Зайняті мертвими вчинками чи в служінні Єгові?

«ПЕРЕПРОШУЮ, але я зайнятий». Це одне із заперечень, з яким стикаються Свідки Єгови, коли публічно проповідують добру новину про Царство (Матвія 24:14). Тоді як твердження «я зайнятий» іноді не що інше, як зручна відмовка, фактом є те, що багато людей є зайнятими. Вони, фактично, пригнічені «клопотами віку цього» — труднощами в отриманні засобів для існування, покриттям рахунків, прибуттям і відбуттям з роботи, вихованням дітей, доглядом дому, автомобіля та іншого майна (Матвія 13:22).

Проте тоді як люди насправді можуть бути зайнятими, мало хто з них зайнятий дійсно плодотворною або продуктивною діяльністю. Колись мудрий чоловік Соломон так і писав: «Що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона? Бо всі дні її — муки, а смуток — робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає,— теж марнота й оце!» (Екклезіястова 2:22, 23).

Біблія також називає таку марну діяльність «мертвими вчинками» (Євреїв 9:14). Чи такі вчинки переважають у твоєму житті? Тобі, як християнину, слід серйозно взяти це до уваги, оскільки Бог «відплатить кожному згідно з ділами його» (Псалом 62:13). І тому що «час позосталий короткий», нам слід особливо турбуватися тим, щоб ми не марнували час на мертві справи (1 Коринтян 7:29). Але що саме є мертвими вчинками? Як нам слід ставитися до них? І як можна впевнитися, що ми зайняті учинками, які справді мають вартість?

Розпізнавання мертвих учинків

У Посланні до євреїв 6:1, 2 Павло написав: «Тому полишімо початки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо знову засади покаяння від мертвих учинків та про віру в Бога, науки про хрищення, про покладання рук, про воскресіння мертвих та вічний суд». Звернім увагу, що «початки науки» містили в собі «покаяння від мертвих учинків». Оскільки Павлові читачі були християнами, вони вже розкаялися в таких мертвих учинках. Як?

Перед прийняттям Христа декотрі люди в першому столітті займалися мертвими «учинками тіла», такими, як «перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари» та інші огидні вчинки (Галатів 5:19​-21). Якщо б вони не покинули таких учинків, то це довело б їх до духовної смерті. На щастя, ці християни покинули згубний шлях, покаялися і «обмилися». Таким чином, вони стали чистими перед Єговою (1 Коринтян 6:9​-11).

Проте не всім християнам треба було розкаюватися в неморальних та злих учинках. Павлове послання було скероване головним чином до єврейських віруючих, багато з яких, напевно, ретельно дотримувалися Мойсеєвого Закону ще до прийняття Христа. В яких мертвих учинках вони покаялись? Напевно не було нічого злого в дотримувані обрядів і дієтичних вимог Закону. Чи не був Закон «святий, і праведний, і добрий»? (Римлян 7:12) Так, але в Посланні до римлян 10:2, 3 Павло сказав про євреїв: «Я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом. Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій».

Так, євреї помилково вірили, що через скрупульозне дотримування Закону вони могли заслужити спасіння. Однак Павло пояснив, що «людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса» (Галатів 2:16). Після принесення Христового викупу, вчинки Закону, без різниці якими б добрими або благородними вони не вважалися, були мертвими вчинками й не мали ніякої цінності, щоб отримати спасіння. Отже, щиросерді євреї шукали Божого схвалення через розкаяння в таких мертвих учинках і хрещення як символ свого розкаяння (Дії 2:38).

Який з цього урок? Що мертві вчинки пов’язуються, не тільки з зіпсованими та неморальними діями, вони містять у собі будь-який учинок, який є мертвим у духовному відношенні, марним, або даремним. Але чи ж не всі християни розкаюються в таких мертвих учинках перед своїм хрещенням? Так, але декотрі християни в першому столітті з бігом часу зіпсувалися морально (1 Коринтян 5:1). І серед єврейських християн був нахил повертатися до виконування мертвих учинків Мойсеєвого Закону. Павло повинен був нагадувати таким особам, щоб вони не верталися до мертвих учинків (Галатів 4:21; 5:1).

Остерігайтеся мертвих учинків

Через те людям Єгови сьогодні треба бути уважними, щоб не потрапити в пастку мертвих учинків. Ми відчуємо тиск зі всіх сторін, щоб піти на компроміс у моральному відношенні, бути непокірними й порушувати подружню вірність. На жаль, кожного року тисячі християн не витримують такого тиску і якщо не розкаються, то їх виключають із християнського збору. У такому разі християни більш ніж будь-коли повинні зважати на Павлову пораду в Посланні до ефесян 4:22​-24: «Відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях, та відновлятися духом вашого розуму, і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди».

Звичайно, ефесяни, до яких писав Павло, вже значною мірою вдягнулися в нову особистість. Але Павло допоміг їм усвідомити, що це був безперервний процес! Не роблячи постійних зусиль, християни могли б знову повернутися до мертвих учинків через звабливі бажання, що продовжують існувати як розбещуючий вплив. Це актуальне й сьогодні для нас. Нам треба постійно докладати зусиль, щоб зодягатися в нову особистість, щоб не зіпсутися через будь-яку рису, що ми набули протягом нашого колишнього способу життя. Ми повинні уникати, навіть ненавидіти будь-яку форму злих учинків тіла. «Хто Господа любить,— ненавидьте зло!» — закликає псалмописьменник (Псалом 97:10).

Гідна схвалення є сьогодні численна більшість людей Єгови, які зважили на цю пораду і залишилися морально чистими. Проте декого запровадила в оману робота, яка, по суті, не обов’язково є поганою, але, зрештою, марна та даремна. Наприклад, дехто втягнувся в плани заробітку грошей або здобуття матеріальних речей. Але Біблія перестерігає: «Хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль» (1 Тимофія 6:9). Для інших стала пасткою світська освіта. Правда, щоб отримати роботу, потрібний певний рівень світської освіти. Але в гонитві за просуванням у світській освіті, яке поглинає час, декотрі пошкодили собі в духовному відношенні.

Так, існує велика кількість учинків, які, можливо, з моральної точки зору непогані. Але вони все ж таки є мертвими, якщо дійсно не сприяють продовженню життя і не заслуговують схвалення Бога Єгови. Такі вчинки поглинають час та енергію, але не сприяють ні духовному зросту, ні тривалому підкріпленню. (Порівняйте Екклезіястова 2:11).

Немає сумніву, що ти докладаєш значних зусиль для участі в корисній духовній діяльності. Це допомагає регулярно перевіряти самого себе. Час від часу можна питати себе: «Чи я занедбав служіння та відвідування зібрань через надмірну світську роботу? Чи знаходжу я час на відпочинок, але приділяю небагато часу на особисте й сімейне вивчення? Чи я витрачаю багато часу та сил, піклуючись матеріальною власністю, але не надаю допомоги особам у зборі, як, наприклад, хворим або літнім?» Відповіді на ці запитання можуть виявити необхідність давати більший пріоритет духовним учинкам.

Залишайся зайнятим у служінні Єгові

У 1 Коринтян 15:58 сказано, щоб «збагачуватися завжди в Господньому ділі». Найголовнішим є проповідування Царства й роблення учнів. У 2 Тимофія 4:5 Павло заохочував: «Виконуй працю благовісника, виконуй свою службу». Старійшини та службові помічники також мають багато роботи, піклуючись потребами отари (1 Тимофія 3:1, 5, 13; 1 Петра 5:2). Голови сімей, багато з яких є одинокими батьками, також мають важливі обов’язки в догляді за своїми сім’ями та в допомозі своїм дітям зміцняти взаємини з Єговою. Така робота може виснажувати, іноді навіть переобтяжувати. Але ці вчинки далеко не мертві, вони приносять справжнє задоволення.

Існує проблема: де ж взяти час, щоб виконати всі ці корисні вчинки? Самодисципліна й особисте планування є необхідними. У 1 Коринтян 9:26, 27 Павло написав: «Тож біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б’ючи. Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним». Між іншим, ми застосуємо принцип цього тексту, якщо час від часу будемо переглядати наш особистий розпорядок дня і спосіб життя. Можливо виявиться, що можемо позбутися багатьох непотрібних витрат часу і сил.

Наприклад, чи багато часу і сил витрачається дивитися телевізійні передачі, на розваги, читання світської літератури або на улюблене заняття? За словами статті в газеті «Нью-Йорк таймс», у Сполучених Штатах дорослими марнується біля телевізора в середньому «майже 30 годин на тиждень». Напевно цей час можна було б використати в кращий спосіб! Дружина одного роз’їзного наглядача розповідає: «Я майже повністю позбулася таких занять, які поглинають час як, наприклад, дивитися телевізійні передачі». Результат? Вона змогла повністю прочитати двотомну біблійну енциклопедію «Проникливість у суть Святого Письма» (англ.)!

Тобі також, мабуть, треба обдумати, наскільки ти можеш спростити свій спосіб життя. Соломон сказав: «Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає» (Екклезіястова 5:11). Чи багато часу та сили присвячено доглядові за непотрібною матеріальною власністю. Справді, коли маємо більше речей, тим більше речей потрібно утримувати, застраховувати, ремонтувати й захищати. Чи не було б краще просто позбутися певних речей?

Якщо мати реальний розпорядок дня, то це інший спосіб кращого використання часу. Такий розклад повинен враховувати потребу відпочинку та розваг. Але духовним інтересам треба віддавати перевагу. Передусім треба виділяти час, щоб регулярно відвідувати всі зібрання в зборі. Також можна визначити наперед, котрі дні або вечори присвятити праці проповідування. Завдяки ретельному плануванню можна навіть збільшити участь у служінні, можливо, виконуючи час від часу працю допоміжного піонера. Постарайся, однак, скласти розклад особистого та сімейного вивчення, а також грунтовної підготовки до зібрань. Якщо будеш підготовленим, то не тільки більше скористаєш із зібрань, але завдяки своїми відповідями посприяємо «заохоті до любови й до добрих учинків» (Євреїв 10:24).

Віднайдення часу для вивчення, можливо, вимагає деяких жертвувань. Наприклад, родини Бетелів по всьому світі встають рано вранці кожного дня на обговорення щоденного тексту. Чи можливо кожного ранку приділяти трохи часу для особистого вивчення? Псалмописьменник сказав: «Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю» (Псалом 119:147). Звичайно, ранковий підйом вимагатиме планування, щоб лягати спати у відповідний час і через це розпочати наступний день бадьорим і з відчуттям відпочинку.

Користь із занятості в служінні Єгові

Щоб «збагачуватися завжди в Господньому ділі», потрібне планування, дисципліна й самопожертвування. Але це принесе велику користь. Будь зайнятий не мертвими, або марними учинками, які приносять тільки порожнечу та біль, але в служінні Єгові. Через такі вчинки виявляємо віру, набуваємо Божого схвалення і, зрештою, здобудемо нагороду вічного життя.

[Ілюстрація на сторінці 28]

Реальне планування допомагає християнину мудріше використовувати свій час.