Піклування про сім’ю. Як виконувати цей обов’язок?

«БАТЬКИ, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хом.). Цими натхненими словами апостол Павло чітко вказав, що обов’язок піклуватися про сім’ю лежить на плечах батька.

У більшості сімей не тільки батько піклується про дітей. Його дружина, мати його дітей, з радістю несе разом зі своїм чоловіком цей тягар. Тому цар Соломон сказав: «Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї» (Приповістей 1:8).

Піклування про матеріальне та духовне

Батьки, які люблять своїх дітей, не будуть навмисне занедбувати їх. Справді, для християн так робити — це те ж саме, що відмовитися від своєї віри, бо Павло написав до Тимофія: «Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного» (1 Тимофія 5:8). Християни розуміють, що для того, аби виховувати дітей «у послусі й напоумленні Господньому», потрібно забезпечувати їх не тільки матеріально.

Розгляньмо напучення, яке дав Мойсей ізраїльтянам, коли вони отаборилися в моавських степах перед тим, як увійти в Обітовану землю. Там він повторював їм Божі закони і наказував: «І покладете ви ці слова Мої на свої серця та на свої душі» (Повторення Закону 11:18). Перед тим він нагадав їм, що вони повинні любити Єгову усім своїм серцем, душею та силою, і додав: «І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм» (Повторення Закону 6:5, 6). Було необхідно, щоб ізраїльські батьки надали можливість словам Божого закону проникнути в їхні серця. Якщо ізраїльські батьки глибоко цінували у своїх серцях духовне, то могли мати успіх, слухаючись наступних Мойсеєвих слів: «Пильно навчиш цього [слів Божого закону] синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш». (Повторення Закону 6:7; 11:19, Ог. 1988; порівняйте Матвія 12:34, 35).

Зауважте, що батько повинен був «пильно навчати» тих слів своїх дітей і «говорити про них». Слово, перекладене як «пильно навчати», означає «вчити та прищеплювати, часто повторюючи та застерігаючи». Коли батьки говорили про Божий закон щодня,— зранку, під час обіду та ввечері,— то могли дітям багато передати. А коли діти відчували, наскільки їхні батьки люблять Божий закон, то вони у свою чергу були спонукані розвивати близькі взаємини з Єговою (Повторення Закону 6:24, 25). Цікаво, що Мойсей особливо наголошував батькові навчати своїх дітей тоді, ‘як сидітимуть удома’. Піклуючись про сім’ю, ізраїльтяни не повинні були нехтувати таким навчанням. Але що можна сказати про сьогодні?

«Як сидітимеш удома»

«Це нелегко»,— пояснює Жанет, християнська мати чотирьох дітейa. «Важливо бути наполегливим»,— погоджується Пол, її чоловік. Як і багато батьків зі Свідків, Пол та Жанет докладають зусиль, щоб вивчати Біблію зі своїми дітьми принаймні раз на тиждень. «Ми намагаємось проводити біблійне обговорення усією сім’єю щопонеділка ввечері у спеціально визначений час»,— розповідає Пол, але визнає: «Проте не завжди так виходить». Він є призначеним старійшиною у своєму зборі, і часом йому доводиться відлучатися для вияснення термінових справ. Двоє його старших дітей служать повночасно. Вечорами їм ліпше ходити в служіння, оскільки в цей час вони можуть порозмовляти з більшою кількістю людей. Тому вони усією сім’єю вибирають відповідний час для сімейного вивчення. «Інколи ми проводимо вивчення одразу після вечері»,— пояснює Пол.

Хоча батьки, керуючись мудрістю, і можуть виявляти гнучкість щодо часу проведення сімейного вивчення, але вони намагаються проводити його регулярно. «Коли потрібно змінити час проведення вивчення,— зауважує Клара,— тато завжди приклеює на дверях холодильника записку зі зміненим часом, так що ми усі знаємо, коли нам зібратися».

Регулярні сімейні вивчення — це також чудова нагода для молодших членів сім’ї розповідати батькам про свої турботи та проблеми. Вивчення приносить добрі результати, якщо воно не проводиться сухо і діти не просто зачитують відповіді на запитання з біблійного підручника. «Ми перетворюємо наше вивчення в справжнє обговорення»,— розповідає Мартін, батько двох синів. «Коли сім’я збирається раз на тиждень, щоб обговорити якусь біблійну тему, ти бачиш, який рівень духовності сім’ї,— зауважує він.— Можна багато чого дізнатися. Мені розповідають, що відбувається у школі, а що ще цікавіше — можна побачити, який склад думок розвивається у дітей». Сандра, його дружина, погоджується з ним і зауважує, що вивчення приносить багато корисного і для неї. «Коли мій чоловік проводить вивчення,— розповідає вона,— я багато дізнаюся, прислухаючись, як сини відповідають на його запитання». Тоді Сандра відповідно коментує, щоб допомогти своїм хлопчикам. Їй дуже подобається вивчення, бо вона бере в ньому активну участь. Безперечно, завдяки сімейному вивченню батьки можуть дізнатися, що саме лежить на серці у їхніх дітей (Приповістей 16:23; 20:5).

Пристосовуйтеся і будьте наполегливими

Під час сімейного вивчення ви можете побачити, що одна дитина легко все сприймає і їй цікаво, тоді як іншу потрібно вмовляти, щоб вона була уважною і користала з почутого. Одна мати-християнка говорить: «Таким є сімейне життя! Батьки знають, що́ їм слід робити. Тому коли вони не опускають рук, Єгова допомагає, а це приносить добрі результати».

Тривалість уваги дитини може дуже різнитися залежно від віку. Проникливі батьки беруть це до уваги. В одній сім’ї є п’ятеро дітей. Наймолодшому 6 років, а найстаршому більше 20. Батько, Майкл, говорить: «Спочатку дай можливість відповісти найменшим. Тоді нехай старші зупиняться на подробицях і викладуть матеріал, який вони підготували». Якщо батьки з розумінням ставитимуться до своїх дітей, це допоможе їм показати, наскільки важливо зважати на інших. «Тоді як один син розуміє,— говорить Мартін,— іншому потрібно багато допомагати, щоб він вловив суть. Я зауважив, що під час вивчень можна навчитися виявляти християнське терпіння та інші плоди духу» (Галатів 5:22, 23; Филип’ян 2:4).

Діти можуть мати різні здібності та ступінь розвитку, тому будь готовий пристосовуватися до цього. Саймон та Марк, які тепер вже стали підлітками, зауважили, що, коли вони були молодші, їм дуже подобалося вивчати разом з батьками книжку «Найбільша Людина, Яка будь-коли жила». «Під проводом батька ми розігрували різні частини, неначе в п’єсі»,— пригадують вони. Їхній батько пам’ятає, як він ставав на долоні та коліна, щоб розіграти разом з синами притчу про доброго самарянина (Луки 10:30—35). «Все виходило, як у житті, і нам було дуже весело».

Багато дітей бунтуються проти заведеного порядку сімейного вивчення. Чи батьки повинні через це припинити проводити вивчення, коли воно вже заплановане? Звичайно, що ні. «До юнакового серця [чи юначки] глупота прив’язана»,— зауважується в Приповістей 22:15. Одна одинока мати думала, що вона нездатна проводити сімейні вивчення, коли діти були неуважними і через це, як їй здавалось, все зводилося нанівець. Але вона не опускала рук. Тепер діти дуже поважають її і стали цінувати любов та турботу, які вона проявила в тому, що наполегливо і регулярно проводила сімейне вивчення.

Допомагайте «сиротам»

Християнські старійшини повинні ‘пасти стадо Боже’ (1 Петра 5:2, 3). Відвідуючи час від часу сім’ї свого збору, вони мають нагоду хвалити батьків, які успішно виконують свої християнські обов’язки. На чиїх плечах лежить обов’язок вчити дітей з неповних сімей? Ніколи не забувайте, що обов’язок навчати таких дітей лежить на їхньому батькові чи матері.

Християнська розсудливість допоможе старійшинам уникати компрометуючих ситуацій, котрі могли б виникнути, якби вони взяли на себе роль втраченого батька. Хоча два брати і можуть відвідати християнську сестру, яка є одинокою матір’ю, але, допомагаючи цій сім’ї проводити вивчення, вони повинні завжди виявляти обачність. Якби старійшина запрошував таких дітей час від часу (разом з їхньою матір’ю, звичайно) брати участь у вивченні його сім’ї, то, можливо, вони підбадьорилися б і взяли для себе багато корисного. Проте ніколи не забувайте, що Єгова є нашим величним небесним Батьком. Він завжди готовий вказати такій матері правильний шлях і допомогти їй, коли вона проводить вивчення зі своїми дітьми, хоча вона й робить це одна.

А що робити у тих випадках, коли дитина тягнеться до духовного, але її батьки зовсім не виконують своїх духовних обов’язків, а якщо виконують, то недостатньо? Вірним слугам Єгови ніколи не слід занепадати духом. «На Тебе [Боже Єгово] слабий опирається,— співав псалмоспівець,— Ти сироті помічник» (Псалом 10:14). А старійшини збору у свою чергу робитимуть все, що в їхніх силах, щоб з любов’ю підбадьорювати батьків, коли ті піклуються про своїх дітей. Вони можуть порадити таким батькам зібратися усією сім’єю і відвідати їх у той час, щоб дати практичні поради стосовно того, як вивчати разом. Старійшини, звичайно, не братимуть на себе обов’язків, які Біблія накладає на батьків.

Діти, чиї батьки невіруючі, дуже потребують підтримки. Якщо батьки погоджуються, ви, можливо, допомогли б таким дітям, залучаючи у свої сімейні вивчення. Роберт, тепер дорослий чоловік та сім’янин, відвідував християнські зібрання разом з батьками, коли йому було всього три роки. Він з приємністю згадував ті зібрання навіть після того, як його батьки припинили спілкуватися із християнським збором. Коли йому було десять років, він зустрів одного хлопця, Свідка, який став брати його на зібрання. Батьки того хлопця з радістю почали опікуватися Робертом як духовним сиротою, а пізніше стали вивчати з ним. Завдяки такому сповненому любові піклуванню він швидко зробив поступ і тепер служить старійшиною в зборі.

Навіть якщо батьки не хочуть, щоб їхні діти робили духовний поступ, діти не залишаються покинутими. Єгова є вірним небесним Батьком. «Сиротам батько... то Бог у святому мешканні Своїм!» — говорить Псалом 68:6. Духовні сироти знають, що вони можуть звертатися до нього в молитві, і він підтримає їх (Псалом 55:23; 146:9). Подібна до матері організація Єгови старанно виконує свої обов’язки, готуючи чудову духовну їжу, яка подається через публікації та під час зібрань у більше, ніж 85 000 християнських зборів по цілому світі. Отже, завдяки духовній допомозі нашого Батька, Єгови, та його подібної до матері організації навіть «сироти» будуть до деякої міри мати біблійне вивчення.

Християнські батьки, які регулярно проводять сімейні біблійні вивчення зі своїми дітьми, є гідними похвали. Одинокі батьки, котрі наполегливо навчають своїх дітей про дороги Єгови, заслуговують особливої уваги та хвали за свої старання (Приповістей 22:6). Усі, хто піклується про дітей, духовних сиріт, знають, що цим вони приносять задоволення нашому небесному Отцеві, Єгові. Піклуватися про духовні потреби сім’ї — це нелегкий обов’язок. Але ‘не зневіряйтесь, бо свого часу пожнете, якщо не ослабнете’ (Галатів 6:9, Дерк.).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 23]

Сімейне вивчення — це чудова нагода для молодших членів сім’ї розповідати батькам про свої турботи.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 20]

Harpers