Пожертви з яких серце радіє
У РАМКАХ унизу маємо два листи, якими релігії так званого Християнства прохають від людей пожертв. Чи ці листи потішають вас? Зовсім ні! Однак, пожертви є потрібні, для того щоб поширювати Богомсхвалене поклоніння сьогодні. Отже, як же християнська організація одержує фінансову допомогу для виконування Божої волі?
Відповідь на це запитання знаходиться в перегляді звичаю в християнському зборі в першому столітті, і із слів Його Засновника, Ісуса Христа. „Давайте — і дадуть вам”, каже Ісус у Луки 6:38. „Мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам”. Яка ж придатна ілюстрація Ісусовим слухачам. При краї їхньої одежі східного крою були пришиті великі кишені для дрібних речей. Слово „подолок”, або буквально „лоно” (грецьке, колʹпос) стосується до порожнини формованої складками широкого одягу саме вище пояса, і то в ті мішечки продавці насипали відміряний куплений товар.
Але скільки продавців перше будуть штовхати, а тоді струсувати товар, щоб утиснути в подолок покупцевого одягу скільки можливо, а навіть переповнити його? Дуже мало! Але, християнам, коли вони будуть нестримно співчувати людям у потребі, то їм щедро відплатяться милостивістю. Мірка, якою ми поводимось з людьми, щедро чи скупо, буде міркою якою вони будуть нам відплачуватись, не тільки люди, але важливіше, Бог Єгова.— Порівняйте з 2 Коринтян 9:6; Галатів 6:7.
Ісус, не скупуючи ні Себе ані Своїх багатств, зазнав сповнення цього принципу. Він був уособленням великодушності. Запопадливо й не себелюбно Він проповідував вбогим добру новину Божого Царства. Ісусові не платили за Його послуги, і Він не сподівався зарплати від них. Однак, у Нього завжди було вдосталь усього потрібного. Люди великодушно і добровільно підтримували Його в службі.— Луки 7:22; 8:1-3.
Ісусові пожертви надихали інших — Симона Петра, Якова, Івана, та решту 12 апостолів — ставати великодушними й покинути все заради служби. (Луки 5:10, 11; 9:1-6) З таких пожертв сьогодні приходять такі самі наслідки. Свідки Єгови жертвують час, енергію, і свої багатства, щоб люди могли чути добру новину Божого Царства. Їхня великодушність у проповідуванні надихає інших людей теж ставати великодушними й брати участь з ними в проповідуванні людям добру новину.— Приповістей 11:25.
Проте, щось іншого крім наших пожертв у проповідуванні теж потішає серце. Грошові пожертви, правильно спонукані й зроблені з правильних причин, також є частиною правдивого поклоніння. (2 Коринтян 9:9-14) Як християни в першому столітті робили пожертви?
Пожертви ранніх християн
Першого дня заснування християнського збору 33 р. н.е., 3000 новоохрещених християн ,ділились одні з одними чим хто що мав, обідали й молились’. З якої ж доброї причини? Щоб могли підкріпити їхню новознайдену віру ,перебуванням у науці апостольській’.— Дії 2:41, 42.
Євреї й новонавернені християни зійшлись у Єрусалимі тільки на свято П’ятидесятниці. Але ті, які прийняли християнську віру, бажали довше залишитись, щоб більше навчитись і підкріпити їхню нову віру. Через це виникла проблема з харчами й приміщенням. Декотрі відвідувачі не взяли з собою досить грошей, тоді як у інших було забагато їх. Отже, вони вносили матеріальні потреби до загального фонду й роздавали кому чого було потрібно.— Дії 2:43-47.
Як вони подбали про харчування й приміщення? Апостоли, діючи як урядове тіло, організували збирання й розповсюдження пожертвованих речей. Таким то чином, перші зображення християнського збору показують, що його члени не вважали своїх матеріальних речей бути їхніми власними, але речі, які мали вживатись заради цілого збору. (Дії 2:44; 4:32) Крім того, „хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили, та й клали в ногах у апостолів,— і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав”.— Дії 4:34, 35.
Вони зовсім добровільно продавали земельне майно й поділялись одні з одними. Ніхто не був під обов’язком продавати або жертвувати; і цим теж не заохочувалось убозтво. Це не значить, що більше заможні члени збору продавали все своє майно й ставали вбогі. Краще, співчуваючи співвіруючим під тодішніми обставинами, вони продавали майно й жертвували всі гроші для того, щоб постачити потрібного на поширювання інтересів Царства.— Порівняйте з 2 пос. до Коринтян 8:12-15.
Так само сьогодні, декотрі особи заповітами письмово записують своє майно Товариству Вартової Башти в спадщину, і таким чином віддають пожертви Урядовому Тілу Свідків Єгови, щоб ними подбати про найбільші потреби Царства. Такі пожертви, так як у свято П’ятидесятниці, допомагають поширювати духовну освіченість. Усі такі пожертви — добровільні.
Регулярність — це ключ
Близько 20 років після свята П’ятидесятниці 33 р. н.е., апостол Павло пригадав Коринтянському зборові про потребу деякої пожертви. „А щодо складок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для церков [зборів, НС] галатійських”, він пише. Тоді він додає цю пораду: „А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду. А коли я прийду, тоді тих, кого виберете, тих пошлю я з листами, щоб вони ваш дар любови віднесли до Єрусалиму”. Здається, ціла родина, заможна чи вбога, вирішувала хто може скільки дати, тому що складки мали робитись у „власному домі”.— 1 Коринтян 16:1-3.
Члени збору сьогодні можуть застосовувати Павлову пораду відносно пожертв. Як? Ключ — регулярність. Якщо ваш збір мусить платити ренту щомісяця, а також оплачувати витрати вашого місця зборів або Залу Царства, то буде потрібно „пожертв, і важливим не є сума але регулярність відкладання чогось кожного тижня або місяця на справи Царства”, пише відділ у Перу. Чи ця думка подобалась вам? Навіть дітей можна навчити оцінювати, що робити регулярні пожертви є частиною їхнього поклоніння.
Отже, коли пожертви робляться з правильної спонуки й заради правильної причини, то вони потішають серце Бога, а також людини. Так як каже в 2 Коринтян 9:7: „Нехай кожен дає, як серце йому призволяє,— не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає”.
[Рамка на сторінці 20]
Способи якими церкви так званого Християнства збирають пожертви
„Господь говорив зі мною, щоб я написав вам цього листа... Я ніяк би не писав вам такого листа, коли б Бог був не казав мені написати його вам й сказати, що коли негайно надішлете мені 20 доларів, щоб допомогти мені, то Він дуже поблагословить вас”.— Анкета від канадського священика підписаний, „Ваш служитель й колега”.
„Розпечатайте цю Святу Олію на Мащення, (не змарнуйте ані краплі). У цій олії віри є Ісус. Зробіть нею хреста на чолі, тоді, в вірі підіть до кімнати самотньо, виберіть усі ваші гроші й зробіть хреста на кожному банкноті, щоб Бог переборов ваші грошові проблеми, і розмножив вам гроші так як каже в Луки 6:38... Тоді як намащуєте гроші цією святою олією, то намазайте хреста на банкноті найбільшої асигнації будь-то 20, 10 чи 5 доларів, і надішліть його на Божу працю”.— Уривок з листа від „преподобного” у Сполучених Штатах підписаний, „Пророк Божий вже 30 років”.
[Рамка на сторінці 22]
Як декотрі християни жертвують на працю Царства
◆ ДАРУНКИ: Грошові дарунки можна надсилати прямо до Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур у вашій країні або до Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania, 25 Columbia Heights, Brooklyn, New York 11 201. Майно теж можна дарувати. З кожною пожертвою напишіть короткого листа й поясніть, що це добровільна пожертва.
◆ РОЗПОРЯДОК НА УМОВНІ ПОЖЕРТВИ: Гроші, фонди, бони, і майно можна давати Товариству Вартової Башти, до відділу вашої країни за умовами, що в разі потреби, то гроші будуть повернені донорові. Таким способом уникається коштів і непевності офіційного ствердження заповіту, тоді як запевняє, що Товариство одержить майно в спадок у разі смерті.
◆ СТРАХУВАННЯ: Можна намітити відділу вашої країни Товариства Вартової Башти спадкоємцем полісу страхування життя. Заощаджені гроші в банку можна віддати під опікунство Товариства. В якому-небудь разі, треба повідомити Товариство.
◆ ЗАПОВІТИ: Майно або гроші можна заповідати відділові Товариства Вартової Башти вашої країни в формі законного заповіту. Надішліть Товариству копію цього документа.
Коли бажаєте більше інформації або поради в таких справах, то пишіть до Товариства Вартової Башти Біблії й Брошур на адресу в вашій країні.
[Ілюстрації на сторінці 23]
Способи якими Урядове Тіло Свідків Єгови розподілило ваші пожертви, щоб поширювати інтереси Царства протягом минулих двох років:
Забезпечувати грішми більше як 12 700 місіонерів і спеціальних піонерів.
Будувати або розбудовувати 40 відділів.
Грошова допомога більше як 5000 подорожуючим надзирателям та їхнім дружинам.
Купити вісім нових швидкохідних ротаційних верстатів.
Постачати потреби для більше як 8400 служителів у Бетел домах.
Допомагати жертвам стихійних лих.