Робіть усе для того, щоб між вами і далі панувала братерська любов

1, 2. Чому Павло написав листа християнам з євреїв?

61 РІК н. е. Християнські збори по всьому Ізраїлю жили в період відносного спокою. Хоча апостол Павло був ув’язнений в Римі, він сподівався, що невдовзі його звільнять. Його товариша Тимофія вже звільнили, і вони планували відвідати одновірців у Юдеї (Євр. 13:23). А втім, через п’ять років мало виконатися Ісусове пророцтво про те, що Єрусалим буде «оточений військовими таборами». Тоді християнам у Юдеї, особливо тим, хто жив у Єрусалимі, треба буде діяти рішуче. Ісус перестерігав, що вони повинні втікати, як тільки побачать, що ці події почали сповнятися (Луки 21:20—24).

² Відтоді, як Ісус проголосив це пророцтво, минуло 28 років. Християни єврейського походження, що жили в Ізраїлі, залишилися вірними, незважаючи на велику протидію та переслідування (Євр. 10:32—34). Все ж Павло знав, що вони ще мають зіткнутися з найбільшим випробуванням їхньої віри (Матв. 24:20, 21; Євр. 12:4). Він хотів, щоб вони були готовими до будь-яких обставин. Їм потрібна була виняткова витривалість і віра — міцна віра, яка зберігає життя. (Прочитайте Євреїв 10:36—39). Тож Павло, спонуканий духом Єгови, написав тим дорогим братам і сестрам з євреїв листа, щоб задовольнити їхні особливі потреби. Цей лист став частиною Біблії.

 3. Чому нас має цікавити Лист до євреїв?

³ Усіх нас має цікавити те, що Павло написав християнам з євреїв у першому столітті. Чому? Тому що ми перебуваємо в подібній ситуації. Впродовж цих «скрутних часів, коли жити... дуже важко», служителі Єгови зазнають різної протидії і переслідування (2 Тим. 3:1, 12). Безсумнівно, ми доводимо, що наша віра і відданість непохитні. Але більшість із нас живуть у період відносного спокою і не зносять прямого переслідування. Однак, подібно до християн за днів Павла, нам треба пам’ятати важливий факт — незабаром ми зіткнемося з найбільшим випробуванням нашої віри. (Прочитайте Луки 21:34—36).

 4. Який річний вірш на 2016 рік і чому він доречний?

⁴ Як нам підготуватися до майбутніх подій? У Листі до євреїв Павло згадує, що саме допоможе нам зміцнити свою віру. Одне важливе нагадування міститься в першому вірші останнього розділу цього листа. Ці слова стали річним віршем на 2016 рік. Там міститься заохочення: «Нехай між вами і далі панує братерська любов» (Євр. 13:1).

 5. Що таке братерська любов?

⁵ Що для нас означає виявляти братерську любов? Вжите Павлом грецьке слово філаделфı́а буквально означає «прив’язаність до брата». Братерська любов — це сильне почуття теплої особистої прив’язаності, яка існує, наприклад, між членами сім’ї чи близькими друзями (Ів. 11:36). Ми не вдаємо з себе братів і сестер — ми є братами і сестрами (Матв. 23:8). Наше сильне почуття прив’язаності одне до одного гарно передають такі слова: «Виявляючи братерську любов, майте ніжні почуття одне до одного. Першими виявляйте одне одному пошану» (Рим. 12:10). Така любов разом з аґа́пе — любов’ю, що ґрунтується на принципах,— сприяє тісним стосункам серед Божого народу.

 6. Як правдиві християни розуміють значення вислову «братерська любов»?

⁶ Вислів «братерська любов», за словами одного вченого, трапляється здебільшого в християнській літературі. В юдаїзмі слово «брат» іноді стосувалося не лише буквальних родичів. Але цим словом ніколи не називали тих, хто не належав до юдеїв. Проте християнство охоплює всіх віруючих, незалежно від їхньої національності (Рим. 10:12). Як брати і сестри, ми навчені Єговою виявляти братерську любов одне до одного (1 Фес. 4:9). Чому так важливо, аби між нами і далі панувала братерська любов?

 7. а) З якої найважливішої причини нам треба виявляти братерську любов? б) Наведіть ще одну причину того, чому важливо зміцнювати нашу прив’язаність одне до одного.

⁷ Перш за все тому, що Єгова вимагає, аби ми виявляли братерську любов одне до одного. Не можна твердити, що ми любимо Бога, і водночас не любити наших братів (1 Ів. 4:7, 20, 21). Крім того, ми потребуємо одне одного, особливо у важкі часи. Павло знав, що деякі християни з євреїв, яким він писав листа, незабаром змушені будуть покинути свої доми і майно. Ще перед тим Ісус описав, наскільки тяжким буде той час (Марка 13:14—18; Луки 21:21—23). Як ніколи раніше, ті християни мали зміцнювати свою прив’язаність одне до одного (Рим. 12:9).

 8. Що нам треба робити тепер, перед початком великого лиха?

⁸ Невдовзі будуть відпущені нищівні вітри найбільшого лиха всіх часів (Марка 13:19; Об’яв. 7:1—3). Тоді варто буде слухатися такої натхненої поради: «Народе мій, увійди до своїх кімнат, де почуватимешся безпечно, і закрий за собою двері. Заховайся на мить, поки не вщухне гнів» (Ісаї 26:20). Згадані «кімнати» можуть стосуватися наших зборів, в яких ми разом, як брати і сестри, поклоняємося Єгові. Але недостатньо лише регулярно збиратися разом. Павло нагадав християнам з євреїв, що вони повинні використовувати такі нагоди для того, щоб спонукувати одне одного «до любові й добрих діл» (Євр. 10:24, 25). Нам необхідно розвивати братерську любов вже сьогодні, бо вона допоможе нам пережити будь-які випробування у майбутньому.

 9. а) Які в нас є нагоди виявляти братерську любов? б) Наведіть приклади того, як служителі Єгови виявляють братерську любов.

⁹ Тепер, напередодні великого лиха, вкрай важливо виявляти братерську любов. Багато наших одновірців потерпають від землетрусів, повеней, ураганів, цунамі та інших стихійних лих. Дехто з братів і сестер страждає через протидію та переслідування (Матв. 24:6—9). На додачу до всього цього ми щодня стикаємось з економічними труднощами, бо живемо у зіпсованому світі (Об’яв. 6:5, 6). Однак чим більше в нас таких проблем, тим більше нагод виявити глибину нашої братерської любові. Хоч «у більшості людей охолоне любов», між нами і далі має панувати братерська любов (Матв. 24:12)^[1].

10. Що ми розглянемо далі?

¹⁰ Як нам і далі виявляти братерську любов попри численні проблеми і труднощі? Як ми засвідчуємо, що маємо таку прив’язаність до наших одновірців? Після слів: «Нехай між вами і далі панує братерська любов» — апостол Павло перелічив кілька можливостей. Розгляньмо шість із них.

11, 12. Що означає бути гостинним? (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

¹¹ «Не забувайте про гостинність». (Прочитайте Євреїв 13:2). У мові оригіналу вислів, перекладений як «гостинність», означає «доброта до сторонніх». Цей вираз, імовірно, нагадує нам про Авраама і Лота. Ті двоє чоловіків виявили доброту до незнайомців. З’ясувалося, що їхніми гостями були ангели (Бут. 18:2—5; 19:1—3). Павло згадав ці випадки, щоб заохотити християн з євреїв доводити свою братерську любов, виявляючи гостинність.

¹² Чи ми виявляємо гостинність, запрошуючи когось додому на частування або просто щоб поспілкуватися й підбадьоритися? Щоб нас вважали гостинними, не обов’язково готувати щось дороге чи вишукане. Також ми не хочемо запрошувати тільки тих, хто може нам чимось віддячити (Луки 10:42; 14:12—14). Наша мета — підбадьорити, а не справити враження. Чи ми охоче виявляємо гостинність до районного наглядача і його дружини, навіть якщо не знаємо їх добре? (3 Ів. 5—8). Можливо, в нас напружений графік і багато щоденних клопотів, але дуже важливо «не забува[ти] про гостинність».

13, 14. Як ми можемо пам’ятати «про тих, хто у в’язниці»?

¹³ «Пам’ятайте про тих, хто у в’язниці». (Прочитайте Євреїв 13:3). Тут Павло не має на увазі всяких в’язнів. Він говорив про братів, ув’язнених за віру. Пишучи ці слова, Павло теж був у в’язничних кайданах близько чотирьох років (Філ. 1:12—14). Він похвалив братів за те, що вони «співчутливо ставилися до ув’язнених» (Євр. 10:34). На відміну від тих, хто особисто підтримував Павла у в’язниці, християни з євреїв перебували далеко від нього. Як же вони могли пам’ятати про Павла? Вони могли палко молитися за нього (Євр. 13:18, 19).

¹⁴ Ми теж можемо бути далеко від наших одновірців, яких кинули за ґрати. Мабуть, ми не в змозі надати їм практичну допомогу, як це можуть робити Свідки, котрі живуть поблизу в’язниці. А втім, ми виявлятимемо співчуття і братерську любов, якщо будемо постійно пам’ятати про цих вірних братів і сестер, згадувати їх у своїх молитвах і благати за них Єгову. Наприклад, чи пам’ятаємо ми про десятки ув’язнених в Еритреї: братів, сестер і деколи навіть дітей? Серед них Паулос Іяссу, Ісаак Могос і Негеде Теклемаріам, яких ув’язнили понад 20 років тому.

15. Як ми можемо з пошаною ставитися до шлюбу?

¹⁵ «Нехай кожен з пошаною ставиться до шлюбу». (Прочитайте Євреїв 13:4). Ми можемо виявляти братерську любов, залишаючись чистими морально (1 Тим. 5:1, 2). Якщо хтось виходить за межі дозволеного і кривдить брата чи сестру, вчиняючи статеву розпусту з ним або нею або з членом сім’ї цього брата чи сестри, то це руйнує довіру, на якій ґрунтується братерська любов (1 Фес. 4:3—8). Або уявіть, як почувалася б дружина, якби довідалась, що чоловік зраджує її, переглядаючи порнографію. Хіба така поведінка свідчить про любов до дружини і пошану до шлюбу? (Матв. 5:28).

16. Як справжнє почуття задоволення допомагає нам виявляти братерську любов?

¹⁶ «Задовольняйтеся тим, що у вас є». (Прочитайте Євреїв 13:5). Справжнє почуття задоволення ґрунтується на довірі до Єгови. Воно допомагає нам мати зрівноважений погляд на матеріальні речі (1 Тим. 6:6—8). Завдяки йому ми усвідомлюємо, наскільки важливими є наші стосунки з Єговою та одновірцями. Вони не зрівняються ні з чим, що можна купити за гроші. Людина, яка задовольняється тим, що має, не жаліється, не нарікає і нікого не звинувачує. Вона не піддається заздрості чи жадібності — почуттям, які придушують братерську любов. Навпаки, така людина охоче виявляє щедрість (1 Тим. 6:17—19).

17. Як сміливість допоможе нам виявляти братерську любов?

¹⁷ Сміливо говоріть. (Прочитайте Євреїв 13:6). Довіра до Єгови робить нас сміливими і готовими до будь-яких труднощів. Завдяки сміливості ми маємо позитивне мислення. Таке мислення разом з братерською любов’ю допоможе нам зміцнювати і потішати одновірців (1 Фес. 5:14, 15). І навіть під час великого лиха, коли світ переживатиме найпохмуріший період своєї історії, ми зможемо випростуватися та підняти голови, знаючи, що наближається наше визволення (Луки 21:25—28).

18. Як можна поглиблювати братерську любов до старійшин?

¹⁸ «Пам’ятайте про тих, хто бере провід серед вас». (Прочитайте Євреїв 13:7, 17). Коли ми думаємо про невтомну працю наших старійшин, яку вони виконують нам на благо,— причому не отримуючи фінансової винагороди,— то наша братерська любов і вдячність до них поглиблюється. Ми в жодному разі не хочемо, щоб через наші вчинки вони втрачали радість або зітхали. Натомість ми прагнемо слухатись їх і підкорятися їм. Цим ми виявляємо їм «надзвичайно глибоку пошану з любов’ю» за все, що вони роблять (1 Фес. 5:13).

19, 20. Як ми можемо виявляти братерську любов ще повнішою мірою?

¹⁹ Немає сумніву, що народ Єгови добре відомий своєю братерською любов’ю. Так було за днів Павла, і він згадав цей факт. Але після цього він заохотив християн: «Виявляйте любов ще повнішою мірою» (1 Фес. 4:9, 10). Ми завжди можемо в чомусь покращуватись.

²⁰ Дивлячись протягом року на річний вірш, роздумуймо над такими запитаннями: «Чи можу я бути гостиннішим? Як мені пам’ятати про братів у в’язниці? Чи ставлюсь я з пошаною до Божого устрою шлюбу? Що допоможе мені бути по-справжньому задоволеним? Як поглибити свою довіру до Єгови? Як ще тісніше співпрацювати з тими, хто бере провід?» Якщо ми докладаємо зусиль, аби покращуватись у всьому цьому, тоді наш річний вірш буде не лише написом у Залі Царства. Він спонукуватиме нас слухатись настанови: «Нехай між вами і далі панує братерська любов» (Євр. 13:1).