Зовнішній вигляд

ТВІЙ вигляд може багато що розповісти про тебе. На відміну від Єгови, котрий бачить серце, люди здебільшого судять по обличчю (1 Сам. 16:7). Якщо ти чистий, охайний і акуратно зачесаний, інші вбачають у цьому ознаку самоповаги й охочіше слухають. А бачачи твоє охайне вбрання, люди складають позитивне враження про твого Бога та організацію, яку ти представляєш.

Чим керуватися. Правил щодо зовнішнього вигляду в Біблії небагато. Зате вона містить зрівноважені принципи, що дають можливість приймати розсудливі рішення. В основі усіх цих принципів лежить думка про те, щоб ‘робити все на Божу славу’ (1 Кор. 10:31). А які з цих засад стосуються зовнішності?

По-перше, Біблія заохочує дбати про чистоту тіла та одягу. Закон, який Єгова дав стародавнім ізраїльтянам, включав норми чистоти. Приміром священики, що виконували служіння, мали дотримуватися приписів щодо прання свого одягу та вказівок стосовно вмивання (Лев. 16:4, 24, 26, 28 ). Дія Мойсеєвого Закону не поширюється на християн, але його принципи актуальні донині (Ів. 13:10; Об’яв. 19:8). Тіло й одяг повинні бути чистими, а подих свіжим, особливо тоді, коли ми проповідуємо або перебуваємо в місці поклоніння,— завдяки цьому в інших не виникатиме почуття відрази. Добрий приклад у цьому мусять подавати ті, хто виступає з промовами і показами перед збором. Дбаючи про свій вигляд, ми виявляємо повагу до Єгови та його організації.

По-друге, Біблія закликає бути скромним та розсудливим. Апостол Павло заохочував християнок, щоб вони ‘прикрашали себе соромливістю [«розсудливістю», НС] і скромністю, не заплітуванням волосся, не золотом чи перлами, чи шатами дорогоцінними, але... як личить жінкам, що посвятили себе побожності’ (1 Тим. 2:9, 10, УКУ). Бути скромними і розсудливими в одязі та вигляді не менш важливо і для чоловіків.

Скромна людина намагається не ображати інших і не привертати надмірної уваги до себе. А плід розсудливості — це розумні рішення і здатність тверезо мислити. Людина з такими рисами зрівноважена, бо шанує Божі норми. Однак це ще не означає, що скромним та розсудливим не можна привабливо вдягатися. Ці риси просто допомагають їм бути поміркованими та уникати екстравагантності в одязі і вигляді (1 Ів. 2:16). Цих засад варто дотримуватися скрізь — перебуваючи в місцях поклоніння, займаючись служінням та іншими видами діяльності. Скромним та розсудливим слід бути навіть у виборі повсякденного вбрання. У школі й на роботі часом випадає нагода неформально свідчити. І хоча ми вбрані тоді не так, як на зібраннях чи конгресах,— наш одяг все одно мусить бути охайним, чистим і скромним.

Звичайно, ми не одягаємося всі однаково. Цього, зрештою, ніхто й не вимагає. У кожного свій смак, і це цілком нормально. Однак біблійних настанов слід дотримуватися завжди.

За словами апостола Петра, «захована людина серця» набагато важливіша від зачіски та одягу (1 Пет. 3:3, 4). Коли наші серця сповнені любов’ю, радістю, миром, добротою та міцно уґрунтовані на вірі, ці риси утворюють духовний одяг, котрим ми хвалимо Бога по-справжньому.

По-третє, Біблія радить дбати про охайність свого вигляду. У 1 Тимофія 2:9 (НС) згадується про охайний одяг. Хоча апостол Павло говорив про жіноче вбрання, той самий принцип стосується і чоловічого. Мати охайний вигляд — означає бути акуратним і чепурним. Без різниці, заможні ми чи бідні, охайно виглядати під силу кожному з нас.

Один з елементів зовнішності, на який перш за все звертають увагу,— це волосся. Його належить приводити до ладу, тобто акуратно зачісувати. На особливість і стиль зачісок впливають місцеві звичаї та спадковість. Даючи в 1 Коринтян 11:14, 15 пораду щодо зачісок, апостол Павло очевидно врахував обидва ці чинники. А втім, коли по зачісці видно, що людина хоче бути схожою на особу протилежної статі, це суперечить біблійним засадам (Повт. 22:5).

Для чоловіків бути охайним — також означає бути чисто виголеним. У тій місцевості, де вуса вважаються ознакою статечності, їх слід акуратно підстригати.

По-четверте, наш вигляд не повинен віддзеркалювати любові до світу та його норм. Апостол Іван застерігав: «Не любіть світу, ані того, що в світі» (1 Ів. 2:15—17). Люди цього світу мають багато грішних прагнень. Серед іншого Іван згадує про пожадливість грішної плоті і життєву пиху, тобто хизування власним достатком. Крім того, Святе Письмо вказує на дух бунтарства, або непослух владі (Прип. 17:11; Еф. 2:2). Дуже часто люди демонструють такі плотські прагнення і погляди своїм одягом та зовнішністю. Унаслідок цього їхній вигляд буває нескромним, відверто сексуальним, крикливим, позбавленим смаку, неохайним і недбалим. Проте ми — слуги Єгови і тому не переймаємо стилю, котрий свідчить про такі нехристиянські риси.

Тож не наслідуй одягу та вигляду світських людей, бери приклад з духовно зрілих християн та християнок. Юнаки, які хочуть стати публічними промовцями, можуть приглядатися до вбрання тих братів, котрі вже виступають перед широким загалом. Усі ми можемо вчитися з прикладу тих, хто віддано проповідує вже багато років (1 Тим. 4:12; 1 Пет. 5:2, 3).

По-п’яте, зважуючи, наскільки прийнятний той чи інший стиль, слід пам’ятати, що й «Христос не Собі догоджав» (Рим. 15:3). Ісус насамперед дбав про виконання Божої волі, а допомогу іншим ставив попереду власних зручностей. Що ж робити, коли через наш вигляд чи стиль вбрання постає бар’єр між нами та людьми, яким ми служимо? Аби зробити мудре рішення, треба наслідувати Христів дух покори. Ось який принцип згадує апостол Павло: «Ні в чому ніякого спотикання не робимо» (2 Кор. 6:3). З огляду на це можна відмовитися від зачіски, предметів одягу або аксесуарів, які відвертали б людей від нашої звістки.

Постава. Добрий зовнішній вигляд — це і правильна постава. Звичне положення тіла у кожного своє, і ми не прагнемо підпорядковуватись єдиному зразку. Варто, однак, взяти до уваги, що у Біблії випростана постать — це ознака оптимізму й самоповаги (Лев. 26:13; Луки 21:28). Разом з тим, буває, що через похилий вік, недугу або багаторічну працю брат чи сестра не в силі стояти прямо або мусить на щось спиратися. Але той, хто може не горбитись, повинен бути в міру випростаним, інакше слухачам здаватиметься, що йому до всього байдуже або що він соромиться власних слів. І ще одне: хоча вряди-годи класти руки на підставку для записів — нормально, оратор справляє краще враження, якщо не спирається на неї.

Приладдя в належному стані. Охайним та доглянутим повинен бути не лише вигляд — чистим та акуратним має бути і приладдя, яким ти користуєшся в служінні.

Перевір свою Біблію. Коли Біблія зношується, не всі можуть купити собі нову. Усе ж, незалежно від віку примірника, його вигляд має свідчити про дбайливе ставлення.

Сумку для служіння можна пакувати по-різному, однак робити це належить акуратно. Чи бачив ти колись, як з Біблії промовця або вісника, що готувався зачитати вірш, вилітали різні папірці? Хіба ж це не привертало твоєї уваги? Щоб вкладені у Біблію папірці не відволікали, тримай їх в іншому місці — це сприятиме акуратному вигляду твого приладдя. Пам’ятай і про те, що в деяких культурах класти Біблію або інші релігійні публікації на підлогу вважається виявом крайньої неповаги.

До власного вигляду слід ставитись серйозно. Від нього залежить і те, як до тебе ставитимуться інші. Але про зовнішність ми ретельно дбаємо перш за все тому, що прагнемо ‘у всьому прикрашати науку Спасителя нашого Бога’ (Тита 2:10).