Виявлення любові у тяжку хвилину
ХРИСТИЯНИ мають обов’язок і привілей виявляти любов своїм братам і сестрам, які цього потребують (1 Івана 3:17, 18). Апостол Павло писав: «Усім робімо добро, а найбільш одновірним!» (Галатів 6:10). Один брат, який служить Єгові майже сорок років, недавно відчув на собі таку любов з боку християнських братів і сестер, коли захворіла і згодом померла його дружина. Він пише:
«Оскільки я доглядав хвору дружину вдома, то не міг ходити на роботу протягом двох місяців. Яке ж полегшення я відчув, коли друзі у зборі охоче прийшли нам на допомогу! Ми отримали десятки грошових подарунків, «щоб допомогти покрити додаткові витрати», як було написано на супровідних листівках. Цих грошей вистачило, щоб платити за житло, комунальні послуги та покривати інші витрати.
За два тижні до смерті моєї дружини нас відвідав і дуже підбадьорив районний наглядач. Він навіть показав слайди, які збір мав побачити в кінці тижня. Ми могли слухати програму зібрання, у тому числі зустрічі для проповідницького служіння, які проводив районний наглядач по телефону. На одній з них він запропонував, щоб уся група передала привіт моїй дружині. Отже, хоча вона і була фізично ізольована, однак ніколи не почувалася одинокою.
Не минуло й години після її смерті, як майже всі старійшини були в мене вдома. Того дня прийшло понад сто братів і сестер. На столі «чудом» з’явилася їжа для всіх присутніх. Неможливо порахувати всіх подарунків, виразів співчуття, слів потіхи та молитов, сказаних за мене. Як же вони підбадьорювали! Зрештою я мусив попросити братів не приносити більше їжі і не допомагати мені прибирати дім!
Де ще, крім організації Єгови, можна знайти таке несамолюбне співчуття, таку турботу й любов? Більшість людей сьогодні можуть на пальцях однієї руки порахувати своїх справжніх друзів. Єгова поблагословив нас великою сім’єю духовних братів і сестер!» (Марка 10:29, 30).