Розділ 9
Мільйони вже користають з Божої угоди з Його «другом»
1, 2. (а) Які дружні споріднення вже почали діяти на користь мільйонів людей? (б) Чому Авраам міг стати Божим другом?
БІЛЬШЕ як 1950 років тому правдивий друг усього людства сказав: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх». (Івана 15:13) Промовець, Ісус, був потомком чоловіка, друга найбільш видатної особи цілого всесвіту, Бога Єгови. З цього дружнього споріднення, хоч воно здається нерівним, уже користають мільйони людей.
2 Хто це та стародавня людина, яка здобула нам таке добро через своє споріднення з Богом? Це Авраам, потомок Сима, який пережив всесвітній Потоп за Ноєвого дня. Авраам розвинув споріднення з Богом, виявляючи риси правдивого друга. Спонуканий любов’ю й вірою, Авраам вірно виконував Божу волю, і тому то письменник Біблії, Яків, написав: «І здійснилося Писання, що каже: Авраам же ввірував Богові [Єгові, НС], і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим».— Якова 2:23.
3, 4. (а) Що показує як високо Єгова цінив Авраамову віру й довір’я? (б) Якими словами Єгова закінчив Свою заяву в Ісаї 41:8?
3 Цей вірний чоловік був з Халдейського міста Ур, перший назватись євреєм. (1 Мойсеєва 14:13) Цим самим ім’ям називались його потомки, народу Ізраїлю. (Филип’ян 3:5) Зробивши Авраама Своїм другом, Бог Єгова довірив йому деякі інтимні справи. До цього висновку можна приходити з того, що є написане в 1 Мойсеєвій 18:17-19.
4 Це показує як високо Бог Єгова цінив Авраамову віру й довір’я в Нього, через які Авраам абсолютно слухався Його. Тому то без сорому й без пробачення, Єгова міг завершити Свої слова Ізраїлю, коли сказав: «Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого».— Ісаї 41:8.
Угода з Авраамом набуває сили
5, 6. (а) Яку угоду Єгова зробив з Своїм другом Авраамом? (б) Всупереч яким обставинам Бог зробив обіцянку Своєму другові про «насіння»?
5 До якої міри споріднення з люблячим другом доводить людину, можна бачити з того, що Суверен всесвіту, Бог Єгова, зробив угоду з людиною, Авраамом. У 1 Мойсеєвій 15:18 читаємо так: «І того дня склав Господь [Єгова, НС] заповіта [угоду, НС] з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата».
6 Євфрат, це ріка яку Авраам з його родиною перейшли, щоб увійти в Обітований край. За часу того входу в Авраама не було сім’ї, незважаючи на те, що йому вже сповнилось 75 років, а його дружина безплідна. (1 Мойсеєва 12:1-5) Однак, всупереч таким суперечним обставинам, Бог сказав покірному Авраамові: «Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити... Таким буде потомство [насіння, НС] твоє».— 1 Мойсеєва 15:2-5.
7. (а) Як ця угода називається? (б) В якому році вона прийшла в силу, і з якою подією в житті Авраама? (в) Скільки років це було до того, коли Бог зробив угоду з народом Ізраїлю?
7 Ту угоду, яку Єгова зробив з Своїм «другом» ми називаємо Авраамська угода. Та угода прийшла до сили в 1943 р. до н.е., коли Авраам послухався Божих вимог і перейшов Євфрат-ріку в дорозі до Обітованого Краю. У тому ж році Бог Єгова зобов’язав Себе поблагословити бездітного Авраама «насінням». Закон, який належав до угоди складеної з народом Ізраїлю при долі гори Сінайської, прийшов у силу 430 р. пізніше в 1513 р. до н.е. — 1 Мойсеєва 12:1-7; 2 Мойсеєва 24:3-8.
Закон-угода додана до Авраамської угоди
8. (а) Яка була ціль Закону-угоди? (б) Чи Закон-угода зробила Авраамську угоду недійсною?
8 До того часу Авраамові потомки, через його сина Ісака, вже були вільні. Народ Ізраїлю був визволений з Єгипту і Бог привів його до гори Сінайської в Аравії. Через посередника, Мойсея, Бог Єгова вклав угоду між Собою а ними. Оскільки ті ізраїльтяни вже були природними потомками Авраама, «друга» Єгови, то яка ж була ціль тієї Закону-угоди? Вона була на охорону вибраному народові Єгови. Закон-угода не скасувала Авраамської, незважаючи на те що виявила злочин ізраїльтян у світлі Божого досконалого закону.— Галатів 3:19-23.
9, 10. (а) Що Авраамові потомки взагалі вірили про «насіння», яким усі народи будуть благословити себе? (б) Чи такі думки доказались правильними?
9 У переносному значенні, ізраїльтяни стали «синами» Закону-угоди. Вони гадали, що, бувши природними потомками Авраама, вони автоматично були тим «насінням» через якого всі народи будуть благословити себе. Чи це доказалось бути так? Ні! Сьогодні, майже 3500 років пізніше, самостійна світська Ізраїльська Республіка ще бориться за своїм існуванням серед ворожих націй.
10 Отже, коли б сьогодні людина навернулася до Іудаїзму, маючи на думці стати частиною Авраамового «насіння» на благословення всього людства, то це не матиме значення в Єгови. Що ж сталось?
11. Як апостол Павло пояснив те, що сталось з природними потомками Авраама?
11 Апостол Павло пояснює нам справу кажучи: «Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині [Агар], а другого від вільної [Сари]. Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної,— за обітницею. Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він — то Агар. Бо Агар — то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми. А вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам».— Галатів 4:22-26.
12. Кому відповідала служниця Агар?
12 Єрусалим, якому відповідає рабиня Агар, це земний Єрусалим, в якому живуть тілесні євреї. За днів Ісуса Христа, він був столицею Ізраїлю під Законом-угодою. (Матвія 23:37, 38) Тоді як Закон-угода, якої Мойсей був посередником, ще була в силі, то природний Ізраїль був видимою частиною організації Єгови. Тому то його можна зобразити жінкою, Агарою, служницею Сари.
Правдиві сини Авраамської угоди
13. (а) Що відповідало Сарі, дружині Авраама? (б) Чому можна казати, що «вишній Єрусалим» є «вільний»?
13 З другого боку, «вишній Єрусалим», це невидима небесна організація Єгови. Відповідно цьому її теж може символізувати жінка, Сара, правдива дружина Авраама. Закон-угоду не було складено з цією організацією, тому то «вишній Єрусалим» був вільний, так як стародавня Сара. З цієї організації походить обітоване «насіння» і тому то апостол Павло каже, що вона «мати всім нам».
14. Чи Авраамська угода стосується до «вишнього Єрусалима», і як можна назвати Ісусових духом-породжених учнів?
14 Дійсно, Авраамська угода стосується до неї як символічної дружини Більшого Авраама, до всесвітньої організації Єгови на небі. З цього виходить, що духом-породжені учні Ісуса Христа стають, так як апостол Павло, синами, або дітьми, Авраамської угоди. Павло доходить до цього висновку кажучи:
15. Що апостол Павло сказав у посланні до Галатів 4:27-31 відносно «дітей» Авраамської угоди?
15 «Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка! А ви, браття, діти обітниці за Ісаком! Але як і тоді,— хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер. Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної. Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної».— Галатів 4:27-31; Ісаї 54:1.
16. Що було передсказано в символічній драмі в давнину про Закон-угоду, і що залишається?
16 Таким то чином у тій символічній драмі в давнину передреклось те, що Бог Єгова, Більший Авраам, скасує Закон-угоду складену з Ізраїлем біля гори Сінайської. У цей спосіб додана Закон-угода до Авраамської буде скасована, залишаючи тільки Авраамську угоду з її обітованим «насінням», яким усі родини землі будуть благословити себе.
17. (а) Скільки років мала продовжуватись Закон-угода? (б) Чому Ісус Христос був головним потомком Авраама? (в) Від чого залежало те, що Ісус мав стати Божим Головним Начальником на благословення всіх родин землі?
17 Додана Закон-угода мала бути в силі аж до приходу обітованого «насіння», яке доказалось бути Ісус Христос. Божественним чудом Він став тілесним потомком Авраама. Він став головним Спадкоємцем того патріарха. Він не був тільки тілесним потомком Авраама, але також Сином Божим, досконалою людиною, «святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників». (Євреїв 7:26) Проте, щоб стати Божим Головним Начальником на благословення всіх родин землі, Він мусив пожертвувати Своє досконале тілесне життя й застосувати цінність цієї жертви на користь усьому людству. Такою самопожертвою Він служитиме як Первосвященик Єгови, принісши жертву, яка задовольняла всім божественним вимогам.
Закон-угода прибита до Ісусового дерева тортур
18. (а) Хто перший мав скористати з викупу, і чому? (б) Чим Ісус став?
18 Перший скористати з цієї жертви буде єврейський народ, якого Ісус став частиною чудесним народженням через діву Марію. Це було дуже потрібним, тому що євреї були двоїсто засуджені на смерть. Як? По-перше, вони були потомками грішного Адама, і по-друге, через свою недосконалість вони стали прокляті, не мігши додержувати умов Закону-угоди з Богом. Проте, Ісус став прокляттям за них. Бувши розп’ятий на дереві тортур до самої смерті, Він міг зняти те прокляття із «загублених овець дому Ізраїлевого». У 33 р. н.е. Закон-угода була прибита до Ісусового дерева тортур, і єврейська кошара під тимчасовою Законом-угодою закінчилась, була скасована.— Матвія 15:24, НС; Галатів 3:10-13; Колосян 2:14.
19. (а) Яку нову кошару треба було відкрити, і хто мав поміщатись у ній? (б) Отже, чим стали забрані в ту нову кошару?
19 Треба було відкрити нову кошару, щоб помістити в ній духовних овець воскреслого Доброго Пастиря, Ісуса Христа. Той саможертований Добрий Пастир також є символічні двері цієї нової кошари. (Івана 10:7) Забрані до цієї нової кошари під Добрим Пастирем стають духом-породженими синами Більшого Авраама і таким чином Його «насінням». (Римлян 2:28, 29) Відповідно цьому, протягом цих останніх днів останок того духовного «насіння» був благословенням усе більше й більше мільйонам людей з більше як 200 країн.
[Ілюстрація на сторінках 80, 81]
Мойсеєва Закон-угода, зроблена біля гори Сінайської, закінчилась з розп’яттям Ісуса на дереві тортур.