‘Ходіть у Христі’

«Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть» (КОЛОСЯН 2:6).

1, 2. а) Як Біблія описує життя Еноха у вірному служінні Єгові? б) Як, згідно з Колосян 2:6, 7, Єгова допомагає нам ходити з ним?

ЧИ ВИ коли-небудь спостерігали, як маленький хлопчик іде з татом? Малюк наслідує кожний рух батька, його лице сяє від захоплення; тато допомагає йому, і його обличчя випромінює любов і схвалення. Єгова влучно використовує саме цю картину для опису життя у вірному служінні йому. Наприклад, Боже Слово каже, що вірний чоловік Енох «ходив із Богом» (Буття 5:24; 6:9).

² Подібно як дбайливий батько допомагає своєму синові йти з ним, Єгова дав нам найліпшу допомогу. Він послав свого єдинородного Сина на землю. Кожним кроком свого земного життя Ісус Христос досконало відображав свого небесного Отця (Івана 14:9, 10; Євреїв 1:3). Отже, щоб ходити з Богом, нам потрібно ходити з Ісусом, або в Ісусі. Апостол Павло писав: «Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть, бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись [«переповнюючись», НС] у ній з подякою» (Колосян 2:6, 7).

 3. Згідно з Колосян 2:6, 7, чому ми можемо сказати, що ходити в Христі означає більше, ніж тільки охреститись?

³ Щиросерді дослідники Біблії хочуть ходити в Ісусі Христі, наслідувати його досконалі кроки, і тому вони охрещуються (Луки 3:21; Євреїв 10:7—9). Тільки у 1997 році по цілому світі цей крок зробило 375 000 осіб — в середньому понад 1000 кожного дня. Цей ріст викликає захоплення! Однак Павлові слова, записані в Колосян 2:6, 7, показують, що ходити в Христі значить більше, ніж лише охреститись. Грецьке слово, перекладене «ходіть», описує дію, яка мусить бути тривалою, безперервною. Крім того, Павло додає, що ходити в Христі означає чотири речі: бути вкоріненим у Христі, збудованим на ньому і зміцненим у вірі, а також переповнюватись подякою. Розгляньмо кожну з цих фраз і подивімося, як усі вони допомагають нам продовжувати ходити в Христі.

Чи ви ‘вкорінені в Христі’?

 4. Що значить бути ‘вкоріненим у Христі’?

⁴ По-перше, пише Павло, нам потрібно бути вкоріненими в Христі. (Порівняйте Матвія 13:20, 21). Що можна робити, аби ‘вкоренитися у Христі’? Корені рослин заховані в землі, їх не видно, але вони життєво необхідні, бо надають рослині міцності і постачають поживні речовини. Так само приклад і навчання Христа спершу впливають на нас невидимо, закарбовуючись в наші розуми і серця. Звідти вони живлять і зміцнюють нас. Коли ми дозволяємо, щоб вони керували нашим мисленням, діями і рішеннями, то відчуваємо спонуку присвятити своє життя Єгові (1 Петра 2:21).

 5. Як ми можемо «розвинути прагнення» духовної поживи?

⁵ Ісус любив знання від Бога. Він навіть порівнював його до поживи (Матвія 4:4). У своїй Нагірній проповіді він навів 21 цитату з восьми різних книг Єврейських Писань. За його прикладом ми мусимо «жадати [«розвинути прагнення», НС]» духовної поживи, «немов новонароджені немовлята», як заохочує апостол Петро (1 Петра 2:2). Коли новонароджені немовлята прагнуть поживи, вони недвозначно заявляють про це сильне прагнення. Якщо ми поки що не маємо такого прагнення до духовної поживи, Петрові слова заохочують нас «розвинути» його. Як? Принцип із Псалма 34:9 може допомогти: «Скуштуйте й побачте, який добрий Господь». Якщо ми регулярно «куштуємо» Слово Єгови, Біблію, можливо, читаємо частину з нього кожного дня, то побачимо, що воно духовно поживне і добре. З часом наше прагнення Божого Слова зросте.

 6. Чому важливо роздумувати над тим, що ми читаємо?

⁶ Однак важливо добре перетравлювати харч після споживання. Отже, нам потрібно роздумувати на тим, що читаємо (Псалом 77:12, 13). Наприклад, коли читаємо книжку «Найбільша Людина, Яка будь-коли жила», кожен розділ приноситиме більше користі, якщо ми зупиняємось і питаємо себе: «Яку рису Христової особистості я бачу у цій розповіді і як я можу наслідувати її у своєму житті?» Такі роздуми дадуть нам можливість застосовувати те, чого ми вчимося. Пізніше, коли треба приймати рішення, ми можемо запитати себе, що зробив би Ісус. Якщо ми приймаємо відповідне рішення, то доводимо, що справді вкорінені в Христі.

 7. Як ми повинні ставитися до твердої духовної страви?

⁷ Павло також заохочує нас споживати «страву тверду» — глибші істини з Божого Слова (Євреїв 5:14). Щодо цього, то першою нашою метою може бути прочитання цілої Біблії. Пізніше можна зайнятися більш специфічними темами для вивчення, як, наприклад, викупна жертва Христа, різні угоди, які Єгова вкладав зі своїми людьми, або деякі з пророчих звісток Біблії. Є багато матеріалу, який допоможе нам споживати і перетравлювати таку тверду духовну поживу. Яка ціль отримування такого знання? Не те, щоб мати причину для хвастощів, а щоб розвивати нашу любов до Єгови і наближати нас до нього (1 Коринтян 8:1; Якова 4:8). Якщо ми жадібно набираємо таке знання, застосовуємо його до себе і використовуємо, щоб допомагати іншим, то зможемо по-справжньому наслідувати Христа. Це допоможе нам належно вкоренитися в ньому.

Чи ви ‘збудовані на Христі’?

 8. Що означає бути ‘збудованим на Христі’?

⁸ Щодо наступного аспекту ходіння в Христі, Павло швидко переключається з одного образу на інший — з рослини на будинок. Коли ми говоримо, що будується будинок, то маємо на увазі не лише фундамент, а цілу будівлю, яка завдяки тяжкій праці росте на очах. Подібно і ми мусимо докладати багато тяжкої праці, щоб розвивати риси та звички такі, як у Христа. Ця тяжка праця не залишається непоміченою, про що Павло писав Тимофієві: ‘Хай поступ твій усім буде очевидний’ (1 Тимофія 4:15, Хом.; Матвія 5:16). Які саме християнські діла збудовують нас?

 9. а) Які практичні цілі ми можемо ставити перед собою, щоб наслідувати Христа у своєму служінні? б) Звідки ми знаємо, що Єгова хоче, аби ми втішалися своїм служінням?

⁹ Ісус призначив нас проповідувати добру новину і навчати її (Матвія 24:14; 28:19, 20). Він подав досконалий приклад, свідкуючи сміливо та ефективно. Звичайно, ми ніколи не зможемо робити це так добре, як він. Однак апостол Петро ставить перед нами таку мету: «В серцях своїх святіте Христа як Господа нашого. Завжди будьте готові відповісти розсудливо тим, хто спитає вас, на чому грунтується ваша надія. Але робіть це з повагою і лагідно» (1 Петра 3:15, СМ). Якщо ви не почуваєтеся ‘завжди готовими відповісти розсудливо’, не впадайте у відчай. Ставте перед собою помірковані цілі, які допоможуть вам крок за кроком наближатися до цього рівня. Попередня підготовка може дати можливість міняти свої вступи або включати в розмову один-два вірші. Можна поставити собі ціль розповсюджувати більше біблійної літератури, робити більше повторних відвідин або розпочати біблійне вивчення. Наголос повинен ставитися не лише на кількості — годин, примірників літератури чи вивчень — а й на якості. Коли ми будемо ставити перед собою розсудливі цілі і докладати зусиль, щоб досягати їх, це допоможе нам втішатися служінням, якому ми віддаємося. Власне цього хоче Єгова — щоб ми служили йому «із радістю». (Псалом 100:2; порівняйте 2 Коринтян 9:7).

10. Які ще християнські діла нам потрібно чинити і як вони допомагають нам?

¹⁰ Є також діла, які ми чинимо у зборі, що збудовують нас на Христі. Найважливіше з них — це виявляти любов одні до одних, тому що це розпізнавальний знак правдивих християн (Івана 13:34, 35). Коли ми ще тільки вчимося, багато з нас прив’язується до вчителя, і це природно. Однак, чи могли б ми тепер послухатись поради Павла «розширитись» — познайомитися з іншими членами збору? (2 Коринтян 6:13). Старійшини також потребують нашої любові і цінування. Якщо ми співпрацюємо з ними, питаємо в них біблійних порад і приймаємо ці поради, то дуже полегшуємо їхню тяжку працю (Євреїв 13:17). У той же час це допоможе нам ставати збудованими на Христі.

11. Який реалістичний погляд ми повинні мати на хрещення?

¹¹ Хрещення — це хвилююча подія! Проте ми не повинні сподіватися, що кожна хвилина життя після нього буде однаково захопливою. До великої міри бути збудованими на Христі — це ‘простувати завжди тим самим кроком’ (Филип’ян 3:16, Хом.). Це не означає вести похмуре, нудне життя. Це просто значить рівно йти вперед, іншими словами, розвивати добрі духовні звички і підтримувати їх день за днем, рік за роком. Пам’ятайте, «хто витерпить аж до кінця,— той буде спасений!» (Матвія 24:13).

Чи ви «зміцнені в вірі»?

12. Що значить бути «зміцненим в вірі»?

¹² У цій третій фразі про те, як ми ходимо у Христі, Павло спонукує нас бути «зміцненими в вірі». В одному перекладі ця фраза перекладена, як «укріплені в вірі», тому що грецьке слово, яке Павло тут ужив, може означати «підтверджувати; гарантувати, робити юридично незмінним». Зростаючи у знанні, ми отримуємо додаткові підтвердження того, що наша віра в Бога Єгову обґрунтована і, фактично, закріплена юридично. Результатом цього є зростання нашої стійкості. Для світу Сатани стає щораз важче захитати нас. Це нагадує нам Павлове напоумлення ‘прямувати до досконалості [«зрілості», СМ]’ (Євреїв 6:1, Дерк.). Зрілість і міцність ідуть рука в руку.

13, 14. а) Що загрожувало міцності християн першого століття у місті Колоси? б) Що могло турбувати апостола Павла?

¹³ Християни першого століття у місті Колоси зустрілися із загрозою для своєї міцності. Павло попереджав: «Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом» (Колосян 2:8). Павло не хотів, щоб колосяни, які стали підданими «Царства [Божого] улюбленого Сина», були зведені, тобто виведені зі свого благословенного духовного становища (Колосян 1:13). Чим зведені? Павло каже, що «філософією» і, до речі, це єдине місце в Біблії, де вжито слово філософія. Чи він мав на увазі таких грецьких філософів, як Платон та Сократ? Хоча ці філософи також становили небезпеку для правдивих християн у ті дні, слово «філософія» мало широке вживання. Воно зазвичай стосувалося багатьох груп та шкіл, навіть релігійних. Євреї першого століття, наприклад, Йосиф Флавій та Філон, називали свою релігію філософією, можливо, щоб зробити її привабливішою.

¹⁴ Деякі філософії, що турбували Павла, мали релігійний характер. Пізніше у тому ж розділі Послання до колосян він, звертаючись до тих, кого навчав, навів слова «не дотикайся, ані їж, ані рухай», натякаючи таким чином на особливості Мойсеєвого Закону, дія яких була припинена смертю Христа (Римлян 10:4). Окрім язичеської філософії, існували також інші впливи, небезпечні для духовності збору (Колосян 2:20—22). Павло застерігав проти філософії, яка належала до «засад світа» (Левицький). Такі фальшиві навчання мали людське походження.

15. Як ми можемо залишатися непохитними, незважаючи на небіблійне мислення, з яким часто стикаємось?

¹⁵ Підтримка людських ідей та мислення, яке не базується виключно на Божому Слові, може становити небезпеку для християнської міцності. Нам сьогодні слід бути обережними з такими небезпеками. Апостол Іван переконує: «Улюблені,— не кожному духові [«натхненому вислову», НС] вірте, але випробовуйте духів [«натхнені вислови», НС], чи від Бога вони» (1 Івана 4:1). Отже, якщо однокласник намагається переконати тебе, що жити згідно з біблійними нормами старомодно, якщо сусід справляє на вас вплив перейнятися духом матеріалізму, чи співробітник хитро спонукує піти проти навченого Біблією сумління, чи навіть співвіруючий робить критичні, негативні зауваження про інших у зборі, базуючись на власних поглядах, не спішіть приймати все, що вони кажуть. Відсіюйте те, що не узгоджується з Божим Словом. Роблячи так, ми зможемо залишатися міцними, ходячи у Христі.

‘Переповнюватися вірою з подякою’

16. Який четвертий аспект ходіння у Христі і про що ми можемо себе запитати?

¹⁶ Четвертий аспект ходіння у Христі, згаданий Павлом, це ‘збагачуватись [«переповнюватись», НС] у вірі з подякою’ (Колосян 2:7). Слово «переповнюватись» малює в уяві образ річки, яка переливається через береги. Це натякає, що для нас, християн, подяка повинна бути постійною і звичною справою. Кожен з нас може запитати себе: «Чи я вдячний?»

17. а) Чому можна сказати, що всі ми маємо багато причин бути вдячними навіть у тяжку хвилину? б) За які подарунки Єгови ви почуваєте особливу вдячність?

¹⁷ Без сумніву, усі ми маємо достатньо причин щодня переповнюватись вдячністю до Єгови. Навіть у найтяжчу хвилину щось просте може принести полегшення. Співчуття друга. Підбадьорливий дотик дорогої людини. Добрий сон вночі, який поновлює сили. Смачний обід, що заспокоює голод. Пташина пісня, дитячий сміх, світла блакить неба, свіжий вітерець — усе це і багато більше може принести радість протягом одного дня. Але дуже легко сприймати такі подарунки як належне. Хіба всі вони не заслуговують подяки? Вони всі походять від Єгови, Джерела ‘усякого доброго давання та дару досконалого’ (Якова 1:17). І він дав нам дарунки, набагато більші, наприклад, саме життя (Псалом 36:10). Крім того, він дав нам можливість жити вічно. Щоб зробити цей подарунок, Єгова пішов на величезну жертву, пославши свого єдинородного Сина, який був «його втіхою» (Приповістей 8:30, Хом.; Івана 3:16, Хом.).

18. Як ми можемо виявляти Єгові свою вдячність?

¹⁸ Які ж правдиві слова псалмоспівця: «То добре, щоб дякувати Господеві» (Псалом 92:2). Подібно і Павло нагадував християнам у Солуні: «Подяку складайте за все» (1 Солунян 5:18; Ефесян 5:20; Колосян 3:15). Кожен з нас може постановити бути більш вдячним. Наші молитви до Бога не мусять складатися виключно з прохань про свої потреби. Прохання мають своє місце. Але уявіть собі друга, який розмовляє з вами тільки коли йому щось від вас потрібно! Чому б не молитися до Єгови просто, щоб подякувати йому чи прославити його? Як же радують його такі молитви, коли він дивиться на цей невдячний світ! Інша користь з таких молитов полягає в тому, що вони допомагають нам зосереджуватися на позитивних сторонах життя, нагадуючи, які благословенні ми насправді.

19. Як Павлові слова в Колосян 2:6, 7 натякають, що всі ми можемо поліпшуватись у тому, як ходимо у Христі?

¹⁹ Хіба не дивовижно, скільки мудрого керівництва можна отримати з одного вірша Божого Слова? Кожен з нас повинен взяти до серця Павлову пораду продовжувати ходити в Христі. Постановімо ж бути ‘вкоріненими у Христі’, ‘збудованими на ньому’ і ‘зміцненими в вірі’, а також ‘переповнюватись подякою’. Така порада особливо важлива для новоохрещених. Але вона стосується всіх нас. Подумайте про те, як головний корінь росте щораз глибше і як на будові споруда росте щораз вище. Так і наше ходіння у Христі ніколи не кінчається. Є достатньо місця для росту. Єгова допоможе нам і поблагословить нас, тому що він хоче, щоб ми безконечно ходили з ним і його улюбленим Сином.

Як би ви відповіли?

◻ Що означає ходити в Христі?

◻ Що означає бути ‘вкоріненим у Христі’?

◻ Як ми можемо бути ‘збудовані на Христі’?

◻ Чому дуже важливо бути ‘зміцненими в вірі’?

◻ Які в нас є причини ‘переповнюватися подякою’?

[Ілюстрація на сторінці 10]

Коренів дерева може бути не видно, але вони постачають поживу дереву і міцно закріплюють його.