БЕЗЗАКОННИК

Це слово використовується у 2 Фессалонікійців 2:2, 3, де апостол Павло попереджає про те, що, перш ніж настане «день Єгови», прийде велике відступництво від християнства. Словом «відступництво» в цьому уривку перекладене грецьке слово апостасı́а, яке передає думку про зраду, повстання, спланований і свідомий бунт, а не просто про те, що хтось, збайдужівши, покидає якийсь шлях або відходить від нього. У стародавніх папірусних документах слово апостасı́а вживалося в політичному значенні і стосувалося повстанців.

Релігійний бунт. А втім, Павло писав не про політичний бунт, а релігійний — бунт проти Бога Єгови та Ісуса Христа, а отже, і проти християнського збору.

Передречено. Апостоли Павло і Петро передрікали це відступництво як усно, так і в листах. Попереджав про нього і Господь Ісус Христос. У прикладі про пшеницю і бур’яни (Мт 13) Ісус сказав, що серед «пшениці», тобто «синів Царства», Диявол посіє «бур’яни», тобто псевдохристиян, «синів Злого». Останні існуватимуть до закінчення віку і зрештою будуть викриті та «спалені».

Павло попереджав християнських наглядачів в Ефесі, що після того, як він відійде, до збору правдивих християн ввійдуть «люті вовки», які не будуть ніжно ставитися до отари і намагатимуться «потягти за собою учнів» (не шукатимуть собі нових учнів, а намагатимуться потягти за собою учнів Христа) (Дії 20:29, 30). У 1 Тимофія 4:1—3 він написав: «Натхнене слово чітко говорить, що в майбутньому настануть часи, коли дехто відпаде від віри, бо звертатиме увагу на оманливі натхнені твердження і вчення демонів. Це відбудеться через лицемірство людей, які говорять брехню і сумління яких немовби припечене залізним тавром [нечутливе, притуплене, через що вони не відчувають навіть найменших докорів сумління за своє лицемірство і брехню]. Вони забороняють одружуватися і наказують стримуватися від їжі, яку Бог створив для того, щоб усі, хто має віру і точне знання правди, споживали її з подякою».

Пізніше Павло написав Тимофієві: «Настане час, коли люди будуть нетерпимі до здорового вчення. Керуючись власними бажаннями, вони збиратимуть довкола себе вчителів, які б влещували їм вуха, і відвернуться від правди» (2Тм 4:3, 4).

Апостол Петро провів паралель між відступництвом у християнстві і відступництвом, яке мало місце в Ізраїлі. Він сказав: «Як серед ізраїльського народу з’являлися лжепророки, так і серед вас з’являться лжевчителі. Вони потай впровадять згубне сектантство і навіть зречуться власника, який купив їх, і цим стягнуть на себе швидке знищення. Багато хто наслідуватиме розгнузданість таких людей, і через них говоритимуть зневажливо про дорогу правди». Далі Петро зазначив, що ці люди використовуватимуть збір у власних інтересах, але «їхнє знищення не дрімає» (2Пт 2:1—3).

«Беззаконник» — група людей. Як показують вищенаведені вірші, у 2 Фессалонікійців 2:1—12 під «беззаконником» мається на увазі не одна людина, а група людей. Ця група мала продовжувати існувати після смерті апостолів аж до часу присутності Господа.

Зрада проти Бога. «Беззаконня», яке чинить ця відступницька група, є беззаконням проти Всевладного Правителя всесвіту, Бога Єгови. «Беззаконник» винен у зраді. Його названо «сином загибелі» — так само, як Юду Іскаріота, який зрадив Господа Ісуса Христа і посприяв його смерті. Як і Юда, він буде знищений і зникне назавжди. «Беззаконник» — це не «Вавилон Великий», який також виступає проти Бога, але зображений у Біблії жінкою-повією. Все ж «беззаконник» бере участь у релігійному бунті проти Бога, тому, очевидно, є частиною символічного Вавилона (Ів 17:12; Об 17:3, 5).

Став явним. Після смерті апостолів «беззаконник» почав відкрито показувати своє релігійне лицемірство і поширювати неправдиві вчення (2Фс 2:3, 6, 8). За словами Павла, він мав стати могутнім, діючи під керівництвом Сатани і демонструючи «могутні діла, фальшиві знаки, чуда». Про людей, обманених «беззаконником», говориться як про тих, «кого чекає загибель [букв. «хто знищує себе», Int] — відплата за те, що вони не прийняли любові до правди, завдяки якій могли б врятуватися». Апостол пояснює, що вони «повірили брехні» і всі до одного будуть «засуджені за те, що не вірили правді, а знаходили задоволення в неправедності» (2Фс 2:9—12). Отже, їх чекає обвинувальний вирок. (Див. ВОСКРЕСІННЯ, Гріх проти святого духу.)