ООН — Божий спосіб принести мир?

„Я переконався, що Організація Об’єднаних Націй є найкращим засобом на майбутнє життя тих людей, які довіряють нашій здатності формувати нашу власну долю на цій Планеті”.

ТЕ ПЕРЕКОНАННЯ висловив колишній генеральний секретар Курт Вальдхайм у своїй книжці Виклик миру. Визнаючи недоліки ООН, він також пояснив: „Ми мусимо пам’ятати, що Організація Об’єднаних Націй це світ зображений в мініатюрі. Її слабкості слід приписувати головно суперечностям, які характеризують саме світове суспільство”. Він додає: „Я повинен пояснити, що [ООН] тільки відображує світ, якому вона служить. А світ є поєднанням надто різноманітних, часто непіддатливих, пристрасних і непримиренно-ворожих націй”. Але не всі коментатори бачать ООН у такому сприятливому світлі.

У своїй книжці Небезпечне місце — Організація Об’єднаних Націй як засіб у світовій політиці професори Єсельсон і Гагліоне кажуть, що від самого початку ООН була форумом на вираження воєнного стану, і що вона є неначе та трутниця (коробка з приладами для висікання вогню) ворожнечі й політичних маніпуляцій, які можуть тільки підвівати полум’я міжнародних конфліктів. А що сказати про світ у якому вона діє? „Перекручена, однак проста правда є, що світова політика є неначе ті джунглі. Народна поведінка основно грунтується на корисливості й виживанні. Бувши заполонена виживанням, то це надає системі націй-штатів, не тільки закон джунглів, але також його моральність”. Як наслідок цього, „війна стала постійною рисою міжнародних стосунків”.

Яка ж протилежність великим надіям засновників Організації Об’єднаних Націй, коли вони підписували її статут у 1945 році! У передмові того статуту є сказано так: „МИ, НАРОДИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ, ПОСТАНОВИЛИ зберегти наступні генерації від війни, яка двічі в нашому житті стягнула на людство незліченний смуток... ПОСТАНОВИЛИ З’ЄДНАТИ НАШІ ЗУСИЛЛЯ, ЩОБ ЗАВЕРШИТИ ЦІ ЦІЛІ”.

Сорок років пізніше це звучить трохи пустим. Замість з’єднатись, то нації роз’єднуються. До цих пір мільйони людей щоденно переживають війну в якійсь частині світу! Кожного дня люди страждають і вмирають, як жертви війни — незважаючи на існування ООН.

Хто дійсно керує ООН?

Хоч вищецитовані дві книжки поміщають два різні світогляди, то таки погоджуються над одною незвичайною думкою. Вальдхайм каже, що ООН ,відображує світ, якому вона служить’, а Єсельсон і Гагліоне порівнюють той політичний світ до джунглів. Тому то ООН мусить невблаганно відображувати той самий закон політичних джунглів під яким живуть її члени-нації.

Маючи цей факт на увазі, це дуже цікавить зауважувати символи, які поміщаються в Біблії. Біблія говорить про „дику звірину”, а також про її „образ”, описаний як „червона дика звірина”. (Об’явлення 13:1, 2, 14; 17:3, 8, 11) Перша дика звірина — це всесвітня політична організація, яка розвинулась протягом минулих 4000 років завершуючись сьогоднішнім політичним роз’єднанням у світі.a Але, що символізує „образ” тієї звірини?

Згідно з вищецитованими авторами, то котра ж організація відображує теперішній політичний лад? Очевидно, ООН з її 159 членами-націями,— нації майже цілого світу. (Дивіться сторінку 11.) Ті біблійні символи диких звірин є дуже схожі на образ ,політичних джунглів’. На нещастя, але це правда, що багато політичних діячів укорінювали, і до цих пір укорінюють свою політичну філософію неначе дикі звірі — немилосердно вбивають мільйони людей, вояків, а також цивільного народу, у своїх війнах і політичних чистках. Тортури й бригади смерті ще донині є знаряддям політичного насильства. І більшість цих урядів та філософій шановно представляються в ООН.

Беручи до уваги вищесказане, то чи ж це розсудливо вірити, що ООН може бути Божим способом, щоб ним принести мир, а особливо тому, що найпростішим визначенням, „Бог є любов”? (1 Івана 4:8) Але, якщо ООН не є Божа відповідь на цю проблему, то дійсно хто це керує ООН?

Біблія не залишає місця на сумнів щодо походження „дикої звірини”, політичного ладу та його ООН „образу”. В Об’явленні 13:2 читаємо так: „А звірина, що я її бачив, подібна до рися була, а ноги її — як ведмежі, а паща її — немов лев’яча паща. І змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику”. Хто ж є цей „змій”? Той самий письменник Біблії пояснює, що „змій” це той, „що зветься Диявол і Сатана, що зводить усесвіт”. Але, яким же способом Сатана зводить світ? — Об’явлення 12:9.

Усякою можливою політичною інтригою та філософією, а навіть ООН, Сатана, первісний брехун, відвертає людству увагу від єдиного правдивого шляху, який веде до миру й безпеки — правління Божого Царства над цією землею. (Івана 8:44) Майже через 2000 років удавані християни вже молились, „нехай прийде Царство Твоє”. Однак, більшість цих людей не розуміє, що це значить Боже Царство. Що те Царство значить для вас? Тому що те Царство вже дуже близько, то необхідно зрозуміти що воно є.— Матвія 6:9, 10.

Кореспонденти журналу Авейк! (укр. Пробудись!) знають з особистого контакту, що багато щирих і відданих людей дуже трудяться, щоб підтримувати цілі ООН. Ці щирі люди теж бачать слабкості Організації Об’єднаних Націй, але так як Курт Вальдхайм та інші, ці люди вірять, що вона є єдиною надією людини на тривалий мир і безпеку. Вони не знають кращого способу. Однак, є щось іншого, якого вони можливо пропустили — правління Божого Царства.— Об’явлення 11:15.

Єдиний правдивий шлях до миру

Біблія показує, що Боже Царство є небесне правління, або уряд над землею з духовної сфери. (Даниїла 2:44; Об’явлення 21:1—4) Цей царський уряд через Христа вже діє по цілому світі й приготовляє людей, які вже подолали націоналізм для вічного життя під Його правлінням. Це зовсім з’єднане коло людей всіх націй та мов — Свідки Єгови. Вони справді є „об’єднані нації”, які вже ,перекували свої мечі на лемеші’. Вони теж порвали пута расизму й вузького націоналізму, який кажуть є „наймогутніша й найбільш руїнницька сила міжнародної політики”. Ці самі кайдани ще досі зв’язують і перешкоджають ООН.— Ісаї 2:2—4.

З особистого студіювання Біблії, Свідки Єгови довідались, що тільки Боже Царство може принести правдивий і тривалий мир на цій землі, і що час для Божого Царства діяти вже дуже близько. (Луки 21:31—33; Об’явлення 16:14, 16) ,Як же воно буде діяти?’ ви можливо питаєте. Воно знищить тих, які свавільно руйнують землю. (Об’явлення 11:18) Це значить знищення всіх роз’єднуючих політичних стихій. (Даниїла 2:44) Тому то Свідки Єгови відкидають підробку Сатани, ООН, бути недостатньою. Але чому ж вона є недостатня?

Голландський філософ, з 17 століття, матеріаліст Спіноза, сказав, що мир „не є тільки відсутність війни”, але щось багато більше всеохоплююче. Він каже: „Мир, це чеснота, стан розуму, схильність до доброзичливості, довір’я, правосуддя”. Цих цілей можна досягти тільки привчанням людей любити й поводитись гармонійно, замість ненавидіти й розділювати. Так як написав біблійний письменник Яків: „Плід праведності посівається під мирними обставинами для тих, хто чинить мир”. (Якова 3:18, НС) Своїм проповідуванням, Свідки Єгови навчають людей світу Божих способів на мир, бо Його Слово каже: „Усі сини твої будуть навчені Єговою, і великий буде мир синів Твоїх”.— Ісаї 54:13, НС.

Якщо ви хотіли б більше навчитись про Боже Царство, то установіть контакт з Свідками Єгови вашої місцевості. Вони будуть раді допомогти вам навчитись Божого шляху, який веде до миру.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 11]

Великі проблеми, які мучать ООН

Частковий список сучасних великих проблем у світі, які турбують багатьох членів-націй в ООН.

1. Гонка ядерного озброєння і конфронтація між США й СРСР

2. Відсутність економічної рівноваги між північним а південним світом; закордонна заборгованість країн, що розвиваються

3. Голод і убогість в Африці, поступове спустіння континенту

4. Наркотики, міжнародна торгівля

5. Міжнародний тероризм

6. Політика апартеїди Південної Африки й споріднення з сусідніми штатами

7. Незалежність Намібії від Південної Африки

8. Проблема між Ізраїлем а Палестиною

9. Безладдя в Лівані

10. Конфлікт між Іраном а Іраком

11. Південно-східна Азія, заволодіння Кампучії В’єтнамом

12. Центральна Америка, партизанська війна в Сальвадорі й Нікарагуа

13. Афганістан, посередництво Радянським Союзом

14. Проблема світових біженців, яких є більше як десять мільйонів.

15. Зловживання правом людини

Цей список засновано на промовах на 39-му засіданні Генеральної Асамблеї ООН у 1984 році через 150 представників, включаючи 16 керівників-держав або урядів. (Дивіться ООН хроніки, Том XXI, чи с. 8/1984 рік.)

[Рамка на сторінці 11]

Як нарощувалось членство ООН

1945 р. 51 нація: Центральної й Південної Америки 19; Європи 14; Азії 2; Середнього Сходу 7; Африки 3; Ост. Тихого Океану 3; Північної Америки 3

1950 р. 60 націй: Центральної й Південної Америки 19; Європи 16; Азії 7; Середнього Сходу 9; Африки 3; Ост. Тихого Океану 3; Північної Америки 3

1960 р. 100 націй: Центральної й Південної Америки 19; Європи 27; Азії 13; Середнього Сходу 10; Африки 25; Ост. Тихого Океану 3; Північної Америки 3

1970 р. 127 націй: Центральної й Південної Америки 23; Європи 28; Азії 16; Середнього Сходу 12; Африки 41; Ост. Тихого Океану 4; Північної Америки 3

1980 р. 154 нації: Центральної й Південної Америки 29; Європи 30; Азії 19; Середнього Сходу 16; Африки 50; Ост. Тихого Океану 7; Північної Америки 3

1985 р. 159 націй: Центральної й Південної Америки 32; Європи 30; Азії 20; Середнього Сходу 16; Африки 50; Ост. Тихого Океану 8; Північної Америки 3

[Ілюстрація на сторінці 9]

Прапори 159 членів-націй на виставі перед будинком ООН

[Ілюстрація на сторінці 10]

Хто вже ,перекував мечі свої на лемеші’?