«А інший, третій Ангол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: «Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй, то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його» (Об’явлення 14:9, 10а). В Об’явлення 13:16, 17 говориться, що протягом Господнього дня ті, що не вклонилися образу звірини, постраждають — навіть будуть убиті. Тепер ми читаємо, що Єгова вирішив судити тих, хто ‘має знамено ймення звірини, або число ймення його’. Вони будуть змушені пити гірку «чашу гніву» Єгови. Що це означатиме для них? У 607 році до н. е., коли Єгова примусив Єрусалим пити «келіх гніву Його», в місті були «руїна й недоля, і голод та меч» з рук вавилонян (Ісаї 51:17, 19). Подібно до цього, коли поклонники земних політичних держав і їхнього образу, Організації Об’єднаних Націй, вип’ють чашу гніву Єгови, це принесе їм нещастя (Єремії 25:17, 32, 33). Вони будуть знищені дощенту.

14. Чого мусять зазнати поклонники звірини та її образу перш, ніж будуть знищенні, і як Іван описує це?

¹⁴ Але навіть перед тим, як це станеться, ті, що мають знамено звірини, зазнають болісних наслідків осуду Єгови. Говорячи про поклонника звірини і її образу, ангел каже Іванові: «І буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем.

Об’явлення 14:10б,

15, 16. Що означає вислів «огонь й сірка» в Об’явлення 14:10?

¹⁵ Декотрі люди вірять, що вогонь і сірка в цьому вірші свідчать про існування пекла. Але короткий розгляд подібного пророцтва виявить нам дійсне значення цих слів у даному контексті. За днів Ісаї Єгова перестерігав едомлян, що покарає їх за вороже ставлення до Ізраїлю. Він сказав: «Переміняться в смолу потоки його [Едому], його ж порох — у сірку, і смолою палючою стане їхній край... Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік, з роду в рід спустошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто» (Ісаї 34:9, 10).

¹⁶ Чи ж було вкинено Едом у якесь міфічне пекло, щоб вічно горіти в ньому? Звичайно, що ні. Просто той народ повністю зійшов зі світової арени, неначе поглинутий вогнем і сіркою. Кінцевий результат покарання полягав не у вічних муках, а в «спустошенні», «знищенні», в тому, що він ‘стане нічим’ (Ісаї 34:11, 12). Дим, який «підійматися буде повік», яскраво ілюструє це. Коли згоряє дім, з попелу ще якийсь час здіймається дим, хоча вогонь погасає, і всі бачать доказ великої руїнницької пожежі. Навіть сьогодні Божі люди пам’ятають урок, який слід винести із знищення Едому. Таким чином, «дим» його спалення символічно підіймається ще й тепер.

17, 18. а) Що стається з тими, хто прийняв знамено звірини? б) В якому розумінні мучаться поклонники звірини? в) Як розуміти, що «дим їхніх мук підійматиметься вічні віки»?

¹⁷ Ті, що мають на собі знамено звірини, також будуть дощенту знищені, неначе спалені вогнем. Як пізніше виявляє пророцтво, їхні трупи не будуть поховані, а віддані на поживу тваринам і птахам (Об’явлення 19:17, 18). Отже, ясно, що вони не будуть буквально вічно мучені! А як вони ‘мучені в огні й сірці’? У тому розумінні, що проголошення правди викриває їхні вчинки і перестерігає їх про Божий прийдешній суд. Тому вони зводять наклепи на Божих людей і, де можливо, хитро спонукують політичну звірину переслідувати і навіть убивати Свідків Єгови.

¹⁸ Хто ж сьогодні проголошує цю вістку, яка так мучить? Пам’ятайте, символічна сарана має владу мучити людей, які не мають Божої печатки на своїх чолах (Об’явлення 9:5). Очевидно, ця сарана і є мучителем під керівництвом ангелів.