«Світло на світ прибуло»

«Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло» (ІВАНА 3:19).

 1. Чому людей повинен тривожити Божий суд?

БІЛЬШІСТЬ людей сьогодні не тривожить Божий суд. Багато хто вірить, що Бог буде доброзичливо судити їх, якщо вони регулярно ходитимуть до церкви й не будуть робити зла їхнім сусідам. Через навчання так званого християнства про пекельний вогонь і чистилище багато людей не вірять у Божий суд. Але поширена байдужість і неправда загальновизнаного християнства не змінюють той факт, що кінець кінцем Бог судитиме кожну людину (Римлян 14:12; 2 Тимофія 4:1; Об’явлення 20:13). Багато буде залежати від цього суду. Люди, яких Бог буде судити прихильно, одержать від Нього нагороду вічного життя, тоді як засуджені одержать повну заплату за гріх — смерть (Римлян 6:23).

 2. Яка є підстава для Божого суду?

² Тому правдивих християн турбує Божий суд і вони щиро стараються задовольняти Бога. Як же можна задовольнити його? У Івана 3:19 (Філарет) Ісус дав нам пояснення, сказавши: «Суд полягає в тому, що світло прийшло в світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі». Так, Бог буде судити нас по наших вчинках, чи ми любимо світло більше ніж темряву.

«Бог є світло»

 3. Що таке темрява, а що — світло?

³ У духовному розумінні темрява стосується незнання й безнадійності, що існують у світі Сатани, хоч Сатана часто прикидається «ангелом світла» (2 Коринтян 4:4; 11:14; Ефесян 6:12). З другого боку, світло стосується розуміння й освічення, які походять від Бога Єгови. Павло говорив про світло, коли написав: «Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої — в Особі Христовій» (2 Коринтян 4:6). Духовне світло так близько пов’язане з Богом Єговою, що апостол Іван написав: «Бог є світло» (1 Івана 1:5; Об’явлення 22:5).

 4. (а) Як Єгова постачив світло? (б) Як можна виявляти любов до світла?

⁴ Єгова постачив світло через своє Слово, яке сьогодні записане у Святій Біблії (Псалом 119:105; 2 Петра 1:19). Отже, псалмописьменник дійсно висловив свою любов до світла, коли написав: «Як я кохаю Закона Твого, цілий день він — розмова моя! Душа моя держить свідоцтва [нагадування, НС] Твої, і я сильно люблю їх» (Псалом 119:97, 167). Чи ви теж любите світло, так як, очевидно, псалмописьменник любив його? Чи ви регулярно читаєте Боже Слово, вдумуєтеся в нього і щиро стараєтеся застосовувати сказане в ньому? (Псалом 1:1​-3). Якщо так, то ви прагнете прихильного присуду від Єгови.

«Я Світло для світу»

 5. На кому зосереджується світло від Бога?

⁵ Життєдайне світло від Єгови зосереджується на особі Ісуса Христа. У передмові до Євангелія від Івана ми читаємо: «Життя було в Нім [Ісусі], а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його» (Івана 1:4, 5). Справді, Ісус є так близько пов’язаний зі світлом, що називається «Світлом правдивим... Хто просвічує кожну людину» (Івана 1:9). Ісус сам сказав: «Доки Я в світі,— Я Світло для світу» (Івана 9:5).

 6. Що людина мусить робити, щоб здобути прихильний присуд, який веде до вічного життя?

⁶ Отже, всі, що люблять світло, люблять Ісуса й вірять у нього. Без Ісуса неможливо одержати прихильний присуд. Так, тільки тоді, коли будемо дивитись на нього, як на призначеного Богом засобу для спасіння, можемо одержати прихильний присуд. Ісус сказав: «Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить — а гнів Божий на нім перебуває» (Івана 3:36). Що значить практикувати віру в Ісуса?

 7. На кого іншого вказує віра в Ісуса?

⁷ По-перше, Ісус сам сказав: «Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене. А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене. Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався» (Івана 12:44​-46). Ті, що люблять Ісуса і практикують віру в нього, також мусять дуже любити Єгову й вірити в нього — Ісусового Бога й Отця (Матвія 22:37; Івана 20:17). Ті, що поклоняються в ім’я Ісуса, але не віддають більшу честь Єгові, не виявляють дійсної любові до світла (Псалом 22:27; Римлян 14:7, 8; Филип’ян 2:10, 11).

Божий «Головний Начальник»

 8. Як світло зосереджувалося на Ісусові ще перед його народженням як людини?

⁸ Практикувати віру в Ісуса також означає повністю визнавати його роль у намірах Єгови. Ангел підкреслив важливість цієї ролі, коли сказав Іванові: «Свідчення про Ісуса надихає пророкування» (Об’явлення 19:10, НС; Дії 10:43; 2 Коринтян 1:20). Від першого пророцтва, промовленого в Едемі, всі натхненні Богом пророцтва, зрештою, стосуються Ісуса і його ролі в здійсненні Божих намірів. Подібно до цього, Павло сказав християнам у Галатії, що Закон «виховником був до Христа» (Галатів 3:24). Бог дав ту стародавню Закон-угоду з наміром підготовити народ до приходу Ісуса як Месії. Отже, ще перед його народженням як людини світло від Єгови вже зосереджувалося на Ісусі.

 9. Що включала любов світла від 33 року н. е.?

⁹ У 29 році н. е. Ісус прийшов до Івана, щоб охреститися, був помазаний святим духом і, таким чином, став обіцяним Месією. У 33 році н. е. він, досконала людина, помер, воскрес, вознісся на небо і перед Богом представив цінність свого життя за наші гріхи (Євреїв 9:11​-14, 24). Ці події були поворотним пунктом у Божих стосунках з людством. Ісус тепер став «Начальником життя», «Провідником... спасіння», «засновником і завершителем [нашої] віри» (Дії 3:15; Євреїв 2:10; 12:2, Хоменко; Римлян 3:23, 24). Від 33 року н. е. ті, що любили світло, визнавали й вірили, що крім Ісуса «нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12).

10. Чому дуже важливо слухати Ісусові слова і дотримуватись їх?

¹⁰ Практикувати віру в Ісуса також значить приймати його як «Слово», «Дивний порадник» (Івана 1:1; Ісаї 9:5). Ісус завжди говорить Божу правду (Івана 8:28; Об’явлення 1:1, 2). Слухатись його є справою життя або смерті. Ісус сказав євреям його дня: «Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене,— життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя» (Івана 5:24). У першому столітті н. е. Ісусові слухачі, які реагували на те, що він говорив, врятувалися від темряви світу Сатани й, так би мовити, перейшли в життя. Бог визнав їх праведними з наміром зробити їх співспадкоємцями з Ісусом у його небесному Царстві (Ефесян 1:1; 2:1, 4​-7). Якщо будемо слухатись Ісусових слів у наш час, то будемо визнані праведними в надії пережити Армагеддон й здобути досконале тілесне життя в новому світі. (Об’явлення 21:1​-4; порівняйте Якова 2:21, 25).

«Голова над усім»

11. Яку високу владу дано Ісусові в 33 році н. е.?

¹¹ Після свого воскресіння Ісус виявив своїм послідовникам ще одну грань світла, сказавши: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі» (Матвія 28:18). Таким чином, Ісус зайняв видатне положення у всесвітній організації Єгови. Павло вдається до додаткових подробиць, коли каже: «[Бог] воскресивши із мертвих Його [Ісуса], і посадивши на небі праворуч Себе, вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому. І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все — за Голову Церкви, а вона,— Його тіло» (Ефесян 1:20​-23; Филип’ян 2:9​-11). Від 33 року н. е. любов до світла включає в себе визнання цієї високої Ісусової позиції.

12. Що помазані християни радісно прийняли від самого початку і як вони виявляли це на практиці?

¹² Зрештою, все людство буде змушене визнати Ісусову владу (Матвія 24:30; Об’явлення 1:7). Проте ті, що люблять світло, з радістю визнавали його позицію від самого початку. Помазані духом члени християнського збору приймають Ісуса як «Голову тіла, Церкви [збору, НС]» (Колосян 1:18; Ефесян 5:23). Стаючи членами того тіла, вони «визволені із влади темряви й переставлені до Царства Свого улюбленого Сина» (Колосян 1:13). З того часу вони ревно визнавали Ісусове керівництво в кожному аспекті їхнього життя. У наш час вони навчили «інших овець» робити те саме (Івана 10:16). Визнання Ісусового головування є основною вимогою для одержання прихильного присуду.

13. Коли Ісус почав користуватися владою Царства, і що почало відбуватися тут на землі?

¹³ Коли Ісус вознісся на небо в 33 році н. е., він не прийняв владу відразу і в повній мірі не використовував її. Хоч був Головою християнського збору, то все ж таки чекав відповідного часу, щоб користуватися повною владою над людством в цілому (Псалом 110:1; Дії 2:33​-35). Той час настав у 1914 році н. е. з коронуванням Ісуса на Царя в його Царстві, і тоді почалися «останні дні» цього світу (2 Тимофія 3:1). Збирання решти помазаних продовжувалося від 1919 року до свого завершення. Особливо від 1935 року Ісус розділяє людство на «інших овець», які успадкують «Царство, уготоване [їм]», і на «козлів», що підуть «на вічне знищення» (Матвія 25:31​-34, 41, 46, НС).

14. Як великий натовп виявляв любов до світла і з якими наслідками?

¹⁴ На щастя, у ці останні дні зібралося багато овець. Великий натовп тих овець, який налічує мільйони осіб, з’явився у світі «з усякого люду, і племен, і народів, і язиків». Як і їхні помазані духом друзі, ці вівцеподібні люди люблять світло. Вони «випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця» і вигукують гучним голосом: «Спасіння [Спасінням ми зобов’язані, НС] Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві». Через це великий натовп буде суджений прихильно. Його члени «виживуть велике горе» і зостануться живими в час знищення тих, що люблять темряву, під час Армагеддону (Об’явлення 7:9, 10, 14, НС).

«Діти світла»

15. Як наші вчинки виявляють покору Цареві Ісусові Христові?

¹⁵ Але як ті, які люблять світло,— чи з помазаних духом, чи з інших овець,— на ділі підкоряються Ісусові як коронованому Богом Царю й справжньому Судді? Один спосіб полягає в тому, що вони стараються бути такими людьми, яких Ісус схвалює. Під час своєї служби на землі Ісус визнавав цінність таких якостей, як щирість, щиросердність, захоплення правдою, і ці якості він продемонстрував на власному прикладі (Марка 12:28​-34; 41​-44; Луки 10:17, 21). Якщо ми бажаємо сприятливого суду, то мусимо розвивати в собі подібні якості.

16. Чому дуже важливо позбутися вчинків темряви?

¹⁶ Це дуже потрібне тому, що темрява у світі Сатани згущується в міру наближення кінця (Об’явлення 16:10). Павлові слова до римлян дуже гарно стосуються цього становища: «Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла. Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п’янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах» (Римлян 13:12, 13). Тоді як вічне життя — дар від Бога, то непідробленість нашої віри й любові до світла виявляється нашими вчинками (Якова 2:26). Отже, присуд, який ми отримаємо, буде великою мірою залежати від того, наскільки ми виконуємо добрі вчинки і уникаємо злих.

17. Що значить «зодягнутися Господом Ісусом Христом»?

¹⁷ Давши свою пораду в Посланні до римлян 13:12, 13, апостол Павло каже на закінчення: «Зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!» (Римлян 13:14). Що це значить «зодягнутися Господом Ісусом Христом»? Це значить, що християни повинні докладно наслідувати Ісуса, зодягнутися, так би мовити, його прикладом і натурою, і старатися бути такими, як Христос. «На це ви покликані,— сказав Петро,— бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його» (1 Петра 2:21).

18. Які докорінні зміни, можливо, будуть потрібні, якщо ми хочемо одержати прихильний присуд?

¹⁸ Ходіння за прикладом Христа часто вимагає докорінних змін у житті християнина. «Ви бо були колись темрявою,— сказав Павло,— тепер же ви світло в Господі,— поводьтеся, як діти світла, бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді» (Ефесян 5:8, 9). Хто практикує вчинки темряви, той не любить світла і не отримає сприятливого присуду, доки не зміниться.

«Ви світло для світу»

19. В які різні способи християнин може відображати світло?

¹⁹ Зрештою, любов до світла вимагає відображання того світла, щоб інші бачили й були приваблені ним. «Ви світло для світу,— сказав Ісус, а тоді додав,— ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Матвія 5:14, 16). Добрі діла християнина виявляються в доброті всякого роду праведності та правди, тому що така гарна поведінка є могутнім свідченням правди (Галатів 6:10; 1 Петра 3:1). Особливо добрі діла включають свідчення іншим людям про правду. У наш час це означає брати участь у всесвітній справі проповідування «цієї доброї новини Царства... по цілій залюдненій землі на свідчення народам усім». Це теж означає знову терпляче відвідувати зацікавлених людей, вивчати з ними Біблію і допомагати їм, щоб вони теж приносили достойний плід світла (Матвія 24:14; 28:19, 20).

20. (а) Наскільки ясно світло сяє в наш час? (б) Яких багатих благословень зазнають ті, які реагують на світло?

²⁰ У наш час завдяки запопадливому проповідуванню вірних християн добру новину вже чують у понад 200 країнах, і світло сяє, як ніколи в історії. Ісус сказав: «Я світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити в темряві той, але матиме світло життя» (Івана 8:12). Яка ж радість брати участь у сповненні цієї обіцянки! Наше життя набагато багатше тепер тому, що ми вже не знемагаємо в темряві світу Сатани. І перед нами лежить чудова можливість прихильного присуду від Судді, призначеного Єговою (2 Тимофія 4:8). Яка ж трагедія, коли б прийшовши до світла, ми вернулися назад у темряву й одержали неприхильний присуд! У наступній статті будемо обговорювати, як ми можемо залишатись у вірі непохитними.

Чи можете пояснити?

◻ Яка є підстава для Божого суду?

◻ Яку головну роль Ісус відіграє відносно Божих намірів?

◻ Як ми виявляємо своє підкорення Ісусові, Якого Єгова коронував на Царя?

◻ Як можна виявити себе «дітьми світла»?

◻ В який спосіб світло сяє в темряві цього світу, як ніколи раніше?