«Будьте святими, бо святим є я»

«Будьте святими, бо святим є я — Ягве, Бог ваш» (ЛЕВИТ 19:2, Дулуман).

 1. Кого з людей світ вважає святим?

БІЛЬШІСТЬ головних релігій світу визнають певних осіб своїми святими. Відому в Індії матір Терезу вважали святою через її саможертовність заради бідних. Папу називають «Святим Отцем». Декотрі католики вважають «зразком святості» Хосе Марія Ескріва, засновника сучасного католицького руху «Опус Деї». В індуїзмі є свої свамі, тобто святі мужі. Перед Ганді благоговіли як перед святим чоловіком. У буддизмі є святі монахи, а в ісламі — святий пророк. Але що насправді означає бути святим?

 2, 3. а) Що означають слова «святий» і «святість»? б) На які запитання потрібно відповісти?

² Слово «святий» визначається словниками як: «1) ...перейнятий божественною силою; священний; 2) той, якого вважають достойним поклоніння або шанування... 3) той, який живе згідно із суворою або високоморальною релігійною чи духовною системою... 4) установлений або визначений для релігійного призначення». Святість у біблійному контексті — це «релігійна чистість або непорочність; священність». За біблійним довідником «Проникливість у суть Святого Письма» (англ.), «оригінальне єврейське [слово] ко́·деш передає думку про відокремленість, винятковість, або освячення для Бога... стан призначення, щоб служити Богові»a.

³ Ізраїльський народ отримав наказ бути святим. У Божому Законі сказано: «Я — Господь, Бог ваш, і ви освятитеся, і будьте святі, бо святий Я». Хто був Джерелом святості? Яким чином недосконалі ізраїльтяни могли стати святими? І чого ми можемо навчитися сьогодні з того, що Єгова закликав до святості? (Левит 11:44).

Як Ізраїль був пов’язаний з Джерелом святості

 4. Що в Ізраїлі виступало символом святості Єгови?

⁴ Усе, пов’язане з поклонінням ізраїльтян Богу Єгові, мало вважатися святим, і до нього потрібно було відповідно ставитись. Чому? Тому що сам Єгова є початком і джерелом святості. Мойсеєва оповідь про підготовку святої скинії, вбрання та оздоблення закінчується словами: «Виготуєш також платівку з щирого золота і виритуєш на ній на спосіб ритування печатки: Святе Господеві» [«Святість належить Єгові», НС]». Цю блискучу пластинку зі щирого золота прикріпили до тюрбана первосвященика, і вона вказувала, що він призначений для найсвятішого служіння. Коли ізраїльтяни бачили, як той напис виблискував на сонці, це постійно нагадувало їм про святість Єгови (Вихід 28:36, Хом.; 29:6; 39:30).

 5. Як недосконалі ізраїльтяни могли вважатися святими?

⁵ Але як ізраїльтяни могли стати святими? Тільки через близькі взаємини з Єговою, а також через чисте поклоніння йому. Вони потребували точного знання про «Святого», щоб поклонятися йому у святості, фізичній та духовній чистоті (Приповістей 2:1—6; 9:10). Тому ізраїльтяни мали поклонятися Богові, керуючись чистими спонуками й чистим серцем. Будь-яке удаване поклоніння було огидне Єгові (Приповістей 21:27).

Чому Єгова засудив Ізраїль

 6. Як ставились до столу Єгови євреї за днів Малахії?

⁶ Це чітко унаочнилося, коли ізраїльтяни стали дозволяти собі приносити до храму гірші жертви з вадами. Через свого пророка Малахію Єгова засудив їх за їхні низькоякісні жертвоприношення: «Я не маю вподоби до вас, говорить Господь Саваот, і з ваших рук не вподобаю дару! Ви ж Його зневажаєте, кажучи: «Трапеза Господня — вона занечищена, й дохід її, обриджена страва її». І до того говорите: «Ось стільки праці!» і ним нехтуєте,— говорить Господь Саваот,— і приносите крадене, і кульгаве та хворе, і таку жертву хлібну приносите. Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Господь» (Малахії 1:10, 12, 13).

 7. Які несвяті дії вчинили євреї в п’ятому сторіччі до н. е.?

⁷ Бог використав Малахію, очевидно, десь у п’ятому сторіччі до н. е., щоб засудити євреїв за їхні віроломні звичаї. Священики подавали поганий приклад, а їхню поведінку аж ніяк не можна було назвати святою. Люди, які йшли за їхнім керівництвом, виявляли таку недбалість до принципів, що навіть розлучалися зі своїми дружинами, можливо для того, аби брати собі молодших поганських дружин. Малахія написав: «Засвідчив Господь між тобою й жоною юнацтва твого, якій ти невірність вчинив [«з якою повівся віроломно»b, НС], а вона ж твоя подруга, і дружина умови твоєї... Тому свого духа пильнуйте, і дружину юнацтва свого не зраджуйте! Бо ненавиджу розвід,— говорить Господь, Бог Ізраїлів» (Малахії 2:14—16).

 8. Як сучасний погляд на розлучення вплинув на декотрих членів християнського збору?

⁸ Нині в багатьох країнах, де легко отримати розлучення, росте їхня кількість. Це навіть вплинуло на християнський збір. Замість звернутися до старійшин, щоб подолати перешкоди й старатися робити своє подружжя щасливим, дехто зопалу розриває подружні узи. Нерідко невимовно високу ціну доводиться платити дітям (Матвія 19:8, 9).

 9, 10. Як ми повинні ставитися до свого поклоніння Єгові?

⁹ Як ми щойно побачили, через жалюгідний духовний стан за днів Малахії Єгова недвозначно засудив поверхове поклоніння Юдеї, показуючи тим, що він прийматиме тільки чисте поклоніння. Чи це не повинно спонукувати нас роздумувати про своє поклоніння Богу Єгові, Суверенному Господу всесвіту, Джерелу правдивої святості? Чи ми справді виконуємо для Бога святе служіння? Чи ми залишаємось у духовно чистому стані?

¹⁰ Це не означає, що ми маємо бути досконалими, бо то неможливо, і ми не повинні порівнювати себе з іншими. Але це означає, що кожен християнин повинен віддавати Богові таке поклоніння, яке є найліпшим за його або її особистих обставин. Ми говоримо про якість свого поклоніння. Наше священне служіння повинно бути найвищої якості — святим служінням. Як воно проводиться? (Луки 16:10; Галатів 6:3, 4).

Чисте серце веде до чистого поклоніння

11, 12. Що є джерелом несвятої поведінки?

¹¹ Ісус чітко навчав: те, що людина має в серці, виявляється в її словах і ділах. Лицемірно-праведним, але несвятим фарисеям Ісус сказав: «Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста». Пізніше він зазначив, що нечестиві вчинки походять від злих думок у серці, тобто від внутрішньої людини. Він сказав: «Що ж виходить із уст, те походить із серця,— і воно опоганює людину. Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги. Оце те, що людину опоганює» (Матвія 12:34; 15:18—20).

¹² Це допомагає нам зрозуміти, що несвяті вчинки не є чимось спонтанним або мимовільним. Вони є наслідком розбещених думок, які закрадаються в серце,— прихованих бажань і фантазій. Ось чому Ісус міг сказати: «Ви чули, що сказано: «Не чини перелюбу». А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм». Іншими словами, розпуста й перелюб пускають коріння в серці ще до того, як скоюється якийсь вчинок. Тоді, за сприятливих обставин, несвяті думки виливаються в несвяту поведінку. Очевидним результатом таких думок стає розпуста, перелюб, содомізм, злодійство, блюзнірство й відступництво (Матвія 5:27, 28; Галатів 5:19—21).

13. Наведіть декотрі приклади того, як несвяті думки можуть вилитися в несвяті вчинки.

¹³ Це можна проілюструвати по-різному. У декотрих країнах з’являються казино, немов гриби після дощу, і це дає нагоду грати в азартні ігри. Для когось таке «розв’язання» своїх фінансових труднощів може бути спокусливим. Хибні аргументи можуть переконати брата відхиляти біблійні принципи або оправдувати свої діїc. В іншому випадку легкий доступ до порнографії, чи то через телебачення, відеофільми, комп’ютери, чи книжки, може довести християнина до несвятої поведінки. Йому достатньо лише занедбати свою духовну зброю, і тоді, перш ніж спохватиться, він може вчинити неморальність. Але здебільшого гріхопадіння починається в розумі. За таких обставин сповняються слова Якова: «Кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх» (Якова 1:14, 15; Ефесян 6:11—18).

14. Як багатьом людям вдалось покинути несвяту поведінку?

¹⁴ На щастя, багато християн, які грішать через свою слабкість, по-справжньому каються і старійшини можуть вилікувати таких осіб духовно. Навіть багато з тих, кого позбавили спілкування зі збором за нерозкаяність, зрештою спам’ятовуються та їх відновляють у зборі. Тепер вони розуміють, наскільки Сатані легко оволодіти ними, коли вони дозволять несвятим думкам пустити коріння в серці (Галатів 6:1; 2 Тимофія 2:24—26; 1 Петра 5:8, 9).

Долати слабкості не так уже й легко

15. а) Чому ми повинні долати свої слабкості? б) Що може допомогти нам визнавати свої слабкості?

¹⁵ Ми повинні докладати чималих зусиль, щоб об’єктивно оцінити своє серце. Чи ми охоче визнаємо свої слабкості, а потім стараємося їх подолати? Чи ми готові запитати справжнього друга, у чому нам слід поліпшитися, а потім вислухати пораду? Щоб залишатися святими, нам потрібно долати свої недоліки. Чому? Тому що Сатана знає наші слабкості. Він використовуватиме свої хитрі підступи, щоб підбивати нас до гріха й несвятої поведінки. Своїми хитрощами він намагається відокремити нас від Божої любові, аби ми більше не були освяченими й придатними для поклоніння Єгові (Єремії 17:9; Ефесян 6:11; Якова 1:19).

16. Яку боротьбу точив Павло?

¹⁶ Апостол Павло мав свої спокуси й випробування, як він сам і засвідчив про це в Посланні до римлян: «Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу. Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню. ...Маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх» (Римлян 7:18—23).

17. Як Павло здобув перемогу у своїй боротьбі зі слабкостями?

¹⁷ Важливим моментом у випадку Павла було те, що він визнавав свої слабкості. Тому, незважаючи на них, він міг сказати: «Маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім [духовним] чоловіком». Павло любив добро й ненавидів зло. Але усе ж він точив таку саму боротьбу, як і всі ми, боротьбу проти Сатани, світу й плоті. Отже, як ми можемо перемогти в боротьбі за те, щоб залишатися святими, відокремленими від цього світу та його мислення? (2 Коринтян 4:4; Ефесян 6:12).

Як ми можемо залишатися святими?

18. Як ми можемо залишатися святими?

¹⁸ Святості не досягнеш, вибираючи найлегший шлях або потураючи своїм бажанням. Бо тоді людина завжди буде знаходити виправдання своїй поведінці й намагатися скидати вину на когось іншого. Можливо, нам потрібно вчитися брати на себе відповідальність за свої вчинки й не твердити, як декотрі, ніби така вже була їхня доля, що вони мають це походження та генетичні дані. Суть цілої справи полягає в тому, яке серце у людини. Чи він або вона любить праведність? Чи жадає святості? Чи прагне благословень від Бога? Псалмоспівець чітко вказав на потребу святості, сказавши: «Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним». Апостол Павло написав: «Любов [ваша] нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго» (Псалом 34:15; 97:10; Римлян 12:9).

19, 20. а) Як ми можемо зміцняти свій розум? б) Що включає в себе ефективне особисте вивчення?

¹⁹ Ми можемо ‘тулитися до доброго’, якщо дивимося на справи очима Єгови й маємо розум Христа (1 Коринтян 2:16). Як цього можна досягти? Регулярно вивчаючи Боже Слово й роздумуючи про нього. Як же часто дається ця порада! Але чи ми серйозно ставимося до неї? Наприклад, чи ви справді вивчаєте цей журнал, прочитуючи біблійні вірші, перш ніж прийти на зібрання? Під словом вивчення ми не маємо на думці лише підкреслювання декількох фраз у кожному абзаці. Статтю для вивчення можна переглянути й підкреслити десь за 15 хвилин. Але чи це означатиме, що ми вивчили статтю? Щоб вивчити кожну статтю й отримати духовний пожиток з неї, можливо, потрібно однієї-двох годин.

²⁰ Може, нам необхідно більшої самодисципліни, аби щотижня дивитися телевізор декілька годин менше і по-справжньому зосереджуватися на своїй особистій святості. Регулярне вивчення зміцняє нас духовно, активізуючи розум для правильних рішень — рішень, які ведуть до ‘святого життя’ (2 Петра 3:11; Ефесян 4:23; 5:15, 16).

21. На яке запитання ще потрібно відповісти?

²¹ Тепер стоїть питання: в яких інших сферах діяльності й поведінки ми, християни, можемо бути такими святими, як Єгова? Наступна стаття дасть нам можливість задуматись над цим.

[Примітки]

Чи ви пам’ятаєте?

◻ Що вказувало на Джерело святості в Ізраїлі?

◻ У чому виявлялося те, що поклоніння ізраїльтян за днів Малахії було несвятим?

◻ З чого починається несвята поведінка?

◻ Що ми повинні визнавати, аби бути святими?

◻ Як ми можемо залишатися святими?