Єгова мені Помічник
«Будьте сміливі й кажіть: Єгова мені помічник; не буду боятися. Що людина зробить мені?» (ЄВРЕЇВ 13:6, НС).
1, 2. (а) Як псалмописьменник і апостол Павло виражають своє довір’я в Єгову? (б) Які запитання виникають?
БОГ ЄГОВА є невичерпним джерелом допомоги. Псалмописьменник знав це з власного досвіду й міг сказати: «Єгова по моїй стороні; не буду боятись. Що ж людина зробить мені?» (Псалом 118:6, НС). Апостол Павло висловив подібні почуття в його богонатхненному посланні до єврейських християн.
2 Здається, Павло цитував слова псалмописьменника з грецького перекладу Септуагінта, і сказав своїм єврейським співпоклонникам: «Будьте сміливі й кажіть: Єгова мені помічник; не буду боятися. Що людина зробить мені?» (Євреїв 13:6, НС). Чому ж апостол написав це? І що ми можемо навчитись із змісту його слів?
Нам потрібна допомога Єгови
3. (а) Під якими обставинами Єгова доказався бути Павлові Помічником? (б) Чому особливо єврейські християни потребували допомоги від Єгови?
3 Павло жертвував своїми особистими інтересами й мав доказ, що Єгова був йому Помічником. Бог допомагав апостолові переборювати багато трудних становищ. Павло був ув’язнений, його били, а навіть каменували. Під час його подорожей в християнській службі, він потерпів від корабельної аварії, як також багатьох інших небезпек. Він добре знав що це значить трудитись, не спати ночами, голодувати, знемагати від спраги, а навіть бути без одягу. «Окрім зовнішнього,— каже Павло,— налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви [збори, НС]» (2 Коринтян 11:24-29). Павло дуже турбувався єврейськими християнами. Дні Єрусалима вже були пораховані, і апостолові єврейські брати й сестри в Іудеї зноситимуть велике випробовування (Даниїла 9:24-27; Луки 21:5-24). Тому то вони мусили покладатись на Єгову їхнього Помічника.
4. Яке основне напучування поміщається в Посланні до євреїв?
4 На початку його послання до єврейських християн, Павло сказав, що Бог буде допомагати їм якщо вони слухатимуть Його Сина, Ісуса Христа (Євреїв 1:1, 2). Павло довів цей пункт у його посланні. Наприклад, щоб підтвердити цю пораду, апостол пригадує своїм читачам, що Бог покарав ізраїльтян за неслухняність у пустині. Єврейські християни теж не уникнуть покарання, якщо не будуть слухатись Божого наказу їм через Христа, і відступляться від віри додержуванням Мойсеєвого Закону скасованого Христовою жертвою! (Євреїв 12:24-27).
Братерня любов діє
5. (а) Яка інша порада поміщається в Посланні до євреїв? (б) Що Павло сказав про любов?
5 У Посланні до євреїв поміщається порада майбутнім спадкоємцям небесного Царства показуючи, як вони могли ходити слідом їхнього Приклада, Ісуса Христа, і «служити Богові з побожністю й зо страхом», і мати Єгову за Помічника (Євреїв 12:1-4, 28, 29). Павло заохочував співвіруючих регулярно збиратись і «уважати один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків» (Євреїв 10:24, 25). Тепер Павло дав їм таку пораду: «Братолюбство нехай пробуває між вами!» (Євреїв 13:1).
6. В якому розумінні Ісус дав Своїм послідовникам «нову заповідь» відносно любові?
6 Ісус вимагав такої любові від Своїх послідовників, бо сказав: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:34, 35). Це була «нова заповідь» у тому, що вимагала щось більшого ніж Мойсеїв Закон, в якому було сказано: «Будеш любити ближнього свого, як самого себе!» (3 Мойсеєва 19:18). «Нова заповідь» вимагала щось більше, ніж щоб людина любила свого ближнього, так як вона любить себе. Нова заповідь вимагала жертвування своїх інтересів а навіть віддати життя за когось. Ісусове життя й смерть були прикладом такої любові. Тертулліан натякав на таке ототожнення, коли цитував світських людей, які говорили про християн так: «Дивіться, як вони люблять один одного... і є готові вмерти один за одного» (Апологія, розділ ХХХІХ, 7).
7. Як братерська любов виявлялась у свято П’ятидесятниці 33 р. н. е.?
7 Ісусові учні після свята П’ятидесятниці 33 р. н. е. любили одні одних братньою любов’ю. Щоб багато новохрещених віруючих з далеких місцевостей могли довше перебувати в Єрусалимі, і більше навчитись про Боже постачання на спасіння через Христа, то «всі віруючі були вкупі, і мали все спільним. І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було» (Дії 2:43-47; 4:32-37).
8. Який є доказ на те, що братерська любов існує між Свідками Єгови сьогодні?
8 Така любов існує між Свідками Єгови тепер. Наприклад, після другої світової війни, така любов спонукала Божих людей організувати допомогу братам і сестрам на два роки з половиною. Свідки з Канади, Сполучених Штатів, Швейцарії, Швеції, і інших країн дарували одежу й гроші, щоб купувати харчі своїм братам і сестрам у війною спустошених країнах — Австрії, Англії, Бельгії, Болгарії, Греції, Данії, Італії, Китаю, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Польщі, Румунії, Угорщині, Філіппінських островах, Фінляндії, Франції, і Чехословаччині. Це є тільки зразок, тому що Божі слуги недавно показували таку саму любов християнам-жертвам землетрусів у Перу й Мексіці, жертвам уругану в Ямайці, і подібних нещасть у інших країнах. У цей, і багато інші способи, у слуг Єгови «братолюбство пробуває».
Будьте гостинні
9. (а) Яка благочестива риса згадується в Євреїв 13:2? (б) Як декотрі невідомо їм «пригощали ангелів»?
9 Тоді Павло згадує ще одну рису послідовників Христа, які «служать Богові з побожністю й зо страхом» і мають Єгову за свого Помічника. Він заохочував їх так: «Не забувайте любови до приходнів, бо деякі нею, навіть не відаючи, гостинно були прийняли Анголів» (Євреїв 13:2). Хто це не відаючи «приймав Анголів»? Одного разу Авраам пригостив трьох ангелів (1 Мойсеєва 18:1-22). Два з тих ангелів відійшли й Лот, племінник Авраама, запросив тих двох незнайомих йому мужів до свого дому в Содомі. Вони ще не полягали спати коли мужі того міста «від малого аж до старого», звідусюди оточили його дім. Вони вимагали від Лота його гостей, щоб з ними неморальність чинити, але Лот рішуче відмовлявся. Хоч Лот спершу не знав цього, то пригощав ангелів, які пізніше допомогли йому й його дочкам уникнути смерті, коли «Господь [Єгова, НС] послав на Содом та Гоморру дощ із сірки й огню» (1 Мойсеєва 19:1-26).
10. Яким благословенням гостинні християни втішаються?
10 Гостинні християни одержують велике благословення. Вони слухають підбадьорюючих досвідів, яких гості розказують їм, і користають з цього духовнонагороджаючого спілкування. Іван похвалив Гая за те, що він гостинно приймав співвіруючих, і «чужинців», так як багато слуг Єгови сьогодні пригощають подорожуючих наглядачів (3 Івана 1, 5-8). Від братів призначених на старших вимагається гостинності (1 Тимофія 3:2; Тита 1:7, 8). Також вартим уваги є те, що Ісус обіцяв благословення Царства вівцеподібним особам, які гостинно чинитимуть добро Його помазаним «братам» (Матвія 25:34-40).
Пам’ятайте переслідуваних
11. Яка порада до Євреїв 13:3 є дуже вчасна?
11 Бажаючі допомоги від Єгови й «служити Богові з побожністю й зо страхом» мусять пам’ятати страждаючих співвіруючих. Павло усвідомлював труднощі переслідуваних християн. Раніше, учні розпорошились через переслідування, і Павлового співпрацівника Тимофія тільки що звільнили з тюрми (Євреїв 13:23; Дії 11:19-21). Християнські місіонери також подорожували й засновували нові збори або підкріпляли існуючі духовно. Тому що в той час було багато язичеських братів і сестер, то декотрі єврейські християни можливо не дуже турбувались ними. Ця порада була дуже придатна: «Пам’ятайте про в’язнів, немов із ними були б ви пов’язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знаходитесь в тілі» (Євреїв 13:3).
12. Як нам застосовувати пораду, щоб пам’ятати переслідуваних співвіруючих?
12 Євреї «співчували ув’язненим [християнам]» і не забували таких вірних співпоклонників, будь вони євреї чи язичники (Євреїв 10:34). Що ж сказати про нас? Як же нам показати, що ми пам’ятаємо переслідуваних християн? Деколи було б правильно писати до урядового начальства й старатись допомогти ув’язненим співвіруючим за їхню віру по тих країнах у яких проповідування про Царство заборонене. Головно ми повинні пам’ятати таких братів у наших молитвах, і якщо можливо, згадувати декотрих по імені. Переслідування наших братів дуже впливає на нас, і Єгова чує наші щирі прохання заради них (Псалом 65:2; Ефесян 6:17-20). Тоді як ми не знаходимось у тій самій туремній камері з ними, то почуваємось немов були зв’язані з ними маючи змогу допомогти й підбадьорювати. Справді духом помазані християни співчувають таким переслідуваним помазаним християнам. (Порівняйте з 1 Коринтян 12:19-26). Вони теж співчувають їхнім переслідуваним друзям у яких є надія жити на землі, які також зносять різні страждання з рук переслідувачів. Таке співчуття є правильне, тому що ми всі ще тілесні й нас можуть переслідувати через те, що ми поклоняємось Єгові (1 Петра 5:6-11).
Нехай шлюб буде в пошані між усіма
13. По суті, що Павло говорить у Євреїв 13:4?
13 Наслідувати Христів приклад і «служити Богові з побожністю й зо страхом» повинно спонукувати нас турбуватись іншими. Сказавши, що «самі ви знаходитесь у тілі», Павло тоді згадує споріднення тілесне або фізичне, у якому маємо нагоду показувати пошану (Євреїв 13:3). Він напучував єврейських християн так: «Нехай шлюб буде в пошані між усіма, а подружня постіль неосквернена, бо Бог судитиме розпусників і порушників подружньої вірності» (Євреїв 13:4, НС). Яка ж відповідна порада, тому що статева неморальність дуже поширювалась по Римській імперії! Сьогоднішні християни теж повинні послухатись тих слів беручи до уваги занепад моралі у світі а також, що кожного року вилучають тисячі християн із збору через статеву неморальність.
14. Чому він каже, що шлюб слід тримати в пошані?
14 У Павлів час єсеї не шанували шлюб. Вони звичайно не одружувались, так як декотрі священики сьогодні, які неправильно вірять, що безшлюбність є святіша ніж одруження. Але з того що Павло сказав єврейським християнам, стає ясно, що шлюб є шановний. Ноомі висловила високу пошану до цього розпорядку, коли побажала своїм овдовілим невісткам, Рут і Орпа: «Нехай Господь [Єгова, НС] дасть вам, і ви знайдете відпочинок кожна в домі свого мужа!» (Рут 1:9). В іншому посланні, Павло сам сказав, що «від віри відступляться дехто в останні часи,.. хто одружуватися забороняє» (1 Тимофія 4:1-5).
15. Хто це перелюбники, і ті, що порушують подружню вірність, про яких говориться в Євреїв 13:4, і як Бог судитиме їх?
15 Євреї, які колись були під Законом, але тепер під новою угодою, знали наказ: «Не чини перелюбу!» (2 Мойсеєва 20:14). Але вони жили в неморальному світі, і їм була потрібна пересторога: «Нехай ... подружня постіль [буде] неосквернена бо Бог судитиме розпусників і порушників подружньої вірності». Розпусники — це неодружені особи, які беруть участь у статевому акті. А інші порушують подружню вірність з особами що не є їхні подружжя, і таким чином опоганюють шлюбне ложе. Тому що непокаяні розпусники [статеві] й ті, хто порушує подружню вірність, заслуговують Божого ворожого суду, то ніколи не будуть прийняті в небесний Новий Єрусалим або до вічного життя на землі під правлінням Царства (Об’явлення 21:1, 2, 8; 1 Коринтян 6:9, 10). Ця пересторога, щоб не опоганювати шлюбну постіль теж повинна заохочувати одружених християн уникати непристойної статевої поведінки з своїми подружжями. Але відповідні фізичні інтимності в шлюбному розпорядку є правильні. (Дивіться Вартову Башту з 15 березня 1983 р., сторінки 27-31 [англ.]).
Задоволені тим, що маємо
16, 17. Що є сказано в Євреїв 13:5, і чому євреям ця порада потрібна?
16 Ми будемо задоволені ходити слідом нашого Зразка й «служити Богові з побожністю й зо страхом» будучи певні, що Єгова є наш Помічник. Глибоко втягатись у матеріальні погоні може дуже спокушати. Але християни не повинні піддатись такій спокусі. Павло написав до євреїв: «Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!» (Євреїв 13:5). Чому ж євреям була потрібна така порада?
17 Може бути, що вони занадто турбувались грішми пригадуючи собі «великий голод» за царювання Клавдія Цезаря (41—54 р. н. е.). Голод був такий тяжкий, що християни з інших місцевостей відсилали своїм братам у Іудеї допомогу (Дії 11:28, 29). Так як каже єврейський історик Йосиф (Флавій), голод тривав 3 роки або більше, і Іудея та Єрусалим дуже збідніли (Іудейські старожитності, ХХ, 2, 5; 5, 2 [англ.]).
18. Яка порада знаходиться в Євреїв 13:5?
18 Чи в цьому маємо урок? Так, бо байдуже які бідні ми можемо бути, то не повинні любити грошей або занадто турбуватись про них. Замість турбуватись матеріальною безпекою, а навіть заздріти, то ми повинні «задовольнятися тим, що маємо». Ісус сказав: «Шукайте ж найперш Царства й Його праведності,— і все це додасться вам» (Матвія 6:25-34, НС). Він також каже, щоб ми «багатіли в Бога» тому що «життя [наше] не залежить від достатку маєтку [нашого]» (Луки 12:13-21). Якщо грошолюбство загрожує нашій духовності, то послухаймось Павлової поради до Євреїв, а також пам’ятаймо, що «боговідданість з постачанням наших потреб» це «велика користь» (1 Тимофія 6:6-8, НС).
Покладайтесь на Єгову
19. Як Бог запевняв Ісуса Навіна, і як це повинно вплинути на нас?
19 Будучи Ісусовими послідовниками і стараючись «служити Богові з побожністю й зо страхом» то обов’язково покладатись, не на гроші, але на нашого небесного Отця, Якого допомога є дуже необхідною. Незважаючи на наші проблеми, ми завжди повинні пам’ятати Його запевнення: «Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!» (Євреїв 13:5). Тут Павло посилається на те що Бог сказав Ісусові Навінові: «Не залишу тебе й не покину тебе». (Ісуса Навина 1:5; порівняйте з 5 Мойсеєвою 31:6, 8). Єгова ніколи не покинув Ісуса Навіна, і Він нас не покине, якщо будемо покладатись на Нього.
20. (а) Який буде річний текст на 1990 р.? (б) Що ми повинні продовжувати безстрашно робити?
20 У майбутніх місяцях Свідки Єгови будуть нагадувати собі Божу незмінну допомогу, тому що річний текст на 1990 р. такий: «Будьте сміливі й кажіть: Єгова мені помічник». Ці слова вибираються з Послання до євреїв 13:6 (НС), де Павло цитує псалмописьменника і каже євреям: «[Щоб ми] були сміливі й казали: Єгова мені помічник; не буду боятись. Що людина зробить мені?» (Псалом 118:6). Незважаючи на переслідування, ми таки не лякаємось, бо людина може накоїти нам тільки те, що Бог дозволяє (Псалом 27:1). А навіть коли б треба померти у вірності, то маємо надію на воскресіння (Дії 24:15). Продовжумо наслідувати нашого Зразка й «служити Богові з побожністю й зо страхом», з довір’ям, що Єгова наш Помічник.
Як би ви відповідали?
◻ Чому особливо єврейським християнам була потрібна допомога від Єгови?
◻ Як слуги Єгови продовжують показувати братолюбство?
◻ Чому ми повинні бути гостинними?
◻ Як можна показати, що ми пам’ятаємо переслідуваних співвіруючих?
◻ Чому шлюб слід тримати в пошані?