«Дари у вигляді людей», котрі піклуються про овець Єгови

«Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари [«дав дари у вигляді людей», НС]» (ЕФЕСЯН 4:8).

 1. Як одна християнська сестра висловилась про старійшин свого збору?

«ДЯКУЮ, що ви так піклуєтесь про нас. Ваші усмішки, сердечність і турбота настільки щирі. Ви завжди готові вислухати та поділитися словами з Біблії, які дуже піднімають дух. Я молюся про те, аби ніколи не сприймати вас як належне». Ці слова написала одна християнська сестра старійшинам свого збору. Безумовно, любов, виявлена дбайливими християнськими пастирями, зворушила її серце (1 Петра 5:2, 3).

2, 3. а) Як, згідно з Ісаї 32:1, 2, співчутливі старійшини піклуються про овець Єгови? б) Коли старійшину можна вважати даром?

² Старійшини — це знаряддя Єгови, за допомогою якого його вівці мають належний догляд (Луки 12:32; Івана 10:16). Вівці Єгови дорогі його серцю — настільки дорогі, що він купив їх дорогоцінною кров’ю Ісуса. Тож не дивно, що Єгові приємно, коли старійшини обходяться із отарою з ніжністю (Дії 20:28, 29, НС). Зверніть увагу на пророчий опис цих старійшин, або «князів»: «Станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі» (Ісаї 32:1, 2, Ог.,1988). Як видно, вони повинні захищати, відсвіжати й потішати овець Єгови. Отже, старійшини, котрі співчутливо пасуть отару, намагаються таким способом робити те, чого від них сподівається Бог.

³ Такі старійшини названі в Біблії «дарами у вигляді людей» (Ефесян 4:8, НС). Слово «дар» викликає у вас в уяві певну річ, котру дають людині або для того, щоб задовольнити якусь потребу, або щоб принести цій людині радість. Старійшину можна вважати даром, коли він використовує свої здібності, аби надавати необхідну допомогу та сприяти радості збору. Як він може це робити? За відповіддю звернімося до Павлових слів з Ефесян 4:7—16; вони допоможуть ліпше зрозуміти, з якою любов’ю Єгова турбується про своїх овець.

«Дари у вигляді людей». Звідки?

 4. Як, на сповнення слів із Псалма 68:19, Єгова ‘піднявся на висоту’ та хто був тими «дарами у вигляді людей»?

⁴ Коли Павло вжив вираз «дари у вигляді людей», він цитував слова царя Давида, котрий говорив про Єгову: «Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини [«у вигляді людей», НС]» (Псалом 68:19). Через деякий час після того, як ізраїльтяни ввійшли в Обітовану землю, Єгова символічно «піднявся» на Сіонську гору та зробив Єрусалим столицею ізраїльського царства, царем котрого був Давид. Але хто ж був тими «дарами у вигляді людей»? Ними були чоловіки, взяті в полон під час завоювання Обітованої землі. Деяких із цих полонених згодом віддали на допомогу левитам для виконання роботи при скинії (Ездри 8:20).

 5. а) Як Павло звернув увагу на те, що слова з Псалма 68:19 сповняються на християнському зборі? б) В якому розумінні Ісус ‘піднявся на висоту’?

⁵ У листі до Ефесян Павло вказує на те, що слова псалмоспівця сповнились у більшому масштабі на християнському зборі. Перефразувавши Псалом 68:19, Павло пише: «А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового. Тому й сказано: «Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари [«дав дари у вигляді людей», НС]!» (Ефесян 4:7, 8). У цих віршах Павло застосовує 68-й Псалом до Ісуса як Божого представника. Залишившись вірним, Ісус «світ переміг» (Івана 16:33). Завдяки здійсненому Богом воскресінню, він також отримав перемогу над смертю та Сатаною (Дії 2:24; Євреїв 2:14). У 33 році н. е. воскреслий Ісус піднявся «високо над усі небеса» — вище, ніж усі інші небесні сотворіння (Ефесян 4:9, 10; Филип’ян 2:9—11). Будучи переможцем, він забрав у ворога «полонених». Як саме?

 6. Як, починаючи з П’ятидесятниці 33 року н. е., Ісус, котрий зійшов на небо, почав розоряти дім Сатани і що він робив з ‘полоненими’?

⁶ Ще коли Ісус був на землі, він показував свою владу над Сатаною, визволяючи людей, поневолених демонами. Ісус, так би мовити, нападав на дім Сатани, його самого зв’язував, а його добро відбирав (Матвія 12:22—29). Подумайте лише, скільки здобичі міг взяти Ісус після того, як воскрес і отримав ‘всяку владу на небі й на землі’! (Матвія 28:18). Починаючи з П’ятидесятниці 33 року н. е., Ісус, котрий зійшов на небо, почав як представник Бога розоряти дім Сатани, ‘набираючи полонених’ — чоловіків, котрі довго були рабами гріха й смерті, підвладними Сатані. Ці ‘полонені’ з готовністю ставали ‘рабами Христовими й чинили від душі волю Божу’ (Ефесян 6:6). Ісус визволяв їх з-під влади Сатани та від імені Єгови давав їх зборові як «дари у вигляді людей». Уявіть лише, як лютував Сатана, коли в нього з-під самого носа забирали цих людей, а він абсолютно нічого не міг зробити!

 7. а) На яких становищах «дари у вигляді людей» служать у зборах? б) Яку можливість Єгова дав кожному чоловікові, котрий служить старійшиною?

⁷ Чи в сьогоднішньому зборі також є такі «дари у вигляді людей»? Звичайно! Ці чоловіки служать старійшинами; у більш як 87 000 зборів Божого народу по всій землі вони трудяться в поті чола як ‘благовісники, пастирі та вчителі’ (Ефесян 4:11). Сатана був би просто в захваті, якби старійшини погано обходилися з отарою. Але Бог зовсім не для цього дав їх через Христа зборові. Єгова дав цих чоловіків для добробуту збору, і вони мають дати звіт за ввірених їм овець (Євреїв 13:17, Хом.). Якщо ти служиш старійшиною, Єгова дав тобі чудову можливість стати даром, або благословенням, для твоїх братів. І ти можеш стати таким даром, виконуючи чотири важливі обов’язки.

Коли виникає потреба у «виправленні»

 8. У чому всім нам потрібно час від часу виправлятись?

⁸ По-перше, «дари у вигляді людей» даються «з метою виправлення святих», як каже Павло (Ефесян 4:12, НС). Грецький іменник, перекладений як «виправлення», несе в собі думку про надання «відповідного положення» чому-небудь. Оскільки всі ми — недосконалі люди, то час від часу потребуємо виправлення, аби наше мислення, погляди та поведінка були приведені у «відповідне положення» стосовно мислення й волі Бога. Єгова з любов’ю дав нам «дари у вигляді людей», щоб допомогти робити необхідні зміни. Як вони це роблять?

 9. Як старійшина може допомогти виправитись вівці, котра допустилася помилки?

⁹ Деколи старійшину можуть попросити допомогти вівці, котра допустилася помилки, можливо, ‘зробила якийсь хибний крок перед тим, як усвідомила це’. Як старійшина може допомогти? «Намагайтеся виправити такого чоловіка в дусі лагідності»,— говориться в Галатів 6:1 (НС). Отже, даючи пораду, старійшина не буде гостро критикувати провинника та вживати в розмові з ним різкі слова. Порада має підбадьорювати, а не «лякати». (2 Коринтян 10:9; порівняйте Йова 33:7). Людина й так може почуватися присоромленою, тому люблячий пастир намагатиметься не пригнічувати її духу. Коли чітко видно, що порада, а навіть суворий докір, дається з любові та в дусі любові, вона, напевно, виправить мислення чи поведінку провинника та допоможе йому відновити духовність (2 Тимофія 4:2).

10. Що включає в себе виправлення інших?

¹⁰ Даючи для нашого виправлення «дари у вигляді людей», Єгова передбачив, що старійшини нестимуть духовне відсвіження його народу й будуть гідні наслідування (1 Коринтян 16:17, 18; Филип’ян 3:17). Щоб виправляти інших, треба не лише корегувати тих, хто пішов неправильним шляхом, але також допомагати вірним залишатися на правильному шляхуa. Сьогодні існує чимало проблем, що так легко можуть знеохотити, тому багатьом потрібно підбадьорення, аби не здатися. Дехто, можливо, потребує ніжної допомоги, аби узгодити своє мислення з Божим. Наприклад, декотрі вірні християни борються з глибоким почуттям неповноцінності чи навіть нікчемності. Такі «пригнічені душі» можуть вважати, що Єгова ніколи не полюбить їх і, хоч би скільки вони робили в служінні, він ніколи не буде задоволений (1 Солунян 5:14, НС). Однак такий спосіб мислення не відповідає Божому; насправді Бог зовсім інакше дивиться на своїх поклонників.

11. Що можуть зробити старійшини, аби допомогти особам, котрі борються з почуттям нікчемності?

¹¹ Старійшини, що́ ви можете робити, аби допомагати таким людям? Люб’язно зверніть їхню увагу на біблійні докази того, що Єгова піклується про кожного зі своїх служителів, та запевніть, що ці вірші з Біблії стосуються їх особисто (Луки 12:6, 7, 24). Допоможіть їм зрозуміти, що Єгова ‘притягнув’ їх, аби вони йому служили, а значить вони, безперечно, цінні в його очах (Івана 6:44). Запевніть їх, що вони не одні: багато вірних слуг Єгови мали подібні почуття. Пророк Ілля був якось настільки пригнічений, що хотів померти (1 Царів 19:1—4). Деякі помазані християни в першому сторіччі почувалися, немов би їх ‘винуватили’ власні серця (1 Івана 3:20). Коли ми пам’ятаємо, що вірні служителі за біблійних часів мали «почуття, подібні до наших», це також потішає (Якова 5:17, НС). Окрім того, допомогою може бути перегляд разом із занепалими духом особами підбадьорливих статей з «Вартової башти» та «Пробудись!». Коли ви намагатиметесь допомогти таким особам відновити впевненість у собі, ваші сповнені любов’ю зусилля не залишаться непоміченими Богом, який дав вас як «дари у вигляді людей» (Євреїв 6:10).

«Збудування» отари

12. Що означає вираз «збудування тіла Христового» і що є ключем до збудування отари?

¹² По-друге, «дари у вигляді людей» дані з метою «збудування тіла Христового» (Ефесян 4:12). У цьому вірші Павло послуговується образною мовою: «збудування» несе в собі думку про спорудження чогось, тимчасом як ‘тіло Христове’ стосується людей — членів помазаного християнського збору (1 Коринтян 12:27; Ефесян 5:23, 29, 30). Старійшини повинні допомагати своїм братам ставати духовно сильними. Їхня мета — ‘збудування, а не зруйнування’ отари (2 Коринтян 10:8). А ключем для збудування отари є любов, оскільки ‘любов будує’ (1 Коринтян 8:1).

13. Що означає бути співчутливим і чому важливо, аби старійшини виявляли співчуття?

¹³ Одна з граней любові, котра допомагає старійшинам збудовувати отару,— це співчуття. Бути співчутливим означає переживати за інших, тобто перейматися їхніми думками й почуттями, зважаючи на їхні обмеження (1 Петра 3:8). Чому важливо, аби старійшини виявляли співчуття? Перш за все тому, що Єгова — той, хто дає «дари у вигляді людей»,— є Богом співчуття. Коли його служителі страждають або відчувають біль, він переживає за них (Вихід 3:7; Ісаї 63:9). Він бере до уваги їхні обмеження (Псалом 103:14). Тож як старійшини можуть виявляти співчуття?

14. Як старійшини можуть виявляти іншим співчуття?

¹⁴ Коли до них приходить знеохочена людина, вони вислуховують її та висловлюють розуміння щодо її почуттів. Вони намагаються зрозуміти своїх братів: їхнє походження, особистість, їхні обставини. І коли пізніше старійшини збудовуватимуть овець, надаючи їм біблійної допомоги, тим буде легше прийняти таку поміч, оскільки вона походитиме від старійшин, котрі справді розуміють їх та про них піклуються (Приповістей 16:23). Співчуття також спонукує старійшин зважати на обмеження інших та пов’язані з цим почуття. Наприклад, деякі сумлінні християни можуть почуватися винними через те, що старість чи погане здоров’я не дозволяє робити більше в служінні Богу. Іншим же, можливо, потрібне заохочення, аби поліпшити своє служіння (Євреїв 5:12; 6:1). Співчуття спонукуватиме старійшин шукати «вирази гарні», котрі збудовуватимуть інших (Екклезіяста 12:10, Хом.). Якщо овець Єгови збудовувати й заохочувати, любов до Бога спонукуватиме їх віддавати служінню всі свої сили!

Чоловіки, котрі сприяють єдності

15. Що означає вираз «з’єднання віри»?

¹⁵ По-третє, ці «дари у вигляді людей» дані для того, аби ‘всі ми досягли з’єднання віри й пізнання Сина Божого’ (Ефесян 4:13). Вираз «з’єднання віри» означає не лише єдність вірувань, але і єдність віруючих. Отже, це є ще однією причиною, чому Бог дав нам «дари у вигляді людей»,— аби вони сприяли єдності його народу. Як вони це роблять?

16. Чому старійшинам важливо зберігати між собою єдність?

¹⁶ Перш за все вони повинні підтримувати єдність між собою. Якщо між пастирями існують поділення, вівці можуть постраждати через недогляд. Деколи трапляється, що дорогоцінний час, який можна було б присвятити пастирській праці, марно витрачається на дуже довгі зустрічі та суперечки навколо незначних питань (1 Тимофія 2:8, Хом.). Старійшини не завжди будуть відразу погоджуватись у всіх обговорюваних питаннях, адже кожний з них має свою неповторну особистість, деколи зовсім не схожу на інші. Єдність не виключає можливості існування різних поглядів і навіть зрівноваженого висловлювання таких поглядів під час безстороннього обговорення. Старійшини дбають про єдність, шанобливо й неупереджено вислуховуючи один одного. І доти, доки не порушується жодного біблійного принципу, кожен повинен бути готовим поступатися й підтримувати кінцеве рішення ради старійшин. Дух поступливості серед старійшин показуватиме, що вони керуються ‘мудрістю зверху’, яка є «спокійна, лагідна [«поміркована», НС]» (Якова 3:17, 18).

17. Як старійшини можуть допомогти зберігати єдність у зборі?

¹⁷ Старійшини також пам’ятають про необхідність сприяти єдності в зборі. Коли миру загрожують роз’єднувальні фактори,— скажімо, шкідливі плітки, тенденція приписувати погані мотиви чи сварливий дух,— вони готові дати відповідну пораду (Филип’ян 2:2, 3). Для прикладу: старійшинам може стати відомо, що деякі особи в зборі є надмірно критичними або схильні втручатися в справи інших і набули за це відповідну репутацію (1 Тимофія 5:13, Хом; 1 Петра 4:15, Хом.). Старійшини спробують допомогти цим особам зрозуміти наступне: по-перше, така поведінка суперечить тому, чого нас навчив Бог, а по-друге, кожний повинен ‘нести власний тягар’ (Галатів 6:5, 7; 1 Солунян 4:9—12). Послуговуючись Святим Письмом, вони пояснять, що Єгова залишає багато справ на наше власне сумління і жоден з нас не повинен у таких справах судити інших (Матвія 7:1, 2; Якова 4:10—12). Для того щоб усі в зборі служили в єдності, в ньому має панувати атмосфера довіри та поваги. Даючи в разі потреби біблійні поради, ці «дари у вигляді людей» допомагають зберегти наш мир та єдність (Римлян 14:19).

Захист отари

18, 19. а) Від кого захищають нас «дари у вигляді людей»? б) Від якої ще небезпеки потрібно захищати овець і як в таких випадках діють старійшини?

¹⁸ По-четверте, Єгова дає «дари у вигляді людей», аби захистити нас від впливу «усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду» (Ефесян 4:14). За деякими джерелами, в мові оригіналу слово, перекладене як «омана», означає «шахрайство під час гри в кості» або «вміння маніпулювати костями». Чи це не нагадує нам спритних дій відступників? Використовуючи слизькі аргументи, вони маніпулюють Святим Письмом, намагаючись облудою відвести правдивих християн од віри. Старійшини повинні стерегти отару від таких ‘вовків лютих’! (Дії 20:29, 30).

¹⁹ Овець Єгови необхідно захищати і від інших небезпек. Старожитній пастир Давид безстрашно захищав отару свого батька від різних хижаків (1 Самуїла 17:34—36). У наш час також можуть виникати ситуації, коли небайдужим християнським пастирям треба виявити мужність, аби захистити отару від будь-кого, хто погано обходиться з вівцями Єгови або пригноблює їх; і особливо такої охорони потребують більш уразливі члени отари. Старійшини без зволікань усуватимуть зі збору умисних грішників, котрі обдумано використовують обман, підступ та інтриги, для того щоб чинити беззаконняb. (1 Коринтян 5:9—13; порівняйте Псалом 101:7).

20. Чому ми можемо почуватись безпечно, перебуваючи під опікою «дарів у вигляді людей»?

²⁰ Як же ми вдячні за ці «дари у вигляді людей»! Перебуваючи під їхньою сердечною опікою, ми можемо почуватися безпечно, оскільки вони з ніжністю виправляють нас, з любов’ю збудовують, з готовністю зберігають нашу єдність, а також мужньо нас захищають. Але як ці «дари у вигляді людей» повинні розглядати свою роль у зборі? І як ми можемо показати, що цінуємо їх? Ці питання обговорюватимуться в наступній статті.

[Примітки]

Чи ви пригадуєте?

◻ Хто є «дарами у вигляді людей» і чому Бог через Христа дав їх зборові?

◻ Як старійшини виконують свій обов’язок виправляти отару?

◻ Що можуть робити старійшини, аби збудовувати своїх співвіруючих?

◻ Як старійшини можуть зберігати єдність у зборі?

[Ілюстрація на сторінці 10]

Співчуття допомагає старійшинам підбадьорювати тих, хто занепав духом.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Єдність серед старійшин сприяє єдності в зборі.