У 1941 році д-р Джон С. Лунді установив норму для переливань крові. Очевидно без жодного клінічного доказу, він сказав, що коли б гемоглобін, компонент крові який розповсюджує кисень, знижився до десять грамів або менше на один децилітр крові, то пацієнтові конче треба переливати кров. Звідси те число стало нормою для лікарів.

З тією нормою десятьох грамів уже близько 30 років не погоджуються. У The Journal of the American Medical Association (Журнал Американскього медичного товариства) з 1988 року було відверто сказано, що немає жодної підстави на таку норму. Лікар-анестезіолог Хауард Л. Заудер каже, що ця норма є «повита традицією, невідомістю, і не є клінічним або дослідницьким доказом». Інші просто кажуть, що вона є міф.

Незважаючи на таке енергійне виявлення перебільшених претензій, то цю норму до цих пір уважають здоровим мірилом. Багато анестезіологів і інші вірять, що коли гемоглобін знижиться менше десять грамів, то пацієнтові конче треба переливати кров, щоб поправити анемію. Дають кров майже автоматично.

Проте, багато хірургів роблять успішні операції Свідкам, яких рівень гемоглобіну був п’ять грамів, два, а навіть нижчий. Хірург Річард К. Спенс каже: «З досвіду із Свідками я знаю, що низький гемоглобін не визначає співвідношення між переливанням крові а смертністю».