Будьте щасливими читачами книги Об’явлення
«Блаженний [«щасливий», Бачинський], хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому» (ОБ’ЯВЛЕННЯ 1:3).
1. В якій ситуації був апостол Іван, коли писав Об’явлення, і з якою метою були записані ці видіння?
«Я, ІОАН... Мене було зіслано на острів Патмос за те, що я проповідував Слово Боже і свідчив про Ісуса Христа» (Об’явлення 1:9, СМ). За таких обставин апостол Іван писав книгу Апокаліпсис, або Об’явлення. Вважається, що він був висланий на Патмос під час правління римського імператора Доміціана (81—96 роки н. е.), який змушував до поклоніння імператору і переслідував християн. Перебуваючи на Патмосі, Іван отримав і записав серію видінь. Він розповів їх не для того, щоб настрашити ранніх християн, а щоб зміцнити, потішити і підбадьорити їх з огляду на випробування, яких вони зазнавали і ще мали зазнати (Дії 28:22; Об’явлення 1:4; 2:3, 9, 10, 13).
2. Чому ситуація, в якій опинилися Іван та його співхристияни, цікавить сьогоднішніх християн?
2 Для сьогоднішніх християн дуже важливо знати обставини, за яких писалася ця книга Біблії. Іван зазнавав переслідувань, тому що був свідком для Єгови та його Сина Ісуса Христа. Він та його співхристияни жили в атмосфері ворожості, оскільки, хоча й намагалися бути добрими громадянами, не могли поклонятися імператору (Луки 4:8). Сьогодні у деяких країнах правдиві християни опиняються в подібній ситуації, коли держава бере на себе право вирішувати, що є «релігійно правильним». Як же потішають слова на початку книги Об’явлення: «Блаженний [«щасливий», Бач.], хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому,— час бо близький!» (Об’явлення 1:3). Так, уважні й слухняні читачі Об’явлення можуть знайти правдиве щастя і багато благословень.
3. Хто є Джерелом Об’явлення, даного Івану?
3 Хто є головним Джерелом Об’явлення і через який канал воно було передане? Перший вірш каже нам: «Об’явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати Своїм рабам, що незабаром статися має. І Він показав, і послав Своїм Анголом рабові Своєму Іванові» (Об’явлення 1:1). Простіше кажучи, фактичним Джерелом Об’явлення є Бог Єгова, який дав його Ісусові, а Ісус через ангела передав його Іванові. Невелике додаткове дослідження виявляє, що Ісус також використовував святий дух, щоб передавати зборам звістки і давати Іванові видіння. (Об’явлення 2:7, 11, 17, 29; 3:6, 13, 22; 4:2; 17:3; 21:10; порівняйте Дії 2:33).
4. Кого і що Єгова далі використовує, щоб давати своїм людям на землі керівництво?
4 Єгова далі використовує свого Сина, «голову збору», щоб вчити своїх слуг на землі (Ефесян 5:23, НС; Ісаї 54:13; Івана 6:45). З цією метою Єгова також користується своїм духом (Івана 15:26; 1 Коринтян 2:10). І подібно, як Ісус використав «раба Свого Івана», щоб передати живлющу духовну поживу зборам у першому столітті, сьогодні він послуговується «вірним і мудрим рабом», який складається з його помазаних «братів» на землі, щоб давати своїм челядникам та їхнім друзям духовну «поживу своєчасно» (Матвія 24:45—47; 25:40). Щасливі ті, хто визнає Джерело ‘добрих дарів’, котрі ми отримуємо у вигляді духовної поживи, а також канал, який використовує Бог (Якова 1:17, СМ).
Збори, керовані Христом
5. а) До чого порівнюються християнські збори та їхні наглядачі? б) Усвідомлення чого зробить нас щасливішими, незважаючи на людську недосконалість?
5 У перших розділах Об’явлення християнські збори порівнюються до свічників. Їхні наглядачі порівнюються до ангелів (вісників) та зір (Об’явлення 1:20)a. Говорячи про себе, Христос сказав Івану написати: «Оце каже Той, Хто тримає сім зір у правиці Своїй, Хто ходить серед семи свічників золотих» (Об’явлення 2:1). Сім звісток, посланих до семи азіатських зборів, показують, що в першому столітті н. е. збори та їхні старійшини мали і сильні, і слабкі сторони. Те саме стосується нашого часу. Тому ми будемо набагато щасливішими, якщо не забуватимемо про той факт, що Христос, наш Голова, є серед зборів. Він точно знає все, що відбувається. Наглядачі символічно перебувають «у правиці», тобто під його управлінням і керівництвом, і відповідають перед ним за те, як пасуть збори (Дії 20:28; Євреїв 13:17).
6. З чого видно, що не тільки наглядачі відповідальні перед Христом?
6 Однак ми обманювали б себе, якби думали, що тільки наглядачі відповідальні перед Христом за свої вчинки. В одній зі своїх звісток Христос сказав: «Пізнають усі Церкви, що Я Той, Хто нирки й серця вивіряє, і Я кожному з вас дам за вчинками вашими» (Об’явлення 2:23). Ці слова одночасно є і пересторогою, і підбадьоренням: пересторогою, що Христос знає наші найпотаємніші спонуки, і підбадьоренням, бо запевнюють, що Христос обізнаний з нашими зусиллями і поблагословить нас, якщо ми робимо все, що можемо (Марка 14:6—9; Луки 21:3, 4).
7. Як Християни у Філядельфії ‘зберегли слово терпіння Ісусового’?
7 Христова звістка зборові у лідійському місті Філядельфія не містить докору, але є в ній обіцянка, яка повинна дуже цікавити нас. «А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі» (Об’явлення 3:10). Грецький відповідник виразу «зберіг слово терпіння Мого» може також означати «зберіг те, що я сказав про терпіння». З 8-го вірша випливає, що християни у Філядельфії, слухаючись Христових наказів, виконували також його пораду вірно терпіти (Матвія 10:22; Луки 21:19).
8. а) Яку обіцянку Ісус дав християнам у Філядельфії? б) На кого сьогодні впливає «година випробовування»?
8 Ісус додав, що він збереже їх від «години випробовування». Що саме це означало для християн у той час — невідомо. Хоча після смерті Доміціана у 96 році н. е. і настала коротка перерва у переслідуванні, то за правління Траяна (98—117 роки н. е.) почалася нова хвиля переслідування, яка, безсумнівно, принесла додаткові випробування. Але головна «година випробовування» настає в «Господній день» протягом «часу кінця», в якому ми тепер живемо (Об’явлення 1:10; Даниїла 12:4). Помазані духом християни мали період особливого випробування під час і після Першої світової війни. Однак «година випробовування» триває далі. Вона впливає на «ввесь всесвіт», у тому числі мільйони сьогоднішніх членів великого натовпу, які надіються пережити велику скорботу (Об’явлення 3:10; 7:9, 14). Ми будемо щасливі, якщо ‘збережемо те, що Ісус сказав про терпіння’, а саме: «Хто витерпить аж до кінця,— той буде спасений!» (Матвія 24:13).
Радісне підкорення суверенітету Єгови
9, 10. а) Як видіння престолу Єгови повинне впливати на нас? б) Як читання книги Об’явлення може посприяти нашому щастю?
9 Видіння престолу Єгови та його небесного двору, описане в 4-му і 5-му розділах Об’явлення, повинне сповнювати нас благоговінням. На нас мають справляти глибоке враження щирі вирази хвали з боку могутніх небесних створінь, оскільки вони з радістю підкоряються праведному суверенітету Єгови (Об’явлення 4:8—11). Нехай наші голоси теж звучать серед тих, які кажуть: «Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві — благословення, і честь, і слава, і сила на вічні віки!» (Об’явлення 5:13).
10 На практиці це значить з радістю підкорятися волі Єгови в усьому. Апостол Павло писав: «Все, що тільки робите словом чи ділом,— усе робіть у Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві» (Колосян 3:17). Читаючи Об’явлення, ми будемо справді щасливими, якщо з глибини розумів і сердець визнаватимемо суверенітет Єгови і зважатимемо на його волю в усіх сферах свого життя.
11, 12. а) Як земна система Сатани зазна́є трясіння і знищення? б) Хто, згідно з 7-м розділом Об’явлення, зможе «встояти» у той час?
11 Радісне підкорення суверенітету Єгови є основою щастя в житті кожного з нас особисто, а також у цілому всесвіті. Невдовзі символічний великий землетрус затрясе світовою системою Сатани до самої основи і знищить її. Христів небесний царський уряд представляє Боже правомірне правління, і для людей, які не хочуть підкоритися йому, не знайдеться сховку. Пророцтво стверджує: «Земні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний,— поховались у печери та в скелі гірські, та й кажуть до гір та до скель: «Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!... Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто встояти може?» (Об’явлення 6:12, 15—17).
12 Стосовно цього питання апостол Іван у наступному розділі каже, що великий натовп, члени якого прийшли від великої скорботи, «стояв перед престолом і перед Агнцем» (Об’явлення 7:9, 14, 15). Те, що вони стоять перед Божим престолом, показує, що вони визнають цей престол і повністю підкоряються суверенітету Єгови. Отже, вони мають Боже схвалення.
13. а) Кому поклоняється більшість мешканців землі і що символізує знак на їхніх чолах і правицях? б) Отже, чому необхідною буде терпеливість?
13 З іншого боку, 13-й розділ показує, що решта мешканців землі поклоняється політичній системі Сатани, символізованій звіриною. Вони отримують знака на «чола» і на «правицю» — вказівка на те, що вони своїм розумом і ділами підтримують цю систему (Об’явлення 13:1—8, 16, 17). Тоді 14-й розділ додає: «Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй, то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його... Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!» (Об’явлення 14:9, 10, 12). З часом щораз гостріше стоятиме питання: кого ви підтримуєте — Єгову та його суверенітет чи безбожну політичну систему, символізовану звіриною? Щасливими будуть ті, які не приймуть знака звірини і вірно витерплять, підкоряючись суверенітету Єгови.
14, 15. Яка звістка перериває в Об’явленні опис Армагеддону і яке значення вона має для нас?
14 Правителі «усього всесвіту» перебувають на шляху, що веде до зіткнення,— вони прямують до сутички з Єговою через спірне питання про суверенітет. Остаточна розв’язка наступить в Армагеддоні, «війні того великого дня Вседержителя Бога» (Об’явлення 16:14, 16). У самій середині розповіді про збирання правителів землі на війну з Єговою, з’являється цікава вставка. Сам Ісус перериває видіння, щоб сказати: «Ось іду, немов злодій! Блаженний [«щасливий», Бач.], хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!» (Об’явлення 16:15). Це нагадує ситуацію левитів, які були вартовими у храмі. Коли їх знаходили сплячими під час чергування, то роздягали і прилюдно ганьбили.
15 Урок зрозумілий: якщо ми хочемо пережити Армагеддон, то мусимо залишатися духовно пильними і берегти символічну одежу, яка ідентифікує нас як вірних Свідків Бога Єгови. Ми будемо щасливі, якщо уникнемо духовної летаргії і далі ревно й безупинно братимемо участь у розповсюдженні «вічної Євангелії» про встановлене Богом Царство (Об’явлення 14:6).
‘Щасливий, хто зберігає ці слова’
16. Чому особливо кінцеві розділи Об’явлення викликають радість?
16 Щасливі читачі книги Об’явлення можуть лише захоплюватися й радіти, читаючи кінцеві розділи, в яких описується славетна надія — нове небо й нова земля, тобто праведний небесний царський уряд, який править над новим, очищеним суспільством людей на хвалу «Господа, Бога Вседержителя» (Об’явлення 21:22, Ог., 1988). Коли закінчилась ця серія чудових видінь, ангельський вісник сказав Іванові: «Це вірні й правдиві слова,— а Господь, Бог духів пророчих, послав Свого Ангола, щоб він показав своїм рабам, що незабаром статися мусить. Ото, незабаром приходжу. Блаженний [«щасливий», Бач.], хто зберігає пророчі слова цієї книги!» (Об’явлення 22:6, 7).
17. а) Яке запевнення дається в Об’явлення 22:6? б) Чого ми повинні пильно уникати?
17 Щасливі читачі книги Об’явлення пам’ятатимуть, що подібні слова з’являються на початку «книги» (Об’явлення 1:1, 3). Ці слова запевняють нас, що все пророковане у цій останній книзі Біблії, «незабаром статися мусить». Ми живемо на такому пізньому етапі часу кінця, що події, які Об’явлення пророкує на наш час, обов’язково мають невдовзі відбутися у швидкій послідовності. Тому позірна стабільність системи Сатани не повинна заколисувати нас. Пильний читач пам’ятатиме перестороги зі звісток, висланих до сімох зборів в Азії, й уникатиме пасток матеріалізму, ідолопоклонства, неморальності, літеплості та відступницького сектантства.
18, 19. а) Чому Ісус ще мусить прийти і яку надію Івана ми поділяємо? б) З якою метою повинен ще «прийти» Єгова?
18 У книзі Об’явлення Ісус кілька разів оголошує: «Незабаром прийду» (Об’явлення 2:16; 3:11; 22:7, 20а). Він мусить ще прийти, щоб виконати присуд, винесений Вавилону Великому, політичній системі Сатани та всім людям, які відмовляються підкоритися суверенітету Єгови, тепер представленому Месіанським Царством. Ми приєднуємо свої голоси до голосу апостола Івана, який сказав: «Амінь. Прийди, Господи Ісусе!» (Об’явлення 22:20б).
19 Єгова сам сповістив: «Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його» (Об’явлення 22:12). Тоді як ми чекаємо на славетну нагороду безконечного життя як частина обіцяного «нового неба» або як частина «нової землі», з ревністю запрошуймо всіх людей щирого серця: «Прийди!» І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!» (Об’явлення 22:17). Хай вони також стануть щасливими читачами натхненої і надихаючої книги — Об’явлення!
[Примітка]
Пункти для повторення
◻ Який канал Єгова використав, щоб передати Об’явлення, і чого ми з цього можемо навчитися?
◻ Чому ми повинні бути щасливі, що можемо читати звістки, вислані сімом зборам в Азії?
◻ Як ми можемо бути збережені протягом «години випробовування»?
◻ Яке щастя ми можемо мати, коли будемо додержувати слова книги Об’явлення?
[Ілюстрація на сторінці 15]
Щасливі ті, котрі визнають Джерело радісної звістки.
[Ілюстрація на сторінці 18]
Щасливий, хто чуйний.