Ось день спасіння!
«Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!» (2 КОРИНТЯН 6:2).
1. Чого потрібно, щоб отримати схвалення Бога й Христа?
ЄГОВА визначив день, коли буде судити людство (Дії 17:31). Щоб цей день став для нас днем спасіння, нам потрібно схвалення Єгови й схвалення призначеного ним Судді, Ісуса Христа (Івана 5:22). Аби мати таке схвалення, необхідно поводитися відповідно до Божого Слова і віри, яка спонукує нас допомагати іншим ставати правдивими учнями Ісуса.
2. Чому людство відчужене від Бога?
2 Через успадкований гріх людство відчужене від Бога (Римлян 5:12; Ефесян 4:17, 18). Тому люди, котрим ми проповідуємо, можуть отримати спасіння тільки в тому разі, якщо примиряться з ним. Апостол Павло пояснив це, написавши християнам у Коринт. Дослідімо 2 Коринтян 5:10—6:10, аби побачити, що́ Павло сказав про суд, примирення з Богом та про спасіння.
«Ми людей переконуємо»
3. Як Павло ‘переконував людей’ і чому ми сьогодні повинні це робити?
3 Павло поєднав суд з проповідуванням, написавши: «Мусимо всі ми з’явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він,— чи добре, чи лихе. Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо» (2 Коринтян 5:10, 11). Цей апостол ‘переконував людей’, проповідуючи добру новину. А що можна сказати про нас? Оскільки ми стоїмо перед кінцем цієї злої системи речей, нам потрібно з усіх сил переконувати людей зробити необхідні кроки, щоб отримати Ісусів виправдувальний вирок і схвалення від Джерела спасіння, Бога Єгови.
4, 5. а) Чому ми не повинні хвалитися своїми досягненнями в служінні Єгові? б) Як зрозуміти, що Павло хвалився «Богові»?
4 А втім, якщо Бог благословляє наше служіння, нам не потрібно хвалитися. У Коринті декотрі поводилися зарозуміло стосовно інших людей, і цим спричиняли поділення у зборі (1 Коринтян 1:10—13; 3:3, 4). Натякаючи на цю ситуацію, Павло написав: «Бо не знову себе ми доручуємо вам, але даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем. Коли бо ми з розуму сходимо,— то Богові, коли ж при здоровому розумі,— то для вас» (2 Коринтян 5:12, 13). Пихаті особи не були зацікавлені в єдності й духовному добробуті збору. Замість допомагати співвіруючим розвивати добре серце перед Богом, вони хотіли хизуватися зовнішнім виглядом. Отже, Павло докорив зборові й потім сказав: «Хто хвалиться, нехай хвалиться в Господі!» (2 Коринтян 10:17).
5 Хіба ж Павло сам не хвалився? Декотрі могли так подумати через те, що він називав себе апостолом. Але він мав хвалитися «Богові». Він хвалився своїм повноваженням апостола, щоб коринтяни не відступилися від Єгови. Павло робив це, щоб навернути їх до Бога, бо лжеапостоли заводили їх на хибний шлях (2 Коринтян 11:16—21; 12:11, 12, 19—21; 13:10). Однак Павло не намагався постійно вражати інших своїми досягненнями (Приповістей 21:4).
Чи Христова любов спонукує вас?
6. Як Христова любов повинна впливати на нас?
6 Будучи правдивим апостолом, Павло навчав людей про Ісусову викупну жертву. Вона справляла вплив на Павлове життя, бо він написав: «Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли. А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес» (2 Коринтян 5:14, 15). Яку ж любов виявив Ісус, віддаючи за нас своє життя! Безсумнівно, вона повинна бути спонукальною силою в нашому житті. Вдячність Ісусові за те, що він віддав за нас своє життя, повинна спонукувати нас до ревного звіщання доброї новини спасіння, про яку Єгова повідомив через свого улюбленого Сина. (Івана 3:16; порівняйте Псалом 96:2). Чи «Христова любов» спонукує вас брати ревну участь у праці проповідування про Царство й роблення учнів? (Матвія 28:19, 20).
7. Що означає ‘нікого не знати за тілом’?
7 Користуючись своїм життям у спосіб, який виявляє вдячність за те, що́ Христос зробив для них, помазанці ‘живуть вже не для себе самих, а для Нього’. «Через те,— говорить Павло,— відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже» (2 Коринтян 5:16). Християни не повинні дивитися на людей по-плотськи, можливо, ставлячи євреїв вище від язичників або багатих вище від бідних. Помазанці ‘нікого не знають за тілом’, бо для них важливі духовні стосунки із співвіруючими. Ті, хто ‘знав за тілом Христа’, були людьми, які не просто бачили Ісуса на землі. Якщо ті, хто покладався на Месію, колись вважали його фізичною людиною, вони вже більше не повинні були так вважати. Він віддав своє тіло на викуп і воскрес як життєдайний дух. Інші, які воскресли до небесного життя, віддали свої плотські тіла, так ніколи й не побачивши Ісуса Христа в плоті (1 Коринтян 15:45, 50; 2 Коринтян 5:1—5).
8. Як особи починають перебувати «в Христі»?
8 Звертаючись до помазанців, Павло додає: «Коли хто в Христі, той створіння нове,— стародавнє минуло, ото сталось нове» (2 Коринтян 5:17). Бути «в Христі» — означає мати єдність з ним (Івана 17:21). Ці взаємини з’являлися в людей, коли Єгова притягував їх до свого Сина й зачинав їх святим духом. Як зачаті духом сини Бога, вони були ‘новим створінням’, маючи перспективу отримати частку з Христом у небесному Царстві (Івана 3:3—8; 6:44; Галатів 4:6, 7). Такі помазані християни отримали величний привілей служіння.
«Примиріться з Богом»
9. Що здійснив Бог, аби уможливити примирення з ним?
9 Як же Єгова схвалює «створіння нове»! Павло говорить: «Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення, бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення» (2 Коринтян 5:18, 19). Відколи Адам згрішив, людство відчужене від Бога. Але Єгова з любов’ю виявив ініціативу, розкриваючи шлях до примирення через Ісусову жертву (Римлян 5:6—12).
10. Кому Єгова доручив служіння примирення і що вони роблять, аби виконати його?
10 Єгова доручив служіння примирення помазанцям, тому Павло міг сказати: «Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!» (2 Коринтян 5:20). У стародавні часи послів відправляли переважно в час неприязні, щоб постаратися уникнути війни (Луки 14:31, 32). Оскільки грішне людство відчужене від Бога, він посилає своїх помазаних послів сповіщати людям про його умови примирення. Як заступники Христа, помазанці благають: «Примиріться з Богом!» Це прохання є милосердним заохоченням домагатися миру з Богом і прийняти спасіння, яке він уможливлює через Христа.
11. Хто зрештою досягне праведного становища перед Богом завдяки вірі у викуп?
11 Усі люди, які вірять у викуп, можуть примиритися з Богом (Івана 3:36). Павло говорить: «Бо Того [Ісуса], Хто не відав гріха, Він [Єгова] учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!» (2 Коринтян 5:21). Досконала людина, Ісус, стала жертвою за гріхи всіх нащадків Адама, які визволяються від успадкованої гріховності. Через Ісуса вони стають «Божою правдою». Цю правду, або праведне становище перед Богом, спочатку отримують 144 000 співспадкоємців Христа. Під час його Тисячолітнього правління праведне становище отримають як досконалі люди й земні діти Отця вічності, Ісуса Христа. Він приведе їх до праведного становища в досконалості, щоб вони могли довести свою вірність Богові й отримати дар вічного життя (Ісаї 9:5; Об’явлення 14:1; 20:4—6, 11—15).
«Час приємний»
12. Яке важливе служіння виконують посли й посланники Єгови?
12 Щоб спастись, ми повинні поводитись відповідно до Павлових слів: «А ми, як співробітники [Єгови], благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо. Бо каже: «Приємного часу почув Я тебе,— і поміг Я тобі в день спасіння!» Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!» (2 Коринтян 6:1, 2). Помазані посли Єгови та його посланники, «інші вівці», не приймають надармо благодаті свого небесного Отця (Івана 10:16). Своєю праведною поведінкою і ревним служінням у цей «час приємний» вони шукають божественного схвалення й сповіщають населенню землі, що це — «день спасіння».
13. Яка суть слів з Ісаї 49:8 і яким було їхнє перше сповнення?
13 Павло цитує Ісаї 49:8, де читаємо: «Так говорить Господь: За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтиму Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити спадки спустошені». Це пророцтво спершу сповнилось, коли народ Ізраїлю був звільнений з вавилонської неволі й потім повернувся до своєї спустошеної батьківщини (Ісаї 49:3, 9).
14. Як слова з Ісаї 49:8 сповнилися на Ісусі?
14 Далі сповняючи пророцтво Ісаї, Єгова дав свого «раба» Ісуса як ‘світло для народів, щоб він був спасінням Божим аж до краю землі’. (Ісаї 49:6, 8; порівняйте Ісаї 42:1—4, 6, 7; Матвія 12:18—21). ‘Час вподобання’, або «час приємний» явно стосується періоду, коли Ісус був на землі. Він молився, і Бог ‘відповідав’ йому. Для Ісуса це був «день спасіння», бо він зберіг досконалу непорочність і тому «для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння» (Євреїв 5:7, 9; Івана 12:27, 28).
15. Відколи духовні ізраїльтяни намагаються бути достойними Божої благодаті і з якою метою?
15 Павло застосовує Ісаї 49:8 до помазаних християн і благає їх ‘не брати Божої благодаті надармо’, тобто, щоб вони не припиняли шукати вподобання Бога протягом його ‘приємного часу’ й ‘дня спасіння’. Павло додає: «Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!» (2 Коринтян 6:2). З П’ятидесятниці 33 року н. е. духовні ізраїльтяни намагаються бути достойними Божої благодаті, щоб «час приємний» став для них ‘днем спасіння’.
‘Себе виявляємо як служителі Божі’
16. За яких важких обставин Павло виявляв себе Божим служителем?
16 Декотрі люди в коринтському зборі не були достойними Божої благодаті. Вони зводили наклепи на Павла, намагаючись зруйнувати його апостольський авторитет, хоча він ‘ніякого спотикання не робив’. Він напевно виявляв себе як Божий служитель «у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах, у вдарах, у в’язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах» (2 Коринтян 6:3—5). Відтак Павло розмірковував, що, коли опоненти є служителями, він є ‘більшим’, бо зносив більше ув’язнень, побоїв і злиднів, переживав небезпеки (2 Коринтян 11:23—27).
17. а) Якими рисами ми можемо виявляти себе як Божі служителі? б) Що таке ‘зброя справедливости’?
17 Подібно до Павла та його товаришів, ми можемо виявляти себе як Божі служителі. Як? ‘Чистотою’, або чистістю, і поведінкою, котра відповідає точному біблійному знанню. Ми можемо виявляти себе ‘довготерпеливістю’, коли терпеливо зносимо зло або роздратування, і ‘лагідністю’, коли допомагаємо іншим. Крім того, ми можемо виявляти себе як Божі служителі, коли приймаємо керівництво духу Бога, виявляємо ‘щиру любов’, говоримо правду й покладаємо надію на те, що він дасть силу, аби виконувати служіння. Цікаво зазначити, що Павло також засвідчив про своє службове становище ‘зброєю справедливости в правиці й лівиці’. У стародавні часи воїн переважно тримав меча в правій руці, а в лівій — щита. У духовному бою проти лжевчителів Павло не користувався зброєю грішної плоті: крутійством, шахрайством чи обманом (2 Коринтян 6:6, 7, Хом.; 11:12—14; Приповістей 3:32). Він послуговувався справедливою «зброєю», або засобами, які сприяють правдивому поклонінню. Ми також повинні це робити.
18. Якщо ми Божі служителі, як ми будемо поводитись?
18 Якщо ми Божі служителі, то будемо поводитись так, як Павло і його співробітники. Ми діятимемо як християни, незалежно від того, чи нас поважають, чи погорджують нами. Негативні повідомлення про нас не зупинять праці проповідування, і ми також не станемо зарозумілими через позитивні повідомлення. Ми говоритимемо правду й можемо отримати схвалення за благочестиві вчинки. Ми покладатимемося на Єгову, перебуваючи в смертельній небезпеці під час нападу ворога. І ми з вдячністю прийматимемо покарання (2 Коринтян 6:8, 9).
19. Як можливо ‘багатьох збагатити’ духовно?
19 Закінчуючи обговорення про служіння примирення, Павло говорить про себе й своїх товаришів як про ‘сумних, але завжди веселих; як убогих, але котрі багатьох збагачують; як тих, що нічого не мають, але всім володіють’ (2 Коринтян 6:10). Хоча у тих служителів були причини сумувати через страждання, вони мали внутрішню радість. Матеріально вони були бідними, але ‘багатьох збагатили’ духовно. По суті, вони ‘всім володіли’, бо їхня віра принесла їм духовні багатства, і навіть перспективу стати небесними синами Бога. Як християнські служителі, вони провадили багате й щасливе життя (Дії 20:35). Подібно як вони, ми можемо ‘багатьох збагатити’, беручи участь у служінні примирення вже тепер, у цей день спасіння!
Покладайтеся на спасіння, яке дає Єгова
20. а) Чого гаряче прагнув Павло й чому не можна було марнувати часу? б) Що визначає день спасіння, в який ми тепер живемо?
20 Коли Павло написав Друге послання до коринтян приблизно 55 року н. е., єврейській системі речей залишалося тільки 15 років. Цей апостол гаряче прагнув, щоб євреї та язичники примирилися з Богом через Христа. Це був день спасіння, і не можна було марнувати часу. З 1914 року ми живемо за відповідного закінчення системи речей. Тепер проводиться всесвітня праця проповідування про Царство, і вона визначає, що тепер день спасіння.
21. а) Який провідний вірш було обрано на 1999 рік? б) Що ми повинні робити в цей день спасіння?
21 Люди всіх народів потребують почути про Божий дар спасіння, яке дається через Ісуса Христа. Не можна зволікати. Павло написав: «Ось тепер день спасіння!» Ці слова з 2 Коринтян 6:2 будуть провідним віршем Свідків Єгови на 1999 рік. Як же це доречно, бо перед нами куди більше лихо, ніж знищення Єрусалима та його храму! Попереду кінець цілої теперішньої системи речей, і це торкнеться кожного на землі. Треба вживати заходів уже сьогодні, а не завтра. Якщо ми віримо, що спасіння належить Єгові, якщо любимо його і якщо дорожимо вічним життям, ми не братимемо Божої благодаті надармо. Маючи щире бажання віддавати честь Єгові, ми засвідчимо словом і ділом, що справді переконані, коли проголошуємо: «Ось тепер день спасіння!»
Як би ви відповіли?
◻ Чому примирення з Богом життєво важливе?
◻ Хто такі посли й посланники, які займаються служінням примирення?
◻ Як ми можемо виявляти себе Божими служителями?
◻ Що означає для вас провідний вірш Свідків Єгови на 1999 рік?
[Ілюстрації на сторінці 17]
Чи ви, подібно як Павло, ревно проповідуєте й допомагаєте іншим примиритися з Богом?
Сполучені Штати Америки
Франція
Кот д’Івуар
[Ілюстрація на сторінці 18]
Чи ви перебуваєте серед безлічі тих, хто примиряється з Богом Єговою в цей день спасіння?