Іван написав листа Гаєві не лише для того, щоб подякувати йому. Він хотів допомогти йому вирішити серйозну проблему. З якихось причин Діотреф, член християнського збору, не виявляв гостинності до християн, які відвідували їхній збір. Він навіть намагався зупинити тих, хто хотів їх прийняти (3 Ів. 9, 10).

Без сумніву, вірні християни не бажали б зупинятися в Діотрефа, навіть якби це було можливо. Цей чоловік любив бути першим у зборі, він нічого від Івана не приймав з повагою і поширював злісні чутки про апостолів та інших християн. Іван ніколи не називав Діотрефа лжевчителем, але той противився владі апостолів. Прагнення слави і неправильний склад розуму Діотрефа ставили під сумнів його відданість. Ситуація з Діотрефом показує, як честолюбні і зарозумілі особи можуть спричиняти поділення в зборі.

По-друге, не варто дивуватися, якщо сьогодні хтось противиться владі в зборі. Адже в минулому під сумнів ставили владу Івана, а також апостола Павла (2 Кор. 10:7—12; 12:11—13). Тож як нам реагувати, коли ми стикаємося з подібними труднощами у зборі? Павло порадив Тимофію: «Рабові ж Господньому не потрібно сваритися. Навпаки, він має бути з усіма люб’язний, підготовлений, щоб навчати інших, повинен панувати над собою, коли його кривдять, і з лагідністю повчати тих, хто налаштований недоброзичливо». Якщо ми зберігаємо лагідність, навіть коли нас провокують, то деякі особи з критичним складом розуму можуть поступово змінити своє мислення. Тоді Єгова, можливо, «дозволить їм покаятись, і вони здобудуть точне знання правди» (2 Тим. 2:24, 25).