3. а) Про що можна молитись, як це видно з молитов вірних служителів давнини? б) Які існують види молитов?

³ Апостол Павло заохочував співхристиян такими словами: «Ні про що не тривожтесь, але завжди з будь-якими проханнями звертайтесь у молитвах і благаннях до Бога, виявляючи йому також вдячність» (Филип’ян 4:6, 7). Біблія містить багато прикладів людей, які в молитвах розповідали Богу про свої турботи. До таких людей належать Анна, Ілля, Єзекія і Даниїл (1 Самуїла 2:1—10; 1 Царів 18:36, 37; 2 Царів 19:15—19; Даниїла 9:3—21). Нам варто наслідувати їхній приклад. Звернімо увагу, що, згідно зі словами Павла, існують різні види молитов. Він згадав про вияв вдячності, маючи на увазі молитву, в якій ми висловлюємо подяку Богові за те, що́ він для нас робить. Разом з подякою ми можемо висловлювати хвалу. Павло говорив також про благання — смиренну і палку мольбу. Крім того, можна звертатися до Бога з проханнями, тобто просьбами про щось конкретне (Луки 11:2, 3). Нашому небесному Батькові приємно, коли ми звертаємося до нього в будь-якій з таких молитов.

Про що молитись?

 9. Про що насамперед нам слід молитися?

⁹ Пригадаймо, що Павло сказав: «З будь-якими проханнями звертайтесь... до Бога» (Филип’ян 4:6). Дійсно, наші молитви можуть стосуватися практично всіх сфер життя. Однак насамперед нам слід молитися про справи, пов’язані з волею Єгови. Гарний приклад у цьому подав Даниїл. Коли ізраїльтяни потерпали від наслідків своїх гріхів, Даниїл благав Єгову виявити милосердя. Він молився: «Не опізняйся ради Себе, мій Боже, бо Ім’я Твоє кличеться над Твоїм містом і над Твоїм народом» (Даниїла 9:15—19). Чи наші молитви також показують, що найголовнішим для нас є освячення імені Бога та виконання його волі?

10. Звідки ми знаємо, що доречно молитися про особисті справи?

¹⁰ А втім, доречно молитися також про те, що стосується нас особисто. Наприклад, подібно до псалмоспівця, ми можемо молитися про розуміння більш глибоких духовних істин. Він молився до Бога: «Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його» (Псалом 119:33, 34; Колосян 1:9, 10). Ісус «звертав свої прохання й палкі молитви до Того, хто міг врятувати його від смерті» (Євреїв 5:7). Цим він показав, що, стикаючись з небезпеками чи випробуваннями, цілком доречно просити в Бога сили. Коли Ісус вчив своїх учнів молитися, він згадав у зразковій молитві про справи особистого характеру, такі, як прощення гріхів і щоденний хліб.