Погляд Біблії

Ваш зовнішній вигляд. Чи для Бога це має якесь значення?

«Подібно як зміст книжки розкриває її суть... так і зовнішній вигляд та одяг чоловіка чи жінки свідчать про їхній внутрішній світ». (Філіп Месінгер, англійський драматург)

У ТРЕТЬОМУ столітті н. е. церковний письменник Климент Александрійський склав довгий список правил стосовно зовнішнього вигляду. Прикраси та розкішні чи барвисті тканини були заборонені. Жінкам не дозволялося фарбувати волосся та «мазати обличчя заманливими звабами лукавих хитрощів», тобто «малюватися». Чоловікам наказувалося стригти волосся на голові, бо «охайна голова... виявляє статечність чоловіка», а от волосся на бороді чіпати було не слід, через те що воно «надає обличчю гідності та зміцнює батьківський авторитет»a.

Декілька століть пізніше протестантський провідник Жан Кальвін запровадив закони, що вказували, який саме одяг можна було носити його послідовникам (визначалися колір та стиль). До тих, що носили ювелірні вироби та мережива, ставилися з осудом, і жінку могли посадити у в’язницю, якщо вона вкладала своє волосся «на неморальну висоту».

Такі крайні погляди, яких роками дотримувалися релігійні провідники, змусили багатьох щирих людей задуматись: «Чи для Бога дійсно має значення, що я ношу? Чи не схвалює він деяких стилів моди або використання косметики? Чого вчить Біблія про це?»

Особиста справа кожного

Цікаво, що, згідно з Івана 8:31, 32, Ісус сказав своїм учням: «Як у слові Моїм позостанетеся... пізнаєте правду,— а правда вас вільними зробить». Так, істини, яких учив Ісус, мали звільняти людей від гнітючих тягарів, створених традиціями та фальшивими вченнями. Вони були призначені для того, щоб відсвіжати ‘струджених та обтяжених’ (Матвія 11:28). Ані Ісус, ані його Отець Бог Єгова не мають жодного бажання контролювати життя людей до такої міри, щоб вони більше не могли виявляти ініціативу і на свій розсуд робити рішення у справах особистого характеру. Єгова хоче, щоб вони були зрілими і щоб ‘їхнє розуміння було навчене досвідом — розрізняти правду і кривду’ (Євреїв 5:14, СМ).

Отже, крім декотрих вимог щодо одягу, які накладалися на євреїв Мойсеєвим Законом і мали особливе призначення — допомагали їм бути відокремленими від довколишніх народів і їхнього неморального впливу, Біблія не містить детальних законів стосовно одягу та зачіски чи вживання косметики (Числа 15:38—41; Повторення Закону 22:5). За християнськими принципами, одяг та зовнішній вигляд є в основному справою смаку кожного.

Проте цим не натякається на те, ніби для Бога не має значення, що ми носимо, чи ніби ‘підійде будь-що’. Навпаки, Біблія містить розумні настанови, що показують, якого погляду дотримується Бог стосовно зовнішнього вигляду.

«Скромно і розумно»

Апостол Павло написав, що християнки повинні ‘вбиратися скромно і розумно — в те, що їм личить, їм не варто робити розкішних зачісок, прикрашати себе золотом, перлами чи дорогим убранням’. Подібно й Петро застерігає щодо ‘зовнішнього,— заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж’ (1 Тимофія 2:9, СМ; 1 Петра 3:3).

Чи Петро та Павло вказували на те, що християнським чоловікам і жінкам не можна прикрашати себе? Зовсім ні! Насправді Біблія згадує вірних чоловіків і жінок, які носили коштовності й вживали косметичні олії та пахощі. Естер перед зустріччю з царем Ахашверошем пройшла довгий курс косметичного догляду — у це входило застосування ароматизованих олій та масажу. А Йосипові одягли вісонну одежу та золотого ланцюга (Буття 41:42; Вихід 32:2, 3; Естер 2:7, 12, 15).

Слово «розумно», вжите Павлом, допомагає нам зрозуміти це застереження. Він застосував грецьке слово, яке означає бути помірним та стриманим. Воно вказує, що людина повинна думати про себе з поміркованістю і не привертати надмірної уваги. Інші біблійні переклади вживають слова «скромно», «розсудливо», «вишукано» та «стримано». Ця риса є важливою вимогою до християнських старійшин (1 Тимофія 3:2).

Отже, говорячи, що наш зовнішній вигляд повинен бути скромним та акуратним, Святе Письмо заохочує уникати будь-яких крайнощів у стилях, що можуть бути неприємними для інших та підривати нашу репутацію і репутацію християнського збору. Замість того щоб різними прикрасами привертати увагу до своєї зовнішності, богобійні люди повинні виявляти розсудливість і зосереджуватися на ‘потаємній людині серця в нетлінній красі лагідного і спокійного духа’. Бо це, за словами Петра, «дорогоцінне перед Богом» (1 Петра 3:4, Дерк.).

Християни є «видовищем світові». Їм необхідно пам’ятати про те, яке враження вони справляють на інших, особливо з огляду на наказ проповідувати добру новину (1 Коринтян 4:9 Дерк.; Матвія 24:14). Тому вони не хочуть, аби будь-що, у тому числі їхній вигляд, заважало іншим слухати цю важливу звістку (2 Коринтян 4:2.)

Хоча стилі у різних країнах сильно відрізняються, Біблія дає кожному чіткі, розсудливі поради, які допомагають мудро вибирати. Кожному, хто дотримується тих принципів, Бог з любов’ю дозволяє вільно виявляти свій смак стосовно зовнішнього вигляду.

[Примітка]