Театр в Епідаврі. Непошкоджений попри століття

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ГРЕЦІЇ

ЧИ ПОДОБАЄТЬСЯ вам ходити до театру? Чи любите щиро посміятись, дивлячись комедію? Чи піднімає вас на дусі або навіть освічує прониклива драма, яка збуджує емоції або навчає про людську природу? Тоді вам буде цікаво довідатись про театр в Епідаврі. Він має тісний зв’язок із зародженням драми у стародавній Греції.

Грецький географ другого століття н. е. Павсаній написав, що в Епідаврі «є найпрекрасніший театр стародавнього світу. Хоча римські театри більш розкішні й величні, роботу жодного архітектора не можна порівняти з красивою та гармонійною архітектурою театру в Епідаврі».

Найліпше збережений

Приблизно 60 кілометрів на південь від грецького міста Коринф лежить маленьке містечко Епідавр. Двадцять п’ять сторіч тому воно було важливим торговельним і релігійним центром.

Пізніше легко хвилясті пагорби, оброблені поля й гаї оливкових дерев не виявляли жодних ознак того, що там колись містився великий театр. Однак Панагіс Кавадіас, видатний грецький археолог XIX століття, був певен, що ці пагорби криють добре збережену таємницю. Його цікавість зросла, коли він ознайомився з описом Павсанія, цитованим вище. Кавадіас був переконаний, що під цим звичайним ландшафтом знайде розкішний театр. І він виявив його навесні 1881 року.

Після шести років наполегливої праці Кавадіас розкопав величний майже непошкоджений театр. На думку археологів, цей театр побудував коло 330 року до н. е. Поліклет Молодший, видатний скульптор і архітектор з поблизького міста Аргос. Сучасний архітектор Манос Перракіс висловлює загальну думку дослідників, називаючи театр в Епідаврі «найзнаменитішим і найліпше збереженим грецьким театром».

Розкопки театру в Епідаврі виявилися важливими як для археології, так і для архітектури. Більшість позосталих стародавніх театрів зазнали часткового руйнування або реконструкції, але театр в Епідаврі залишився непошкодженим попри століття, оскільки безпечно перебував під понад 6-метровим шаром землі.

Сучасний відвідувач може дуже точно визначити основні частини театру. Орхестра, плоский круглий майданчик для танців і хору, облямований вузькою смугою мармуру. За підлогу їй служить утоптаний ґрунт, а в центрі стоїть вівтар. Позаду орхестри розміщена прибудована сцена, від якої залишився лише фундамент. Спочатку актори виступали всередині орхестри, а декорації, які складалися з розмальованих панно, встановлювали на обертові трикутні дошки, закріплені за периметром. Пізніше актори почали виступати на самій сцені, на орхестрі розміщувався хор, а декорації перемістили на стіни сцени.

На початку театр в Епідаврі був розрахований на 6000 місць. У II сторіччі до н. е. верхню частину розширили, аби розмістити ще 21 ряд, отже, в загальному стало понад 13 000 місць. У першому ряді сідали високопоставлені особи, тому сидіння відрізнялись від інших, вони були з червонуватого каменю і мали спинки.

Чудова акустика

Театр в Епідаврі відомий своєю винятковою акустикою. «Найслабший звук — глибокий подих чи розривання шматочка паперу — можна чітко почути аж з останнього ряду»,— говорить професор археології С. І. Яковідіс.

Багато туристів, коли відвідують цей театр, люблять ставати в центрі орхестри й декламувати вірші, співати або навіть шепотіти до своїх друзів, які сидять на найвіддаленіших рядах. Вони захоплюються тим, як звуки у дивовижний спосіб розносяться до кожного куточка цього великого амфітеатру.

Така чудова акустика пояснюється тим, що театр в Епідаврі має напівкруглу форму амфітеатру. Це нагадує нам, як Ісус проповідував великій кількості людей у природному амфітеатрі,— часто на схилі пагорба,— де його міг чути кожен (Матвія 5:1, 2; 13:1, 2).

Крім того, оскільки ряди з сидіннями в театрі круто піднімаються вгору, то це зменшує відстань від сцени до найвищих рядів. Звук майже не розсіюється, коли досягає тих верхніх рядів.

Ще один фактор, який сприяє добрій акустиці, — це відповідна відстань між рядами. Завдяки цьому звук всюди розноситься з однаковою гучністю і чіткістю. До інших чинників належить відбивання звуку від твердої щільної поверхні орхестри й рядів, добра якість мармуру, безшумні околиці та постійний легкий вітерець, що віє від орхестри до глядачів.

Театр — дім драми

Оскільки стародавні греки зі скрупульозною точністю й майстерністю будували театри, такі як цей в Епідаврі, глядачі могли добре бачити і чути драми. Виникнення драми пов’язане зі святом родючості, коли святкували збір врожаю й особливо винограду, а також із уявленнями про смерть і відродження життя. Ці бенкети були формою пошани Діоніса, міфічного бога вина й родючості. У таких виставах не лише вихваляли міфічних богів, але часто розповідали історію. Завдяки трьом основним формам розповіді виникли трагедія, комедія та сатира. Правителі міст усвідомлювали популярність цих подій і тому підтримували їх як засіб для здобуття більшої політичної влади.

З часом вплив, який справляли на драму свята Діоніса, зменшився, а панування розгульних видовищ не було таким повсюдним. У пошуках нових тем для своїх вистав славетні драматурги п’ятого сторіччя до н. е., як-от Есхіл, Софокл і Евріпід звернулись до грецької історії та міфології. Саме через дедалі більшу популярність драми виникла потреба у будівництві великих театрів, таких як в Епідаврі. Оскільки публіка бажала чути кожне слово драми, а це часто була витончена гра слів і дотепні відповіді, то поставала потреба великої точності й майстерності у будівництві театрів.

У кожній театральній постановці мали брати участь хор (зазвичай 10—15 чоловік) і актори (не більше 3 дійових осіб у кожній сцені). Акторів називали гіпокріті, тобто ті, хто відповідає хору. З бігом часу цей термін почали вживати у метафоричному значенні, щоб описати особу, яка лицемірить або щось удає. В Євангеліє від Матвія це слово вживається для опису облудних книжників і фарисеїв за днів Ісуса (Матвія 23:13).

Театр в Епідаврі і стародавня драма сьогодні

Сьогодні в Епідаврі, як і в інших містах Греції, відновилась постановка стародавніх драм. До початку XX століття давньогрецькі драми, особливо трагедії, вивчали лише на академічних курсах. Але, починаючи від 1932 року, із заснуванням Грецького національного театру роботи стародавніх драматургів почали перекладати на сучасну грецьку мову.

З 1954 року в Епідаврі щорічно відбувається свято драми. Кожного літа театр у цьому містечку гостинно приймає багато грецьких й іноземних театральних труп, які виконують стародавні драми. Тисячі туристів і любителів театру відвідують це місце, щоб подивитись сучасну постановку драм, які були написані майже 2500 років тому.

Отже, наступного разу, коли ви відвідуватимете Грецію, навідайтесь до Епідавра. Після того як ви побачите його величний театр, можливо, зробите подібний висновок, що і Павсаній: «Роботу жодного архітектора не можна порівняти з красивою та гармонійною архітектурою театру в Епідаврі».

[Рамка на сторінці 13]

Театр і ранні християни

«Ми стали дивовищем світові,— і Анголам, і людям»,— написав апостол Павло християнам у Коринфі, які жили недалеко від Епідавра (1 Коринтян 4:9; Євреїв 10:33). Він мав на увазі, що, будучи зганьбленими й переслідуваними, вони ніби виставлені на видовище у театрі перед світовою аудиторією. За днів Павла театральні вистави були популярною формою розваг. Однак ранні християни були застережені проти аморальності та жорстокого насильства, що часто зображалось у театральних видовищах того часу (Ефесян 5:3—5). Іноді самих християн насильно кидали на арени театрів Римської імперії як об’єктів розваги, котрі часом повинні були зустрітися віч-на-віч з дикими звірами.

[Ілюстрації на сторінці 12]

Софокл.

Есхіл.

Евріпід.

[Відомості про джерело]

Грецькі драматурги: Musei Capitolini, Roma

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 11]

З люб’язного дозволу: GNTO