Остерігайся забобонного використання Біблії

«СЛОВО БОГА живе і справляє могутній вплив» (Євр. 4:12). Цими словами апостол Павло підкреслив здатність Біблії торкатися сердець людей і змінювати їхнє життя.

Однак після смерті апостолів, коли передречене відступництво пустило коріння, силу Біблії почали неправильно розуміти (2 Пет. 2:1—3). З часом провідники церкви стали приписувати цій книзі магічні властивості. Професор Гаррі Гембл у своїй праці згадує про «магічне використання християнських текстів». Він зауважує, що в III столітті отець церкви Оріген стверджував: «Саме́ звучання священних слів приносить певну користь. Якщо слова мають силу в язичницькій магії, наскільки ж більшу силу повинні мати правдиві Божі слова з писань». Іоанн Златоуст у кінці IV століття написав, що «диявол не наважиться наблизитись до дому, в якому лежить Євангеліє». Крім того, він зазначив, що деякі люди носили на шиї уривки з Євангелій як могутній амулет. Професор Гембл далі в книжці говорить, що католицький теолог Августин Гіппонський «вважав припустимим спати з Євангелієм від Івана під подушкою, якщо болить голова». Отже, текстами Біблії користувалися в магічних цілях. Але чи варто вважати Біблію амулетом або талісманом, який може захистити від зла?

Мабуть, найпоширенішим способом неправильного використання Біблії є ворожіння на цій книзі. Про що йдеться? Люди відкривають Біблію навмання і зачитують перший вірш, який впадає в око, вірячи, що записані в ньому слова дадуть необхідне керівництво. Наприклад, професор Гембл каже, що якось Августин почув дитячий голос із сусіднього будинку: «Візьми і читай! Візьми і читай!» Августин сприйняв це як Божий наказ відкрити Біблію і прочитати перший вірш, який побачить.

Ти, можливо, колись чув про людей, які, стикаючись з труднощами, моляться до Бога, а потім наосліп відкривають Біблію. Вони переконані, що перший-ліпший вірш допоможе їм вирішити проблеми. Хоча такі люди можуть мати щирі спонуки, християни повинні шукати порад з Писань іншим шляхом.

Ісус запевнив своїх учнів, що пошле їм «помічника, святий дух», і додав: «[Він] навчить вас усього і нагадає все, що я говорив» (Ів. 14:26). А от ворожіння на Біблії не вимагає знань з Божого Слова.

Сьогодні гадання на Біблії та інші способи її забобонного використання стають дедалі популярнішими. Проте Боже Слово засуджує ворожіння (Лев. 19:26; Повт. 18:9—12; Дії 19:19). «Слово Бога живе і справляє могутній вплив», але ми мусимо вчитися послуговуватись цією книгою. Точні біблійні знання, а не якісь забобони, покращують життя людей. Глибше досліджуючи Святе Письмо, багато хто узгоджує своє життя з моральними нормами Бога, позбувається шкідливих звичок, зміцнює сімейні узи і розвиває особисті стосунки з Автором Біблії.