Допомагайте іншим поводитись належно щодо Єгови

«Ми... не перестаємо молитись за вас та просити, щоб... ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід» (КОЛОСЯН 1:9, 10).

 1, 2. Що зокрема може стати джерелом радості й задоволення?

«МИ ЖИВЕМО в автофургоні на фермі. Завдяки простому життю у нас є більше часу, щоб доносити людям добру новину. Великим благословенням для нас було те, що ми мали привілей допомогти багатьом присвятити своє життя Єгові». (Подружжя повночасних служителів з Південної Африки).

² Чи не погодитесь ви, що допомога іншим приносить радість? Дехто отримує задоволення, намагаючись регулярно допомагати хворим, нужденним і самотнім. Правдиві християни впевнені, що ділитися з іншими знанням про Бога Єгову та Ісуса Христа — це найліпша поміч, яку вони можуть надати. Тільки це може допомогти людям прийняти Ісусів викуп, розвинути близькі взаємини з Богом і тоді сподіватися вічного життя (Дії 3:19—21; 13:48).

 3. Який вид допомоги вартий нашої уваги?

³ А втім, що сказати про допомогу тим, хто вже служить Богу, тримаючись «дороги»? (Дії 19:9). Поза всяким сумнівом, ви найбільше цікавитесь ними, але, мабуть, не знаєте, що ще можна зробити чи як надати більшої допомоги. Вам також може здаватися, що ви не в силі допомагати їм настільки, наскільки хотіли б, і тому не відчуваєте належного задоволення (Дії 20:35). Ми дізнаємося про ці дві галузі з Послання до колосян.

 4. а) За яких обставин Павло писав до колосян? б) Який зв’язок із цим мав Епафрас?

⁴ Пишучи до християн у Колосах, апостол Павло перебував у Римі під домашнім арештом, але його можна було відвідувати. Як і слід сподіватися, хоча Павлова свобода була обмежена, він і за цих обставин проповідував про Боже Царство (Дії 28:16—31). Християнські брати могли відвідувати Павла, а декого, можливо, навіть інколи ув’язнювали разом з ним (Колосян 1:7, 8; 4:10). Одним з них був ревний благовісник Епафрас із Колосів у Фрігії, плоскогірної країни на схід від Ефеса в Малій Азії (сучасна Туреччина). Епафрас посприяв заснуванню збору в Колосах і працював на благо зборів у поблизьких містах Лаодикії та Гієраполі (Колосян 4:12, 13). Чому Епафрас вирушив у подорож, аби побачити Павла в Римі, і що ми можемо довідатися з Павлової реакції на це?

Ефективна допомога для колосян

 5. Що спонукало Павла написати колосянам?

⁵ Епафрас вирушив у нелегку подорож до Рима, щоб порозмовляти з Павлом про обставини в колоському зборі. Він розповів про віру, любов та наполегливу благовісницьку працю тих християн (Колосян 1:4—8). Але він, мабуть, також поділився своїми переживаннями з приводу негативних впливів, які загрожували духовності колосян. Павло зреагував на це натхненим посланням, спростовуючи декотрі погляди, які поширювали лжевчителі. Особливо він зосередився на головній ролі, яку має відігравати Ісус Христосa. Чи Павло допомагав лише тим, що підкреслював основні біблійні істини? Як ще він міг допомогти колосянам і чого ми можемо навчитися з цього про допомогу іншим?

 6. На чому наголосив Павло у своєму Посланні до колосян?

⁶ На початку свого послання Павло розповів про допомогу, яку ми, можливо, недооцінюємо. Оскільки Павло й Епафрас перебували далеко від Колосів, цей вид допомоги був ефективний на відстані. Павло ствердив: «Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди за вас молячись». Це були конкретні молитви за християн у Колосах. Павло додав: «Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним» (Колосян 1:3, 9).

 7, 8. Яких справ часто торкаються наші особисті та групові молитви?

⁷ Ми знаємо, що Єгова — це «Той, що молитви вислуховує», і тому ми можемо покладатися на його готовність вислуховувати всі наші молитви, згідні з його волею (Псалом 65:3; 86:6; Приповістей 15:8, 29; 1 Івана 5:14). Але якими є наші молитви, коли йдеться про молитви за інших?

⁸ Ми часто можемо думати й молитися про все «братство по світі» (1 Петра 5:9). Або ми можемо молитися до Єгови про християн та інших людей, які живуть у районах, уражених стихійним лихом або катастрофою. Коли учні в першому сторіччі почули про голод в Юдеї, вони, мабуть, дуже багато молились про своїх братів ще до того, як вислати матеріальну допомогу (Дії 11:27—30). У наш час на християнських зібраннях часто можна чути молитви за ціле братство або велику групу братів, і присутнім необхідно зрозуміти молитву, щоб сказати «амінь» (1 Коринтян 14:16).

Будьте конкретними в молитві

 9, 10. а) Які приклади виявляють, що доречно молитися про конкретних осіб? б) Як Павло став предметом конкретних молитов?

⁹ Однак у Біблії знаходимо приклади більш конкретних та особливих молитов за інших. Візьміть до уваги Ісусові слова, записані в Луки 22:31, 32. Він був посеред 11 вірних апостолів. Під час майбутніх важких часів їм усім була б потрібна Божа підтримка, і тому Ісус молився про них (Івана 17:9—14). І все ж таки Ісус вибрав Петра, конкретно благаючи про цього учня. Є також інші приклади: Єлисей молився за одного чоловіка, свого слугу, щоб Бог допоміг йому (2 Царів 6:15—17). Апостол Іван молився, щоб Гаєві добре велося фізично й духовно (3 Івана 1, 2). Також були інші молитви, які зосереджувалися на конкретних групах (Йова 42:7, 8; Луки 6:28; Дії 7:60; 1 Тимофія 2:1, 2).

¹⁰ У посланнях Павла підкреслюється важливість конкретних молитов. Він просив молитися про нього, а також про нього і його товаришів. У Колосян 4:2, 3 читаємо: «Будьте тривалі в молитві, і пильнуйте з подякою в ній! Моліться разом і за нас, щоб Бог нам відчинив двері слова,— звіщати таємницю Христову, що за неї я й зв’язаний». Також візьміть до уваги приклади, про які записано в Римлян 15:30; 1 Солунян 5:25; 2 Солунян 3:1; Євреїв 13:18.

11. Про кого, перебуваючи в Римі, молився Епафрас?

¹¹ Те саме стосувалося Павлових товаришів у Римі. «Вітає вас і Епафр [Епафрас], що з-між вас... Він завжди змагається за вас у молитвах» (Колосян 4:12, Хом.). Слово «змагається» може підказувати думку про «зусилля», які, наприклад, докладав гімнаст під час стародавніх змагань. Епафрас палко молився про віруючих по всьому світі чи за правдивих поклонників по всій Малій Азії? Павло зазначив, що Епафрас молився конкретно про колосян. Епафрасові була відома їхня ситуація. Ми не знаємо їх поіменно, а також тут не згадуються їхні проблеми, але візьміть до уваги деякі можливі з них. Очевидно, молодий Лин боровся із впливом популярних філософій, а Руф потребував снаги, щоб протидіяти потягу до колишніх звичаїв юдаїзму. Персида, чоловік якої був невіруючий, потребувала витривалості й мудрості, щоб виховувати дітей у Господі; Асинкритові, що знемагав від смертельної хвороби, було потрібно особливої розради? Авжеж, Епафрас знав цих братів зі свого рідного збору й гаряче молився за них, оскільки вони з Павлом хотіли, аби такі віддані особи поводились належно щодо Єгови.

12. Як ми можемо бути конкретнішими в особистих молитвах?

¹² Чи ви бачите в цьому взірець для нас — один із способів допомагати іншим? Як зазначалося, публічні молитви на християнських зібраннях часто є більш загальні, з огляду на різнорідність аудиторії. Проте наші особисті або сімейні молитви можуть бути досить конкретними. Деколи ми просимо Бога керувати всіма роз’їзними наглядачами чи духовними пастирями й благословляти їх, але чи можемо ми час від часу бути конкретнішими? Приміром, чому б не згадувати по імені в молитвах районного наглядача, який відвідує ваш збір, або ведучого книговивчення у зборі? Слова з Филип’ян 2:25—28 і 1 Тимофія 5:23 виявляють особисту турботу Павла про здоров’я Тимофія та Епафродита. Чи ми можемо віддзеркалювати таку саму турботу про хворих, згадуючи їх поіменно?

13. Які справи доречно залучати в особисті молитви?

¹³ Щоправда, ми повинні уникати втручання в особисті справи інших; і все-таки доречно у своїх молитвах виявляти справжню зацікавленість тими, кого знаємо й про кого турбуємось (1 Тимофія 5:13; 1 Петра 4:15, Хом.). Може бути, що брат втратив роботу й ми не в стані дати йому іншої. Але в особистих молитвах ми таки можемо згадувати його ім’я і зосереджуватися на його проблемі (Псалом 37:25; Приповістей 10:3). Чи ми беремо до уваги якусь незаміжню, немолоду сестру, яка не має ні чоловіка, ні дітей, оскільки свого часу постановила вийти заміж «тільки в Господі»? (1 Коринтян 7:39). Чому б не просити Єгову в особистих молитвах благословляти її і допомагати їй залишатися вірною та відданою в служінні? Інший приклад: два старійшини дали настанову братові, який провинився. Чому б кожному з них час від часу не згадувати його по імені в особистих молитвах?

14. Як конкретні молитви пов’язуються з допомогою іншим?

¹⁴ У вас є чимало можливостей згадувати в особистих молитвах своїх знайомих, яким потрібна підтримка, утіха, мудрість і святий дух від Єгови або певні плоди цього духу. З огляду на відстань або інші обставини ви не можете надати матеріальну чи безпосередню допомогу так, як би вам того хотілося. Але не забувайте молитися за своїх братів і сестер. Ви впевнені: вони хочуть поводитись належно щодо Єгови, але щоб робити це непохитно, їм, можливо, справді потрібна допомога. Ваші молитви — це ключ до неї (Псалом 18:3; 20:2, 3; 34:16; 46:2; 121:1—3).

Намагайтеся зміцняти інших

15. Чому варто звернути увагу на кінцеву частину Послання до колосян?

¹⁵ Звичайно, палко й конкретно молитися — це не єдиний спосіб допомагати іншим, особливо близьким і дорогим вашому серцю людям. Послання до колосян недвозначно говорить про це. Чимало біблеїстів вважають, що, надавши доктринальних настанов і практичних порад, Павло просто долучив вітання та особисті поздоровлення (Колосян 4:7—18). Але ми вже побачили, що в цій прикінцевій частині послання є практичні поради, і з цього уривку можна навчитися багато корисного.

16, 17. Що можна сказати про братів, котрих згадано в Колосян 4:10, 11?

¹⁶ Павло написав: «Поздоровлює вас Аристарх, ув’язнений разом зо мною, і Марко, небіж Варнавин,— що про нього ви дістали накази; як прийде до вас, то прийміть його,— теж Ісус, на прізвище Юст,— вони із обрізаних. Для Божого Царства — єдині вони співробітники, що були мені втіхою [«зміцнювальною допомогою», НС]» (Колосян 4:10, 11).

¹⁷ Тут Павло виділив певних братів, які були гідні особливої уваги. Він сказав, що вони з обрізаних, тобто були єврейського походження. У Римі жило багато обрізаних євреїв, і декотрі стали християнами. І все ж ті, про яких згадав Павло, прийшли йому на допомогу. Вони, очевидно, не вагалися спілкуватися з християнами язичницького походження і, мабуть, радо брали участь з Павлом у проповідуванні поганам (Римлян 11:13; Галатів 1:16; 2:11—14).

18. Як Павло похвалив декотрих, що були з ним?

¹⁸ Зверніть увагу на слова Павла: «Єдині вони співробітники, що були мені втіхою [«зміцнювальною допомогою», НС]». Він використав грецьке слово, яке в Біблії з’являється тільки один раз. Багато перекладачів передають його похідними від слова «втіха». А втім, слово «втіха» частіше перекладається з іншого грецького слова (паракале́о). Павло використав його в інших місцях цього послання, але не в Колосян 4:11 (Матвія 5:4; Дії 4:36; 9:31; 2 Коринтян 1:4; Колосян 2:2; 4:8).

19, 20. а) Яке значення вислову, котрий Павло застосував до братів, що допомагали йому в Римі? б) Якими способами ті брати могли допомагати Павлу?

¹⁹ Згадані Павлом особи, напевно, давали не тільки словесну потіху. Грецьке слово, яке перекладається в Колосян 4:11 (НС) висловом «зміцнювальна допомога», інколи використовувалося у світських текстах у значенні ліку, який полегшує страждання. В одному перекладі говориться: «Якою ж допомогою вони стали для мене!» («New Life Version»). У «Сучасному англійському перекладі» використовується зворот: «Вони стали мені великою допомогою». Як могли допомагати Павлу християнські брати, котрі жили поряд з ним?

²⁰ Павло міг мати відвідувачів, але багато чого йому не дозволялося робити: купувати товари першої необхідності, такі, як харчі та одяг на зиму. Як же він міг діставати сувої для вивчення й купувати письмові приладдя? (2 Тимофія 4:13, УКУ). Можна собі уявити, як ті брати допомагають Павлові, роблячи для нього покупки й виконуючи його доручення. Йому, мабуть, хотілося навідатись до певного збору й підкріпити його. У цьому йому перешкоджало ув’язнення, отже ці брати могли виконувати замість Павла такі візити, а також передавати йому звістки й розповідати про обставини в цих зборах. Як же це зміцняло!

21, 22. а) Чому ми повинні цікавитись словами з Колосян 4:11? б) В які способи ми можемо застосовувати приклад тих, хто був з Павлом?

²¹ Такі вчинки, котрі Павло назвав «зміцнювальною допомогою», підкреслюють нам те, як ми можемо допомагати іншим. Ці брати можуть поводитись належно щодо Єгови, бо дотримуються його норм моралі, відвідують християнські зібрання та беруть участь у проповідницькій праці. За це вони гідні похвали. Чи ми можемо робити ще щось, аби стати такою «зміцнювальною допомогою», якою були товариші Павла?

²² Якщо ви знаєте сестру, котра, керуючись мудрістю, тримається слів з 1 Коринтян 7:37, але тепер потребує сімейного тепла, чи ви могли б залучати її до якихось сімейних занять, як-от запрошуючи її на обід або невеличку вечірку друзів чи родичів? А що, коли б ви запропонували їй поїхати разом з вашою сім’єю на конгрес або у відпустку? Чи запросили в зручний для неї час зробити разом покупки? Те саме можна запропонувати вдовам або вдівцям чи тим, хто не має машини чи більше не в стані водити її. Ви навчитеся багато корисного, почувши випадки з їхнього життя, або почерпнете від них знання в таких повсякденних справах, як вибір фруктів або дитячого одягу (Левит 19:32; Приповістей 16:31). Унаслідок цього може зав’язатися ближча дружба. Тому цим братам буде легше звернутися до вас за допомогою, коли вони потребуватимуть ліків з аптеки або чогось іншого. Брати з Павлом у Римі, напевно, давали практичну та зміцнювальну допомогу, таку саму допомогу можете давати й ви. Нині, як і тоді, додатковим благословенням є зміцнення уз любові й тверде рішення разом вірно служити Єгові.

23. Яке заняття принесе кожному з нас благо?

²³ Кожен з нас може роздумувати про згадані в цій статті ситуації. Це тільки приклади, але вони нагадують нам про справжні події, в яких ми можемо стати для своїх братів і сестер «зміцнювальною допомогою». Не йдеться про те, щоб розвивати дух гуманізму. Брати, про котрих згадано в Колосян 4:10, 11, не ставили собі цього за мету. Вони були ‘співробітниками для Божого Царства’. Із цим безпосередньо пов’язується зміцнювальна дія. Тримаймося такого погляду й ми.

24. Що передусім спонукує нас молитися за братів та намагатися їх зміцняти?

²⁴ Ми згадуємо братів і сестер по імені в наших особистих молитвах і намагаємося зміцняти їх, оскільки вважаємо, що вони хочуть ‘поводитися належно щодо Господа в усякому догодженні’ (Колосян 1:10). Цей факт має зв’язок з тим, про що нагадав Павло, написавши про молитви Епафраса за колосян, аби вони могли ‘стояти непохитно в досконалості й виконувати волю Божу в усім [«з твердим переконанням стосовно всієї волі Бога», НС]’ (Колосян 4:12, Хом.). Як ми особисто можемо досягнути цього? Подивімося.

[Примітка]

Чи ви звернули увагу?

• Як особистими молитвами ми ще більшою мірою можемо підтримувати інших?

• В якому розумінні декотрі християни стали «зміцнювальною допомогою» для Павла?

• В яких ситуаціях ми можемо бути «зміцнювальною допомогою»?

• Що ми ставимо собі за мету, коли молимося за наших братів і сестер та намагаємося їх зміцняти?

[Ілюстрація на сторінці 18]

Чи ви можете запросити когось із християн на сімейну прогулянку?

[Відомості про джерело]

З люб’язного дозволу Green Chimney’s Farm