щоб здобувати з життя велике задоволення, а головно розумового. В їхній філософії, щоб «їсти й пити, бо ми взавтра вмремо» не було ні принципів ні чеснот (1 Коринтян 15:32). Вони не вірили, що боги створили всесвіт: краще, що життя почалось випадково у механічному всесвіті. Крім того, вони вірили, що боги не цікавились людьми. Що ж сказати про стоїків? Стоїки підкреслювали логіку, віруючи, що матерія й сила були основними принципами в усесвіті. Стоїки уявляли собі безособове божество, замість вірити, що Бог є особа. Вони також вірили, що доля володіла людськими справами.
9. Чому Павлові не було легко проповідувати в такому оточенні?
9 Як такі філософи ставились до Павлового публічного навчання? З цікавості й зарозумілості, афінянські філософи почали сперечатись з Павлом. Зрештою, вони повели його до Ареопагу. Верх афінського ринку, але нижче високого Акро́поля, був скелястий пагорок імені бога війни, Марса, або Ареса, і звідти береться назва Пагорка Марс або ареопа́г. У давнину на тому місці збирався суд або міська рада. Павла могли притягти на суд на виду вражаючого Акро́поля, з його славним Парфеноном, як також іншими храмами й статуями. Дехто вірить, що апостол тут рискував своїм життям, тому що римський закон забороняв упровадження нових богів. Але, коли б Павла взяли до Арео́пагу, щоб тільки пояснити його переконання, або виявити свої кваліфікації навчати, то все ж таки він стояв перед грізним натовпом. Чи ж він міг роз’яснити свою важливу звістку і, щоб не відчужити їх?
10. Як Павло тактовно представив свою інформацію?
10 Зауважте в Діях 17:22, 23 як тактовно й розумно Павло починає свою розмову. Признавши релігійну відданість афінян і скільки ідолів у них було, то декотрі греки можливо гадали, що він похвалював їх за це. Замість накидатись на них за те, що вони вірили в багатьох богів, Павло звернув їм увагу на вівтар, якого бачив присвяченого «незнаному Богові». Маємо історичний доказ на те, що такі вівтарі дійсно існували, посилюючи наше довір’я в те, що Лука написав. Павло згадав цей вівтар, для того, щоб довести дальшу аргументацію. Афіняни дуже оцінювали знання і логіку. Однак, признали, що був бог, «незнаний» (грецьке, аʹгно·стос) для них. Логічно виходило, що вони повинні дозволити Павлові пояснити їм цього Бога. З таким висновком не можна знайти вади.
Чи неможливо знати Бога?
11. Як Павло спонукав присутніх подумати про правдивого Бога?
11 Який же був цей «незнаний Бог»? Цей «Бог» створив світ і все, що в ньому. Жодна людина не могла заперечити, що всесвіт існує, що рослини й тварини, як також людина, існують. Сила й інтелігентність — так, мудрість,— які виявлялись у цьому творінні, вказували на те, що їх створив розумний й сильний Творець, що все це не появилось випадково. Така аргументація [лінія висновків] є ще більш переконливою сьогодні (Об’явлення 4:11; 10:6).
12, 13. Який сучасний доказ підтверджує те, що Павло говорив?
12 Недавно тому, у своїй книжці В центрі безмірностей (англ.), британський астроном сер Бернард Ловелл писав про складність найпростішого життя на землі. Він теж обговорював можливість такого життя появитись випадком, і дійшов до цього висновку: «Правдоподібність... що найменша молекула протеїни появилась випадком навіть не можливо уявити. У межах умов часу й космосу, яких ми обговорюємо, така можливість зовсім не правдоподібна».
13 Також подумайте ж про іншу крайність — наш усесвіт. Астрономи досліджують його початок електронними приладдями. І що ж вони відкрили? У своїй книжці Бог і астрономи (англ.), Роберт Ястров написав: «Вже бачимо, як астрономічний доказ доводить нас до біблійного висновку про початок світу». «Для науковця, який грунтує свою віру на силі вдумуватись і робити висновки, це оповідання кінчається так як той поганий сон. Він лазив по горах неуцтва; майже переборов найвищу гору; але, підтягаючись через останню скелю, його привітує група теологів [особи вір’ячі в створювання], які вже століття були такої думки». (Порівняйте з Псалом 19:1).
14. Яка логіка доказує Павлові слова, що Бог не живе в людинобудованих храмах?
14 З цього можна бачити, як точно Павло висловив правду у Діях 17:24, який то вірш доводить нас до наступної думки у 25-му. Могутній Бог, Який може створити «світ і все, що в ньому», певно є більший за матеріальний всесвіт (Євреїв 3:4). Тому то нелогічно вірити, що Він буде обмежений домувати у людинотворених храмах, а особливо в храмах тих людей, які признають, що Він для них «незнаним» Богом. Який же переконливий пункт Павло доводив тим афінським філософам, які саме в той час можливо дивились на різні храми довкола них! (1 Царів 8:27; Ісаї 66:1).
15. (а) Чому Павлові слухачі пригадували собі богиню Афіну? (б) До якого висновку повинно доводити те, що Бог дає нам усе?
15 Правдоподібно Павлові слухачі вже поклонялись на Акро́полі перед одною з статуй їхньої патрона-богині Афіни. Вони шанували Афіну в Парфеноні вирізьблену із слонової кості і золота. Інша статуя Афіни була з 70 футів (21 метр) висоти й її можна бачити аж з кораблів на морі. Заявляють, що статуя Афіни Полії впала з неба; і люди регулярно приносили їй шати ручного виробу. Однак, якщо Бог, незнайомий тим дюдям, створив усесвіт, то навіщо ж Йому турбуватись тим, що люди приносили? Він дає нам усе потрібне: «життя», «дихання», щоб підтримувати його, а навіть сонце, дощ і родючий грунт, щоб вирощувати наш харч (Дії 14:15-17; Матвія 5:45). Він дає, а люди одержують. Певно той хто дає не є залежний від того, хто одержує.
З одної людини — всі
16. Що Павло сказав про походження людини?
16 Потім, у Діях 17:26, Павло висловив правду, про яку багато людей повинні подумати, а головно у цей час такого великого расового упередження. Він сказав, що Творець «ввесь людський рід з одного [чоловіка] створив, щоб замешкати всю поверхню землі». Над думкою, що все людство є братами (і ця думка натякає на правосуддя), то присутні повинні добре вдуматись через те, що афіняни вірили, що вони були із спеціального походження, окремі від решти людства. Проте, Павло вірив у історію записану в 1 Мойсеєвій про першу людину, Адама, прародителя всіх нас (Римлян 5:12; 1 Коринтян 15:45-49). Ви мабуть бажаєте знати: «Чи таку думку можна доказати у нашій науковій ері?»
17. (а) Як деякий сучасний доказ показує те, що Павло доводив? (б) Як це впливає на правосуддя?
17 Еволюція навіває на думку, що людина розвинулась шляхом еволюційного процесу в різних місцевостях і в різних формах. Але, на початку минулого року, журнал Ньюсуїк у своїй науковій статті обговорював тему «Шукання Адама й Єви». У статті зверталось увагу на недавні розвитки на полі генетики. Хоч можна сподіватись, що не всі науковці погоджуються одні з одними, то відкритий доказ таки доводить до висновку, що ми всі походимо з одного загального предка. Тому що, так як уже давно було сказано в Біблії, ми всі брати, то чи ж усі з нас не повинні втішатись правосуддям? Чи ж ми не повинні поводитись безсторонньо з усіма людьми незважаючи на колір шкіри, тип волосся, або інші характерні риси? (1 Мойсеєва 11:1; Дії 10:34, 35). Однак, нам ще необхідно знати як і коли все людство буде втішатись таким правосуддям.
18. Яка є основа на те, що Павло сказав про Божі стосунки з людьми?
18 У 26-му вірші, Павло пояснив, що логічно можна сподіватись, що Творець має волю або справедливий намір для людства. Апостол знав, що коли Бог мав справу з народом Ізраїлю, то наказав їм де вони будуть мешкати, і як інші народи повинні поводитись з ними (2 Мойсеєва 23:31, 32; 4 Мойсеєва 34:1-12; 5 Мойсеєва 32:49-52). Звичайно, Павлові слухачі могли застосовувати ті слова до себе самих. Байдуже чи це було їм відоме чи ні, то Бог Єгова таки пророчо був виявив Свою волю відносно часу, коли Греція стане п’ятою світовою силою (Даниїла 7:6; 8:5-8, 21; 11:2, 3). Тому що цей Бог може маневрувати народи, то чи ж не розсудливо нам навчитись про Нього?
19. Чому те, що Павло доводив у Дії 17:27 є розсудливим?
19 Бог не залишає нас у незнанні про Себе, неначе ми мусили б пошукати Його. Він дав афінянам, а також нам, основу на якій навчитись про Нього. У посланні до римлян 1:20 (НС) Павло написав: «[Божі] невидимі риси, можна ясно бачити ще від створення світу, тому їх помічаємо у тім, що Він створив, а навіть Його вічну силу і божество». З цього виходить, що Бог не є віддалений від нас, якщо хочемо знайти Його, тобто навчитись про Нього (Дії 17:27).
20. Як це правда, що Богом ми «живемо, і рухаємось, і існуємо»?
20 Оцінювання повинно спонукувати нас шукати Бога й навчитись про Нього, так як цю думку висловлює в Діях апостолів 17:28. Бог є джерелом нашого життя. І наше життя не таке просте як життєвий процес деревини. Ми, і більшість тварин, є створінням вищого сорту, тому що можемо рухатись. І чи ж ми не радіємо цим? Але, Павло проникає в глиб цієї справи. Ми існуємо як інтелігентні люди з різними характерними рисами. Нашим Богом даним розумом ми можемо мислити, розуміти абстрактні принципи (так як правдиву справедливість), і надіятись — так, чекати майбутнього сповнення Божої волі. Так як можна усвідомлювати, Павло знав, що епікурейським філософам і стоїкам буде трудно погодитись з цим. Щоб допомогти їм, він цитував відомих їм грецьких поетів, яких вони шанували, і які то поети теж писали: «Навіть рід ми Його».
21. Як те, що ми Божий рід повинно вплинути на нас?
21 Якщо люди оцінюватимуть, що ми рід Божий, або створіння Всевишнього Бога, то повинні шукати в Нього керівництва. Павло гідний нашої похвали за його відвагу, стоячий в тіні Акро́поля. Сміливо він доводив їх до висновку, що Творець певно є більший за всі людинотворені статуї, а навіть позолоченої статуї або слонової кості у Парфеноні. Всі з нас, які погоджуємось з тим що Павло говорив, також мусимо погодитись, що Бог не є подібний до жодного безжиттєвого ідола, яким люди сьогодні поклоняються (Ісаї 40:18-26).
22. Чому ми мусимо покаятись, якщо хочемо скористати з правосуддя?
22 Це не тільки якийсь принцип певної галузі знань, щоб погоджуватись з ним, а тоді жити як завжди. Павло роз’яснив це в 30-му вірші так: «Не зважаючи ж Бог на часи невідомости [тобто уявляти собі, що Бог є подібний до слабосилого ідола, або, що поклоніння через такого ідола є Йому вгодне], ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися». Таким то чином доводячи своїх слухачів до цього переконливого висновку, Павло тоді представляє їм цей разючий пункт — потребу покаятись! Якщо ви покладаєтесь на Бога за правдивим правосуддям, то мусите покаятись. Чого вимагається від нас? І як Бог задовольнить усіх людей правосуддям?
[Примітки]
a Так як багато людей сьогодні, Гекслі зауважив несправедливості так званого Християнства. У статті про агностисизм, він написав: «Коли можна б тільки бачити... потоки лицемірства й жорстокості, брехні, кровопролиття, порушення кожного обов’язку людяності, які розпливались з цього джерела протягом історії християнських націй, то найгірші уяви про пекло блідли б у порівнянні з цим видінням».
Чи можете відповісти?
◻ Яке було релігійне становище в Афінах, і яке є подібне становище сьогодні?
◻ В якому значенні Бог є більший від усіх фальшивих богів, яким люди поклонялись в Афінах за днів Павла?
◻ Який основний факт про спосіб яким Бог створив людський рід гарантує правосуддя для всіх людей?
◻ Яка повинна бути реакція людей до знання Божої величності?
[Рамка на сторінці 11]
Правосуддя для всіх — Дії апостолів 17 розділ
«16 Як Павло ж їх чекав ув Атенах, у ньому кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів. 17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрічними. 18 А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що то хоче сказати оцей пустомов?“ А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й вокресення. 19 І, взявши його, повели в ареопаг та й казали: „Чи можемо знати, що то є ця наука нова, яку проповідуєш ти? 20 Бо чудне щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити має?“ 21 А всі атеняни та захожі чужинці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати.
22 Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: „Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні. 23 Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам. 24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих, 25 і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все. 26 І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх, 27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас. 28 Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали:
„Навіть рід ми Його!“
29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки. 30 Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися, 31 бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши“».
[Рамка на сторінці 12]
Всесвіт був створений
У 1980 р. доктор Джон А. О’Кіф, з НАСА (Національне управління аеронавтики і дослідження космосу), написав: «Я погоджуюся з поглядом Ястрова, що сучасна астрономія відкрила вірогідний доказ на те, що всесвіт був створений близько п’ятнадцять до двадцять мільярдів років тому». «Доказ створіння дуже зворушує мене... тому, що так ясно зафіксований в скелях, небесах, радіохвилях, і в найбільш основних законах фізики».
[Рамка на сторінці 14]
«Шукаючи Адама й Єви»
Під тим заголовком, в журналі Ньюсуїк було сказано: «Досвідчений землекоп Річард Лікі сказав у 1977 р.: „Єдиного центру в якому сучасна людина народилась немає“. Але, генетики тепер інакше вірять... „Якщо це правильне, і я вклав би душу у це, то ця ідея дуже важлива,— каже Стівен Джей Гулд, палеонтолог і есеїст Гарвардського університету. — З цього усвідомлюємо, що всі люди, незважаючи на різний вигляд, дійсно є членами одної родини недавнього походження і з одної місцевості. Тут маємо біологічне братерство багато глибше ніж ми усвідомлювали“» (11 січня 1988 р.).