Розділ п’ятий

Їхня віра знесла тяжке випробування

 1. Якої думки дотримується багато людей стосовно відданості Богові та своїй батьківщині?

КОМУ слід виявляти відданість: Богові чи країні, в якій ви живете? Багато відповіло б так: «Я віддаю шану обом. Поклоняюся Богові, як наказує моя релігія, а також беру на себе обов’язок вірно служити своїй батьківщині».

 2. В якому значенні вавилонський цар був як релігійною, так і політичною фігурою?

² Сьогодні може здаватись, що межа, яка проходить між релігійною відданістю та патріотизмом, є нечіткою, якщо ж говорити про стародавній Вавилон, то у ньому її фактично не існувало. Цивільні та священні справи там настільки перепліталися між собою, що іноді їх неможливо було розрізнити. «У стародавньому Вавилоні,— пише професор Чарлз Ф. Пфайфер,— цар виконував роль і найвищого жерця, і громадського управителя. Він приносив жертви і визначав принципи релігійного життя своїх підданих».

 3. З чого видно, що Навуходоносор був глибоко релігійною людиною?

³ Візьмімо для прикладу царя Навуходоносора. Його ім’я означає «О Набу, захисти Спадкоємця!». Набу — це вавилонський бог мудрості та землеробства. Навуходоносор був глибоко релігійною людиною. Як уже зазначалось раніше, він збудував і прикрасив храми на честь численних вавилонських богів, а особливо був відданий Мардуку, якому приписував заслугу за свої військові перемогиa. Також здається, що, складаючи плани своїх баталій, Навуходоносор сильно покладався на віщування (Єзекіїля 21:23—28).

 4. Опишіть релігійний дух, який панував у Вавилоні.

⁴ І справді, релігійний дух проник у кожен куточок Вавилона. Це місто могло похвалитися понад 50 храмами, де поклонялися великому сонму богів та богинь, у тому числі тріаді, до складу якої входили Ану (бог неба), Енліль (бог землі, повітря й бурі) та Еа (бог вод). Інша трійця складалася з Сіна (бога-місяця), Шамаша (бога-сонця) й Іштар (богині родючості). Магія, чаклунство й астрологія відігравали дуже важливу роль у поклонінні вавилонян.

 5. З яким випробуванням зіткнулись єврейські вигнанці, опинившись у релігійній атмосфері Вавилона?

⁵ Для єврейських вигнанців життя серед людей, які шанобливо ставилися до багатьох богів, було дуже важким випробуванням. Декілька століть до того Мойсей застерігав ізраїльтян, що коли вони збунтуються проти Всевишнього Законодавця, то пожнуть жахливі плоди. Мойсей сказав їм: «Відведе Господь тебе та царя твого, якого поставиш над собою, до народу, якого не знав ти та батьки твої, і ти будеш служити там іншим богам,— дереву та каменеві» (Повторення Закону 28:15, 36).

 6. Чому Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія зіткнулись з особливим випробуванням у Вавилоні?

⁶ Саме в такому становищі опинилися євреї. Залишатись непорочними Єгові було нелегким завданням, особливо для Даниїла, Ананії, Мисаїла та Азарії. Цих чотирьох євреїв спеціально вибрали, щоб підготувати до служби при уряді (Даниїла 1:3—5). Пригадайте, що, напевно, для того, аби вони пристосувалися до нового оточення, їм навіть дали вавилонські імена — Валтасар, Шадрах, Мешах та Авед-Неґоb. Ці юнаки займали дуже високе становище, і тому будь-яка відмова поклонятися богам цього краю стала б відразу помітною — її могли б сприйняти як зраду.

ЗОЛОТИЙ БОВВАН СТАНОВИТЬ НЕБЕЗПЕКУ

 7. а) Опишіть вигляд боввана, якого поставив Навуходоносор. б) З яким наміром було поставлено того боввана?

⁷ Навуходоносор, очевидно, намагаючись згуртувати підданих своєї імперії, поставив золотого боввана в долині Дура. Він сягав 60 ліктів (27 метрів) заввишки і 6 ліктів (2,7 метра) завширшкиc. Дехто вважає, що це був просто стовп або обеліск. Можливо, бовван мав дуже високий п’єдестал, на якому стояла величезна статуя у вигляді людини, що могла зображати самого Навуходоносора чи бога Набу. У всякому разі, цей високий пам’ятник був символом Вавилонської імперії. Тому на нього мали дивитися й благоговіти перед ним (Даниїла 3:1).

 8. а) Кого було покликано на церемонію урочистого відкриття боввана і що вимагалося від усіх присутніх? б) Яким було покарання за відмову поклонитися бовванові?

⁸ Для того Навуходоносор організував церемонію урочистого відкриття. Він зібрав своїх сатрапів, правителів, намісників, радників, скарбників, суддів, вищих урядників та усіх володарів округ. Оповісник кричав: «До вас говориться, народи, люди та язики! Того часу, коли ви почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря, флейти та всілякого роду музику, падайте й поклоніться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор. А той, хто не впаде й не поклониться, тієї хвилі буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі» (Даниїла 3:2—6).

 9. У чому полягала важливість поклоніння бовванові, якого поставив Навуходоносор?

⁹ Дехто припускає, що Навуходоносор організував цю церемонію з наміром примусити євреїв піти на компроміс у поклонінні Єгові. Мабуть, це не так, бо на ту подію покликали тільки урядовців. Єдиними євреями, які мали туди прийти, були ті, що займали певні урядові посади. Тому, здається, церемонія поклоніння бовванові організовувалась для того, щоб більше згуртувати правлячий клас. Учений Джон Ф. Валворд зауважує: «З одного боку, пишне зібрання цих урядовців демонструвало могутність Навуходоносорової імперії, а з другого — було знаменним, бо вшановувало божества, котрим вавилоняни приписували заслугу за свої перемоги».

СЛУГИ ЄГОВИ ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ ІТИ НА КОМПРОМІС

10. Чому неєвреям легко було виконати Навуходоносорів наказ?

¹⁰ Хоча більшість тих, що зібрались, поклонялися різним богам-заступникам, у них не виникло жодних докорів сумління, коли вони поклонилися ще й бовванові, якого поставив Навуходоносор. «Усі вони звикли поклонятися ідолам, і поклоніння одному богові не перешкоджало їм віддавати честь іншому»,— пояснив один біблеїст. Далі він продовжив: «Це було згідно з поширеними поглядами ідолопоклонників, що є багато богів... і що це нормально віддавати честь богові будь-якого народу або країни».

11. Чому Шадрах, Мешах і Авед-Неґо відмовились поклонитись бовванові?

¹¹ Проте для євреїв справа виглядала зовсім інакше. Єгова, їхній Бог, наказав їм: «Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог заздрісний [«який вимагає виключної відданості», НС]» (Вихід 20:4, 5). Тому, коли зазвучала музика і ті, що позбиралися, попадали перед бовваном, троє молодих євреїв — Шадрах, Мешах і Авед-Неґо — залишилися стояти (Даниїла 3:7, Хом.).

12. У чому звинуватили деякі халдеї трьох євреїв і яка була причина цього?

¹² Деякі халдеї розлютилися через те, що три єврейські урядовці відмовилися поклонитись бовванові. Вони негайно пішли до царя і ‘донесли на юдеїв’d. Їх не цікавило пояснення. Прагнучи, щоб євреїв покарали за невірність та зраду, ті люди сказали: «Є юдейські мужі, яких ти призначив над справами вавилонської округи, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо,— ці мужі не звернули на тебе, царю, уваги: богам твоїм не служать, і золотому бовванові, якого ти поставив, не вклоняються» (Даниїла 3:8—12).

13, 14. Як Навуходоносор зреагував, дізнавшись про те, яку позицію зайняли Шадрах, Мешах та Авед-Неґо?

¹³ Як же, напевно, розчарувався Навуходоносор, дізнавшись, що троє євреїв не послухалися його наказу! Було зрозуміло, що він не зміг зробити з Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо вірних прибічників Вавилонської імперії. Хіба він не навчав їх халдейської мудрості? Та ж він навіть змінив їхні імена! Але якщо Навуходоносор думав, ніби висока освіта навчить цих трьох євреїв нового способу поклоніння чи нові імена змінять їхні особистості, то сильно помилявся. Шадрах, Мешах і Авед-Неґо залишились вірними й відданими слугами Єгови.

¹⁴ Цар Навуходоносор розлютувався. Він одразу ж наказав привести Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо і запитав їх: «Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо,— чи це правда, що ви моїм богам не служите, а золотому бовванові, якого я поставив, не вклоняєтеся?» Зрозуміло, коли приголомшений Навуходоносор промовляв ці слова, то не міг повірити в те, що сталося. Зрештою, він, напевно, думав: «Як могли ті три чоловіки із здоровим глуздом знехтувати чіткий наказ, за непослух якому дається таке суворе покарання?» (Даниїла 3:13, 14).

15, 16. Який шанс дав Навуходоносор трьом євреям?

¹⁵ Навуходоносор вирішив дати цим трьом євреям ще один шанс. «Тепер, якщо ви готові,— сказав він,— щоб того часу, коли почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всіляких родів музику, попадали й кланялися бовванові, якого я зробив. А якщо ви не поклонитеся, тієї години будете вкинені до середини палахкотючої огненної печі, і хто той Бог, що врятує вас від моїх рук?» (Даниїла 3:15).

¹⁶ Очевидно, у розумі та серці Навуходоносора нічого не залишилось із того, чого мав би його навчити сон про боввана (записаний у 2-му розділі Даниїла). Можливо, він уже забув, що колись сам сказав Даниїлу: «Ваш Бог — це Бог над богами та Пан над царями» (Даниїла 2:47). Здається, цього разу Навуходоносор кинув виклик Єгові, кажучи, що навіть Він не може врятувати євреїв від кари, яка чекала на них.

17. Як відповіли Шадрах, Мешах та Авед-Неґо на пропозицію царя?

¹⁷ Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо немає над чим роздумувати. Вони одразу відповіли Навуходоносорові: «Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово. Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас з палахкотючої огненної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о царю! А якщо ні, нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися!» (Даниїла 3:16—18).

У ВОГНЕННУ ПІЧ!

18, 19. Що сталося, коли трьох євреїв укинули до вогненної печі?

¹⁸ Навуходоносор розлютився і наказав слугам розпалити піч у сім разів сильніше ніж звичайно. Тоді дав наказ «хоробрим військовим мужам» зв’язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо і вкинути до «палахкотючої огненної печі». Вони зробили все так, як наказав цар, і, зв’язавши, вкинули трьох євреїв до печі в усій одежі. Можливо, це було зроблено для того, щоб вогонь пожер їх якнайшвидше. Однак жертвами вогню стали самі зброєносці Навуходоносора (Даниїла 3:19—22).

¹⁹ А тим часом відбувалося щось дивовижне. Хоча Шадрах, Мешах та Авед-Неґо були всередині вогненної печі, полум’я не пожирало їх. Уявіть, наскільки здивувався Навуходоносор! Їх укинули до палахкотючої печі, перед тим надійно зв’язали, а вони залишались живими, та ще й ходили розв’язані посеред вогню! Навуходоносор зауважив ще щось інше. «Чи ж не трьох зв’язаних мужів ми вкинули до середини огню?» — запитав він своїх найвищих придворних урядників. «Певне, царю!» — відповіли вони. Тоді Навуходоносор вигукнув: «Так я бачу чотирьох мужів непов’язаних, що ходять посеред огню, і шкоди їм нема, а вигляд того четвертого подібний до Божого сина!» (Даниїла 3:23—25).

20, 21. а) Що помітив Навуходоносор, коли Шадрах, Мешах і Авед-Неґо вийшли з печі? б) Що був змушений визнати Навуходоносор?

²⁰ Навуходоносор наблизився до челюстів вогненної печі. «Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, раби Його, Бога Всевишнього,— вигукнув він,— вийдіть і прийдіть!» Троє євреїв вийшли з вогню. Немає сумніву, усі, хто бачив те чудо, у тому числі сатрапи, правителі, намісники й найвищі урядники, були приголомшені. Тільки подумати, здавалось, неначе тих трьох молодих чоловіків ніколи й не кидали до печі! Запах вогню не ввійшов у них і жодна волосина на їхніх головах не обгоріла (Даниїла 3:26, 27).

²¹ Тепер цар Навуходоносор був змушений визнати, що Єгова є Всевишнім Богом. «Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо,— проголосив він,— що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова, і дали свої тіла на огонь, аби не служити й не кланятися іншому богові, крім Бога свого». Тоді цар додав суворе застереження: «Від мене видається наказ, що кожен з народу, люду та язика, який скаже що згірдливе на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде почетвертований, а дім його обернений буде на сміття, бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце». Ті троє євреїв знову отримали царське схвалення, і ‘добре велося їм у вавилонській окрузі’ (Даниїла 3:28—30).

ВІРА Й ТЯЖКІ ВИПРОБУВАННЯ СЬОГОДНІ

22. Чим обставини, з якими стикаються слуги Єгови сьогодні, подібні до тих, з якими стикалися Шадрах, Мешах та Авед-Неґо?

²² Сьогодні поклонники Єгови стикаються з обставинами, подібними до тих, з якими стикалися Шадрах, Мешах і Авед-Неґо. Щоправда, Божі люди, можливо, не є вигнанцями в буквальному розумінні. Проте Ісус сказав, що його послідовники не будуть «частиною світу» (Івана 17:14, НС). Вони є «чужинцями» в тому значенні, що не приймають небіблійних звичаїв, мислення та ритуалів людей, які їх оточують. Апостол Павло написав, щоб християни не ‘вподібнювалися до цього світу’ (Римлян 12:2, Хом.).

23. Як троє євреїв виявили непохитність і як християни сьогодні можуть брати з них приклад?

²³ Ті троє євреїв відмовились вподібнюватись до вавилонського світу. Навіть ґрунтовне навчання мудрості халдеїв не змусило їх похитнутися. Стосовно поклоніння вони зайняли чітку позицію, яка не підлягала жодним обговоренням, і були вірними підданими Єгови. Сьогодні християни повинні бути такими ж непохитними. Їм не потрібно соромитись того, що вони відрізняються від світських людей. Справді, «минається і світ, і його пожадливість» (1 Івана 2:17). Тому було б безглуздо й намарно пристосовуватись до цієї вмираючої системи речей.

24. Чим позиція правдивих християн подібна до позиції тих трьох євреїв?

²⁴ Християнам слід остерігатись будь-яких форм ідолопоклонства, у тому числі прихованихe (1 Івана 5:21). Шадрах, Мешах та Авед-Неґо слухняно та з повагою стояли перед золотим бовваном, але вони усвідомлювали, що той, хто йому поклониться, зробить більше, ніж шанобливий жест. Це було актом поклоніння, й участь у ньому викликала б гнів Єгови (Повторення Закону 5:8—10). Джон Ф. Валворд пише: «По суті, це було салютуванням прапору, хоча, через те що відданість релігії та відданість державі — речі взаємозв’язані, воно могло мати й релігійний підтекст». Сьогодні правдиві християни займають таку ж тверду позицію стосовно ідолопоклонства.

25. Який урок ви взяли для себе з правдивої історії про Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо?

²⁵ Біблійна оповідь про Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо є наочним прикладом для всіх, хто постановив виявляти виключну відданість Єгові. Очевидно, апостол Павло мав на увазі цих трьох євреїв, коли говорив про вірних Богові людей, у тому числі про тих, що «силу огненну гасили» (Євреїв 11:33, 34). Єгова винагородить усіх, хто наслідує таку віру. Тих трьох євреїв було врятовано з вогненної печі, і ми можемо бути впевнені, що він воскресить усіх вірних і відданих йому, які загинули, залишившись непорочними, і поблагословить їх вічним життям. У всякому разі, Єгова «зберігає душі своїх вірних, з рук грішників їх визволяє» (Псалом 97:10, Хом.).

[Примітки]

ЩО ВИ ЗРОЗУМІЛИ?

• Чому Шадрах, Мешах та Авед-Неґо відмовились поклонитися бовванові, якого поставив Навуходоносор?

• Як Навуходоносор зреагував, дізнавшись про те, яку позицію зайняли три євреї?

• Як Єгова винагородив трьох євреїв за їхню віру?

• Чого ви навчилися, уважно розглянувши правдиву історію про Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо?

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 68]

[Ілюстрації на сторінці 70]

1. Храмова башта (зикурат) у Вавилоні.

2. Храм Мардука.

3. Бронзова дощечка, на якій зображені бог Мардук (зліва) та бог Набу (справа), що стоять на драконах.

4. Камея із зображенням Навуходоносора, відомого своїми досягненнями у будівництві.

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 76]

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 78]