Шукайте ж найперш Царства й Божої праведності
«Шукайте ж найперш Царства і Його праведності,— і все це додасться вам» (МАТВІЯ 6:33, «Переклад Нового Світу»).
1, 2. Як книжники й фарисеї перекручували добрі діла, і як Ісус перестеріг Своїх послідовників?
КНИЖНИКИ й фарисеї шукали праведності своїм власним способом а не Божим. Крім того, коли виконували добрі діла, виконували їх лицемірно, щоб люди бачили. Вони служили, не Богові, але на свій власний порожний гонор. Ісус перестеріг Своїх учнів проти такої нещирості: «Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі» (Матвія 6:1).
2 Єгова любить тих, хто дає вбогим — але не тих, які дають так як фарисеї. Ісус перестеріг Своїх учнів, щоб вони не були такими як вони: «Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою» (Матвія 6:2).
3. (а) Як книжники й фарисеї повністю одержали свою нагороду? (б) Як Ісусова позиція про давання була інакшою?
3 Грецьке слово на «мають уже...» (а·пеʹхо) часто являлось в торговельних квитанціях. Коли Ісус промовив ті слова в Його Нагірній проповіді, то це натякає на те, що «вони вже одержали їхню нагороду», тобто, «підписали квитанцію їхньої нагороди: їхнє право одержати нагороду вже здійснилось, точно неначе б уже одержали квитанцію» (Пояснювальний словник слів Нового Завіту, У. Е. Вайн). Вбогим давали дари публічно, по вулицях. У синагогах оголошували імена жертводавців. Тих, що багато жертвували, спеціально величали даючи їм сидіння поруч з рабинами під час поклоніння. Вони давали, щоб люди бачили; а люди бачили й прославляли їх за це; тому-то, на їхній квитанції за нагороду можна написати «повністю сплачено». Ісусова позиція була інакша! Чиніть «милостиню таємно, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (Матвія 6:3, 4; Приповістей 19:17).
Молитви, приємні Богові
4. Чому Ісус назвав тих фарисеїв лицемірами через їхні молитви?
4 Єгова любить, коли люди моляться до Нього — але не так як фарисеї молились. Ісус сказав Своїм послідовникам: «Як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою» (Матвія 6:5). У фарисеїв було багато молитов, яких вони щоденно декламували в певний час, незважаючи в якому місці. Теоретично, молитись треба приватно. Але, вони навмисно молились «на перехрестях», щоб люди бачили їх зі всіх чотирьох сторін, коли настала година молитви.
5. (а) Через які інші практики Бог не слухав молитов фарисеїв? (б) Які справи Ісус згадав першими в Його зразковій молитві, і чи люди сьогодні погоджуються з цим?
5 Виставою фальшивої святості, вони «моляться довго напоказ» (Луки 20:47). В одній традиції було сказано: «У давнину побожні люди чекали годину, перш ніж декламували Тефіллу [молитву]» (Мішна). На той час усі, які бачитимуть їхнє благочестя, будуть дивуватись! Такі молитви не зносились вище їхніх голів. Ісус наказав, щоб молитись приватно, і не повторювати те саме зайве, і Він дав нам простий зразок молитви (Матвія 6:6-8; Івана 14:6, 14; 1 Петра 3:12). В Ісусовій зразковій молитві важливіші справи поставлено на першому місці: «Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя» (Матвія 6:9-13). Мало людей сьогодні знають Боже Ім’я, а ще менше мають бажання освячувати Його. Таким чином Він залишається їм безіменним Богом. Нехай прийде Царство Твоє? Багато людей вірять, що Царство вже присутнє, в їхньому серці. Вони мабуть моляться, щоб виконувалась Його воля, але більшість людей виконують свою власну (Приповістей 14:12).
6. Чому Ісус казав, що пощення євреїв не мало жодної вартості?
6 Єгова схвалює піст — але не такий, яким фарисеї постили. Так як з даванням милостинь і молитвою книжників і фарисеїв, Ісус також довів безглуздість їхнього пощення: «Як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою» (Матвія 6:16). Їхні усні традиції вимагали, щоб під час пощення фарисеї не милися й не намащувались, але натирали голову попілом. Коли євреї не постили, то регулярно мились і натирали тіло олією.
7. (а) Як Ісусові послідовники мали постити? (б) Якого пощення Єгова бажав у Ісаєвому дні?
7 Відносно посту, Ісус сказав Своїм послідовникам: «Намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму» (Матвія 6:17, 18). За днів Ісаї євреї, впадаючі в єресь, дуже раділи коли постили, коли морили свою душу, голову згинали, і стелили верету та попіл. Але Єгова бажав, щоб вони звільняли пригноблених, нагодовували голодних, забезпечували бездомних житлом, і вкривали голого (Ісаї 58:3-7).
Складайте скарби на небі
8. Чому книжники й фарисеї забули як досягти Божого схвалення, і який принцип, згаданий Павлом, вони пропустили?
8 В їхній погоні за праведністю, книжники й фарисеї забули, як здобувати Божого схвалення й прагнули схвалення людей. Вони так заглибились у людські традиції, що відкидали писане Слово Боже. Вони палко бажали земної позиції, замість небесного скарбу. Вони ігнорували просту правду, яку один фарисей, навернений на християнську віру, написав роки пізніше: «Все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві [Єгові, НС], а не людям! Знайте, що від Господа [Єгови, НС] приймете в нагороду спадщину» (Колосян 3:23, 24).
9. Які небезпеки можуть загрожувати земним скарбам, але як можна зберегти правдивий скарб?
9 Єгова цікавиться вашою відданістю Йому, а не вашим банковим рахунком. Він знає, що де ваш скарб там і буде серце ваше. Чи міль та іржа знищать ваш скарб? Чи злодії підкопаються і вкрадуть його? Або чи в ці сучасні часи економічної нестійкості, швидке знецінення купівельної спроможності ваших грошей або біржовий крах знищить ваш скарб? Чи через зростання злочинства вкрадують ваш скарб? Якщо ваш скарб на небі, то йому не пошкодять. Якщо ваше око — світильник, який освітлює ціле тіло — просте, зосереджене на Боже Царство і Його праведність, то ваш скарб безпечний. Багатство зникає. «Не мордуйся, щоб мати багатство,— відступися від думки своєї про це,— свої очі ти звернеш на нього,— й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба» (Приповістей 23:4, 5). «Ситість багатого спати йому не дає» (Екклезіястова 5:12, НС). Нехай багатство не відганяє вам сон. Пам’ятайте Ісусову пересторогу: «Не можете Богові служити й мамоні [багатству, НС]» (Матвія 6:19-24).
Віра, яка розвіває журбу
10. Чому покладати віру на Бога замість на матеріальне, є таке дуже важливим, і яку пораду Ісус дав?
10 Єгова хоче, щоб ви на Нього покладали вашу віру, а не на матеріальне. «Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» (Євреїв 11:6). Ісус сказав: «Життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його» (Луки 12:15). Мільйони доларів у банку не будуть продовжувати дію хворих легенів або втомленого серця. Тому-то «через те вам кажу,— Ісус продовжує в Його Нагірній проповіді: — Не журіться про життя своє — що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє,— у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?» (Матвія 6:25).
11. Звідкіля Ісус добирав багато своїх притч, і як це стає відоме в Його Нагірній проповіді?
11 Ісус дуже владно навчав усними притчами. Де б Ісус не подивився, то придумував притчу. Він дивився, як жінка клала світильник на підставку й придумав притчу. Він бачив, як пастух відділяє овець від козлів; і це стало притчею. Він бачив, як діти гралися на базарній площі; і це стало притчею. Ісус також розповідав притчи в Нагірній проповіді. Говорячи про турботу через фізичні потреби, Він розказував у притчі про літаючі пташки й лілії, які вкривали пагорки. Чи птахи небесні сіють і жнуть? Ні. Чи лілії працюють і прядуть? Ні. Бог створив їх і доглядає за ними. Ви багато вартніші від птахів і лілій (Матвія 6:26, 28-30). Бог віддав Свого Сина за вас а не за них (Івана 3:16).
12. (а) Чи в притчі про птахи й цвіти Ісус натякав на те, що Його учні не мусять працювати? (б) Який пункт Ісус доводив відносно праці й віри?
12 Ісус не каже Своїм співпрацівникам, щоб вони не постачали собі харч і одяг. (Дивіться Екклезіястова 2:24; Ефесян 4:28; 2 Солунян 3:10-12). Того весняного ранку, птахи роздовбали грунт шукаючи в ньому харчів, ластилися, будували гнізда, висиджували яйця, годували малят. Вони безтурботно працювали. Квіти теж зайнято пускали коріння в грунт шукаючи води та мінералів і випинали листя до сонця. Вони мусять дозрівати, цвісти й розсіятись, перш ніж зів’януть. Вони теж безтурботно працювали. Бог постачає для пташок і лілій. «Чи ж Він і вам не буде постачати, маловірним»? (Матвія 6:30).
13. (а) Чому Ісус правильно порівнював довжину життя до міри ліктя? (б) Як можна продовжити наше життя на безконечні мільйони миль, так би мовити?
13 Майте ж віру. Не турбуйтесь. Турбота нічого не змінить. «Хто ж із вас, коли журиться,— Ісус питає,— зможе додати до росту свого бодай ліктя одного?» (Матвія 6:27). Але чому Ісус поєднує фізичну міру до довжини життя? Можливо тому, що Біблія часто порівнює довжину життя людини до подорожі, такими висловами як «на дорозі грішних», «дорога праведних», «широка дорога, що веде до погибелі», і «вузька дорога, що веде до життя» (Псалом 1:1; Приповістей 4:18, Хоменко; Матвія 7:13, 14). Турбуватись щоденними потребами не продовжить життя людини ані «одного ліктя», так би мовити. Але ваше життя все ж таки можливо продовжити на безконечні мільйони миль, так би мовити. Це не робиться турботою кажучи «що будемо їсти?» або «що будемо пити?» або «що будемо надівати?» але вірним виконанням того, що Ісус наказує: «Шукайте ж найперш Царства і Його [Божої] праведності,— і все це додасться вам» (Матвія 6:31-33).
Добиваючись Божого Царства і Його праведності
14. (а) Яка є тема Нагірної проповіді? (б) В який неправильний спосіб книжники й фарисеї шукали Царства й праведності?
14 У початковому реченні Своєї Нагірної проповіді, Ісус говорив, що небесне Царство належить до тих, які усвідомлюють їхню духовну потребу. У четвертому реченні Він каже, що голодуючі й прагнучі праведності будуть нагодовані. Тут Ісус ставить Царство й праведність Єгови на першому місці. Вони є темою Нагірної проповіді. Це відповідь на потреби всього людства. Але яким способом можливо добитись Божого Царства й Божої праведності? Як же нам продовжувати шукати їх? Не так як книжники й фарисеї. Вони шукали Царства й праведності через Мойсеїв Закон, який, так як вони заявляли, поміщав у собі усні традиції. Вони вірили, що Бог дав Мойсеєві на Сінайській горі писаний закон і усні традиції.
15. (а) На думку євреїв, коли почались усні традиції, і як вони більше цінили їх від Мойсеєвого Закону? (б) Коли ці традиції дійсно почались, і як це вплинуло на Мойсеїв Закон?
15 В одній з їхніх традицій відносно цього було сказано: «Мойсей одержав Закон [примітка під текстом, «Усний Закон»] на горі Сінайській й передав його Ісусові Навінові, Ісус старшим, а старші, пророкам; пророки передали його служителям Великої синагоги». Згодом цей усний закон набув перевагу над писаним: «[Якщо] людина порушить слова [писаного] Закону, то не буде винною», але якщо «додасть до слів книжників [усні традиції], то буде винна» (Мішна). Їхні усні традиції не зародились на горі Сінайській. В дійсності вони нагромаджувались близько двоє століть перед Христом. Вони додавали до й відбирали від Мойсеєвого Закону й зробили його недійсним. (Порівняйте Повторення Закону 4:2; 12:32).
16. Як Божа праведність здійснюється людству?
16 Божа праведність не здійснюється Законом, але окремо від нього: «Законом бо гріх пізнається. А тепер, без Закону, правда Божа з’явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. А Божа правда через віру в Ісуса Христа» (Римлян 3:20-22). Божу праведність здобувається вірою в Ісуса Христа — про яке «засвідчив Закон і Пророки». Месіанські пророцтва сповнились в Ісусові. Він також сповнив Закон; його скасовано прибиттям на дерево тортур (Луки 24:25-27, 44-46; Колосян 2:13, 14; Євреїв 10:1).
17. Як апостол Павло каже, що євреї пропустили знання Божої праведності?
17 Тому-то, апостол Павло писав про євреїв, які не шукали праведності: «Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом. Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій. Бо кінець Закону — Христос на праведність кожному, хто вірує» (Римлян 10:2-4). Павло також писав про Ісуса Христа: «Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім» (2 Коринтян 5:21).
18. Як єврейські традиціоналісти, грецькі філософи, і «покликані» вважають «Христове розп’яття»?
18 На думку євреїв умираючий Месія нічого не вартий. Грецькі філософи також насміхались з того Месії. Усе ж таки, сталось так як Павло сказав: «Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости, а ми проповідуємо Христа розп’ятого,— для юдеїв згіршення, а для греків [народів, НС] — безумство, а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божую мудрість! Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже немічне — сильніше воно від людей!» (1 Коринтян 1:22-25). Ісус Христос є проявленням Божої сили та мудрості й через Нього Бог постарався, щоб слухняне людство добилось праведності й вічного життя. «Нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12).
19. Що виявиться в наступній статті?
19 Наступна стаття доведе пункт, що коли хочемо уникнути знищення й здобути вічного життя, то конче мусимо шукати Божого Царства і Його праведності. Щоб зробити це, то тільки слухати того що Ісус говорив не вистачає. Конче треба виконувати все те.
Запитання для пройденого
◻ У що прихильники єврейської релігії обернули їхні милостині, молитви, і піст?
◻ В якому безпечному місці можна зберігати скарб?
◻ Чому ми не повинні турбуватись про матеріальне?
◻ Як євреї фальшиво заявляли джерело їхніх усних традицій?
◻ Яким способом приходить Боже Царство і Його праведність?
[Ілюстрація на сторінці 14]
Фарисеї любили молитись на роздоріжжі, щоб люди бачили їх.