Розділ 38
Хваліть Яг за його суди!
1. Які слова Іван чує, «наче гучний голос великого натовпу в небі»?
ВАВИЛОНА ВЕЛИКОГО вже немає! Справді, це радісна новина. Не дивно, що Іван чує щасливі вигуки хвали на небі! «По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який говорив: «Алілуя! Спасіння, і слава, і сила [«належать», НС] Господеві нашому, правдиві бо та справедливі суди Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!» І вдруге сказали вони: «Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!» (Об’явлення 19:1—3).
2. а) Що означає слово «Алілуя» і яке значення того, що Іван двічі чує його на цьому етапі Об’явлення? б) Кому належить слава за знищення Вавилона Великого? Поясніть.
2 Так, алілуя! Те слово значить «хваліть Яг»; «Яг» — скорочена форма Божого імені Єгова. Це пригадує нам напучування псалмоспівця: «Все, що дихає,— хай Господа хвалить! Алілуя!» (Псалом 150:6). Те, що Іван двічі чує небесний хор, який співає «Алілуя!» на цьому етапі Об’явлення, засвідчує послідовність божественного виявлення правди. Бог Християнського грецького Святого Письма — це той самий Бог, який натхнув Святе єврейське Письмо, тобто Єгова. Бог, який спричинив падіння стародавнього Вавилона, тепер засудив і знищив Вавилон Великий. Славте його за це! Сила, якою був знищений Вавилон Великий,— його сила, а не держав, якими він користувався для спустошення тієї розпусниці. Тільки Єгові ми завдячуємо спасінням (Ісаї 12:2; Об’явлення 4:11; 7:10, 12).
3. Чому велика розпусниця заслужила свій вирок?
3 Чому ж велика розпусниця заслужила такого вироку? Згідно з законом, який Єгова дав Ноєві, а через нього і всьому людству, умисне кровопролиття вимагає смертної кари. Цей принцип був підтверджений у Божому Законі, даному Ізраїлеві (Буття 9:6; Числа 35:20, 21). Крім того, під Мойсеєвим Законом фізична і духовна розпуста заслуговувала смертної кари (Левит 20:10; Повторення Закону 13:1—5). Протягом тисяч років розпусниця Вавилон Великий несе вину крові і чинить велику розпусту. Наприклад, оскільки римсько-католицька церква забороняє своїм священикам одружуватись, багато з них вдаються до грубої неморальності, і чимало з них заразилося СНІДом (1 Коринтян 6:9, 10; 1 Тимофія 4:1—3). Але її головні гріхи, що ‘досягають аж до неба’,— це приголомшуюча духовна розпуста, яка проявляється у навчанні фальшивих доктрин і стосунках із зіпсутими політиками (Об’явлення 18:5). Оскільки ця кара вже зрештою спіткала її, небесний натовп вдруге вигукує: «Алілуя».
4. Що символізує те, що дим Вавилона Великого «виступає на вічні віки»?
4 Розпусницю Вавилон Великий було підпалено, як завойоване місто, і дим з неї «виступає на вічні віки». Коли переможні війська спалюють буквальне місто, то дим зноситься доти, доки попіл ще гарячий. Якщо б хтось намагався відбудовувати місто тоді, коли з нього ще зноситься дим, то просто згорів би у тліючих руїнах. Оскільки дим Вавилона Великого зноситиметься «на вічні віки» як знак остаточності цього вироку, ніхто вже не зможе відбудувати те неправедне місто. Фальшива релігія зникла навіки. Так, алілуя! (Порівняйте Ісаї 34:5, 9, 10).
5. а) Що роблять і кажуть 24 старці й чотири істоти? б) Чому це співання «Алілуя» є набагато мелодійнішим від співу церковних хорів загальновизнаного християнства?
5 В одному з попередніх видінь Іван бачив довкола престолу чотири істоти разом з 24 старцями, які представляють спадкоємців Царства на їхньому славетному небесному становищі (Об’явлення 4:8—11). Тепер він знову бачить їх, коли ті голосно вигукують третє «Алілуя» з приводу знищення Вавилона Великого. «І попадали двадцять чотири старці й чотири тварині [«істоти», Хом.], і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: «Амінь, алілуя!» (Об’явлення 19:4). Цей величний спів «Алілуя» доповнює «нову пісню» на хвалу Агнцеві (Об’явлення 5:8, 9). Тепер вони співають чудесний приспів перемоги, віддаючи хвалу Суверенному Господеві Єгові за його вирішальну перемогу над великою розпусницею, Вавилоном Великим. Це співання «Алілуя» лунає набагато мелодійніше, ніж будь-яке інше, що можна чути у церквах загальновизнаного християнства, де знеславлюють Єгову, або Яг. Такий лицемірний спів, що зневажає ім’я Єгови, вже замовкне навіки!
6. Чий «голос» звучить, до чого він заохочує і хто відгукується на нього?
6 У 1918 році Єгова почав нагороджувати ‘тих, хто Ймення Його боїться малих і великих’, першими з яких були помазані християни, що померли вірними і яких він воскресив та призначив на небесне становище 24 старців (Об’явлення 11:18). Інші приєднуються до них, щоб співати «Алілуя», бо Іван каже: «А від престолу вийшов голос, що кликав: «Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!» (Об’явлення 19:5). Це «голос» Промовця Єгови, його власного Сина Ісуса Христа, що стоїть «серед престолу» (Об’явлення 5:6). Не тільки на небі, але також тут, на землі, «усі раби Його» приєднуються до цього співу разом з помазаним класом Івана, який бере провід на землі. З якою радістю вони виконують наказ: «Хваліть Бога нашого»!
7. Хто буде хвалити Єгову після знищення Вавилона Великого?
7 Так, великий натовп теж належить до числа цих рабів. З 1935 року ці люди почали виходити з Вавилона Великого, і вони зазнали сповнення Божої обіцянки: «[Він] поблагословить тих, що Господа бояться, малих, як і великих» (Псалом 115:13, Хом.). Коли розпусниця Вавилон Великий буде знищена, то великий натовп, що налічує мільйони, приєднається до класу Івана та всіх небесних ангелів, щоб ‘хвалити Бога нашого’. Пізніше ті, що воскреснуть на землі, незалежно від свого колишнього становища в суспільстві, без сумніву, теж співатимуть «Алілуя», коли дізнаються, що Вавилон Великий вже навіки знищено (Об’явлення 20:12, 15). Уся хвала належить Єгові за його славетну перемогу над вікодавньою розпусницею!
8. До чого повинен спонукувати нас перед знищенням Вавилона Великого небесний спів хвали, який тепер чує Іван?
8 Яку ж спонуку це дає всім нам сьогодні, щоб брати активну участь у виконанні Божої праці! Нехай всі слуги Єгови від цілого серця проповідують Божі вироки разом з чудовою надією на Царство, вже тепер, перш ніж Вавилон Великий буде повалено і знищено (Ісаї 61:1—3; 1 Коринтян 15:58).
«Алілуя, бо запанував Господь»!
9. Чому останнє «Алілуя» звучить так пишно і велично?
9 Є ще інші причини на радість, бо Іван продовжує: «І почув я ніби голос великого натовпу, і наче шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: «Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!» (Об’явлення 19:6). Це останнє, четверте, «Алілуя» робить оголошення симетричним, наче квадрат. Це могутній небесний звук, славетніший від будь-якого людського хору і величніший від будь-якого земного водоспаду чи бурі. Міріади небесних голосів звеличують те, що «запанував Господь, наш Бог Вседержитель».
10. В якому розумінні Єгова запанував після знищення Вавилона Великого?
10 Але в якому розумінні Єгова запанував, тобто почав панувати? Минули тисячоліття, відколи псалмоспівець проголосив: «Ти, о Боже,— цар мій споконвіку» (Псалом 74:12, Хом.). Навіть тоді панування Єгови вже було споконвічним. Як же всесвітній хор може співати, що «запанував Господь»? Це тому, що після знищення Вавилона Великого Єгова не буде вже мати того зухвалого суперника, який відволікав би людей, щоб вони не слухались Всесвітнього Суверена. Фальшива релігія вже не буде підбурювати земних правителів протистояти йому. Коли стародавній Вавилон втратив свій світовий вплив, у Сіоні було чути переможну звістку: «Царює твій Бог!» (Ісаї 52:7). Після приходу Царства до влади в 1914 році 24 старці промовили: «Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже... що прийняв Свою силу велику та й зацарював!» (Об’явлення 11:17). Тепер, коли Вавилон Великий вже знищено, знову чується проголошення: «Запанував Господь». Уже немає жодного створеного людиною бога, що претендував би на суверенітет правдивого Бога Єгови!
Весілля Агнця вже близьке!
11, 12. а) Як стародавній Єрусалим назвав стародавній Вавилон і яким прообразом це було стосовно нового Єрусалима й Вавилона Великого? б) Що співають і оголошують небесні війська після перемоги над Вавилоном Великим?
11 «Моя супротивнице»! Так промовив Єрусалим, в якому стояв храм Єгови, ідолопоклонному Вавилону (Михея 7:8). Так само «місто святе, Новий Єрусалим», що складається зі 144 000 членів нареченої, має вагому причину звертатись до розпусниці Вавилона Великого як до своєї супротивниці (Об’явлення 21:2). Але нарешті та велика розпусниця зазнала горя, біди і знищення. Ні спіритичні ритуали, ні астрологи не врятували її. (Порівняйте Ісаї 47:1, 11—13). Яка велика перемога правдивого поклоніння!
12 Оскільки огидної розпусниці, Вавилона Великого, вже немає, увагу можна звернути на непорочну наречену Агнця! Отже, небесні війська тріумфально співають на хвалу Єгові: «Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!» І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо вісон — то праведність святих» (Об’явлення 19:7, 8).
13. Яке приготування до весілля Агнця відбувалося протягом століть?
13 Протягом століть Ісус з любов’ю робив приготування до цього небесного весілля (Матвія 28:20; 2 Коринтян 11:2). Він очистив наречену, 144 000 духовного Ізраїлю, щоб «поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна» (Ефесян 5:25—27). Прагнучи досягнути «нагороди високого поклику Божого», кожний помазаний християнин мусив скинути з себе стару особистість з усіма її вчинками, надіти нову, християнську, і виконувати праведні діла «від душі, немов Господеві» (Филип’ян 3:8, 13, 14; Колосян 3:9, 10, 23).
14. Як Сатана старався опоганити майбутніх членів дружини Агнця?
14 Починаючи від свята П’ятидесятниці 33 року н. е. Сатана користувався Вавилоном Великим, щоб опоганити майбутніх членів дружини Агнця. Під кінець першого століття він посіяв у збір насіння вавилонської релігії (1 Коринтян 15:12; 2 Тимофія 2:18; Об’явлення 2:6, 14, 20). Апостол Павло так говорив про тих, які руйнували віру: «Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів. І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!» (2 Коринтян 11:13, 14). У наступні століття розпусниця Вавилон Великий на чолі з відступницьким християнством одягала на себе багаті і привілейовані шати, ‘порфіру й кармазин, золото і дорогоцінне каміння та перли’ (Об’явлення 17:4). Її духівництво і папи були заодно з такими кровожерними імператорами, як Константин і Карл Великий. Вона ніколи не була зодягнена в «праведність святих». Як фальшива наречена, вона справді є шедевром сатанинської підступності. Нарешті вона зникла навіки!
Дружина Агнця приготувала себе
15. Як відбувається попечатання помазаних християн і чого від них вимагається?
15 Отже тепер, після майже 2000 років, усі 144 000 членів класу нареченої вже приготували себе. Але коли можна сказати, що ‘жона Агнця себе приготувала’? Поступово від свята П’ятидесятниці 33 року н. е. вірні помазанці «були запечатані обіцяним Святим Духом» на майбутній «день викупу». Як сказав про це апостол Павло, Бог «запечатав нас, і дав задаток Духа в серцях наших» (Ефесян 1:13, Хом.; 4:30; 2 Коринтян 1:22, Кул.). Усі помазані християни є «покликані, вибрані», і вони виявилися «вірними» (Об’явлення 17:14, Дерк.).
16. а) Коли відбулося попечатання апостола Павла і звідки ми це знаємо? б) Коли дружина Агнця повністю ‘приготує себе’?
16 Після багатьох років випробовувань Павло сам міг сказати: «Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив» (2 Тимофія 4:7, 8). Виходить, що апостол був попечатаний ще тоді, коли був у тілі і попереду в нього ще була мученицька смерть. Подібно цьому мусить настати час, коли кожен з останку 144 000 на землі буде попечатаний на знак того, що належить Єгові (2 Тимофія 2:19). Це станеться тоді, коли дружина Агнця повністю приготує себе — більшість 144 000 уже одержать свою небесну нагороду, а останні з них, які ще на землі, вже будуть остаточно схвалені і попечатані як вірні.
17. Коли може відбутися весілля Агнця?
17 Саме тоді, коли попечатання 144 000 завершиться, настане призначений Єговою час, щоб ангели звільнили чотири вітри великої скорботи (Об’явлення 7:1—3). Спочатку виконується вирок над розпусницею Вавилоном Великим. Після цього переможний Христос відразу розпочинає Армагеддон, щоб знищити решту організації Сатани на землі і вкидає Сатану з його демонами в безодню (Об’явлення 19:11—20:3). Немає сумніву, що помазані християни, які переживуть це на землі, незабаром одержать свою небесну нагороду, щоб об’єднатися з іншими членами класу нареченої. І тоді, коли мир пануватиме у всьому всесвіті, може відбутися весілля Агнця!
18. Як 45-й Псалом підтверджує послідовність подій стосовно шлюбу Агнця?
18 Пророчий опис у 45-му Псалмі підтверджує цю послідовність подій. Спершу коронований Цар їде, щоб перемогти своїх ворогів (вірші 2—8). Тоді відбувається весілля, і небесну наречену на землі супроводжують її подруги — великий натовп (вірші 9—16). Шлюб стає плідним, тобто воскресле людство під наглядом ‘князів по всій землі’ повертається до досконалості (вірші 17, 18, Хом.). Які ж славні благословення супроводять шлюб Агнця!
Блаженні запрошені
19. Яке є четверте з сімох блаженств у Об’явленні і хто отримує його?
19 Іван тепер записує четверте з сімох блаженств у Об’явленні: «І сказав він [ангел, який виявляє Іванові все це] мені: «Напиши: Блаженні покликані [«запрошені», Герасимчук] на весільну вечерю Агнця!» І сказав він мені: «Це правдиві Божі слова!» (Об’явлення 19:9)a. Запрошені на «весільну вечерю Агнця» — це члени класу нареченої. (Порівняйте Матвія 22:1—14). Усі вони «блаженні», бо отримали це запрошення. Більшість запрошених уже на небі, де відбувається весільна вечеря. Останок на землі теж радіє, що має запрошення. Місце на весільній вечері для нього гарантоване (Івана 14:1—3; 1 Петра 1:3—9). Коли вони воскреснуть на небо, то наречена у повному складі буде з Агнцем у тому щасливому шлюбі.
20. а) Що означає вислів: «Це правдиві Божі слова»? б) Як слова ангела вплинули на Івана і як відреагував на це ангел?
20 Ангел додає, що «це правдиві Божі слова». Слово «правдиві» перекладається з грецького а·ле·ті·но́с і означає «справжні», або «надійні». Оскільки їх промовляє Єгова, то вони вірні і на них можна покладатись. (Порівняйте 1 Івана 4:1—3; Об’явлення 21:5; 22:6). Іванове серце, мабуть, переповнювалось радістю, коли, як запрошений на весільну вечерю, він почув це і обдумував майбутні благословення для класу нареченої. Він був настільки зворушений, що ангел мусив дати йому пораду, про яку Іван сам пише: «І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. А він каже мені: «Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове [«працю свідчення Ісусові», НС],— Богові вклонися!» (Об’явлення 19:10а).
21. а) Що Об’явлення виявляє нам про ангелів? б) Яке повинно бути ставлення християн до ангелів?
21 В Об’явленні засвідчується про вірність і сумлінність ангелів. Через них передається відкриту правду (Об’явлення 1:1). Вони працюють разом з людьми в проповідуванні доброї новини й вилитті символічних кар (Об’явлення 14:6, 7; 16:1). Вони воювали разом з Ісусом, щоб скинути Сатану і його ангелів з неба, і вони знову воюватимуть разом з ним в Армагеддоні (Об’явлення 12:7; 19:11—14). Вони навіть мають доступ до самого Єгови (Матвія 18:10; Об’явлення 15:6). І все-таки вони тільки покірні Божі слуги. У чистому поклонінні немає місця поклонінню ангелам, навіть відносному поклонінню, при якому поклоняються Богові через «святих» або ангелів (Колосян 2:18). Християни поклоняються тільки Єгові й моляться до нього в ім’я Ісуса (Івана 14:12, 13).
Ісусова роль у пророцтві
22. Що ангел каже Іванові і що значать ці слова?
22 Тепер ангел каже: «Бо засвідчення Ісусове [«свідчення Ісусові», НС],— то дух пророцтва» (Об’явлення 19:10б). Як це розуміти? Це значить, що всі натхнені пророцтва були пов’язані з Ісусом і його роллю в намірах Єгови. Перше пророцтво в Біблії обіцяло прихід насіння (Буття 3:15). Тим Насінням став Ісус. Наступні відкриття, базуючись на цій головній обіцянці, сформували велику систему пророчих істин. Апостол Петро сказав віруючому язичнику Корнилієві: «Усі пророки свідкують про Нього [Ісуса]» (Дії 10:43). Приблизно через 20 років апостол Павло сказав: «Усі обітниці Божі в Ньому [Ісусі] «так» (2 Коринтян 1:20, Дерк.). Минуло ще 43 роки, і сам Іван пригадав нам: ‘Правда з’явилася через Ісуса Христа’ (Івана 1:17).
23. Чому Ісусове високе становище й влада не відвертають нашої уваги від поклоніння Єгові?
23 Чи це не відвертає нам увагу від поклоніння Єгові? Ні. Пам’ятайте застережливу пораду ангела: «Богові вклонися». Ісус не намагається суперничати з Єговою (Филип’ян 2:6). Правда, усі ангели мають наказ ‘вклонятися Ісусові’, і всі створіння мусять визнати його високе становище, щоб «перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно». Але зауважте, все це «на славу Бога Отця» і за його наказом (Євреїв 1:6; Филип’ян 2:9—11). Єгова наділив Ісуса великою владою, і, визнаючи ту владу, ми прославляємо Бога. Якщо ми не підкоряємось Ісусовому правлінню, то це те саме, що відкидати Бога Єгову (Псалом 2:11, 12).
24. Яких двох надзвичайних подій ми сподіваємось і до яких слів ми повинні приєднати свої голоси?
24 Отже, приєднуймо і свої голоси до співу початкових слів з Псалмів 146—150: «Алілуя!» Нехай «Алілуя» розходиться луною під час чекання тріумфу над вавилонською світовою імперією фальшивої релігії! Тож радіймо, бо наближається весілля Агнця!
[Примітка]
a Дивіться також Об’явлення 1:3; 14:13; 16:15.
[Рамка на сторінці 273]
«Послання до Содома й Гоморри»
У статті під цим заголовком лондонська газета «Дейлі телеграф» за 12 листопада 1987 року повідомляла про пропозицію, подану Генеральному синоду духівництва англіканської церкви. У ній вимагалось вилучити з церкви «християн»-гомосексуалістів. Оглядач Ґодфрі Баркер говорив: «Вчора архієпископ Кентерберійський сумно сказав: «Коли б Св. Павло написав послання до Церкви Англії, то цікаво, яким було б те послання?» Баркер сам відповів: «Це було б послання до Содома й Гоморри» — і додав: «Доктор Рунсі [архієпископ] гадав, що воно читалось би так, як Послання до римлян 1-й розділ».
Цей журналіст цитував Павлові слова з Римлян 1:26—32: «Бог їх видав на пожадливість ганебну... Чоловіки з чоловіками сором чинили. ...Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке». Він зробив висновок: «Св. Павло турбувався тими в церкві, що сидять на лавах. Проблема доктора Рунсі стосується тих в церкві, що проповідують з кафедри».
Чому ж архієпископ має цю проблему? У заголовках лондонської газети «Дейлі мейл» за 22 жовтня 1987 року було сказано: «Кожний третій вікарій є гомосексуалістом»... Кампанія очищення Церкви Англії від гомосексуалістів «означала б закриття англіканської церкви». У повідомленнях було цитовано «преподобного» генерального секретаря Християнського руху лесбіянок та гомосексуалістів, який сказав: «Коли б погодилися на цю пропозицію, це зруйнувало б церкву, і архієпископ Кентерберійський знає це. Взагалі ми вважаємо, що від 30 до 40 відсотків священиків Церкви Англії є гомосексуалістами. І вони є дуже активними священнослужителями». Дедалі менша відвідуваність у церквах, мабуть, свідчить про огиду людей до такого розквіту служителів-гомосексуалістів.
Що вирішив церковний синод? Переважна більшість — 388 членів (95 відсотків) — проголосувала за прийняття пом’якшеної пропозиції. Щодо цього в журналі «Економіст» (англ.) за 14 листопада 1987 року було сказано: «Церква Англії проти гомосексуалізму, але не дуже. Генеральний синод, парламент церкви, маючи на увазі священиків-гомосексуалістів, вирішив цього тижня, що гомосексуальні акти, на відміну від перелюбу і розпусти, не є гріхом, вони тільки не досягають ідеалу, згідно з яким «статеві зносини є актом цілковитої відданості у шлюбних взаєминах». Протиставляючи позицію архієпископа Кентерберійського і те, що відверто написав Павло в Римлян 1:26, 27, «Економіст» процитував слова Павла з таким підзаголовком під ними: «Св. Павло знав, що говорить».
Ісус Христос теж знав, що говорить, і висловлювався досить конкретно. Він сказав, що «содомській землі буде легше дня судного», ніж релігійним людям, які нехтують його звісткою (Матвія 11:23, 24). Цією гіперболою Ісус показав, що релігійні провідники, які відкидають Божого Сина і його вчення, несуть більшу відповідальність, ніж содомляни. В Юди 7 говориться, що содомляни понесли «кару вічного огню», тобто вічного знищення (Матвія 25:41, 46). Яким же суворим буде вирок так званих християнських провідників, які наосліп ведуть свої сліпі отари далеко від високих моральних норм Божого Царства на неморальні, розбещені дороги цього світу! (Матвія 15:14). Стосовно фальшивої релігії, Вавилона Великого, небесний голос настійно закликає: «Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його» (Об’явлення 18:2, 4).
[Ілюстрації на сторінці 275]
На небі чотири рази лунає «Алілуя» на хвалу Єгові за остаточну перемогу над Вавилоном Великим.