Чи ви знаєте?
Чому в першому листі до коринфян згадується про м’ясо, пожертвуване ідолам?
▪ Апостол Павло написав: «Їжте все, що продається на м’ясному ринку, і задля власного сумління ні про що не розпитуйте» (1 Коринфян 10:25). Звідки привозили м’ясо на ринок?
Невід’ємною частиною язичницького поклоніння в храмах греків та римлян було принесення у жертву тварин. Під час ритуалів з’їдали не все м’ясо; те, що лишалося, потрапляло на м’ясний ринок. Але ось що говориться в одній книжці: «Служителів культу... іноді називали кухарями або м’ясниками. За те, що вони забивали жертовну тварину, їм належала частина м’яса. Вони продавали його на ринку» («Idol Meat in Corinth»).
Отже, не все м’ясо, яке продавалося на ринку, було залишками жертвоприношень. Під час розкопок м’ясного ринку (лат. макеллум) в Помпеях знайшли цілі скелети овець. Учений Генрі Кадбері припускає, що «в макеллумі забивали тварин або продавали їх живими; там також продавали вже розібране або пожертвуване у храмі м’ясо».
Звичайно, християни не брали участі в язичницьких обрядах. Тут Павло хотів наголосити, що м’ясо, пожертвуване в храмі, само по собі не було нечистим.
Чому за днів Ісуса між юдеями та самарянами була незгода?
▪ В Івана 4:9 говориться, що «юдеї не спілкувалися з самарянами». Така неприязнь існувала ще з часів царя Єровоама, який запровадив ідолопоклонство у північному десятиплемінному царстві Ізраїль (1 Царів 12:26—30). Самаряни походили з Самарії, столиці північного царства. Згодом усіх жителів того царства почали називати самарянами. У 740 році до н. е. ассирійці підкорили десятиплемінне царство і заселили його чужоземцями-язичниками. Самаряни почали укладати з ними шлюби, а це ще більше опоганило їхнє поклоніння.
Через кілька століть після цього самаряни перешкоджали юдеям, які повернулися з вавилонської неволі, відбудовувати храм Єгови та єрусалимські мури (Ездри 4:1—23; Неемії 3:33—4:2). Релігійна ворожнеча ще більше зросла, коли самаряни звели храм на горі Ґарізім (очевидно, в IV столітті до н. е.).
За днів Ісуса назва «самарянин» вказувала більше на релігійну належність, ніж на територіальну. Вона стосувалася члена секти, яка діяла в Самарії. Самаряни все ще поклонялися на горі Ґарізім, і юдеї далі зневажали їх (Івана 4:20—22; 8:48).
[Ілюстрація на сторінці 12]
Керамічна тарілка, на якій зображено принесення у жертву тварини (vi ст. до н. е.)
[Відомості про джерело]
Musée du Louvre, Paris
[Ілюстрація на сторінці 12]
Єровоам запровадив ідолопоклонство