Який дух ти виявляєш?

 1. Про що Павло часто згадував у листах до одновірців?

У СВОЇХ листах до одновірців апостол Павло неодноразово висловлював сподівання, що Бог і Христос схвалюватимуть дух, який виявляли збори. Наприклад, галатам він написав: «Хай незаслужена доброта нашого Господа Ісуса Христа буде з духом, який ви, брати, виявляєте. Амінь» (Гал. 6:18). А що означає вислів «дух, який ви... виявляєте»?

2, 3. а) Що іноді мав на увазі Павло, вживаючи слово «дух»? б) Які запитання варто собі поставити стосовно духу, який ми виявляємо?

² Вжите Павлом слово «дух» вказує тут на спонукальну силу, яка заохочує нас говорити й діяти певним чином. Скажімо, дехто є добрим, уважним, лагідним, великодушним чи вибачливим. Біблія схвально говорить про людину «спокійного і лагідного духу», а також про того, хто «холоднокровний» (1 Пет. 3:4; Прип. 17:27). Інша людина може бути саркастичною, користолюбною, образливою чи незалежною. А ще є ті, хто виявляє дух неморальності, непослуху чи навіть бунтарства.

³ Тож, коли Павло вживав вислови на кшталт: «Господь нехай буде з духом, який ти виявляєш», він заохочував братів розвивати дух, який узгоджується з Божою волею і особистістю Христа. (2 Тим. 4:22; прочитайте Колосян 3:9—12). Нам варто запитати себе: «А який дух у мене? Як мені повнішою мірою виявляти дух, який подобається Богові? Чи я можу більше сприяти позитивному духу в зборі?» Коли придивитися до поля соняшників, то можна побачити, як кожна голівка додає краси цьому жовтогарячому морю квітів. Чи ти, мов та квітка, прикрашаєш збір? Безперечно, ти маєш докладати для цього зусиль. Розгляньмо, як нам виявляти дух, який подобається Богові.

 4. Що таке «дух світу»?

⁴ Біблія говорить: «Ми ж отримали не дух світу, а дух, котрий походить від Бога» (1 Кор. 2:12). А що таке «дух світу»? Це той самий дух, про який ідеться в Ефесян 2:2: «Так само, як і люди в цьогосвітній системі, ви колись жили, підпорядковуючись правителю влади повітря, тобто духу, який тепер діє в синах непослуху». Згадане тут «повітря» — це дух світу, склад розуму світських людей. Цей дух, наче повітря, оточує нас усюди. Люди, які перебувають під його впливом, постійно борються за свої права або вважають, що ніхто не має права вказувати їм, як жити. Вони справді є «синами непослуху» сатанинського світу.

 5. Який склад розуму виявили деякі ізраїльтяни?

⁵ Такий склад розуму не є чимось новим. За Мойсеєвих днів Корей збунтувався проти тих, хто посідав владу в Ізраїлі. Здебільшого він виступав проти Аарона і його синів, які мали честь служити священиками. Можливо, Корей помічав їхні недоліки. Або ж він звинувачував Мойсея в непотизмі, тобто в тому, що він наділяє почесними обов’язками своїх родичів. Хоч би як там було, цілком очевидно, що Корей почав дивитися на події з людського погляду і злословити призначених Єговою людей. Він зневажливо сказав: «Досить вам... І чому ви несетеся понад зборами Господніми?» (Чис. 16:3). Датан і Авірон теж нарікали на Мойсея, закидаючи йому: «Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею»? А коли Мойсей запропонував їм зустрітися, вони зухвало відповіли: «Не вийдемо!» (Чис. 16:12—14). Такий дух явно не подобався Єгові, і він стратив цих бунтівників (Чис. 16:28—35).

 6. Чому дехто в першому столітті мав неправильний склад розуму і з чого це було видно?

⁶ Дехто в першому столітті теж «нехтував владу», критикуючи тих, хто брав провід у християнському зборі (Юди 8). Ймовірно, ті критикани були незадоволені своїм становищем і налаштовували інших проти відповідальних братів, які сумлінно виконували дані Богом обов’язки. (Прочитайте 3 Івана 9, 10).

 7. Якого мислення нам слід остерігатися?

⁷ Звісно, такому духу не місце в християнському зборі. Тому всім нам вкрай важливо стерегтися подібного мислення. Як і призначені чоловіки за днів Мойсея та апостола Івана, старійшини не є досконалими. Іноді вони припускаються помилок, які можуть впливати на нас особисто. Якщо таке стається, то недоречно, щоб члени збору виявляли світський дух: яро вимагали «справедливості» або наполягали, щоб стосовно цього брата вжили заходів. Можливо, певним дрібним недолікам Єгова не надає великого значення, і нам варто переймати його погляд. Деякі християни, що скоїли серйозне правопорушення, відмовляються зустрітися з комітетом старійшин, котрих призначено їм допомогти, оскільки вбачають в них якісь провини. Такі люди нагадують пацієнта, який не хоче приймати допомогу від лікаря, бо той чимось йому не подобається.

 8. Які біблійні вірші допоможуть нам зберігати належний погляд на братів, що беруть провід?

⁸ Ми уникатимемо такого духу, коли будемо пам’ятати, що Ісус «у правій руці... тримає сім зір». «Зорі» символізують помазаних наглядачів і, в ширшому значенні, всіх християнських старійшин. Ісус керує цими «зорями» так, як вважає за потрібне (Об’яв. 1:16, 20). Як Голова християнського збору, Ісус добре знає, що відбувається в раді старійшин. Якщо когось із них потрібно виправити, Той, в кого «очі — як вогняне полум’я», обов’язково зробить це у свій час і належним чином (Об’яв. 1:14). А тим часом поважаймо старійшин, призначених святим духом. Павло написав: «Слухайтесь тих, хто бере серед вас провід, і виявляйте їм покору, бо вони безперестанку пильнують душі ваші як ті, хто має дати звіт. Тоді вони робитимуть це з радістю, а не зітхаючи, що завдавало б вам шкоди» (Євр. 13:17).

 9. а) З яким випробуванням може зіткнутися християнин, коли йому дають пораду? б) Як мудро сприймати виправлення?

⁹ Дух християнина може випробовуватися, коли йому дають пораду або позбавляють якихось почесних обов’язків. Один молодий брат отримав тактовну пораду, бо грав у насильницькі комп’ютерні ігри. На жаль, він не послухався цієї поради, і брати мусили змістити його зі служителя збору, адже він більше не відповідав біблійним вимогам (Пс. 11:5; 1 Тим. 3:8—10). Пізніше цей брат почав ділитися з іншими своїм невдоволенням, не раз писав листи у філіал, критикуючи старійшин, і заохочував вісників робити те саме. Якщо ми намагаємось виправдовувати свої неправильні вчинки, це загрожує миру в зборі і не призводить до жодних позитивних наслідків. Наскільки ж ліпше чесно визнати, що маєш слабкості, і смиренно прийняти виправлення! (Прочитайте Плач Єремії 3:28, 29).

10. а) Що ми дізнаємо́ся про правильне і неправильне мислення з Якова 3:16—18? б) Чого ми досягнемо, керуючись «мудрістю, що згори»?

¹⁰ З Якова 3:16—18 видно, як виявляється правильне мислення, а як неправильне. Там сказано: «Де заздрощі й дух суперництва, там безлад і всяка підлість. А мудрість, що згори, передусім чиста, потім мирна, поміркована, готова слухатися, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелицемірна. Крім того, насіння плоду праведності сіється за мирних умов на благо тим, хто творить мир». Якщо ми керуємось «мудрістю, що згори», то наші християнські риси сприятимуть позитивному духу в зборі.

11. а) Чого ми уникатимемо, зберігаючи належний дух? б) Який приклад подав нам Давид?

¹¹ Не забуваймо, що сам Єгова призначає старійшин, аби вони «пасли збір Бога» (Дії 20:28; 1 Пет. 5:2). Ми усвідомлюємо, що необхідно з повагою ставитися до Божого способу дій, незалежно від того, чи ми старійшини, чи ні. Якщо ми зберігаємо належний дух, то не будемо надмірно перейматися своїм становищем у зборі. Коли ізраїльський цар Саул почав думати, що Давид зазіхає на його трон, «від того дня й далі Саул дивився заздрісним оком на Давида» (1 Сам. 18:9). Цар мав неправильне мислення і навіть хотів убити Давида. Ніколи не ставаймо такими, як Саул, котрий надто зосереджувався на своєму становищі. Натомість наслідуймо Давида, який попри несправедливе ставлення до нього завжди поважав тих, кого Бог наділив владою. (Прочитайте 1 Самуїла 26:23).

12. Що буде сприяти єдності збору?

¹² Інколи ми маємо розбіжності в поглядах, і це може викликати роздратування. Таке трапляється навіть серед старійшин. Біблія дає стосовно цього мудрі поради: «Випереджуйте одні одних пошаною» і «Не ставайте мудрими у власних очах» (Рим. 12:10, 16). Замість того щоб наполягати на своєму, нам слід визнавати, що зазвичай існує декілька правильних поглядів на певну ситуацію. Якщо ми намагаємося зрозуміти думку інших, то сприятимемо єдності збору (Фил. 4:5).

13. Як нам діяти, коли щось нас непокоїть, і який біблійний приклад ілюструє це?

¹³ Чи це означає, що неправильно висловлювати свою думку, коли, на наш погляд, щось у зборі відбувається не так, як треба? Ні. У першому столітті постало питання, яке призвело до суперечки. Тоді брати «вирішили, що Павло і Варнава та ще деякі брати підуть в Єрусалим до апостолів і старійшин, аби з’ясувати це питання» (Дії 15:2). Без сумніву, ті брати мали власний погляд на те, як вирішити дану ситуацію. Однак після того як кожен висловив свою думку і під проводом святого духу було прийнято рішення, брати більше не висували особистих ідей. Коли збори отримали листа з рішенням, «всі вони дуже підбадьорились і зраділи» та «зміцнялись у вірі» (Дії 15:31; 16:4, 5). Подібно слід діяти і сьогодні. Висловивши старійшинам своє занепокоєння, ми повинні залишити справу в їхніх руках і вірити, що вони уважно її розглянуть.

14. Як виявляти позитивний дух у стосунках з іншими?

¹⁴ У стосунках з іншими нам також необхідно виявляти позитивний дух. Якщо ми вибачаємо тих, хто нас ображає, це приносить добрі плоди. Боже Слово каже: «Терпеливо зносьте один одного і продовжуйте з готовністю прощати, якщо маєте підстави на когось поскаржитись. Оскільки Єгова з готовністю простив вам, робіть так і ви» (Кол. 3:13). Вислів «якщо маєте підстави на когось поскаржитись» вказує на те, що іноді в нас дійсно є причини гніватись на когось. Замість того щоб бути надто чутливими до слабкостей наших братів та порушувати мир у зборі, наслідуймо Єгову. З готовністю прощаймо і продовжуймо разом служити Богові.

15. а) Який приклад прощення залишив Йов? б) Як молитва допоможе нам виявляти благотворний дух?

¹⁵ Йов залишив нам чудовий приклад прощення. Троє фальшивих розрадників наговорили йому багато образливих слів, але він пробачив їм. Що Йову допомагало? «Він помолився за своїх приятелів» (Йова 16:2; 42:10). Молячись за братів і сестер, ми можемо змінити своє ставлення до них і розвинути дух, який мав Христос (Ів. 13:34, 35). Крім того, важливо просити в Єгови святого духу (Луки 11:13). Божий дух допоможе нам виявляти християнські риси в стосунках з іншими. (Прочитайте Галатів 5:22, 23).

16, 17. Що ти постановив стосовно духу, який виявляєш?

¹⁶ Цілий збір отримує пожиток, коли кожен намагається сприяти позитивному духу. Розглянувши цю статтю, ти, мабуть, постановив покращитись у цьому. Тоді постійно аналізуй свою поведінку у світлі Божого Слова (Євр. 4:12). Павло, який хотів подавати добрий приклад своїм братам, написав: «Не відчуваю за собою жодної провини. Проте це не означає, що я праведний, адже судить мене Єгова» (1 Кор. 4:4).

¹⁷ Якщо ми керуємось «мудрістю, що згори» і надмірно не зосереджуємося на собі та своєму становищі, то в нашому зборі пануватиме благотворний дух. Прощаймо одновірців і думаймо про них позитивно. Завдяки цьому ми матимемо з братами і сестрами добрі стосунки (Фил. 4:8). Якщо ми так поводимось, то можемо бути впевнені, що Єгова та Ісус схвалюватимуть дух, який ми виявляємо (Филим. 25).