Сміливо проповідуйте Царство Єгови!
«Приймав [Павло] усіх, хто приходив до нього, і проповідував він Боже Царство» (ДІЇ 28:30, 31).
1, 2. Який є доказ на те, що Бог підсилював апостола Павла, і який приклад він подав?
ЄГОВА завжди підтримує проповідників Царства. Як же Він допомагав апостолові Павлові! З Божою допомогою, Павло виступав перед правителями, зносив переслідування юрбою, і сміливо проповідував Царство Єгови.
2 Ув’язнений в Римі, Павло «приймав усіх, хто приходив до нього, і проповідував він Боже Царство» (Дії 28:30, 31). Який же гарний приклад Свідкам Єгови сьогодні! Ми можемо багато навчитись з Павлової служби так як Лука записав її в останніх розділах біблійної книги Дій апостолів (20:1—28:31).
Співвіруючі підбадьорені
3. Що трапилось у Троаді, і що подібного відбувається в наш день?
3 Як заколот у Ефесі втихомирився, Павло продовжував свою третю місіонерську подорож (20:1-12). Готовий відплисти в Сірію, Павло довідався, що євреї змовлялись убити його. Тому що вони можливо мали намір сісти в той самий корабель, щоб убити Павла, то він пішов через Македонію. У Троаді, він цілий тиждень підбадьорював співвіруючих, так як подорожуючі наглядачі підбадьорюють Свідків Єгови тепер. Уночі перед його відбуттям, Павло затягнув свою промову аж до півночі. Сидячий на вікні Євтих, правдоподібно втомлений, сонний похитнувся, і впав додолу з третього поверху та вбився. Павло воскрешив його. До якої ж радості це довело! Яка ж радість, коли мільйони людей воскресатимуть у майбутньому новому світі (Івана 5:28, 29).
4. Відносно служби, що Павло навчав старших Ефеса?
4 У дорозі до Єрусалима, Павло зустрінувся із старшими Ефеса у Мілеті (20:13-21). Він пригадав їм про своє навчання їх «від дому до дому», і що він «свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялися, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа». Ті що служили старшими вже покаялись і мали віру. Апостол також привчав їх сміливо проповідувати Царство невіруючим від дому до дому, так як Свідки Єгови роблять сьогодні.
5. (а) Як Павло був гарним прикладом щодо керівництва святого духа? (б) Чому старшим була потрібна порада, щоб «пильнувати цілу отару»?
5 Павло був гарним прикладом тих, які приймають керівництво через Божого святого духа (20:22-30). «Побуджений Духом» або відчуваючи обов’язок слухатись його керівництва, апостол піде в Єрусалим, незважаючи на те, що в ньому чекали на нього кайдани й муки. Він дорожив життям, але найважливішим була вірність Богові. Це теж повинно бути найважливішим для нас. Павло наполягав на старших «пильнувати цілу отару між якою святий дух настановив їх наглядачами» (НС). Як Павло «відійде» (очевидно помре), то «вовки люті» не будуть «отари щадити». Такі вовки повстануть з-поміж самих старших, і недозрілі учні прийматимуть їхнє перекручене навчання (2 Солунян 2:6).
6. (а) Чому Павло з довір’ям міг доручити старших Богові? (б) Як Павло слухався принципу в Діях 20:35?
6 Щоб охоронити збір від відступництва, то старші мусять бути пробуджені духовно (20:31-38). Упевнені, що Єгова підтримуватиме вірних наглядачів, Павло «доручив їх Богові та слову благодаті Його». Апостол уже навчив їх Єврейського Письма й Ісусових навчань, у яких знаходиться освячуюча сила допомогти їм одержати небесного Царства, «спадщину, серед усіх освячених». Працюючи, щоб утримувати себе й своїх друзів, Павло також заохочував старших теж бути працьовитими (Дії 18:1-3; 1 Солунян 2:9). Якщо ми теж будемо допомагати людям здобути вічного життя, то будемо дорожити Ісусовими словами: «Блаженніше давати, ніж брати!» Розуміння цих слів знаходиться в Євангеліях, але тільки Павло цитує їх, мабуть одержавши вислів усно або через натхнення. Ми теж можемо бути дуже щасливі якщо будемо відмовлятись від своїх вигод, так як Павло. Він так жертвував собою, так що старші Ефеса дуже засумували, коли він відходив!
Нехай діється воля Єгови
7. Як Павло був добрим прикладом покорення Божій волі?
7 При закінченні його третьої місіонерської подорожі (близько 56 р. н. е.), Павло подав нам гарний приклад людини, яка покоряється Божій волі (21:1-14). У Кесарії, він з його друзями перебували в Пилипа, в якого було чотири незайманих дочок що «пророкували», передрікаючи події з допомогою святого духа. Там християнський пророк Агав узяв Павлового пояса й зв’язав собі руки та ноги, будучи спонуканий духом сказати, що євреї зв’яжуть власника того пояса в Єрусалимі й видадуть його язичникам. «За Ім’я Господа Ісуса я готовий не тільки зв’язаним бути, а й померти в Єрусалимі»,— каже Павло. Мовчки учні погодились, кажучи, «Нехай діється Божая воля!»
8. Якщо нам деколи трудно слухатись доброї поради, то що ми повинні пам’ятати?
8 В Єрусалимі Павло розсказав старшим те, що Бог вчинив через його службу між язичниками (21:15-26). І якщо нам трудно послухатись доброї поради, то можемо пригадувати собі, як Павло приймав її. На доказ, що він не навчав євреїв у язичеських країнах «відступлення від Мойсея», він послухався поради старших, щоб очиститись церемоніально на свої власні кошти й на кошти чотирьох чоловіка з ним. Незважаючи на те, що своєю смертю Ісус усунув Закон, то Павло не вчинив нічого злого, коли виконував його вимоги відносно присяг (Римлян 7:12-14).
Побитий юрбою але безстрашний
9. Щодо насильної юрби, яка є аналогія між Павловими переживанням а тим, що переживають Свідки Єгови сьогодні?
9 Свідки Єгови часто зоставались вірними Богові під час насильного нападу юрбою. (За прикладом дивіться Річник Свідків Єгови на 1975 р., сторінки 180—90, на англійській мові). Євреї з Малої Азії також підбурили юрбу на Павла (21:27-40). Побачивши разом з Павлом Трохима ефесянина, вони фальшиво обвинувачували апостола в опоганенні храму тому, що впровадив грека в нього. Євреї хотіли вбити Павла, але римський полковий тисяцький Клавдій Лісій з його вояками придушили заколот! Так як було передречено (і спричинено євреями) Лісій закував Павла в колодки (Дії 21:11). Коли Павло входив до фортеці, прилягаючої до подвір’я храму, Лісій взнав, що Павло не був заколотником але євреєм, маючи право входити в храм. Одержавши дозвіл промовити, Павло звернувся до народу єврейською мовою.
10. Як євреї в Єрусалимі прийняли Павлову промову, і чому його не бичували?
10 Павло сміливо засвідчив їм (22:1-30). Він виявив себе бути євреєм, докладно навчений шановним Гамаліїлом. Апостол пояснив, що в дорозі в Дамаск, щоб переслідувати послідовників Шляху, він був осліплений, коли побачив прославленого Ісуса Христа, але що Ананій відновив йому зір. Пізніше, Господь сказав Павлові: «Іди, бо пошлю Я далеко тебе,— до поган!» Ці слова були як ті іскри в лісі. Євреї вигукували, що Павлові не годиться жити, шпурляли одежу й кидали порох у повітря із лютості. Лісій взяв Павла до фортеці й звелів бичувати його, щоб довідатись з якої причини євреї так кричали на нього. Павла роздягли, щоб бити ремінними бичами (довгий батіг з ремінців зав’язані вузлом у які вставляють кусочки заліза або кості), але стримались, коли Павло сказав: «Хіба бичувати дозволено вам громадянина римського та ще й незасудженого?» Довідавшись, що Павло був римським громадянином, Лісій дуже налякався й вивів Павла перед синедріон, щоб довідатися правди, у чому іудеї його оскаржують.
11. У якому значенні Павло був фарисеєм?
11 Павло почав свою оборону перед синедріоном кажучи, що він «жив для Бога всім добрим сумлінням». Первосвященик, Ананій, наказав, щоб ударити його по устах (23:1-10). Павло тоді відказав йому: «Тебе битиме Бог, ти стіно побілена». «То ти Божому первосвященикові лихословиш?» — декотрі питають. Може бути, що Павло не пізнав Ананія. Помітивши, що синедріон складався з фарисеїв і саддукеїв, Павло каже: «Я фарисей, і за надію на воскресення мертвих мене судять». Через це в синедріоні постала колотнеча через те, що фарисеї вірили в воскресіння а саддукеї ні. Знявся такий великий галас, що Лісій наказав воякам увійти й взяти Павла з-поміж них.
12. Як Павло уникнув замах на його життя в Єрусалимі?
12 Потім Павло уникає змову на його життя (23:11-35). Сорок євреїв заприсягли ні їсти ні пити аж поки не вб’ють його. Павлів племінник зачув це й завідомив Павла й Лісію. Під охороною військової варти, апостола взяли до намісника Фелікса в Кесарії, римської адміністративної столиці в Іудеї. Фелікс обіцяв переслухати Павла й звелів стерегти його в Іродовій преторії, центрі намісника.
Сміливість перед правителями
13. Про що Павло засвідчив Феліксові, і з якими результатами?
13 Павло обороняв себе від фальшивого обвинувачування й сміливо засвідчив Феліксові (24:1-27). Перед єврейськими обвинувачами, Павло сказав, що не підбурював народ. Він казав, що вірив у Закон і Пророки, і мав надію, «що настане воскресення праведних і неправедних». Павло пішов у Єрусалим, щоб подати «милостиню» (унески на допомогу Ісусовим послідовникам, які зубожіли через переслідування) і був церемоніально очищений. Незважаючи на те, що Фелікс відклав суд, то Павло пізніше засвідчив йому й його дружині Друзіллі (дочка Ірода Агріппи І) про Христа, праведність здержливість, і майбутній суд. Фелікс налякався, і відпустив Павла. Але пізніше посилав за апостолом у надії одержати хабар. Фелікс знав, що Павло був невинний, але залишив його у в’язниці в надії здобути ласки в євреїв. Два роки пізніше, на Феліксове місце став Порцій Фест.
14. Як Павло скористався законним постачанням перед Фестом, і що подібного стається сьогодні?
14 Павло сміливо обороняв себе й перед Фестом (25:1-12). Якщо апостол був гідний смерті, то не буде відпрошуватися, але жодна людина не могла віддати його євреям, щоб зробити їм ласку. «Відкликаюсь до кесаря!» — сказав Павло, користуючись своїм правом римського громадянства, щоб його судили в Римі (в той час перед Нероном). Фест задовольнив Павлове прохання, і він «свідкуватиме в Римі», так як було передречено (Дії 23:11). Свідки Єгови також користуються юридичними заходами, щоб «обороняти й законно утвердити добру новину» (Филип’ян 1:7, НС).
15. (а) Яке пророцтво сповнилось, коли Павло появився перед царем Агріппою й кесарем? (б) Як Павло «бив ногою колючку»?
15 Цар Ірод Агріппа II з північної Іудеї з його сестрою Вернікою (з якою мав кровозмісні стосунки) вислухав Павла під час візиту до Феста в Кесарії (25:13—26:23). Засвідчуючи Агріппі й кесареві, Павло сповнив пророцтво, що носитиме Господнє Ім’я перед царями (Дії 9:15). Розказавши Агріппі, що сталось у дорозі до Дамаска, Павло розповів, що Ісус сказав йому: «Трудно тобі бити ногою колючку». Так як упертий бик пошкодить собі, коли буде бити ногою гострий колючий предмет, то так Само Савло пошкодить собі, коли буде переслідувати Ісусових послідовників, схвалених Богом.
16. Як Фест і Агріппа реагували на Павлове свідчення?
16 Яка ж була реакція Феста й Агріппа? (26:24-32). Не мігши зрозуміти воскресіння, і будучи здивовані Павловим переконанням, Фест сказав: «Велика наука доводить тебе до нерозуму!» Подібно цьому, дехто обвинувачує Свідків Єгови в божевільності, незважаючи на те, що вони, так як Павло, «провіщають слова правди та щирого розуму». «Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християнином»,— каже Агріппа, який закінчивши переслухання визнав, що Павла могли б відпустити якби він не відкликався був до кесаря.
Небезпека на морі!
17. Розкажіть які небезпеки Павло переживав на морі протягом подорожі в Рим.
17 Подорож у Рим наражала Павла на «небезпеки на морі» (2 Коринтян 11:24-27). Начальник на ім’я Юлій опікувався в’язнями в дорозі від Кесарії в Рим (27:1-26). Припливши до Сидона, Павлові дозволили відвідати друзів, які підбадьорили його духовно. (Порівняйте 3 Івана 14). У Мірі, Малій Азії, Юлій всадив в’язнів на корабель для зерна, що плинув у Італію. Незважаючи на сильні вітри, вони таки приплили до місця, що зветься Доброю Пристанню, недалеко Крітського міста Ласея. Звідти до Фініка, рвучкий північно-східний вітер, схопив корабель. Боячись, щоб не впасти на Сірт (пливун або сипучий пісок) недалеко північної Африки, моряки «поспускали вітрила» і носилися так. Пізніше корпус корабля обв’язали шнурами, щоб він не розколовся. Наступного дня буря таки бушувала, і вони стали розвантажувати корабель. Третього дня повикидали корабельне знаряддя (вітрила або запасні приладдя). Але, саме коли вже не було надії, Павлові з’явився ангел, кажучи йому не лякатись, бо він таки стане перед кесарем. Яке ж полегшення, коли апостол сказав подорожнім, що всі наткнуться на якийсь острів!
18. Що зрештою сталось з Павлом і його співмореплавцями?
18 Подорожні пережили (27:27-44). Півночі 14 дня домислились, що наближались до якоїсь землі. Запускання оливниці (щоб зміряти глибину моря) підтвердило, що земля вже близько. Моряки закинули чотири якори, щоб не натрапити на скелясті місця. За Павловим наполяганням, всі 276 чоловік стали приймати поживу. Викидали збіжжя до моря і полегшили корабель. Коли настав день, підняли якори, і повкидали до моря, порозв’язували поворозки із стерна, і поставили мале вітрило за вітром. Легший корабель опинився на мілкому, ніс загруз і силою хвилі корма розбилася. Усі прибули до берега.
19. Що трапилось Павлові на острові Меліті, і як він послуговував іншим?
19 Промоклі й втомлені, жертви корабельної аварії знайшлись на острові Меліті, якого мешканці виявили їм «надзвичайну людяність» (28:1-16). Павло назбирав тонких гілок і клав їх на вогонь. Але через жар вискочила змія й почепилась йому на руку. (На острові Меліті тепер отруйних гадюк немає, але це була «отруйне створіння» [НС]). Мешканці острова гадали, що Павло був душогубом і що «помста жити не дозволила». Але коли ніякої шкоди він не зазнав а навіть не спух, то мешканці казали, що він бог. Пізніше Павло зцілив багатьох мешканців острова, між яким був Публіїв батько, начальник Меліти. По трьох місяцях, Павло, Лука, і Арістарх відплили на кораблі, що мав знака «Сини Зевса [НС]» (Кастор і Поллукс, нерозлучні брати Діосурів, божество яке гадають є покровителі мореплавців). Прибувши в Путеолію, Юлій з в’язнями поплили далі. Павло подякував Богові й підбадьорився братами, які вийшли йому на зустріч аж до Аппіфору та до Тритаверни. Прибувши до Рима, Павлові дозволено жити осібно під вартою солдата.
Проголошуйте Царство Єгови!
20. Якими діяльностями Павло займався в його квартирі в Римі?
20 У своїй квартирі в Римі, Павло сміливо проголошував Царство Єгови (28:17-31). Він скликав знатніших з іудеїв і промовив до них: «То за надію Ізраїлеву я обкутий цими кайданами». У тій надії поміщалось прийняття Месії, за яке ми теж мусимо бути готові постраждати (Филип’ян 1:29). Незважаючи на те, що більшість євреїв не увірвали, то багато язичників і решти євреїв мали добре серце (Ісаї 6:9, 10). Протягом двох років (близько 59—61 р. н. е.), Павло приймав усіх, хто приходив до нього, і «проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа!»
21. Який приклад Павло давав до самого кінця свого земного життя?
21 Нерон мабуть визнав Павла невинним і відпустив його. Апостол відновив свою працю разом з Тимофієм і Титом. Проте, його знов ув’язнили в Римі (близько 65 р. н. е.) і правдоподібно він помер мучеником з рук Нерона (2 Тимофія 4:6-8). Але до самого кінця, Павло був гарним прикладом сміливого проповідника Царства. З таким же самим духом у ці останні дні всі з нас присвячені Богові, сміливо проголошуймо Царство Єгови.
Якби ви відповідали?
◻ У чому Павло привчав старших Ефеса?
◻ Як Павло був гарним прикладом підкорення Божій волі?
◻ Щодо насильства юрбою, як Павлові переживання були подібні до досвідів Свідків Єгови сьогодні?
◻ Яким законним постачанням Павло скористався перед губернатором Фестом, і яку аналогію цього ми маємо сьогодні?
◻ Якими діяльностями Павло займався в його квартирі в Римі, і на що це було приклад?