Первосвященик Ананій, юдейські старші та Тертил офіційно звинуватили Павла перед Феліксом у тому, що він «зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями». Вони заявили, що Павло — провідник «Назорейської єресі»

Юдеї доводили, що Павло не навчав юдаїзму, тобто законної релігії (religio licita). Вони вважали, що він пропагував якусь незаконну, а навіть згубну релігію.

Вони також заявляли, ніби Павло «колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі» (Дії 24:5). Незадовго до того імператор Клавдій засуджував євреїв, котрі мешкали в Александрії, за те, що вони «викликають лихо в цілому світі». Дивовижна схожість між цими двома звинуваченнями. «За часів принципату Клавдія чи у ранні роки правління Нерона таке звинувачення проти єврея було найбільш дієвим,— говорить історик А. Н. Шервін-Вайт.— Євреї намагалися переконати намісника, що проповідування Павла рівносильне спричиненню колотнечі серед єврейського населення Імперії. Юдеї знали, що намісники не хотіли нікого засуджувати на основі чисто релігійних звинувачень, і тому намагалися надати звинуваченню політичного забарвлення».

Дії 24:1—