Книга Об’явлення і ми

1, 2. Чому нас має цікавити книга Об’явлення?

УЯВІТЬ, що друг дав вам подивитися свій фотоальбом. Гортаючи сторінки, ви бачите багато незнайомих облич. Аж ось вам трапляється фотографія, на якій ви бачите себе. Ви уважно розглядаєте її, намагаючись пригадати, де і коли вона була зроблена. Ви також стараєтеся роздивитися, хто поряд з вами. З усіх фотографій в альбомі вас найбільше зацікавила саме ця.

² Книга Об’явлення подібна до такої фотографії. Чому вона нас так цікавить? Щонайменше з двох причин. По-перше, вона була написана для нас. Вже в першому вірші ми читаємо: «Об’явлення, передане Ісусом Христом, яке дав йому Бог, аби виявити його рабам, що́ незабаром має відбутися» (Об’яв. 1:1). Тож ця книга була написана не для людей загалом, а для Божих служителів, тобто для нас. Немає нічого дивного в тому, що народ Єгови бере участь у сповненні пророцтв з цієї захопливої книги. Іншими словами, ми бачимо на цій «фотографії» себе.

3, 4. Якого часу стосуються пророцтва з книги Об’явлення і як розуміння цього має впливати на нас?

³ По-друге, ми живемо в час, коли сповняються пророцтва з книги Об’явлення. Звідки ми це знаємо? На початку цієї книги апостол Іван каже: «Сповнений духу, я потрапив у Господній день» (Об’яв. 1:10). Ці слова Іван написав на схилку літ, приблизно в 96 році н. е., а тоді до «Господнього дня» ще було далеко (Матв. 25:14, 19; Луки 19:12). Згідно з біблійними пророцтвами, цей день розпочався в 1914 році, коли Ісус зацарював у небі. Саме тоді почали відбуватися події, які передречені в книзі Об’явлення. Так, ми живемо в «Господній день»!

⁴ Оскільки ми живемо в такий винятковий час, нам треба звернути особливу увагу на слова з Об’явлення 1:3: «Щасливий той, хто читає вголос, і ті, хто чує слова́ цього пророцтва та виконує написане в ньому, бо визначений час уже близько». Нам справді дуже важливо читати, чути і виконувати «слова́ цього пророцтва». Розгляньмо деякі з цих слів.

 5. Як перші розділи книги Об’явлення показують, що нам важливо слідкувати за тим, аби наше поклоніння подобалося Єгові?

⁵ Уже з перших розділів книги Об’явлення стає очевидно: Ісусу добре відомо, що відбувається в християнських зборах (Об’яв. 1:12—16, 20; 2:1). Це видно зі слів, які Ісус передав сімом зборам у Малій Азії. Він прямо сказав тамтешнім християнам, що́ їм потрібно було виправити у своєму поклонінні, аби воно подобалося Єгові. Який висновок ми можемо зробити? Ісус Христос добре знає, в якому духовному стані ми перебуваємо. Він веде і захищає нас. Ніщо не сховається від його очей. Також він знає, що нам робити, аби не втратити схвалення Єгови. Розгляньмо, які вказівки Ісус дав зборам у першому столітті і як вони стосуються нас.

 6. а) Яку проблему, згідно з Об’явлення 2:3, 4, мали християни в Ефесі? б) Чого ми з цього вчимося?

⁶ Прочитайте Об’явлення 2:3, 4. Не втрачаймо любові, яку мали до Єгови на початку. Зі слів, які Ісус передав християнам в Ефесі, видно, що вони були витривалими і невтомно служили Єгові попри різні труднощі. Все ж вони втратили любов, яку мали на початку. Їм треба було знову її розпалити, інакше їхнє поклоніння стало б неприйнятним в очах Єгови. Ми теж витривало зносимо різні труднощі. Але що нас до цього спонукує? Для Бога має значення не тільки те, що ми робимо, але й чому ми це робимо. Він хоче, щоб ми поклонялися йому з любові та вдячності (Присл. 16:2; Марка 12:29, 30).

 7. а) Яку проблему, згідно з Об’явлення 3:1—3, Ісус побачив у зборі в Сардах? б) Що ми повинні робити?

⁷ Прочитайте Об’явлення 3:1—3. Залишаймося духовно активними. Збір у Сардах мав іншу проблему. Християни в цьому зборі стали млявими в служінні Єгові, хоча раніше були духовно активними. Тому Ісус наказав їм «прокинутись». Чого це нас вчить? Звичайно, Єгова не забуде всього, що ми вже для нього зробили (Євр. 6:10). Все ж нам не можна задовольнятися своїми колишніми досягненнями. Навіть якщо зараз у нас немає таких можливостей, як раніше, ми все одно повинні бути «зайнятими в Господній праці» і залишатися духовно активними до самого кінця (1 Кор. 15:58; Матв. 24:13; Марка 13:33).

 8. Чого ми вчимося з того, що Ісус сказав християнам у Лаодикії? (Об’явлення 3:15—17).

⁸ Прочитайте Об’явлення 3:15—17. Будьмо ревні і вкладаймо в служіння все своє серце. Звертаючись до збору в Лаодикії, Ісус сказав: «Ти просто теплий — ні гарячий, ні холодний». Члени лаодикійського збору були байдужими до служіння, тому Ісус назвав їх нещасними і жалюгідними. Їм треба було служити Єгові з ревністю (Об’яв. 3:19). А як щодо нас? Якщо ми помічаємо, що наша ревність у служінні згасає, нам треба розвивати вдячність за духовні багатства, які ми маємо (Об’яв. 3:18). Не дозвольмо бажанню зробити своє життя комфортним витіснити духовні справи на другий план.

 9. Якої небезпеки нам слід уникати з огляду на те, що Ісус сказав християнам у Пергамі й Тіатирі?

⁹ Не слухаймо відступників. Ісус докорив деяким християнам у Пергамі за те, що вони створювали поділення та поширювали сектантство (Об’яв. 2:14—16). А звертаючись до збору в Тіатирі, він похвалив тих, хто не пізнав «глибин Сатани», і заохотив їх міцно триматися правди (Об’яв. 2:24—26). Християни, які ослабли духовно і повірили у фальшиві вчення, мали розкаятися. Ми також повинні остерігатися будь-яких вчень, які не узгоджуються з нормами Єгови. Відступники можуть мати «вигляд побожності», але своїми вчинками вони показують, що «зре[клися] її сили» (2 Тим. 3:5). Якщо ми старанно досліджуємо Боже Слово, нам буде легше розпізнавати і відкидати фальшиві вчення (2 Тим. 3:14—17; Юди 3, 4).

10. За що Ісус докорив зборам у Пергамі й Тіатирі і від чого це застерігає нас?

¹⁰ Відчуваймо огиду до розпусти і непристойної поведінки. Ісус докорив зборам у Пергамі й Тіатирі за ще одну серйозну провину. Дехто в цих зборах чинив статеву розпусту, а інші поблажливо до цього ставилися (Об’яв. 2:14, 20). Це є застереженням і для нас. Єгова не буде дивитися крізь пальці на нашу непристойну поведінку, навіть якщо ми служимо йому не один рік і виконуємо багато обов’язків у його організації (1 Сам. 15:22; 1 Пет. 2:16). Він очікує, що ми будемо дотримуватися його високих моральних норм, хоч би як низько падали норми цього світу (Еф. 6:11—13).

11. Як би ви підсумували цей підзаголовок? (Дивіться також інформацію в рамці «Що ми повинні робити».)

¹¹ Отже, підсумуймо. Ми повинні слідкувати за тим, щоб наше поклоніння подобалося Єгові. Якщо ми робимо щось неприйнятне в його очах, нам треба якомога швидше виправитися (Об’яв. 2:5, 16; 3:3, 16). А тепер подивімось, чого ще ми можемо навчитися зі слів Ісуса до сімох зборів.

12. Що Ісус сказав християнам у Смирні та Філадельфії і чому його слова важливі для нас? (Об’явлення 2:10).

¹² Звернімо увагу, що Ісус сказав зборам у Смирні та Філадельфії. Він заохотив тамтешніх християн не боятися переслідувань і запевнив їх, що вони будуть винагороджені за свою вірність. (Прочитайте Об’явлення 2:10; 3:10.) Нам теж треба бути готовими витривало зносити переслідування, адже ми можемо стикнутися з ними в будь-який момент (Матв. 24:9, 13; 2 Кор. 12:10). Звідки ми це знаємо?

13, 14. Як на Божий народ вплинули події, описані в 12-му розділі Об’явлення?

¹³ В інших частинах книги Об’явлення передрікається, що Божий народ стикнеться з переслідуваннями. А, як ми вже згадували, пророцтва з цієї книги сповняються в «Господній день», тобто в наш час. У 12-му розділі розповідається, що відразу після народження Божого Царства на небі спалахнула війна. Михаїл, тобто Ісус Христос, разом зі своїм військом воював проти Сатани і демонів (Об’яв. 12:7, 8). Зрештою Божі вороги зазнали поразки і були скинуті на землю. Відтоді вони завдають людям величезних страждань (Об’яв. 12:9, 12). А як ці події вплинули на Божий народ?

¹⁴ У книзі Об’явлення розповідається, що відбувалося далі. У Сатани більше не було доступу до небес, тому всю свою лють він скерував на помазанців — земних представників Божого Царства, які «мають доручення свідчити про Ісуса» (Об’яв. 12:17; 2 Кор. 5:20; Еф. 6:19, 20). Як саме він це зробив?

15. Кого символізують «два свідки», згадані в 11-му розділі Об’явлення, і що з ними сталося?

¹⁵ Сатана влаштував напад на помазаних братів, які брали провід у проповідуванні про Царство. У пророцтві ці брати зображені як «два свідки»b (Об’яв. 11:3, 7—11). У 1918 році вісьмох відповідальних братів на підставі фальшивих обвинувачень засудили до довгих термінів ув’язнення. Люди тоді думали, що їхня діяльність зупинилася назавжди. Образно кажучи, ці помазанці були вбиті.

16. Яка несподівана подія сталася в 1919 році і що Сатана зробив після цього?

¹⁶ В 11-му розділі книги Об’явлення передрікалося і те, що «двоє свідків» невдовзі оживуть. Ці слова сповнилися вже на початку наступного, 1919-го, року. Тоді сталося щось несподіване: братів звільнили з в’язниці, а пізніше з них зняли всі обвинувачення. Вони відразу ж взялися до роботи і відновили працю проповідування. Але напади Сатани на тому не припинилися. Він скерував «ріку» переслідувань на весь Божий народ (Об’яв. 12:15). Тому кожному з нас потрібна витривалість і віра (Об’яв. 13:10).

17. Яку допомогу отримує Божий народ?

¹⁷ З 12-го розділу книги Об’явлення видно, що Божий народ мав отримати неочікувану допомогу. У пророцтві сказано, що «земля» поглинула «ріку» переслідувань (Об’яв. 12:16). І ми бачимо, як сповнюються ці слова. Іноді більш стабільні складові світу Сатани, наприклад деякі суди, допомагають Божому народу. Служителі Єгови здобули вже багато судових перемог і завдяки цьому мають відносну свободу. Як вони нею послуговуються? Вони використовують кожну нагоду, щоб виконувати працю, яку їм доручив Єгова (1 Кор. 16:9). У чому вона полягає?

18. Яке наше головне завдання у ці останні дні?

¹⁸ Ісус передрік, що, перш ніж прийде кінець, його послідовники будуть по всій землі проголошувати «добру новину про [Боже] Царство» (Матв. 24:14). У цьому їм допомагають ангели. В Об’явлення 14:6 говориться про ангела, що «мав вічну добру новину, яку проголошував жителям землі: кожній нації, племені, мові та народу».

19. Яку ще звістку проголошують Божі служителі на землі?

¹⁹ Однак Божі служителі проповідують не лише добру новину. В Об’явлення, розділах з 8-го по 10-й, згадуються ангели, що проголошують горе тим, хто не підтримує Божого Царства. Ми теж беремо участь у цій праці і розповідаємо людям про вироки, які винесені різним складовим злого світу Сатани. Ця звістка осуду подібна до «граду та вогню» (Об’яв. 8:7, 13). Люди мають дізнатися, що кінець близько. Тоді вони зможуть змінити своє життя і пережити день гніву Єгови (Соф. 2:2, 3). Багато кому не подобається те, що ми говоримо, тому нам потрібна сміливість. А під час великого лиха ми будемо доносити до людей звістку осуду, яка буде ще неприємнішою (Об’яв. 16:21).

20. Що ми розглянемо в наступних двох статтях?

²⁰ Передречення з книги Об’явлення сповнюються на наших очах. Більш того, ми самі беремо участь у їхньому сповненні, якщо виконуємо «слова́ цього пророцтва» (Об’яв. 1:3). Що нам допоможе залишатися вірними попри переслідування і продовжувати сміливо проголошувати згадані звістки? Нас дуже підбадьорить те, що́ в книзі Об’явлення говориться 1) про майбутнє Божих ворогів і 2) про благословення, які чекають нас, якщо ми залишимось вірними. Ці теми будуть розглядатися в наступних двох статтях.