«А тому, хто спроможний охоронити вас від спотикання й поставити бездоганними та у великій радості перед Своєю славою,

Юди 24,

8. Звідки ми знаємо, що в небі панує радість, коли помазанці закінчують земний шлях у непорочності?

⁸ Безумовно, жоден вірний помазанець не хотів би спіткнутися і бути знищеним. Помазані християни мають біблійну надію на те, що Ісус Христос воскресить їх, зробить досконалими духовними істотами і поставить перед лицем Бога «у великій радості». Помираючи, вірний помазанець має тверду надію «воскреснути [як] тіло духовне», бути «нетлінним» і «в славі» (1 Кор. 15:42—44). Якщо панує «в небі... радість за одного грішника, котрий кається», уявіть собі, як радіють небесні створіння, коли хтось із помазаних братів Христа закінчує свій земний шлях у непорочності (Луки 15:7). Єгова і вірні духовні створіння тішитимуться разом з помазанцем, коли він отримає свою нагороду «у великій радості». (Прочитайте 1 Івана 3:2).