Рік у «Хорошому Краю»

У 1908 році було зроблено дивовижне відкриття. Неподалік від згаданого в Біблії міста Гезера, яке лежить у побережній рівнині на захід від Єрусалима, знайшли вапнякову табличку, датовану приблизно X століттям до н. е. На ній давньоєврейською мовою відображено, як вважають, спрощену версію сільськогосподарського року, або циклу, з усіма видами робіт. Ця табличка стала відома як гезерський календар.

На табличці стоїть підпис: Авія. Археологи не одностайні в тому, для чого була написана ця табличка. Але багато з них вважає, що це домашнє завдання учня, виконане в поетичній форміa. Спробуймо подивитися на зміну пір року очима хлопчика, який жив давним-давно. Так ми пригадаємо деякі біблійні події.

Два місяці збирання врожаю

Автор цього древнього календаря починає з періоду збирання врожаю. Незважаючи на те, що цей період перший у списку календаря, ви можете збагнути, чому ізраїльтяни вважали збір урожаю кульмінацією, чи завершенням, основного періоду сільськогосподарського року. Місяць етанім (пізніше названий тішрі) відповідає вересню/жовтню за сучасним календарем. Особливо радісна пора наставала тоді, коли жнива були переважно закінчені. Це міг відчути і хлопчик Авія. Уявіть собі, з яким захопленням він допомагав батькові робити намет! Цілий тиждень сім’я Авії мала жити в ньому і радісно дякувати Єгові за плоди зі свого поля (Повторення Закону 16:13—15).

Приблизно в той же час доспівали оливки, і сім’я Авії збирала їх, оббиваючи з гілок. Авії, мабуть, було не під силу виконувати цю важку працю, але він з цікавістю за нею спостерігав (Повторення Закону 24:20). Потім його сім’я підбирала оливки і в кам’яному жорні неподалік вичавлювала з них олію. Або ж олію отримували простішим методом: побиті або подавлені оливки засипали у воду, а олію, яка спливала на поверхню, вичерпували. Цю цінну рідину використовували не лише як продукт харчування. Нею також заправляли світильники, лікували синці та рани, яких Авія, скажімо, міг завдати собі, коли бавився.

Два місяці посівів

Коли починались ранні дощі, Авії, мабуть, було приємно відчувати на собі прохолодну зливу. Батько хлопчика, ймовірно, розповідав йому, наскільки важливим є дощ для землі (Повторення Закону 11:14). Спечений сонцем упродовж місяців ґрунт ставав м’якшим і готовим до орання. Стародавні плугатарі вправно послуговувалися дерев’яним плугом, який тягнула худоба. Можливо, цей плуг мав металевий леміш. Плугатарі намагалися робити прямі борозни. Земля була цінною, тож ізраїльтяни використовували навіть малі її клаптики, в тому числі схили. Але там вони, скоріш усього, мусили користуватися ручним знаряддям.

У зорану землю сіяли пшеницю та ячмінь. Цікаво, що наступні два місяці гезерського календаря стосуються саме такої сівби. Сіяч міг нести зерно в подолі свого одягу і розсівати його широким змахом руки.

Два місяці пізнього сіяння

У «Хорошому Краю» завжди збирали гарний урожай (Повторення Закону 3:25). Грудень відзначався найвищою кількістю опадів, і тоді земля зеленіла. Це був час пізнього сіяння бобових, як-от гороху, нуту звичайного та іншої городини (Амоса 7:1, 2). На табличці Авія назвав його періодом «весняної паші» або, згідно з іншим перекладом,— «пізнім сіянням». То був період, коли з багатьох зібраних тоді плодів готували смачну їжу.

Як тільки починало теплішати, білим і рожевим цвітом вкривалось мигдалеве дерево, передвісник весни. Це могло відбуватися за незначного потепління вже в січні (Єремії 1:11, 12).

Місяць вибирання льону

Далі Авія згадав про льон. Це може нагадати вам, що́ трапилося ще за кілька століть до часу Авії на сході гористої місцевості в Юдеї. У місті Єрихоні Рахав сховала двох розвідників «у жмутах льону, що були зложені в неї на даху» для сушки (Ісуса Навина 2:6). Льон відігравав важливу роль у житті ізраїльтян. Щоб розділити льон на окремі волокна, він мав спочатку прогнити. Цей процес міг відбуватися повільно під дією роси або швидше, коли льон замочували у ставку чи потоці. З лляних волокон виготовляли полотно, з якого потім виробляли вітрила, намети й одяг. Крім того, льон використовували як ґніт до лампи.

Дехто не погоджується, що льон вирощували в Гезері, де бракувало води. Інші твердять, що льон ріс у пізніший період року. Ось чому існує думка, що слово «льон» в гезерському календарі було синонімом кормової «трави».

Місяць збору ячменю

Кожного року перед весняним рівноденням Авія бачив, як колоситься ячмінь, культура, згадана далі в його календарі. Відповідним єврейським місяцем є авів, що означає «зелені колоски» і, ймовірно, стосується часу, коли колоски налиті, але ще м’які. Єгова наказав: «Додержуй місяця авіва, і справиш Пасху для Господа» (Повторення Закону 16:1). Авів, пізніше названий нісаном, припадає частково на березень і частково на квітень. Дозрівання ячменю, можливо, сповіщало про початок цього місяця. Навіть сьогодні в єврейських караїмів рік починається тоді, коли доспіває ячмінь. У всякому разі, первоплід ячменю повинні були колихати перед Єговою 16 авіва (Левит 23:10, 11).

Ячмінь мав дуже велике значення у повсякденному житті більшості ізраїльтян. Він дешевший за пшеницю, і тому з нього часто випікали хліб, особливо бідні люди (Єзекіїля 4:12).

Місяць жнив і обміру

Коли ви подумки перенесетеся в часи Авії, то зможете уявити, як одного ранку він побачив, що важкі хмари розсіялися,— дощу не мало бути якийсь період. Відтоді рослини хорошого краю залежатимуть від роси (Буття 27:28; Захарія 8:12). Ізраїльтяни знали, що багато культур, які збирали в найспекотніші місяці року, потребували збалансованого впливу вітрів аж до П’ятдесятниці. Холодний вологий вітер з півночі, ймовірно, сприяв росту зернових культур, але шкодив фруктовим деревам, коли вони цвіли. А сухий гарячий вітер з півдня допомагав цвітінню і запиленню (Приповістей 25:23; Пісня над піснями 4:16).

Єгова, запровадивши зміни погодних умов, дав початок добре відрегульованій екологічній системі. У дні Авії Ізраїль справді був «краєм пшениці, і ячменю, і винограду, і фіґи, і гранату... оливкового дерева та меду» (Повторення Закону 8:8). Дідусь Авії, мабуть, розповідав йому про надзвичайний достаток за часу правління мудрого царя Соломона — очевидний доказ благословень Єгови (1 Царів 4:20).

Після згадки про жнива в календарі міститься слово, яке дехто перекладає як «обмір». Це може стосуватись обмірювання врожаю, щоб віддати частину власникам поля, частину робітникам чи навіть сплатити податок. Однак інші вчені вважають, що це єврейське слово означає «свято» і що воно натякає на свято Тижнів, яке відзначали в місяці сівані (травень/червень) (Вихід 34:22).

Два місяці зривання листя

Далі Авія вписав два місяці догляду за виноградником. Очевидно, він допомагав зривати густе листя з виноградної лози, щоб сонячні промені досягали грон винограду (Ісаї 18:5). Потім надходив час збирати виноград — захопливий період для дітей того часу. Наскільки ж смачним був перший стиглий виноград! Авія, напевно, чув про 12 розвідників, котрих Мойсей послав оглянути Обіцяну землю. У час, коли дозрів перший виноград, вони пішли подивитись, який хороший той край. Тоді одне гроно винограду було таким великим, що його несли два чоловіки! (Числа 13:20, 23).

Місяць літніх плодів

Останнім у календарі Авії був період збору літніх плодів. На Близькому Сході у стародавні часи фрукти збирали влітку. Пізніше, після днів Авії, Єгова вжив вислів «кошик з літніми плодами». Бог на прикладі показав ‘кінець своєму народові Ізраїлеві’ і при цьому використав гру єврейських слів «літні плоди» і «кінець» (Амоса 8:2, Хом.). Це мало нагадати невірним ізраїльтянам, що наближається їхній кінець і що їх чекає суд Єгови. До літніх плодів, про які згадав Авія, без сумніву, належали фіги. Літні фіги, можливо, спресовували, надаючи їм вигляду калачів, або ж фіги використовували як припарку для гнояків (2 Царів 20:7).

Значення гезерського календаря

Хлопчик Авія, ймовірно, добре знав сільське життя в Ізраїлі. У ті часи ізраїльтяни повсюди займалися сільським господарством. Навіть якщо ви не знайомі з цим видом діяльності, інформація на табличці з Гезера допоможе вам зробити читання Біблії живим, більш зрозумілим і змістовним.

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 11]

МОЖЛИВИЙ ПЕРЕКЛАД ТЕКСТУ ГЕЗЕРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ:

«Місяці збирання винограду та оливок;

місяці сівби;

місяці весняної паші;

місяць вибирання льону;

місяць збору ячменю;

місяць збирання пшениці й обміру;

місяці зривання листя;

місяць літніх плодів».

[підпис] Авіяb

[Примітка]

[Відомості про джерело]

Музей археології у Стамбулі.

[Таблиця/Ілюстрації на сторінці 9]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

НІСАН (АВІВ)

березень — квітень

ІЯР (ЗІВ)

квітень — травень

СІВАН

травень — червень

ТАМУЗ

червень — липень

АБ

липень — серпень

ЕЛУЛ

серпень — вересень

ТІШРІ (ЕТАНІМ)

вересень — жовтень

МАРХЕСВАН (БУЛ)

жовтень — листопад

КІСЛЕВ

листопад — грудень

ТЕВЕТ

грудень — січень

ШЕВАТ

січень — лютий

АДАР

лютий — березень

ВЕАДАР

березень

[Відомості про джерело]

Фермер: Garo Nalbandian

[Ілюстрація на сторінці 8]

Розкопки в Гезері.

[Відомості про джерело]

© 2003 BiblePlaces.com

[Ілюстрації на сторінці 10]

Мигдалеве дерево.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Льон.

[Відомості про джерело]

Dr. David Darom

[Ілюстрація на сторінці 10]

Ячмінь.

[Відомості про джерело]

U.S. Department of Agriculture