Дисципліна, яка може приносити мирний плід

„Усяка кара [дисципліна, НС] в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности”.— ЄВРЕЇВ 12:11.

 1, 2. (а) Згідно з пос. до Євреїв 12:9-11, то що Бог люблячо постачив? (б) Який є один приклад дисциплінування, і які можуть бути наслідки з цього?

ПРИГАДАЙТЕ собі ваше дитинство. Чи пам’ятаєте як ваші батьки дисциплінували вас? Більшість з нас пригадуємо собі той час. Апостол Павло вживає це як ілюстрація коли говорить про дисципліну від Бога, так як читаємо в пос. до Євреїв 12:9-11.

² Бог може в різні способи дисциплінувати нас по-батьківському, щоб поправити наше духовне становище. Один спосіб дисциплінування є розпорядок виключати з християнського збору тих осіб, які вже не хочуть застосовувати до життя Божі норми. Така людина, жорстоко покарана або дисциплінована, ще може покаятись і вернутись назад до Єгови. У цьому процесі, вірні члени збору також є дисципліновані в тім, що навчаються важливості застосовувати до життя Божі високі норми.— 1 Тимофія 1:20.

 3. Як декотрі люди ставляться до розпорядку виключати осіб із збору?

³ ,Але’, хтось мабуть питає, ,чи ж це не бездушно виключати особу, а тоді не говорити до неї?’ Такий то погляд виявився в недавній судовій справі, включаючи жінку, виховану батьками які були Свідками Єгови. Батьків виключили із збору. Її не виключили, але вона добровільно відлучилась від віри й написала листа до збору повідомляючи його про своє рішення. Членів збору повідомили, що вона вже не є Свідом Єгови. Вона вибралась з тієї місцевості. Вернувшись кілька років пізніше, жінка знайшла, що місцеві Свідки не говорили з нею. Вона взяла справу на суд. Який же був вирок, і як це може вплинути на вас? Для того, щоб правильно зрозуміти цю справу, то розглянемо те що Біблія говорить про виключання.

Чому така непохитна позиція?

 4. Що часом трапляється із декотрими членами в зборі? (Галатів 6:1; Юди 23)

⁴ Більшість правдивих християн підтримують Бога й Його праведні закони. (1 Солунян 1:2-7; Євреїв 6:10) Але деколи людина може відхилитись від правди. Наприклад, незважаючи на допомогу від християнських старших, людина таки може нерозкаяно порушувати Божі закони. Або вона може відкинути віру і навчати фальшивих доктрин або свідомо відлучитись від збору. Що ж робити в такому разі? Виникали такі ситуації ще за життя апостолів; тому то нам слід, розглянути те що вони писали про це.

 5, 6. (а) Яка розумна порада показує нам як поводитись з тими, які серйозно грішать, і не хочуть покаятись? (Матвія 18:17) (б) Які питання необхідно зустріти?

⁵ Коли один чоловік у Коринтянському зборі став нерозкаяно неморальний, то Павло сказав: „Не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п’яниця, чи хижак,— із такими навіть не їсти”. (1 Коринтян 5:11-13) Так само треба поводитись з такими відступниками, як Гіменей: „Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся, знавши, що зіпсувся такий та грішить”. (Тита 3:10, 11; 1 Тимофія 1:19, 20) Так само слід уникати тих, які відкидають збір: „Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші”.— 1 Івана 2:18, 19.

⁶ Надіємось, що такі ще покаяться і будуть прийняті назад у збір. (Дії 3:19) Але, тимчасом, чи християни можуть хоч трохи спілкуватись з такими, або чи вони повинні зовсім уникати їх? Якщо так, то чому?

Зовсім позбавлені зв’язку?

 7. Як ми будемо інакше ставитись до двох груп грішників?

⁷ Християни не відокремлюють себе від людей. Ми підтримуємо нормальний контакт з сусідами, друзями на роботі, в школі та з іншими і свідкуємо навіть ,перелюбникам, користолюбцям, хажакам, або ідолослужителям’. Павло писав, що ми не можемо зовсім уникати їх, ,бо мусили б відійти від світу’. Він казав, що справа інакша, коли „брат” живе непристойно, „не єднатися з тим, хто зветься братом [який вернувся назад до світських способів], із такими навіть не їсти”.— 1 Коринтян 5:9-11; Марка 2:13-17.

 8. Яку пораду дав апостол Іван, щоб уникати таких?

⁸ У посланнях апостола Івана знаходимо подібну пораду, наказуючи, щоб християни зовсім уникали таких: „Кожен, хто робить переступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має... Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його! Хто бо вітає його [грецьке, каї΄ро] той участь бере в лихих учинках його”.a — 2 Івана 9-11.

 9, 10. (а) Як поводились з непокаяними порушниками закону в Ізраїлі, і чому? (б) Як ми сьогодні повинні ставитись до розпорядку виключати осіб за непокаяний гріх? (2 Петра 2:20-22)

⁹ Чому навіть сьогодні християни повинні непохитно додержувати цієї поради? Подумайте ж про мандат виключання в Божому Законі даному Ізраїлю. у різних серйозних справах страчували добровільних порушників Закону. (3 Мойсеєва 20:10; 4 Мойсеєва 15:30, 31) Ізраїльтяни, а навіть родичі вже не могли спілкуватись з страченим порушником. (3 Мойсеєва 19:1-4; 5 Мойсеєва 13:1-5; 17:1-7) Незважаючи на те, що вірні ізраїльтяни в той час були звичайні люди з почуттями такими як ми, то вони знали, що Бог був справедливий та люблячий, і що Його Закон охороняв їх моральну й духовну чистоту. Тому то вони погоджувались, що цей розпорядок виключати порушників Закону основно був добрий й правильний.— Йова 34:10-12.

¹⁰ Ми теж можемо бути певні, що Божий розпорядок для християн не спілкуватись з виключеними за непокаянний гріх є розумною охороною для нас. „Очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні”. (1 Коринтян 5:7) Також, коли християни зовсім уникають тих осіб, які свідомо відлучають себе від збору, то охороняють себе від можливо критичних, неоцінюючих, а навіть відступницьких поглядів.— Євреїв 12:15, 16.

Що сказати про родичів?

11, 12. (а) Як відрізання порушника впливало на його родичів у Ізраїлі? (б) Розясніть користі слухняності.

¹¹ Певно, Бог знає, що в застосуванні Його праведних законів про виключання за злочин, часто включає, а також впливає на родичів. Так як ми вже згадали, коли страчували злочинця в Ізраїлі, то з таким уже неможливо було спілкуватись. По суті, якщо син був п’яниця або ненажера, то батьки мали привести такого перед суддів, і коли б він таки не хотів покаятися, то вони мали брати участь у його страті, щоб ,вигубити те зло з-посеред Ізраїлю’. (5 Мойсеєва 21:18-21) Для батьків, страчувати свою дитину, не було б легко. Уявіть собі також почуття братів, сестер або дідуся й бабусі того злочинця. Однак, коли будуть більше вірні їхньому праведному Богові ніж родині, то цим можуть зберегти своє власне життя.

¹² Пригадайте собі те, що сталось з Корею, який очолював бунт проти Божого керівництва через Мойсея. Бувши досконало справедливий, Єгова знав, що Корей мусив померти. Але всім вірним Він дає пораду: „Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи”. Родичі, які не послухались Божої перестороги померли разом з тими бунтівниками. Але декотрі родичі Корея мудро вирішили бути вірними Єгові, і зберегли своє життя, доводячи до майбутніх благословень.— 4 Мойсеєва 16:16-33; 26:9-11; 2 Хронік 20:19.

13. Як вірні християни будуть ставитись до виключення близького родича або коли він добровільно покидає збір?

¹³ Виключання із християнського збору не значить, що людина відразу помирає — родинні узи продовжуються. Тому то чоловік, виключений, або який свідомо відлучив себе від збору ще може мешкати в тому самому домі з своєю християнською дружиною й вірними дітьми. Пошана до Божого рішення й збору спонукуватиме дружину і дітей розуміти, що своїм власним шляхом, чоловік порвав духовні узи, які колись існували між ними. Однак, тому що виключання не пориває родинних уз або шлюбних споріднень, то нормальна родинна любов і стосунки можуть продовжуватись.

14. Яка божественна порада повинна впливати на наш контакт з виключеними родичами або з родичами, які свідомо зрікаються віри, коли вони не є близькими членами нашої родини?

¹⁴ Ситуація інакша, коли виключений або свідомо відлучений від збору родич не живе з родиною. З таким родичом можна порвати майже всі стосунки. Коли б виникла потреба обговорювати якісь родинні справи з ним, то контакт повинен бути щонайменший, у гармонії з божественним принципом: „Не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець [або винний в інших серйозних гріхах],.. із такими навіть не їсти”.— 1 Коринтян 5:11.

15. Як родичі можуть запанувати над впливом почуттів у таких випадках? (Псалом 14 [15]:1-5; Марка 10:29, 30)

¹⁵ Зрозуміло, так робити не легко через хвилювання і родинні узи, як-от любов дідуся і бабусі до їхніх онук. Однак, цим випробовується нашу вірність до Бога, так як сказала сестра цитована на сторінці 19. Людина яка сумує і відчуває біль спричинений виключеним родичом може потішатись і підбадьорюватись прикладом декотрих родичів Корея.— Псалом 83 (84):10-12.b

Судове рішення

16-18. Як суд вирішив раніше згадану справу, і який додатковий вирок подав суд?

¹⁶ Ви мабуть цікаві знати як суд вирішив справу тієї жінки, яка розтурбувалась через те що її колишні друзі не спілкувались з нею, після того як вона вирішила добровільно покинути віру й збір.

¹⁷ Перш ніж подали справу в суд, то федеративний районний суд коротко виніс вирок проти неї, грунтуючись на принципі, що суди не мішаються у дисциплінарні справи церков. Жінка взяла справу в апеляційний суд. Одностайний вирок федеративного апеляційного судуc грунтувався на ширшій підставі Першої Поправки (до конституції США) прав: „Тому що практика уникнення є частиною віри Свідків Єгови, то ми вирішуємо, що постачання ,права людини’ у Конституції Сполучених Штатів Америки... виключає можливість [для неї] досягти своїх домагань. Обвинувачені мають конституційноохоронений привілей практикувати уникнення. Тому то ми підтверджуємо” раніший вирок районного суду.

¹⁸ У судовому вироку також було сказано: „Уникнення — це практика в Свідків Єгови згідно з їхнім тлумаченням канонічного тексту, і ми не маємо права перетлумачувати той текст... Обвинувачені мають право практикувати своє релігійне переконання... Узагалі суд не перевіряє близьких споріднень між членами (або колишніми членами) церкви. Церквам дається широке право дисциплінувати теперішніх або колишніх членів. Ми погоджуємось з поглядом (колишнього судді Верховного Суду США) судді Джексона, що ,релігійні діяльності, які стосуються тільки членів віри є, і повинні бути, безперешкодні — так як можливо’... Члени церкви, яких [вона] вирішила покинути зробили висновок, що вони вже не хочуть спілкуватись з нею. Ми твердимо, що вони мають це право вибирати”.

19, 20. Чому людина, виключена із збору не може домагатись грошового відшкодування у суді?

¹⁹ Апеляційний суд визнав, що коли б та жінка й страждала через те, що її колишні друзі вибрали не спілкуватись з нею, „то дозволити їй відшкодування за невідчутні або хвилюючі образи конституційно обмежувало б Свідків Єгови від вільного практикування їхньої релігії... Конституційна гарантія вільного практикування своєї релігії вимагає, щоб суспільство дозволяло такі образи, від яких [вона] постраждала, як ціна за те, щоб зберегти право релігійних розбіжностей, якими всі громадяни втішаються”. До певної міри цей вирок став ще важливішим. Як? Пізніше та жінка звернулась до найвищого суду в країні, переслухати її справу й скасувати вирок нижчого суду. Але в листопаді 1987 р. Верховний Суд Сполучених Штатів Америки відмовився анулювати вирок нижчих судів.

²⁰ Цим важливим вироком суд довів, що виключені або ті, які свідомо зрікаються віри, добровільно покидають збір, не можуть домагатись відшкодування від Свідків Єгови в суді за те що вони уникають їх.d Тому що збір слухався досконалого керівництва, якого всі можуть читати в Божому Слові, і застосовував його, то людина відчуває втрату, яку вона сама стягнула на себе своїми власними вчинками.

Дисципліна, з якої багато користають

21. Чому потрібно рівноваги у справах виключання?

²¹ Декотрі люди, вчувши про виключання, співчувають порушникові, якому вже не дозволяють спілкуватись з членами християнського збору. Але чи виключені заслуговують такого співчуття? Розгляньте можливі користі порушникові, а також іншим.

22, 23. Дайте приклади показати важливість, а також цінність слухатись Бога відносно нашого погляду виключених осіб.

²² Наприклад, на сторінці 19 зауважуємо те, що Лінетта сказала про своє рішення ,зовсім уникати спілкування’ з своєю виключеною сестрою Маргаритою. Вона з її християнськими родичами ,вірили, що спосіб Єгови є найкращий’. Це правда!

²³ Пізніше сестра Лінетти сказала їй: ,Коли б ти була нерішуче ставилась до мого виключання, то я напевно знаю, що не була б старалась так скоро вернутись назад у збір. Бувши зовсім відрізана від улюблених і від збору створило в мені сильне бажання покаятись. Але, бувши відчужена від родини, я взнала неправильність моєї поведінки й серйозність відвертатись від Єгови’.

24. Як реакція одної сестри до виключених батьків вплинула на неї, а також інших?

²⁴ В іншій справі, батьки Лорі були виключені. Однак вона каже: ,Замість уникати їх, я ще більше спілкувалась з ними. Згодом, я ставала все більше та більше неактивною. Я навіть перестала приходити на зібрання’. Тоді вона прочитала статті в Вартовій Башті з 1 і 15 вересня 1981 р. (анг.), в яких розглядалось пораду в 1 Коринтян 5:11-13 і 2 Івана 9-11. (Дивіться Вартову Башту з 1 жовтня 1982 р., укр. мовою.) „Це було неначе хтось включив у мені колбу електричної лампи”, вона пише. ,Я знала, що буду мусила змінитись. Тепер я краще розумію значення Ісусових слів у Матвія 10:34-36. Родині не було легко погодитись з моїм рішенням, тому що батьки дуже любили мого єдиного п’ятирічного сина’. Ми маємо надію, що це рішення, щоб не спілкуватись з батьками, зворушить їхнє серце, так як сталось з Маргаритою. Однак, Лорі скористала з дисципліни: ,Я знову ходжу на службу. Моя зміна зміцнила нашу родину, а також мене’.

25. Який був погляд одної виключеної особи відносно Божої дисципліни?

²⁵ Або розгляньте почуття людини, яка була виключена й пізніше її знову прийняли до збору. Сенді написала: ,Я дуже вдячна вам за повчальні статті [вищезгадані] про докір і виключання. Я тішуся за те, що Єгова дуже любить Своїх людей, і старається, щоб Його організація була чиста. Те що людям здається бути жорстоким є потрібне, а також любляче. Я вдячна нашому небесному Отцю за те, що Він є люблячим і прощаючим Богом’.

26. Які можуть бути праведні наслідки, коли людина прийме дисципліну? (Псалом 93 [94]:10, 12)

²⁶ Отже, наш Бог, Який вимагає, щоб виключати непокаяного порушника Його закону із збору, також люблячо показує, що грішника можна знову прийняти у збір, коли він покається й навернеться. (Людина, яка добровільно покидає збір також може просити дозволу, щоб її знову прийняли в збір.) Потім християни, які затвердять свою любов до Нього можуть потішати такого. (2 Коринтян 2:5-11; 7:8-13) Справді, буває так як Павло написав: „Усяка кара [дисципліна, НС] в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности”.— Євреїв 12:11.

[Примітки]

Точки, яких слід пам’ятати

◻ Як виключання може бути формою дисципліни?

◻ Чому християнин інакше поводиться до виключеної особи, як до грішників у світі?

◻ Яке біблійне керівництво нам слід пам’ятати, коли родича виключають?

◻ До якого висновку дійшов апеляційний суд у судовій справі людини, яка свідомо відлучила себе від збору?

◻ Що ми можемо навчитись з деяких особистих висловів відносно виключання?

[Вставка на сторінці 19]

„Порвати всі стосунки з [моєю виключеною сестрою] Маргаритою випробувало нашу вірність до розпорядку Єгови. Це дало родині нагоду доказати наше переконання, що спосіб, яким Єгова діяв, був найкращий”.— Лінетта.

[Рамка на сторінці 23]

Відлучення від збору — які наслідки?

Англійський історик, Едвард Гіббон, писав про правильність і наслідки виключання в дні апостолів:

„Кожне суспільство має безсумнівне право виключати зі свого суспільства й користей тих членів, які відкидають або порушують закони укладені за загальною згодою... Наслідки відлучення від збору були світські [земні] як також духовні. Виключеному християнинові позбавляли участі в поклонінні вірних. Релігійні, як також узи приватної дружби були порвані”.