З’єднано домагаючись мети життя
„Це значить життя вічне, набирати знання про Тебе, Єдиного Правдивого Бога, і того, Кого Ти послав, Ісуса Христа”.— ІВАНА 17:3, НС.
1. (а) На якій оказії Ісус перше говорив про „вічне життя”? (б) Хто може досягти цієї мети?
НИШКОМ хтось підкрадається нічною темрявою. Це Никодим. Ознаки, яких Ісус виконав у Єрусалимі під час Пасхи 30 р. н.е., справили на нього велике враження. Цьому фарисеєві, Син Божий перше згадує „вічне життя” так як є записано в Євангелії, додаючи ці потішаючі слова: „Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто увірує [практикує віру, НС] в Нього, не згинув, але мав життя вічне”. (Івана 3:15, 16) Яка ж чудова нагода тепер розкрилась для світу людства, який заслуговує викупу! Таж навіть гордий фарисей міг посмиритись, щоб одержати нагороду тієї мети.
2. (а) Під якими обставинами Ісус знову говорив про „вічне життя”? (б) Кому ж є досяжні життєдайні води?
2 Незабаром після цього, Ісус подорожує з Єрусалима в Галілею. Він зупиняється при криниці в Самарії, тоді як учні Його пішли в місто, щоб купити поживи. Надходить жінка набрати води. Ісус каже до неї, „Хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне”. (Івана 4:14) Тому що іудейці ставляться із презирством до самарян, то як це, що Ісус подає цій жінці таку дорогоцінну надію? Крім того, так як Ісусові відомо, ця жінка мала п’ять чоловіків і тепер живе неморально з чоловіком, який не є її муж. Однак, так як Ісус тут сказав, життєдайні води правди є досяжні всім зневаженим людям у світі, якщо б вони тільки покаялись і очистили своє життя.— Порівняйте з пос. до Колосян 3:5—7.
3. (а) Яку „поживу” Ісус пропонує? (б) Як сповнилось сказане в Єв. Івана 4:34—36?
3 „Вічне життя”! Ісус продовжує на цю тему, коли Його учні вертаються й наполягають на Нього їсти. Він сказав їм: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити”. Яку ж справу? Ісус каже: „Підійміть свої очі, та гляньте на ниви,— як для жнив уже пополовіли вони! А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне”. Навіть між скромними самарянами була надія на такі жнива і, так як історія показує те жниво стало радісною дійсністю. (Івана 4:34—36; Дії 8:1, 14—17) Жниво на вічне життя продовжується до цих пір, але тепер цілий світ є тим полем. Учні Ісуса Христа ще мають багато роботи в цій Господній праці.— Матвія 13:37, 38; 1 Коринтян 15:58.
„Дар життя”
4. Як Ісус відповів євреям, щодо дотримування суботи?
4 Минає рік часу. Уже настав час Пасхи 31 р. н.е. За Своїм звичаєм Ісус прибуває в Єрусалим на свято. Але євреї переслідують Його за те, що Він люблячо зціляє людей в суботу. Як же Ісус відповідає їм на це? Він каже: „Отець Мій працює аж досі,— працюю і Я”. Отже, вони намагаються вбити Його.— Івана 5:17, 18.
5, 6. (а) Про яку дорогоцінну єдність Ісус тепер говорить? (б) В якому значенні Ісус має „життя Сам у Собі”?
5 Але Ісус продовжує говорити про найдорогоціннішу єдність — єдність, між Ним а Його Отцем. Він каже тим присутнім євреям: „Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались”. Він натякає на те, що Отець дав Йому незвичайну силу, кажучи: „Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене,— життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя”.— Івана 5:20, 24.
6 Так, навіть „померлі” в Божих очах через вспадкований гріх можуть „чути голос Сина Божого” і повернутись до життя. Але як? Ісус пояснює: „Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати у Самому Собі”. Ці слова, „життя Сам у Собі” також можна перекладати так: „У Самому Собі дар життя”. (Івана 5:25, 26, НС Довідник-Біблія [анг.], примітка) Отже, Ісус може дати людям гарне становище перед Богом. Крім того, Він може воскрешати й давати життя тим, які сплять сном смерті.— Івана 11:25; Об’явлення 1:18.
7. (а) Що Псалом 35 (36):6, 10 говорить про Бога? (б) Як Єгова нагородив Свого вірного Сина?
7 Єгова завжди мав життя в Собі. Про Нього є написано: „У Тебе джерело життя”. (Псалом 35 [36]:6, 10 [36:5, 9, Переклад Куліша]) Але Отець тепер воскресив Свого вірного Сина з мертвих як „первісток серед покійних”. Маючи „у Собі дар життя”, Ісус тепер одержав силу прощати гріхи, судити, і воскрешати померлих, з вічним життям на увазі.— 1 Коринтян 15:20—22; Івана 5:27—29; Дії 17:31.
Радісна єдність
8, 9. (а) Як же нам тримати цю мету на увазі? (б) Який розпорядок Бог зробив щодо вічного життя? (в) Хто бере участь у цих благословеннях, і як?
8 Тому то, Ісусів учень Юда, умовляє нас кажучи: „Бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя”. (Юди 21) Яка ж дорогоцінна мета — вічне життя! Це має бути досконале життя, згідно з волею нашого досконалого Творця під розпорядком, якого Він робить через Свого Сина. І це буде життя без труднощів, які часто характеризують боротьбу за виживанням під теперішнім ладом. У прийдешньому Ладі, уже не буде смутку, хвороби, беззаконня, зіпсуття, а навіть смерті! — Михея 4:3, 4; 1 Коринтян 15:26.
9 Хто матиме участь у сповненні цих обіцянок? І де? У цьому матимуть участь практикуючі віру в Ісусову жертву, і які до своєї віри додаватимуть побожні діла. Ці гармонійно приєднуються до співхристиян у всесвітній єдності віри.— Якова 2:24; Ефесян 4:16.
10. (а) У Божому „урядженні”, що є на першому місці? (б) На що те „урядження” потім звертає увагу?
10 Згідно з Його доброю волею, Бог мав на меті „урядження,.. щоб усе об’єднати в Христі,— що на небі, і що на землі”. (Ефесян 1:8—10) Це є розпорядок у Божому домі, який починається із збиранням Христових 144 000 співспадкоємців. Ці співспадкоємці є „викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві [Ісусові Христові]”. Вони мають участь у „першому [небесному] воскресінні”, щоб служити з Христом як царі й священики на тисячу років. Потім, Боже урядження об’єднує те „що на землі”, починаючись з незчисленним „великим натовпом... з усякого люду, і племен, і народів, і язиків”. Ці слуги Божі переживуть „велике горе” з надією одержати вічне життя на „новій землі”.— Об’явлення 14:1, 4; 20:4, 6; 7:4, 9—17; 21:1, 4.
11. (а) До чого стосується дорогоцінна „єдність” згадана в по. до Ефесян 1:11? (б) Як те що є сказане в Єв. Івана 15:4, 5 стосується до забраних у ту „єдність”?
11 Духом-помазані сини Божі, те „що на небі”, втішаються дуже інтимним спорідненням з Ісусом і Отцем. Їх „призначено на спадкоємців” Царства в єдності з Ісусом. (Ефесян 1:11) Євреї заохочували їх зоставатись у єдності з Ним, так як гілля росте на виноградній лозі, для того, щоб родити багато плоду. Якщо гілля не буде підтримувати цієї дорогоцінної єдності з Ісусом Христом, то „нічого чинити не може”.— Івана 14:10, 11, 20; 15:4, 5; 1 Івана 2:27.
„Інші вівці” тепер беруть участь
12. (а) Яке є споріднення між „іншими вівцями” а „малою отарою”? (б) Як 1 Івана 2:1—6 стосується до кожної з цих груп?
12 Але, що сказати про тих мільйонів інших вівцеподібних людей, які відділювались від світських „козлів” протягом минулих 50 років? (Матвія 25:31—40) Ці не належать до Ісусової „малої отари”, яким є дане Царство, але як „інші вівці” вони приєднуються до них, стаючи частиною більшої отари, яка з’єднано служить з Отцем та Сином. (Луки 12:32; Івана 10:16) Апостол Іван запевняє, що Ісус Христос є „ублагання за наші гріхи [тобто, за гріхи „малої отари”], і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу”. Таким чином ці „інші вівці”, позбирані з-поміж людства, теж можуть утішатись дорогоцінною єдністю, або згодою, з Богом та Христом. Це є подібне до того, що Іван далі каже: „Хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім пробуваємо”. По-перше, „мала отара”, а тоді „інші вівці”, мають обов’язок жити так як Ісус жив.— 1 Івана 2:1—6.
13. (а) В Івана 17:20, 21, за чим Ісус молиться? (б) Що показує, що ця просьба не обмежується тільки до Христових співспадкоємців?
13 Сьогодні, обидві групи, небесна й земна, є ,з’єднані з Отцем та з Сином’ — у цілковитій згоді з Ними у виконуванні Божої праці. Ісус молився, щоб вони „були [з’єднані]: так як Ти, Отче, з’єднаний зі Мною а Я з’єднаний з Тобою, щоб вони теж були з’єднані з Нами”. Ця єдність не значить тільки співспадкоємство, бо ясно Ісусові учні не стають частиною ,тіла Єгови’ або ,співспадкоємцями з Єговою’. Вони є „з’єднані” в значенні, що близько співдіють, бувши „всім серцем і розумом” з Єговою та Христом, тоді як дають людству свідоцтво.— Івана 17:20, 21, НС.
14. В який спеціальний спосіб небесний клас є з’єднаний з Христом, і що усвідомлює їх про це?
14 Проте, помазаний небесний клас тепер утішається тією єдністю в спеціальний спосіб, тому що їх визнано праведними відносно життя через застосування до них заслуги Христової жертви. Тому то вони можуть бути помазані духом з надією стати співспадкоємцями з Христом Ісусом. Вони визнають це усиновлення, кажучи, „Дух сам [Божа породжуюча активна сила] свідчить разом з нашим духом [домінуюча розумова схильність], що ми Божі діти”.— Римлян 3:23, 24; 5:1; 8:15—18, НС.
15. Що знаходиться тепер і в майбутньому для маючих надію на земне життя?
15 А тих, які мають надію жити на землі, тепер визнано праведними щодо дружби з Богом, так як Авраама, Рахаву та інших у стародавні часи. Протягом Христового Тисячолітнього Царювання, поступово вони будуть тілесно удосконалюватись, так що після остаточного випробовування, „саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих”. (Римлян 8:19—21; Якова 2:21—26) Таким чином, слухняних людей буде визнано праведними для вічного життя на землі.— Порівняйте з Єв. Івана 10:10; Ісаї 9:7; 11:1—9; 35:1—6; 65:17—25.
16. (а) В якому відношенні „мала отара” і „інші вівці” є „з’єднані” одні з одними? (б) Чому Івана 3:3—5 стосується тільки до „малої отари”?
16 Особисто, ті з „малої отари” й численного натовпу „інших овець” тепер радіють і ревно служать Богові. (Луки 12:32; Івана 10:16; Тита 2:13, 14) Більшість з останка помазаних уже постарілись і мають більше християнського досвіду, але обидві групи виявляють християнську особистість і плід духа. (Ефесян 4:24; Галатів 5:22, 23) Але, між ними є різниця, так як Ісус натякнув Никодимові ще перш ніж говорив про вічне життя. Він сказав: „Коли хто не народиться знову, то не може побачити Божого Царства”. (Івана 3:3—5, НС) Отже, охрещені християни, яких Бог покликає стати співспадкоємцями з Ісусом у Його Царстві, новонароджуються духовно. (1 Коринтян 1:9, 26—30) „Іншим вівцям” не потрібно новонароджуватись, тому що вони мають на меті вічне життя у відновленому Раю на землі, як піддані Царства.— Матвія 25:34, 46; Луки 23:42, 43.
Спомин — і нова угода
17. (а) Чому всі маючі життя на меті повинні збиратись з Божими людьми 24 березня? (б) Що ми зауважуємо про святкування Спомину 1985 року?
17 Двадцять четверте березня, після заходу сонця, Свідки Єгови по цілому світі будуть збиратись на Спомин Ісусової смерті на 1986 рік. На цьому зібранні буде звернено їм увагу на Ісусове пожертвування Свого досконалого тіла й крові, заради грішного людства, і на виправдання Імені та наміру Його Отця. (1 Коринтян 11:23—26) Отже, всі, хто має життя на меті (на небі чи на землі), повинні бути присутніми з Божими людьми по цілому світі на цій радісній оказії. У 1985 році всього зібралось 7 792 109 осіб на Спомин Ісусової смерті. Проте, тих які їли хліб і пили вино на Спомині, символізуючі Ісусове тіло та кров, було тільки 9051. Чому ж так мало?
18, 19. (а) Про які угоди Ісус згадує в 22 розділі Луки? (б) Яка є ціль кожної з цих угод? (в) Так як Мойсей, як Ісус служить як „один посередник”?
18 Ну, що ж Ісус був сказав того вечора, коли започаткував Спомин Своєї смерті? Подавши Своїм учням хліб, Він тоді подав їм вино, і сказав, „Ця чаша значить новий заповіт через Мою кров, що за вас проливається”. Пізніше, Він докладніше розповів їм причину через яку їх було забрано в нову угоду, кажучи: „Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх, і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів, щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих”.— Луки 22:19, 20, 28—30, НС.
19 Пророк Єремія був передсказав ту нову угоду, кажучи, що нею Єгова прощатиме помилку та гріх Свого народу, щоб „пізнали Єгову” в найбільш інтимному спорідненні. (Єремії 31:31, 34) Так як Мойсей був „посередником” Закону-Угоди з тілесним Ізраїлем, то так Ісус стає „посередник кращого заповіту” якого Бог робить з духовним „Ізраїлем Божим”. Це для того, щоб викупити покликаних, і щоб вони ставали з Христом спадкоємцями Царства. Таким чином вони „прийняли обітницю вічного спадку”. (Галатів 3:19, 20; 6:16; Євреїв 8:6; 9:15; 12:24) Особливо в цьому біблійному значенні Ісус Христос служить як „один Посередник між Богом та людьми”.— 1 Тимофія 2:5, 6.
20. (а) Хто правильно бере емблеми на Спомині? (б) Чому це так?
20 Отже, кому ж правильно їсти хліб і пити вино на Спомині? Тільки тим, що належать до тієї групи, яку Бог бере в нову угоду узаконену Ісусовою жертвою. (Псалом 49 [50]:5) Ціль цієї угоди є оправдати Ісусових 144 000 співспадкоємців до тілесного життя тепер, щоб вони могли пожертвувати те право до життя й були забрані в небесне Царство. (Римлян 4:25; 2 Тимофія 2:10, 12) Але що ж сказати про „інших овець”?
21. (а) Як „інші вівці” користають як спостерігачі на Спомині? (б) На що святкування Спомину звертає нам увагу, отже яке питання тепер виникає?
21 Ті, що належать до класу „інших овець” не є під новою угодою, отже не беруть емблем. Проте, вони всі дуже користають, коли будуть присутні на Спомині як шанобливі спостерігачі. Це оцінювання духовних справ Ісус загострив у Своїй молитві до Свого Отця: „Це значить життя вічне, набирати знання про Тебе, Єдиного Правдивого Бога, і Того Кого Ти послав, Ісуса Христа”. (Івана 17:3, НС) Пам’ятайте, святкування Спомину звертає увагу на Ісусове тіло й кров. Пожертвоване тіло й кров Христа є дуже важливе для всіх, які намагаються мети вічного життя. Як же це стосується до „інших овець”, яких не є забрано під нову угоду, і які не беруть емблем на Спомині? Давайте будемо обговорювати це питання в наступній статті.
Як би ви відповідали?
◻ Як Ісус прогресивно надавав розуміння про надію на вічне життя?
◻ Як Бог продовжував Своє „урядження”?
◻ Чому можна сказати, що „інші вівці” є „з’єднані” з Отцем, Сином і Христовими братами?
◻ Чому тільки помазані християни беруть емблеми на Спомині?
[Ілюстрація на сторінці 13]
„Мале стадо” і „інші вівці” є „з’єднані” — виконують Божу працю так як Ісус робив