Чому Вечеря Господня має велике значення для вас
ІСУС ХРИСТОС заснував Вечерю Господню в останній вечір свого людського життя. Це відбулося 31 березня, у четвер ввечері, а в п’ятницю пополудні, 1 квітня, Ісус помер. Оскільки за єврейським календарем день починався ввечері і закінчувався ввечері наступного дня, тому як Вечеря Господня, так і Ісусова смерть припали на 14 нісана 33 року н. е.
Чому Ісус заснував цю вечерю? Яке значення мають використані ним хліб та вино? Хто повинен споживати їх? Як часто потрібно святкувати цю вечерю? Яке значення вона має для вас?
Чому вона заснована?
Ісус сказав своїм апостолам про Вечерю Господню: «Це робіть на спомин про Мене!» Інший переклад подає його слова так: «Робіть це як мій спомин» (1 Коринтян 11:24, «Нова англійська Біблія»). По суті, Вечерю Господню часто називають Спомином Христової смерті.
Ісус помер як той, що зберіг бездоганність перед Богом, як захисник суверенітету Єгови і, таким чином, довів, що Сатана є облудним насмішником, бо заявляє, що праведні люди служать Богові, керуючись лише корисливими бажаннями (Йова 2:1—5). Ісусова смерть потішила серце Єгови (Приповістей 27:11).
Втративши досконале людське життя, Ісус цим самим «душу Свою дав на викуп за багатьох!» (Матвія 20:28). Перший чоловік через гріх проти Бога втратив право на досконале людське життя і перспективи, пов’язані з ним. Але «так Бог полюбив світ [людства], що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, віруючий у Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Івана 3:16, Деркач). Так, «заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» (Римлян 6:23).
«Від Господа прийняв»
Апостол Павло проливає світло на відзначання Христової смерті, сказавши: «Я від Господа прийняв те, що і вам передав, що Господь Ісус у ту ніч, в яку виданий був, взяв хліб, і подяку віддав, розламав і сказав: «Візьміть, їжте — це [означає, НС] тіло Моє, яке за вас ламається; це робіть на спомин про Мене». Так само і чашу після вечері, і сказав: «Чаша ця — Новий Завіт в Моїй крові; це творіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене». Кожний раз, як їсте хліб цей і п’єте чашу цю,— смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде» (1 Коринтян 11:23—26, Дерк.).
Оскільки Павло не був з Ісусом та 11 апостолами 14 нісана 33 року н. е., він, очевидно, «від Господа прийняв» цю інформацію через натхнене відкриття. Ісус заснував Спомин «у ту ніч, в яку виданий був» єврейським релігійним ворогам Юдою Іскаріотським, а вони переконали римлян розп’яти Христа. Ті, хто отримав право споживати символи, представлені хлібом та вином, повинні були чинити це на згадку про нього.
Як часто слід відзначати Спомин?
Що мав на увазі Павло, коли сказав: «Кожний раз, як їсте хліб цей і п’єте чашу цю,— смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде»? Вірні помазані християни повинні приймати символи на Спомині «кожний раз» аж до своєї смерті, потім вони воскресають до небесного життя. Таким чином, їм потрібно часто засвідчувати перед Богом та світом про свою віру в постачену Єговою Ісусову жертву. Як довго? «Аж доки Він прийде»,— сказав Павло, мавши, очевидно, на увазі те, що це відзначання слід продовжувати аж до Ісусового прибуття, коли він забере на небо своїх помазаних послідовників через воскресіння під час своєї «присутності» (1 Солунян 4:14—17, НС). Це відповідає словам Христа до 11 вірних апостолів: «А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я — були й ви» (Івана 14:3).
Чи Христову смерть необхідно відзначати щодня чи щотижня? Ісус заснував Господню Вечерю і був страчений на Пасху, яка відзначалась на згадку про визволення Ізраїлю з єгипетської неволі. По суті, про нього говориться «наша Пасха, Христос», оскільки він є Агнцем, принесеним у жертву за християн (1 Коринтян 5:7). Пасху відзначали лише раз на рік — 14 нісана (Вихід 12:6, 14; Левит 23:5). Це означає, що Спомин Христової смерті потрібно відзначати так само часто, як Пасху,— щороку, а не щодня чи щотижня.
Впродовж декількох століть багато тих, які вважались християнами, відзначали Спомин Ісусової смерті раз на рік. Через те що вони це робили 14 нісана, їх було названо квартодесиманами, що означає «чотирнадцятники». Історик Дж. Л. фон Мошайм писав про них: «Християни Малої Азії були привчені відзначати цю священну подію на згадку про заснування Господньої вечері і смерть Ісуса Христа в той самий час, коли євреї споживають своє пасхальне ягня, а власне, ввечері чотирнадцятого числа першого місяця [нісана]... Вони вважали, що приклад Христа є законом».
Значення символів
Павло сказав, що Ісус «взяв хліб, ...подяку віддав [і] розламав». Цю, подібну до сухого печива паляницю, замішану з борошна на воді без закваски (або дріжджів), перед споживанням треба було ламати. У Біблії закваска символізує гріх та зіпсуття. Заохотивши коринтських християн виключити зі збору неморального чоловіка, Павло сказав: «Хіба ви не знаєте, що мала закваска заквашує все тісто? Отож, очистіть стару закваску, щоб вам стати новим тістом, бо ви безквасні. Пасха наша — Христос, принесений у жертву за нас. Тому святкуймо не із старою закваскою, не в заквасці злоби і лукавства, а з опрісноками чистоти й істини» (1 Коринтян 5:6—8, Дерк.). Як трошки закваски заквашує все тісто, так і весь збір став би забрудненим у Божих очах, якби не було припинено грішного, розбещеного впливу з боку людини. Їм потрібно було усунути «закваску» з-посеред себе, так само як не могла знаходитись закваска в домах ізраїльтян під час свята Опрісноків, яке вони відзначали після Пасхи.
Ісус сказав про незаквашений хліб, уживаний на Спомині: «Це означає тіло моє, яке за вас віддається» (1 Коринтян 11:24, НС). Хліб представляє досконале Ісусове тіло, про яке Павло написав: «Входячи в світ, Він [Ісус] говорить: «Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував. Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав. Тоді Я сказав: Ось іду,— в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже»! ...У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз» (Євреїв 10:5—10). Досконале Ісусове тіло було без гріха і послужило викупною жертвою за людство (Євреїв 7:26).
Після молитви над чашою чистого червоного вина Ісус сказав: «Ця чаша — Новий Заповіт у Моїй крові» (1 Коринтян 11:25). Інший переклад подає: «Ця чаша означає нову угоду, скріплену моєю кров’ю» (Моффат, англ.). Так само як кров жертовних бичків і козлів затверджувала Закон-угоду між Богом та ізраїльським народом, подібним чином пролиття Ісусової крові запровадило нову угоду. Щорічне нагадування про нову угоду допомагає нам визначити законних учасників споживання символів на Спомині.
Хто повинен споживати символи?
Ісусові помазані послідовники, з якими складено нову угоду, законно споживають символи на Спомині. Цю угоду складено між Богом та духовним Ізраїлем (Єремії 31:31—34; Галатів 6:16). Але нова угода зрештою принесе благословення усьому слухняному людству, і ви можете бути серед тих, кого теж буде поблагословлено.
Ті, що споживають символи на Спомині, повинні скласти особисту угоду про Царство, зроблену Христом. При заснуванні цієї вечері Ісус сказав своїм вірним апостолам: «Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів» (Луки 22:29). Угода про Царство, складена Богом із царем Давидом, наголошувала на прихід Ісуса, який має царювати вічно в небесному Царстві. Сто сорок чотири тисячі духовних ізраїльтян, котрі правитимуть разом з ним, зображені як ті, що стоять на небесній горі Сіон з Агнцем, Ісусом Христом. Після воскресіння вони правитимуть з Христом як співцарі та священики (2 Самуїла 7:11—16; Об’явлення 7:4; 14:1—4; 20:6). Лише ті, що залучені в нову угоду, а також сполучені особистою угодою з Ісусом по праву споживають символи на Господній Вечері.
Божий дух засвідчує з духом помазанців, що вони є Божими дітьми і співспадкоємцями з Христом. Павло писав: «Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми — діти Божі. А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись (Римлян 8:16, 17). Божий святий дух, або діюча сила, створює в помазанцях впевненість у тому, що вони призначені до небесного життя. Усе те, що Святе Письмо говорить про небесне життя, вони пов’язують із собою і готові пожертвувати всім земним, у тому числі людським життям. Хоч у земному Раю буде чудове життя, вони не мають такої надії (Луки 23:43). Певна і незмінна небесна надія, не заснована на фальшивих релігійних поняттях, дає їм право споживати символи на Спомині.
Єгова був би незадоволений, коли б людина засвідчила про своє покликання бути небесним царем і священиком, але в дійсності не мала б такого покликання (Римлян 9:16; Об’явлення 22:5). Бог знищив Корея за зухвале претендування на священство (Вихід 28:1; Числа 16:4—11, 31—35). Отже, що, коли сильні емоції або колишні релігійні поняття спонукали людину до помилкового споживання символів на Спомині? Тоді він (або вона) повинні припинити це і покірно молитися до Бога за прощенням (Псалом 19:14).
Як це впливає на вас
Для того щоб людина скористалася з Ісусової викупної жертви та отримала вічне життя на землі, від неї не вимагається споживати символи на Спомині. Наприклад, Біблія нічого не говорить про те, що богобоязливі люди, як Авраам, Сарра, Ісак, Ревека, Боаз, Рут і Давид, колись споживатимуть ті символи. Але вони й усі інші, що прагнуть вічного життя на цій землі, повинні будуть виявляти на ділі віру в Бога і Христа, а також в Ісусову викупну жертву, постачену Єговою (Івана 3:36; 14:1). Щорічне відзначання Христової смерті є нагадуванням про цю величну жертву.
Важливість Ісусової жертви була підкреслена словами апостола Івана: «Це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем,— Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу» (1 Івана 2:1, 2). Помазані християни можуть сказати, що Ісус є «ублаганням за [їхні] гріхи». Проте він є також жертвою за гріхи цілого світу, уможлививши вічне життя слухняному людству в земному Раю, який вже так близько!
Якщо ви будете на Спомині Христової смерті, то зможете багато почерпнути із біблійної промови, яка спонукуватиме вас до роздумування. Вам пригадають про те, як багато зробили для нас Бог Єгова та Ісус Христос. Те, що ви зійдетеся з тими, хто має глибоку повагу до Бога та Христа, а також до Ісусової викупної жертви, буде духовною винагородою для вас. Ця нагода може зміцнити ваше бажання набути Божої незаслуженої ласки, яка уможливить вічне життя. Ми сердечно запрошуємо вас приєднатися до Свідків Єгови 6 квітня 1993 року для того, щоб після заходу сонця відзначити Спомин смерті Ісуса Христа, оскільки Господня Вечеря має велике значення для вас.