Тримайся відокремлено від світу

 1. Що Ісус підкреслив в останню ніч свого земного життя?

В ОСТАННЮ ніч свого земного життя Ісус був дуже занепокоєний майбутнім своїх учнів. Про це він навіть молився до Батька: «Не прошу, щоб ти забрав їх зі світу, а щоб оберігав від Злого. Вони, як і я, не належать до світу» (Івана 17:15, 16). З цього сердечного прохання видно, наскільки Ісус любив своїх послідовників і наскільки важливими є слова, які він сказав декому з них тієї ж ночі: «Ви не належите до світу» (Івана 15:19). Безсумнівно, для Ісуса було дуже важливо, щоб його учні залишалися відокремленими від світу.

 2. Про який світ говорив Ісус?

² Світ, згаданий Ісусом,— це відчужене від Бога людство, яким керує Сатана. Цей світ перебуває під владою духу егоїзму та гордості, який походить від Сатани (Івана 14:30; Ефесян 2:2; 1 Івана 5:19). Недарма у Біблії написано, що «дружба зі світом — це ворожнеча з Богом» (Якова 4:4). Як же тим, хто хоче перебувати в Божій любові, залишатися відокремленими від світу, живучи в ньому? Розгляньмо п’ять способів: потрібно бути відданим Божому Царству під правлінням Христа і займати нейтральну позицію в політичних питаннях, протистояти духові світу, дбати про те, щоб наш зовнішній вигляд був скромним, вести просте життя і одягнутися в повне духовне озброєння.

 3. а) Як Ісус ставився до політики, коли жив на землі? б) Чому можна сказати, що помазані послідовники Ісуса є послами Царства? (Дивись примітку.)

³ Ісус не втручався в політику, а проповідував про Боже Царство — майбутній небесний уряд, в якому він мав стати Царем (Даниїла 7:13, 14; Луки 4:43; 17:20, 21). Тому римському наміснику Понтію Пилату Ісус міг сказати: «Моє Царство не належить до цього світу» (Івана 18:36). Вірні послідовники Христа наслідують його, залишаючись відданими йому та його Царству і проповідуючи про цей уряд по цілому світі (Матвія 24:14). «Ми — посли, замість Христа,— написав апостол Павло.— І замість Христа ми благаємо: “Примиріться з Богом”»a (2 Коринфян 5:20).

 4. Як усі правдиві християни доводять свою відданість Божому Царству? (Дивись інформацію в рамці «Нейтральність перших християн».)

⁴ Посли — це представники однієї держави в іншій, тому вони не втручаються у внутрішні справи країни, в якій перебувають, вони залишаються нейтральними. Однак посли обстоюють інтереси своєї держави. Те саме можна сказати про помазаних послідовників Христа, чиє «громадянство на небесах» (Філіппійців 3:20). Завдяки їхньому ревному проповідуванню про Царство мільйони людей, названих «іншими вівцями», примирилися з Богом (Івана 10:16; Матвія 25:31—40). Ці люди служать, так би мовити, посланцями Христа, допомагаючи його помазаним братам. Разом вони обстоюють Месіанське Царство, зберігаючи цілковитий нейтралітет у політичних справах цього світу. (Прочитай Ісаї 2:2—4.)

 5. У чому різниця між сучасними християнами і давніми ізраїльтянами і як з огляду на це поводяться християни?

⁵ Правдиві християни не втручаються в політику не лише тому, що вони віддані Христу. На відміну від стародавніх ізраїльтян, котрим Бог дав певну територію на землі, ми є частиною міжнародного братства (Матвія 28:19; 1 Петра 2:9). Якби ми підтримували ту чи іншу політичну силу, то не могли б зі свободою мови проповідувати про Царство і порушили б християнську єдність (1 Коринфян 1:10). А під час війни нам довелося б воювати проти своїх одновірців, яких ми маємо любити (Івана 13:34, 35; 1 Івана 3:10—12). Ось чому Ісус наказав своїм учням відкласти меч. Він навіть сказав, що потрібно любити своїх ворогів (Матвія 5:44; 26:52; дивись інформацію в рамці «Чи я зберігаю нейтральність?»).

 6. Як присвячення Богу впливає на твоє ставлення до «кесаря»?

⁶ Ми, як правдиві християни, присвятили своє життя Єгові, а не якійсь людині, людській організації чи народові. У 1 Коринфян 6:19, 20 сказано: «Ви не належите собі, бо куплені за високу ціну». Тому послідовники Христа віддають «кесарю» належне, наприклад податки, пошану і відносну покору, але вони також віддають «Боже — Богові» (Марка 12:17; Римлян 13:1—7). Це передусім поклоніння, любов від усієї душі, відданість і слухняність. Якщо необхідно, ми навіть готові віддати за Бога своє життя (Луки 4:8; 10:27; прочитай Дії 5:29; Римлян 14:8).

7, 8. Що таке «дух світу» і як він «діє» в неслухняних людях?

⁷ Крім того, християни тримаються відокремлено від світу, якщо протистоять його духу. Апостол Павло написав: «Ми ж отримали не дух світу, а дух, що походить від Бога» (1 Коринфян 2:12). Ефесянам він сказав: «Ви колись жили, як прийнято у світі... підпорядковуючись правителю влади повітря, тобто духу, який тепер діє в синах непослуху» (Ефесян 2:2, 3).

⁸ «Повітря» світу, або його дух,— це невидима сила, яка спонукує не слухатися Бога і потурати «прагненню плоті, прагненню очей» (1 Івана 2:16; 1 Тимофія 6:9, 10). «Влада» цього духу проявляється в тому, що він розпалює бажання грішної плоті, а також у тому, що він підступний, діє з неослабною силою і повсюдний, наче повітря. Він «діє» в неслухняних людях, поступово розвиваючи такі невгодні Богу риси, як егоїзм, гордість, непогамовне честолюбство, дух бунтарства і прагнення встановлювати власні норми мораліb. Коротко кажучи, дух світу постійно сприяє розвитку в серці людини рис, притаманних Дияволу (Івана 8:44; Дії 13:10; 1 Івана 3:8, 10).

 9. Як дух світу може проникнути в розум і серце?

⁹ Чи дух світу може закоренитись у твоєму розумі і серці? Так, якщо ти допустиш це, знехтувавши пильністю. (Прочитай Прислів’я 4:23.) Дух світу починає впливати непомітно, можливо, через друзів, котрі здаються хорошими, а насправді не люблять Єгову (Прислів’я 13:20; 1 Коринфян 15:33). Ти можеш заразитися ним через сумнівну літературу, порносайти і сайти відступників, неналежні розваги, і такі види спорту, які розвивають агресію,— через усе, що або через усіх, хто передає спосіб мислення Сатани та його злого світу.

10. Як протистояти духу світу?

¹⁰ Завдяки чому ми зможемо протистояти підступному духові світу і перебувати в Божій любові? Тільки сповна користуючись усім, що Єгова дає для зміцнення нашої духовності, і молячись про святий дух. Єгова набагато могутніший за Диявола і злий світ, що перебуває під його владою (1 Івана 4:4). Наскільки ж важливо, щоб завдяки молитві ми залишалися близькими до Бога!

11. Як дух світу впливає на норми щодо одягу?

¹¹ Про те, який дух впливає на людину, можна сказати по її зовнішньому вигляду і ставленню до чистоти. У багатьох країнах норми щодо зовнішнього вигляду настільки впали, що, за словами одного тележурналіста, скоро проститутки не матимуть що одягти, аби виділитись. Навіть зовсім юні дівчата, ще не досягнувши підліткового віку, захопилися цією модою — «більше тіла, менше скромності», говориться в одній газеті. Ще однією тенденцією в моді є недбалість. У ній виражається не тільки дух непокори, але й брак самоповаги.

12, 13. Якими принципами ми повинні керуватись у питаннях зовнішнього вигляду?

¹² Ми, як служителі Єгови, хочемо виглядати якнайліпше, тобто одягатись охайно, зі смаком і відповідно до ситуації. Наш вигляд повинен завжди свідчити про скромність і розсудливість, які разом з «добрими вчинками» личать і чоловікам, і жінкам, котрі «стверджують, що віддані Богу». Ми не хочемо привертати увагу до себе, головне для нас — «перебувати в Божій любові» (1 Тимофія 2:9, 10; Юди 21). Ми прагнемо, щоб нас прикрашало «те, що є в серці людини» і що має надзвичайну цінність у Божих очах (1 Петра 3:3, 4).

¹³ Не забувай також, що наша манера одягатись і зовнішній вигляд можуть вплинути на ставлення людей до правдивого поклоніння. Грецьке слово, перекладене як «скромність», у контексті моралі означає зокрема пошану, благоговіння, повагу до чиєїсь думки і почуттів. Отже, нам слід зважати передусім на сумління інших, а не наполягати на правах, які, на нашу думку, ми маємо. Найважливіше для нас — приносити честь Єгові і його народу та рекомендувати себе як Божі служителі, роблячи усе «на Божу славу» (1 Коринфян 4:9; 10:31; 2 Коринфян 6:3, 4; 7:1).

14. Які запитання стосовно зовнішнього вигляду та особистої гігієни слід поставити собі?

¹⁴ Наш зовнішній вигляд і чистота мають ще більше значення, коли ми проповідуємо та приходимо на зібрання. Запитай себе: чи я не привертаю зайвої уваги своїм зовнішнім виглядом і особистою гігієною? Чи людям не стає ніяково поряд зі мною? Що для мене важливіше: користуватися своїм правом у цих питаннях чи відповідати вимогам для виконання обов’язків у зборі? (Псалом 68:6; Філіппійців 4:5; 1 Петра 5:6).

15. Чому Боже Слово не містить вичерпного списку правил щодо зовнішнього вигляду та гігієни?

¹⁵ У Біблії немає вичерпного списку правил щодо зовнішнього вигляду та гігієни. Єгова не хоче позбавляти нас свободи вибору або можливості використовувати здатність мислити. Навпаки, він хоче, щоб ми ставали зрілими людьми, які розмірковують над біблійними принципами і які «привчили свій розум розрізняти добро і зло» (Євреїв 5:14). Найбільше ж він прагне, щоб ми керувалися любов’ю — любов’ю до нього і до ближніх. (Прочитай Марка 12:30, 31.) У цих рамках залишається місце для великого різноманіття. Доказом цього є барвисто вбраний і радісний народ Єгови в різних куточках землі.

16. Як дух світу суперечить тому, чого вчив Ісус, і які запитання слід поставити собі?

¹⁶ Дух цього світу підступно схиляє до думки, що наше щастя залежить від грошей і матеріальних речей. Однак Ісус сказав: «Навіть якщо людина й має достаток, її життя залежить не від її майна» (Луки 12:15). Ісус ніколи не закликав до аскетизму чи цілковитого самозречення. Але він вчив, що життя і справжнє щастя мають «ті, хто усвідомлює свої духовні потреби», а також ті, хто веде просте життя, зосереджене на духовних справах (Матвія 5:3; 6:22, примітка). Запитай себе: чи справді я вірю в те, чого вчив Ісус, чи, може, потрапив під вплив «батька брехні»? (Івана 8:44). Про що свідчать мої слова, цілі, пріоритети та спосіб життя? (Луки 6:45; 21:34—36; 2 Івана 6).

17. Які переваги мають ті, хто веде просте життя?

¹⁷ «Мудрість доводить свою праведність вчинками»,— сказав Ісус (Матвія 11:19). Розгляньмо лише кілька переваг, які мають ті, хто веде просте життя. Служіння Царству приносить їм справжнє відсвіження (Матвія 11:29, 30). Вони уникають зайвих тривог, і тому зазнають менше психічного та емоційного болю. (Прочитай 1 Тимофія 6:9, 10.) Задовольняючись необхідним, ці люди мають більше часу для сім’ї і друзів-християн. Завдяки цьому вони, скоріш за все, краще сплять (Екклезіаста 5:12). Вони мають велику радість від того, що дають і роблять усе, що в їхніх силах (Дії 20:35). Такі люди «збагатились надією», мають внутрішній мир і почуття задоволення (Римлян 15:13; Матвія 6:31, 32). Ці благословення справді безцінні!

18. Що в Біблії говориться про нашого ворога, його методи і про нашу боротьбу з ним?

¹⁸ Люди, котрі перебувають у Божій любові, мають духовний захист від Сатани, який хоче позбавити їх не тільки щастя, але й вічного життя (1 Петра 5:8). Апостол Павло написав: «Ми ведемо боротьбу не проти крові й плоті, а проти урядів, влади, світових правителів цієї темряви, проти злих духовних сил у небесах» (Ефесян 6:12). Слова «ведемо боротьбу» у цьому вірші означають, що ми, так би мовити, не просто відстрілюємося з безпечного укриття, а сходимося з ворогом віч-на-віч у рукопашному бою. Крім того, згадка про «уряди», «влади» і «світових правителів» вказує на те, що напади з духовного світу ведуться дуже організовано і планомірно.

19. Опиши духовне озброєння християнина.

¹⁹ Однак попри людські слабкості й обмеження ми можемо здобути перемогу. За якої умови? Якщо візьмемо «повне озброєння від Бога» (Ефесян 6:13). Це озброєння описано в Ефесян 6:14—18: «Отже, твердо стійте, підперезавшись правдою, як поясом, одягнувши нагрудник праведності і взувши ноги в готовність звіщати добру новину про мир. Крім усього цього, візьміть великий щит віри, яким зможете погасити всі вогненні стріли Злого. Також візьміть шолом спасіння і духовний меч, тобто Боже слово, при кожній нагоді в дусі звертаючись до Бога з усілякими молитвами й благаннями».

20. У чому різниця між нами і воїнами?

²⁰ Це озброєння від Бога, тому воно ніколи нас не підведе, якщо ми будемо носити його постійно. На відміну від воїнів, які мають перерви між боями, християни невпинно ведуть бій за життя, який триватиме, аж доки Бог не знищить світ Сатани і не ув’язнить у безодні всіх злих духів (Об’явлення 12:17; 20:1—3). Тож не здавайся, навіть якщо тобі доводиться боротися зі своїми слабостями чи неправильними бажаннями, адже усі ми маємо бичувати себе, щоб залишатися вірними Єгові (1 Коринфян 9:27). Тебе не повинно засмучувати те, що ти ведеш боротьбу. Навпаки, тривожитись потрібно, якщо ти не ведеш боротьби!

21. Як здобути перемогу в духовній боротьбі?

²¹ Ми не зможемо перемогти у цій духовній боротьбі власними силами. Ось чому Павло нагадує нам про необхідність молитися до Єгови «при кожній нагоді в дусі». Разом з тим ми повинні слухати Бога, вивчаючи його Слово і при кожній нагоді спілкуючись зі своїми «соратниками», адже ми не одні ведемо духовну боротьбу (Филимона 2; Євреїв 10:24, 25). Ті, хто старанно робить все це, не лише здобудуть перемогу, але й зміцнять віру настільки, що вона витримає будь-які випробування.

22, 23. а) Чому ми повинні завжди бути готовими захистити свою віру і які запитання слід поставити собі? б) Про що піде мова в наступному розділі?

²² «Оскільки ви не належите до світу,— сказав Ісус,— він ненавидить вас» (Івана 15:19). Тому християни мусять завжди бути готовими захищати свою віру з лагідністю та глибокою повагою. (Прочитай 1 Петра 3:15.) Запитай себе: чи я розумію, чому Свідки Єгови іноді займають позицію, яка суперечить загальноприйнятій думці? Коли через це я стикаюся з труднощами, чи відчуваю тверде переконання у правильності написаного в Біблії та в публікаціях вірного раба? (Матвія 24:45; Івана 17:17). І коли доводиться робити те, що правильне в очах Єгови, чи я готовий не лише відрізнятися від інших, але й пишатися цим? (Псалом 34:2; Матвія 10:32, 33).

²³ Однак часто Сатана випробовує наше бажання триматись окремо від світу більш завуальованими способами. Наприклад, як уже згадувалось вище, Диявол намагається привабити служителів Єгови розвагами. Тож як вибирати розваги, щоб відновити свої сили і не заплямувати свого сумління? Про це піде мова в наступному розділі.