ПОРАДА, ПОРАДНИК

У Єврейських Писаннях думку про пораду передає багато єврейських та арамейських слів. Найчастіше вживається єврейський іменник еца́ і споріднене з ним дієслово йаа́ц. У Грецьких Писаннях вживаються слова буле́ і сімбу́ліон. В українському «Перекладі нового світу» ці слова також перекладаються як «план» (Іс 8:10), «рішення; вирішити» (Іс 14:26; Дії 27:42), «намір» (Іс 30:1), «задум» (Лк 23:51) чи «воля» (Дії 13:36, прим.). Наприклад, в Ісаї 46:10 Єгова каже: «Моє рішення [євр. еца́] обов’язково виконається». Коли Господь Ісус Христос прийде здійснити суд, будуть виявлені «наміри [грец. буле́] серця», тобто плани, задуми, цілі й прагнення — те, що заховане глибоко всередині людини (1Кр 4:5). В Ефесян 1:11 вираз «відповідно до свого [Божого] наміру [грец. буле́]» (букв. «за порадою своєї волі») може означати «відповідно до наміру, або рішення, в якому виражається Божа воля». Апостол Павло сказав, що він вільний від вини у пролитті крові, оскільки не стримувався від того, щоб навчати про «всю волю [грец. буле́] Бога» («всяку раду Божу», Лев.), тобто про все, що необхідне для спасіння (Дії 20:27).

Царські радники були відомі своєю мудрістю і користувалися неабиякою пошаною. (Див. 2См 16:23.) Деколи їм пропонували хабарі, щоб використати їхнє становище у власних цілях. В Ездри 4:5 говориться, що вороги юдеїв «наймали радників»; імовірно, вони давали хабарі персам, які служили радниками.

Жодна людина не може знати усього. Тому той, хто прислуха́ється до хороших порад, є мудрим (Пр 12:15). А той, хто відкидає слушні поради досвідчених людей, як це зробив цар Реговоам, діє безглуздо (1Цр 12:8).

Єгова володіє абсолютною мудрістю. Він єдиний, кому не потрібні поради (Іс 40:13; Рм 11:34). Його Син по праву є «Чудовим порадником» і дає мудре керівництво іншим, адже він отримував поради від свого Батька і дотримувався їх; крім того, він має Божий дух (Іс 9:6; 11:2; Ів 5:19, 30). Отже, щоб дати корисну пораду, обов’язково треба взяти до уваги волю Єгови. Будь-яка порада, що суперечить волі Всевишнього, нічого не варта; її взагалі важко назвати порадою (Пр 19:21; 21:30).