Єгова винагороджує тих, хто його наполегливо шукає
«Кожен, хто наближається до Бога, повинен вірити, що він є, а також винагороджує тих, хто його наполегливо шукає» (ЄВР. 11:6).
1, 2. а) Як пов’язані між собою любов і віра? б) Які запитання ми розглянемо?
МИ ЛЮБИМО Єгову, «бо він полюбив нас першим» (1 Ів. 4:19). Одним з виявів ніжної любові Єгови є те, що він обіцяє благословляти своїх відданих служителів. Коли ми поглиблюємо свою любов до Бога, тоді наша віра стає сильнішою — віра не лише в те, що він існує, але й в те, що він завжди винагороджує тих, кого любить. (Прочитайте Євреїв 11:6.)
2 Єгова винагороджує своїх вірних служителів, і це невід’ємна грань його особистості. Наша віра тверда, лише коли ми цілковито переконані, що Бог буде винагороджувати тих, хто його наполегливо шукає, адже «віра — це обґрунтоване сподівання того, на що надіються» (Євр. 11:1). Вірити означає з упевненістю сподіватися Божих обіцяних благословень. А як надія на нагороду приносить нам користь? Як Єгова винагороджував своїх служителів у минулому і як винагороджує в наш час?
ЄГОВА ОБІЦЯЄ БЛАГОСЛОВЛЯТИ СВОЇХ СЛУЖИТЕЛІВ
3. Яка обіцянка записана в Малахії 3:10?
3 Бог Єгова сам вирішив винагороджувати своїх вірних служителів, тому він запрошує нас здобувати його благословення. Ми читаємо: «Випробуйте мене, будь ласка,— промовляє Єгова, Бог військ,— чи я не відкрию для вас небесних отворів і не зіллю стільки благословень, що вам більше нічого не бракуватиме» (Мал. 3:10). Ми виявляємо глибоку вдячність Єгові, коли приймаємо його щедру пропозицію.
4. Чому ми можемо не сумніватися в Ісусовому запевненні, записаному в Матвія 6:33?
4 Ісус запевнив своїх учнів, що Бог буде підтримувати їх, якщо вони ставитимуть Царство на перше місце. (Прочитайте Матвія 6:33.) Обіцянка Ісуса була надійною, оскільки Єгова завжди показував, що на нього можна покладатися. Ісус знав, що Божі обіцянки сповняються (Ісаї 55:11). Ми у свою чергу можемо не сумніватися: якщо будемо виявляти щиросерду віру в Єгову, він дотримається своєї обіцянки: «Я ніколи тебе не полишу й ніколи тебе не покину» (Євр. 13:5). Це натхнене твердження можна пов’язати з Ісусовими словами про те, що треба шукати найперше Царства і Божої праведності.
5. Чому Ісусова відповідь Петру зміцнює віру?
5 Одного разу апостол Петро запитав Ісуса: «А от ми... ми полишили все і пішли за тобою. Що ж нам за це буде?» (Матв. 19:27). Ісус не докорив Петру за таке запитання, а сказав учням, що за їхню жертовність їх чекає нагорода. Вірні апостоли та інші учні правитимуть з ним у небі. Але навіть тепер можна мати певні нагороди. Ісус сказав: «Кожен, хто покинув дім, чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, чи дітей, чи зе́млі заради мого імені, отримає в 100 разів більше й успадкує вічне життя» (Матв. 19:29). Його учні отримують благословення, що значно перевершують усі жертви, на які їм доводиться йти. Хіба духовні батьки, матері, брати, сестри і діти не є набагато ціннішими за все, від чого ми відмовляємося заради Царства?
«ЯКІР ДЛЯ ДУШІ»
6. Чому Єгова обіцяє своїм служителям нагороду?
6 Обіцянка Єгови винагороджувати своїх служителів підтримує їх, коли випробовується їхня непорочність. Крім рясних духовних благословень, якими втішаються вірні Божі служителі сьогодні, вони з нетерпінням чекають на більші благословення в майбутньому (1 Тим. 4:8). Якщо ми твердо переконані в тому, що Єгова «винагороджує тих, хто його наполегливо шукає», це допоможе нам стояти міцно у вірі (Євр. 11:6).
7. Чому надія є немов якір?
7 У Нагірній проповіді Ісус сказав: «Тіштеся і переповнюйтесь радістю, бо в небі вас чекає велика нагорода. Так само переслідували і пророків, що були до вас» (Матв. 5:12). Крім тих, хто отримає небесну нагороду, будуть ті, хто отримає вічне життя в раю на землі. І для них це причина тішитись і переповнюватись радістю (Пс. 37:11; Луки 18:30). Незалежно від того, яка в нас надія — небесна чи земна, вона може бути «немов якір для душі, певна й міцна» (Євр. 6:17—20). Подібно до якоря, який утримує корабель під час шторму, тверда надія на нагороду допоможе нам залишатися емоційно, розумово і духовно стійкими. А це додасть нам сил, щоб зносити труднощі.
8. В якому розумінні надія має силу зменшити тривогу?
8 Наша біблійна надія має силу зменшувати тривогу. Божі обіцянки діють наче духовний бальзам, який заспокоює наші стривожені серця. Як же потішає те, що ми можемо покласти свого тягаря на Єгову і він підтримає нас! (Пс. 55:22). Ми цілковито впевнені: Бог «спроможний зробити незрівнянно більше від усього, про що ми просимо або що можемо собі уявити» (Еф. 3:20). Лише подумайте: не просто багато чи більше, а «незрівнянно більше»!
9. Наскільки ми можемо бути впевненими, що Єгова поблагословить нас?
9 Щоб отримати нагороду, нам потрібно твердо вірити в Єгову і слухатися його вказівок. Мойсей сказав ізраїльському народу: «Єгова обов’язково буде благословляти вас у краю, який Єгова дає вам у спадок. Але Єгова, ваш Бог, робитиме це лише тоді, коли ви будете в усьому слухатися його голосу і старанно виконувати всі заповіді, які я сьогодні передаю вам. Ваш Бог Єгова поблагословить вас, як і обіцяв» (Повт. 15:4—6). Чи ти цілковито впевнений, що Єгова поблагословить тебе, якщо ти продовжуєш вірно служити йому? Безперечно, в тебе є всі підстави для такої впевненості.
ЄГОВА ВИНАГОРОДЖУВАВ ЇХ
10, 11. Як Єгова винагородив Йосипа?
10 Біблія була записана для нашого блага. У ній міститься чимало розповідей про те, як Бог по-справжньому винагороджував своїх вірних служителів (Рим. 15:4). Визначним прикладом у цьому був Йосип. Через змову його братів, а пізніше через підступність дружини його пана він опинився в єгипетській в’язниці. Чи він був відрізаний від Бога? Зовсім ні! Біблія каже: «Єгова і далі був з Йосипом, виявляв йому віддану любов... З Йосипом був Єгова, і все, що він робив, Єгова благословляв» (Бут. 39:21—23). У ті важкі часи Йосип терпеливо чекав на свого Бога.
11 Через багато років фараон звільнив Йосипа з в’язниці і поставив цього смиренного раба другим правителем Єгипту (Бут. 41:1, 37—43). Коли дружина народила йому двох синів, «свого первістка Йосип назвав Манасією, бо сказав: “Бог змусив мене забути всі мої нещастя і весь дім мого батька”. А другого сина він назвав Єфремом, бо сказав: “Бог зробив мене плідним у краю мого страждання”» (Бут. 41:51, 52). Оскільки Йосип залишався відданий Богові, він отримав благословення, завдяки чому було врятоване життя як ізраїльтян, так і єгиптян. Отже, Йосип визнавав, що саме Єгова винагородив і поблагословив його (Бут. 45:5—9).
12. Що допомагало Ісусові залишатися вірним у випробуваннях?
12 Ісус Христос теж залишався слухняним Богові, зазнаючи різних випробувань своєї віри, і був винагороджений. Що йому допомагало зносити їх? Боже Слово пояснює: «Заради радості, яка очікувала його, він зніс смерть на стовпі мук, знехтувавши ганьбою» (Євр. 12:2). Безсумнівно, Ісус знаходив радість у тому, що міг освячувати Боже ім’я. Крім того, Ісус отримав нагороду — схвалення свого Батька і багато благословень. Біблія повідомляє, що Ісус «сів праворуч від Божого престолу». А також ми читаємо: «Бог підніс його на вище становище і великодушно дав йому ім’я, вище від будь-якого іншого імені» (Філ. 2:9).
ЄГОВА НЕ ЗАБУВАЄ НАШИХ ВЧИНКІВ
13, 14. Як Єгова ставиться до того, що ми робимо для нього?
13 Ми можемо бути впевнені, що Єгова помічає всі наші зусилля, яких ми докладаємо в служінні йому. Він розуміє нас, коли ми невпевнені у своїх силах. Бог співчуває нам, коли нас обтяжують фінансові проблеми або коли через здоров’я чи емоційний стан ми не спроможні служити стільки, скільки хотіли б. І можна не сумніватися: Єгова цінує все, що його служителі роблять для того, щоб залишатися вірними йому. (Прочитайте Євреїв 6:10, 11.)
14 Також пам’ятаймо, що ми можемо наближатися до того, хто молитви вислуховує, з впевненістю, що він зверне увагу на наші переживання (Пс. 65:2). «Батько глибокого співчуття та Бог усілякої потіхи» щедро дає нам потрібну емоційну та духовну підтримку, наприклад, через наших одновірців (2 Кор. 1:3). Єгові приємно, коли ми виявляємо співчуття до інших. У Біблії сказано: «Людина, яка виявляє ласку знедоленому, позичає Єгові, і він відплатить їй за те, що вона робить» (Присл. 19:17; Матв. 6:3, 4). Отже, коли ми безкорисливо допомагаємо тим, хто стикається з труднощами, Єгова вважає наш добрий вчинок позичкою, яку ми зробили йому. І він обіцяє, що винагородить нас за таку доброту.
НАГОРОДИ ТЕПЕР І В МАЙБУТНЬОМУ
15. На які нагороди ти чекаєш? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)
15 Помазані духом християни плекають надію отримати «вінок праведності, яким Господь, праведний суддя, винагородить [їх] того дня» (2 Тим. 4:7, 8). Однак ти не будеш обділеним, якщо Бог дав тобі іншу надію. Мільйони Ісусових «інших овець» з нетерпінням чекають майбутньої нагороди — вічного життя в раю на землі. Там «вони сповна насолодяться миром» (Ів. 10:16; Пс. 37:11).
16. Чим нас потішають слова з 1 Івана 3:19, 20?
16 Інколи ми можемо думати, що мало робимо в служінні Єгові, або не впевнені, що він цим задоволений. Ми навіть можемо сумніватися, чи достойні якоїсь нагороди. Але ніколи не забуваймо, що «Бог більший від наших сердець і знає все». (Прочитайте 1 Івана 3:19, 20.) Він винагороджує нас за служіння, яке ми виконуємо від усього серця і до якого нас спонукує віра та любов, навіть коли наші жертви здаються нам зовсім незначними (Марка 12:41—44).
17. Які нагороди ми маємо вже тепер?
17 Єгова благословляє свій народ навіть у ці похмурі останні дні злої системи Сатани. Бог дбає про те, щоб його правдиві поклонники процвітали в духовному раю, насолоджуючись небувалим духовним достатком (Ісаї 54:13). Як і пообіцяв Ісус, тепер Єгова винагороджує нас тим, що ми належимо до сердечної родини духовних братів і сестер, родини, яку ми маємо по цілому світі (Марка 10:29, 30). До того ж тих, хто наполегливо шукає Бога, він винагороджує незрівнянними благословеннями — вони мають душевний мир, почуваються задоволеними і щасливими (Філ. 4:4—7).
18, 19. Що думають служителі Єгови про нагороди, які отримують від нього?
18 Служителі Єгови по всьому світі можуть засвідчити, що отримують від нього чудові нагороди. Приміром, Б’янка з Німеччини розповідає: «Не вистачає слів, щоб висловити свою вдячність Єгові за те, що він допомагає мені боротися з переживаннями і що кожного дня підтримує мене. Світ довкола хаотичний і похмурий. Все ж, тісно співпрацюючи з Єговою, я почуваюся затишно в його руках. Щоразу, коли я щось жертвую для нього, він стократно мене благословляє».
19 Або розгляньмо приклад 70-літньої Паули з Канади, яка через розщеплення хребта має дуже обмежені можливості. Вона каже: «Хвороба обмежує мою рухливість, але не служіння. Я використовую різні види служіння, скажімо, свідчу по телефону або неформально. Щоб підбадьорювати себе, я записую у записник біблійні вірші й думки з наших публікацій і час від часу їх переглядаю. Я називаю його “записник-рятівник”. Знеохочення тимчасове, якщо ми зосереджуємося на Божих обіцянках. Єгова завжди поруч і готовий допомагати нам, хоч би які в нас були обставини». Твоя ситуація може відрізнятися від ситуації Б’янки і Паули. Але ти, мабуть, можеш пригадати, як Єгова винагороджував тебе і тих, хто поряд з тобою. Як же добре роздумувати про нагороди, які ти отримуєш від Єгови в цей час і які отримаєш у майбутньому!
20. Чого ми можемо сподіватися, якщо продовжуємо служити Єгові від усієї душі?
20 Ніколи не забувай, що твої щирі молитви і свобода мови перед Богом принесуть «велику нагороду». Можеш не сумніватися, що, «виконавши Божу волю», ти отримаєш обіцяне (Євр. 10:35, 36). Тож тепер продовжуймо зміцнювати свою віру і робімо це від усієї душі, як для Єгови. Будьмо певні, що тоді сам Єгова винагородить нас. (Прочитайте Колоссян 3:23, 24.)